«У ці місця хочеться повертатись»: Микола Худак про схожість та відмінність  Карпат та Гімалаїв

Як це підійматися на прекрасні вершини Карпат та Гімалаїв Микола Худак з Косівщини знає не з чуток. У розмові з журналісткою Фіртки мандрівник, який нещодавно повернувся з експедиції гімалайськими восьмитисячниками, розповів про схожості та відмінності  між українськими Карпатами та найвищою гірською системою нашої планети.

Гімалаї вважаються найзагадковішими горами. Їх назва походить від санскритського Himālaya, що можна перекласти як «Земля Снігу». Легенди стверджують, що вершини Гімалаїв були резиденцією бога Шиви, його дружини Деві та їх дочки Хімават. За стародавніми уявленнями, оселя богів породила три великі азійські річки — Інду, Гангу, Брахмапутру.

Прикарпатський мандрівник розповідає, що неабияк любить гори, тому щоразу намагається підкорювати все вищі й вищі вершини. У грудні 2021 року вирушив в експедицію, аби на власні очі побачити гімалайські восьмитисячники.

«Я підіймався на Говерлу, Сивулю, Ігрець, Великий Верх, Гимбу, пройшов весь Боржавський хребет Чорногірський і частинку Горган. Найвища гірська точка на якій я був – це гора Кала-Пахтар, її висота становить 5645 метрів», - розповідає Микола.

Микола розповідає, на його думку, карпатські та гімалайські вершини схожі своєю енергетикою та захопленістю.

«У ці місця хочеться повертатись - однозначно, вони неабияк схожі між собою такою особливою енергією, душею», - ділиться враженнями мандрівник.

Щодо маркування маршрутів, то немісцеві мандрівники безпечніше почуватимуться в Карпатах. Микола Худак, згадуючи про складність маршрутів, розповідає, що в українських горах непогано зроблене маркування, є достатня кількість вказівників, які допомагають всім любителям сходжень безпечно долати гірські стежки.

«В Гімалаях теж є маркування, але набагато менше. Якщо там мандрувати без місцевих гірських провідників, то легко заблукати, навіть з картою в руках. Якщо порівнювати, то, перш за все значно відрізняється висота гір, адже Гімалаї – це найвищі гори нашої планети»,- пояснює косівчанин.

У Гімалаях розрізняють чотири варіанти клімату, які не збігаються з порами року.

З квітня по червень гори вкриваються дикими травами та квітами, в повітрі панують прохолода і свіжість. З липня до кінця серпня, в горах ллють дощі, випадає найбільша кількість опадів. У ці літні місяці схили гірських хребтів вкриває бурхлива рослинність, часто присутні тумани. До початку листопада зберігаються теплі й комфортні  погодні умови. Після чого настає сонячна морозна зима з рясними снігопадами.

«Клімат теж суттєво різниться і він мене неабияк здивував, тому що на початок грудня там не було жодної краплини з неба. Погода звичайно місцями була непередбачувана, але на мені це не відобразилось ніяк, адже учасники експедиції висоту набирали поступово, аби уникнути гірської хвороби», - ділиться спогадами Микола.

У місті Лукла прикарпатця вразив аеропорт, який попри те, що вважається головними повітряними воротами Евересту, має дуже коротку і круту злітно-посадкову смугу.

Особливість рельєфу навколо аеропорту, а також складні погодні умови, котрі трапляються тут доволі часто, призводять до аварій, котрі інколи завершуються летальними випадками.

Тому цей аеропорт мандрівники вважають найнебезпечнішим у світі. Микола зізнається, за життя бачив багато аеропортів, але такий вперше.

«Я вважаю, це найнебезпечніший аеропорт у світі, тому що злітно-посадкова смуга дуже коротка, всього декілька сотень метрів (згідно з офіційними даними, 520-527 м) і розташована посеред скель.

Дуже захоплююче та дивовижно, коли летиш в літаку та дивишся, як він приземляється, а особливо, коли повертаєшся ним назад», - розповідає прикарпатський мандрівник.

А ще Гімалайські гори – це безпечний притулок для багатьох зникаючих видів тварин. Зокрема, тут можна зустріти рідкісних представників місцевої фауни – ірбіса (снігового барса), чорного ведмедя, тибетську лисицю. Південна частина гір - ареал проживання леопардів, тигрів і носорогів. На півночі гірського хребта живуть яки, антилопи, гірські кози та кабани.

«Я бачив яків – це тварини місцевого походження. Не знаю, чим вони харчуються на висоті, але бачив яку вони там виконують роботу. Їх місцеві мешканці використовують для перевезення вантажів між поселеннями. А ще непальці їдять м’ясо цих тварин, а також збирають їхню вовну, з якої виготовляють різні вироби», - додає Микола Худак.

За спостереженнями мандрівника, столиця Непалу Катманду доволі брудне місто, а ось будь-яке поселення в Гімалаях значно чистіше за карпатські села.

«Столиця насправді брудна, натомість місцеві мешканці дуже бережуть гори, тому що там розташовані сортувальні контейнери.

Це приємно здивувало, в Карпатах такого немає. Я був минулого літа на Боржаві, мене засмутив рівень бруду і засміченості вершин. Скрізь були пакети, батарейки, пляшки. В гори ти йдеш, щоб побути наодинці з природою, а не "милуватись" купами сміття.

В Гімалаях такого немає, непальці дуже чистолюбні», - відзначає прикарпатець.

До речі, у Гімалаї приїжджають не лише любителі природи та екзотики, а й шукачі справжніх екстремальних пригод. З того часу, як світ дізнався про перше успішне сходження на Еверест, тисячі альпіністів різного віку та рівня кваліфікації щороку приїжджають, щоб в Гімалаях перевірити свої сили та навички.

Звичайно, не всі досягають бажаної мети – підкорити Еверест чи інший з десяти восьмитисячників, що знаходяться в Гімалаях. Деякі мандрівники платять за свою сміливість життям.

Навіть з досвідченим гідом і хорошим спорядженням поїздка на вершину Евересту може стати непростим випробуванням: в деяких районах температура опускається до -60 ° C, а швидкість крижаного вітру може досягати 200 м/с.

«В Гімалаях піші маршрути добре облаштовані. Це для нас маршрут туристичний, а місцеві мешканці так і живуть. Тими ж стежками вони й пересуваються між поселеннями.

Для наших людей, які живуть на вершинах, відстань вимірюється в кілометрах, а в непальців відстань вимірюється днями. А все тому, що там немає автомобільного сполучення.

У нас був місцевий гід Сона. Я поцікавився звідки він та чим займається. Його відповідь не дає мені спокою по сьогодні. Він розповів, що живе  за два дні від міста Лукла.

Спочатку я не повірив у почуте, та потім зрозумів, настільки гори Карпати ближчі до цивілізації. І як вони відрізняють від Гімалаїв своєю доступністю та мобільністю».

Мало хто знає, що у Непалі проживає понад 70 різних народів. Микола розповідає, що під час експедиції вони відвідали поселення шерпів – одного із видів непальських народів, а саме Намче-Базар.

«Непальські народи в основному сповідують індуїзм та буддизм. Шерпи – буддисти. Розмовляють дуже тихо й повільно, спокійно, в них немає надмірної жестикуляції, цим мене вони неабияк вразили.

Натомість наші гуцули безумовно пасіонарні, завзяті, роботящі, волелюбні. Місцевість, де мешкають гуцули, більш цивілізована», - міркує Микола.

Прикарпатець зізнався, що не може виділити жодну з карпатських вершин, адже, на його думку, всі вони прекрасні. А от з гімалайських - своїм виглядом вразила Ама-Даблам.

«Аби піднятись на одну з гімалайських вершин необхідно бути дуже досвідченим туристом, необхідна неабияка підготовка, тому тут можна лише радіти та розповідати, які гори ти побачив.

З гімалайських вершин я бачив Еверест з гори Кала-Пахтар, восьмитисячники і гору, яка мене дуже вразила зовнішнім виглядом – Ама-Даблам».

Своєю експедицією Микола задоволений, адже після неї по-іншому усвідомив для себе значення рідних Карпат.

«Я їхав за емоціями, знаннями та враженнями. Після приїзду я зрозумів для себе, що нам гріх нарікати на нашу життєву ситуацію, адже ми в набагато кращих стартових позиціях знаходимось, ніж непальці та люди, які живуть в Гімалаях. Ми також маємо, чим пишатися», - наголошує Микола.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram та читайте нас у Facebook. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Безпечний похід у гори: що взяти, як підготуватись та куди піти новачкам

Зустріч з дикими тваринами у Карпатах: як діяти та чому не варто панікувати

«Зсунулися в обрив»: як завдяки GPS-моніторингу шукають туристів у Карпатах

Попит на безпеку та мандрівники з арабських держав: туристичні тренди 2021 року

Фотогалерея


Коментарі ()

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2040
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1111
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1416 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2284
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3760
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2721

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

748

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2501

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

926

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1378
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2476
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2544
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19915
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1451
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21446
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9254 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

794
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

695
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1450
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1229
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1600