У Верховині вийшов "Гуцульський калєндар-2016"

 

 

Збільшеним обсягом – на 120 сторінок – вийшло нове число альманаху "Гуцульський калєндар".

 

"Як завжди під Новий Рік до кожного горянина приходить бажаний і очікуваний гість – "Гуцульський калєндар". Читачі настільки вподобали видання, що, за словами деяких, без нього "Риздвєні свєта без веселости", – повідомив радісну звістку у соцмережі Фейсбук  упорядник альманаху Роман Клим, передає Курс

 

За його словами, "Гуцульський калєндар-2016" вийшов збільшеним обсягом на чотири сторінки (120 стор.), в т. ч. – 20 повноколірних (12 – церковний календар плюс вісім тематичних вкладок).

 

Тематика альманаху різнопланова, але головною домінантою є Криворівня і постать Івана Франка, якому в 2016-у виповниться 160 років із дня народження (27 серпня), 100 років із дня смерті (27 травня) та ще 115 років – із часу першого приїзду у Криворівню. 

 

Відкриває розділ "Шануємо і пам’ятаємо" стаття аспірантки кафедри фольклористики ЛНУ ім. І. Франка Марії Луцюк "Великий Каменяр, який пробудив національну свідомість українців". Доповнює її краєзнавець із Яремче Світлана Флис – "Останнє прощання Івана Франка з Гуцульщиною" та наукова співробітниця Історико-краєзнавчого музею у Верховині Галина Кутащук ("Ювілей господаря садиби, в якій тривалий час жив і працював Іван Франко") про всесторонньо обдарованого Василя Якіб’юка, котрому у 2016 році виповниться 150 років. 

 

"Ми віднайшли в рукописах "Пропам’ятної книги туристів", які гостили в домі Теофіла Кисілевського в Ільцях, автограф Каменяра, датований 27 липня 1914 року, коли геній уже не міг через хворобу писати правою рукою, поставивши підпис і побажання англійською", – зацікавлює до читання упорядник. 

 

У розділі "Духовність" основний акцент зроблено на 420-річчі Української Греко-Католицької Церкви та 25-річчі виходу "Церкви-мучениці" із підпілля; в унісон рубриці матеріал Олега Дзем’юка про відновлений храм Св. пророка Іллі в Дорі та добірка унікальних старих фото Жаб’євської церкви, яку спалили у 1943 році. 

 

Про ювілярів: косів’ян Петра Лосюка, Петра Гавуку, Івана Мисюка, Василя Герасим’юка, духовного поводиря із Криворівні отця Івана Рибарука, львів’янина з гуцульським корінням, журналіста Олександра Масляника йдеться у розділі "Люди твої, Гуцульщино". 

 

Чимало присвячено й фестивалям та святковим дійствам. ХХ Міжнародний гуцульський фестиваль у Надвірній, XXII фестиваль колядок та зимових обрядів у румунському Сіґеті, ІІ Регіональний фестиваль-конкурс гуцульського танцю ім. Ярослава Чуперчука – Василя Шинкарука та ІІІ кінофестиваль "Тіні забутих предків" у Верховині – ось фестивальна палітра Гуцульщини. 

 

Матеріал постійного дописувача "Гуцульського калєндаря" Дмитра Пожоджука "Свят-вечір у Космачі" відкриває рубрику "Традиції та обряди". Колядники, весільні звичаї, старовіцький словничок від Михайла Ванджурака – кожен читач тут знайде щось цікаве. 

 

Науковці Відділення "Гуцульщина" НДІУ Іван та Ярослав Зеленчуки знайомлять читача із маловідомими фактами із життя польського письменника Станіслава Вінценза та мисливських і рибальських традицій гуцулів. Чудовий матеріал-спогад керманичів дараб із Путильщини Віталія Дмитрюка "Дараба – флудер – шинтафля…!" перенесе читача в епоху лісосплавів. 

 

Окрім "мистецького розділу, в калєндарі є рубрики "Господарка" і "Корисно знати", що наповнені цікавими статтями про гуцульську ґаздівку. Тут вміщено статті про ІІ Гуцульський бізнес-форум, лісову галузь, бджільництво, полонини, виставку коней-"гуцуликів", історію успіху живого пива "Верховина", вівчарство, народну медицину. 

 

"Рік минулий був пам’ятний і на сумні події. У зоні проведення АТО на Донбасі загинуло 37 хлопців із Гуцульського регіону. Світлій пам’яті голови Всеукраїнського товариства "Гуцульщина" Дмитра Ватаманюкаприсвячений матеріал «Мій Ангеле, чи бачиш ти мене з небес…?» заслуженої журналістки України Калини Ватаманюк", – віддає данину пам'яті земляків Роман Клим.

 

На яскравій обкладинці видання – фототриптих "Мармароси, ви неймовірні!" та картина відомого косівського художника Василя Дутки "Гуцульське Водохреще", яку він малював із власного фото.


04.01.2016 1006 0
Коментарі (0)

16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

329
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1583
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1374
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1236
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1212
30.08.2025

Кримінальний шлейф компанії-переможця «Коста-Проект» викликає занепокоєння щодо прозорості будівництва системи лінійної телемеханіки.  

7315

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

349

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

492

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

729

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1769
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

129
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1214
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

699
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

131
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1378
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

968
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1515 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

295
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

334
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1178
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1468
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

932