У Калуші депутати шукають гроші на обіцяну комунальникам нову техніку

Калуські комунальники працюють на зношеній техніці, яка давно потребує оновлення. Закупити нову пропонують депутати міської ради. Проте, звідки брати мільйонні кошти, наразі невідомо.

 

Те, що техніка калуських комунальників потребує серйозного підкріплення, — не новина. Ще влітку депутати міської ради висловлювали побоювання, що в зиму комунальні служби міста підуть лише з лопатами. Адже, до прикладу, найстарішому спецавтомобілю КП «Екосервіс» — 37 років, а в ЖЕО є трактори з 1976 року. При формуванні бюджету на 2018 рік про проблему знову заговорили. Двом комунальним підприємствам навіть пообіцяли виділити гроші. От тільки звідки їх узяти, наразі невідомо, пишуть "Вікна".

 

Про техніку комунальників заговорили під час розгляду бюджетною комісією міської ради проекту Програми утримання об’єктів благоустрою та дорожньо-мостового господарства міста Калуша на 2018 рік. Програма — щорічна і передбачає збереження існуючої мережі об’єктів благоустрою міста від руйнування, своєчасне виконання ремонтних робіт та виконання заходів з питань безпечної життєдіяльності населення міста; належну сезонну експлуатацію об’єктів благоустрою міста; покращення експлуатаційного стану доріг і вулиць міста, мереж зовнішнього освітлення міста, споруд системи збирання і вивезення твердих побутових відходів, обладнання дитячих, спортивних майданчиків, благоустрою кладовищ, об’єктів поводження з домашніми тваринами тощо. На 2018 рік під цю програму з бюджету пропонують виділити понад 25 млн гривень (на 2017 рік обсяг фінансування програми передбачали на рівні 17,8 млн грн. — Авт.). Збільшення фінансування програми — закономірне, адже з січня має в черговий раз зрости мінімальна заробітна плата, дорожчає пальне, матеріали тощо.

 

Директор КП "Калушавтодор" Микола Барченко під час засідання комісії поінформував, що фонд заробітної плати по підприємству, яке він очолює, зріс на два мільйони гривень. У січні, якщо "мінімалка" зросте, фонд зарплати потребуватиме додаткових 80 тисяч гривень. Водночас дорожчає сіль, якою взимку посипають дороги, пальне тощо. Цьогоріч, на пальне дорожникам коштів не вистачало, тому міська рада дофінансовувала.

 

Проте, найбільшою потребою КП "Калушавтодор" зараз є грейдер. Його придбання обійдеться орієнтовно у не менше як 30 тисяч євро. І це не новий, а пригнаний з-за кордону.

 

У проекті бюджету-2018 коштів на придбання техніки не передбачено, тому бюджетна комісія пропонуватиме додати два мільйони гривень на грейдер. "Підгодували" обіцянкою і директора КП "Міськсвітло", який просив ролзглянути можливість придбання вишки. Йому пообіцяли 500 тисяч гривень бюджетних коштів.

 

Проте, звідки брати гроші — питання відкрите. Депутати згадали про екологічні кошти, які місто має повернути в обласний бюджет. Йдеться, нагадаємо, про 2,7 млн гривень, які були виділені для виготовлення проектно-кошторисної документації з ліквідації джерел забруднення підземних вод та рекультивації порушених земель на території гірничо-технологічних об’єктів колишнього калійно-магнієвого виробництва. До комплексного проекту мали бути включені такі об’єкти: Домбровський кар’єр з зовнішніми відвалам, хвостосховища № 1 і 2, акумулюючі ємності №1,2, шламонакопичувач та перша черга хвостосховища №3, хвостосховища дослідної фабрики та акумулюючі ємності дослідного кар'єру.  Субвенція була неосвоєна, тож, кошти наприкінці року повернуть в обласний бюджет.

 

Використати екологічні кошти на придбання техніки для комунальників Калуш не зможе. Крім того, міська влада вже звернулася до обласної ради з проханням передбачити фінансування проектних робіт у бюджеті наступного року.  Що ж до комунальників, то міський голова Ігор Матвійчук запропонував повернутися до цього питання у січні, коли "ділитимуть" бюджет розвитку. За його словами, питання актуальне і він загалом його підтримує. Щоправда, грейдер, каже мер, можна придбати за мільйон гривень, а не два:

 

"Ми цікавилися цим питанням і, наскільки я знаю, "Калушавтодор" знайшов за кордоном грейдер за 25 тисяч євро. У мільйон ми мали би "вписатися".  


13.12.2017 1534 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1928
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1027
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1195
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1632
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2829 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3923

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1125

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

631

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

436

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1159
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5772
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5323
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10720 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1453
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1436
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7632
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1110
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15955
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

526
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1524
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1976
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1866