Десятки експертів проаналізували фактори, які впливають на соціально-економічну ситуацію в країні, і вивели формули, які дозволили скласти сценарії розвитку країни.
Найімовірніше, в найближчі кілька років Україна буде переживати стан "консервації кризи", а можливість економічного розвитку оцінюється всього в 5%, про це йдеться в результатах дослідження в рамках проекту "Форсайт". Для того, щоб спрогнозувати майбутнє, 50 експертів і 42 аналітика під керівництвом академіка Михайла Згуровського проаналізували фактори впливу, можливі наслідки і вивели формулу, яка дозволила скласти чотири сценарії розвитку країни.
Cайт "Сегодня.ua" побував на презентації проекту і з'ясував, яким, на думку вчених, може бути майбутнє України і що може виправити ситуацію.
Найімовірніше консервування кризи
Експерти склали чотири сценарії розвитку України до 2020-го року і стільки ж сценаріїв розвитку від 2020 до 2030 року. При цьому найбільш ймовірна протягом найближчих кілька років ситуація "консервування кризи" – ймовірність від 50 до 60%. У той же час можливість втілення "оптимістичного" варіанту" – всього 15%. Варто відзначити, що у всіх песимістичних для країни сценаріях один з ключових негативних чинників – продовження військового конфлікту на Донбасі.
Сценарії до 2020-го:
Сценарій №1: "Консервування кризи"
Імовірність втілення: 50-60%
Що буде відбуватися:
- Військовий конфлікт триватиме
- Суспільство буде розчароване в діях влади
- Можливі драйвери економіки не будуть актуалізовані
- Зовнішні борги будуть рости
- Україна втратить довіру демократичного світу
Сценарій №2: "Суверенний дефолт"
Імовірність втілення: 30%
Що буде відбуватися:
- Неефективне керівництво державою
- Конфлікт на сході продовжиться
- Допомога Україні від інших держав буде заблокована
- Україна не зможе погашати зовнішні кредити
Сценарій №3: "Оптимістичний"
Імовірність втілення: 15%
Що буде відбуватися:
- Військовий конфлікт закінчиться
- Економіка почне розвиватися
- Довіра суспільства до влади виросте
Сценарій №4: "Колапс"
Імовірність втілення: 5%
Що буде відбуватися:
- Військовий конфлікт продовжиться
- Неефективне управління державою
- Населення буде на порозі революційних настроїв
- Виникне кілька центрів впливу, хаотичні настрої
На думку експертів, до 2030-го в світі відбуватимуться "тектонічні зміни": в кілька разів збільшиться кількість людей в бідних країнах, біологічні ресурси землі скоротяться, а світ поділиться на дві групи країн: розвинені і бідні. Саме цей період, впевнені вчені, стане вирішальним для України.
Імовірність того, що Україна буде збалансовано розвиватися – всього 3%, з ймовірність в 25% українці працюватимуть на великі транснаціональні компанії, які увійдуть в країну і викуплять більшість ресурсів. З ймовірність 9-15% Україна стане "буферною зоною" між Росій і Європою, корупція і бідність будуть рости. З ймовірністю 0,5-3% Україна перестане існувати як суверенна держава, йдеться в дослідженні.
Що може "врятувати" українську економіку
За оцінками експертів, найбільш перспективна для України аграрна сфера, саме вона може дати поштовх для розвитку України та до 2020 року забезпечувати 19% ВВП. На другому місці – військово-промисловий комплекс (15%), на третьому – інформаційно-комунікаційні технології (5% в структурі ВВП 2020 го), нанотехнології -5%, нова енергетика – 5%, машинобудування – 5%, транзитна інфраструктура – 5%, розвиток науки про людину (в тому числі медицини) – 2%, туризм – 2%.
При цьому в дослідженні також назвали п'ять головних негативних чинників, які стримують розвиток економіки:
1. Рівень тіньової економіки досяг 47%
2. Масштаб корупції – 13,1% ВВП
3. Пенсійна навантаження на бюджет – 7,5% ВВП
4. На обслуговування держборгу йде 7,4% ВВП
5. Енергоємність ВВП в три рази вище, ніж у розвинених країн
"Тренд розбалансування нашої економіки почався з 2005 року, коли почав рости консолідований державний борг, витрати бюджету почали перевищувати доходи, валютний запас знаходився на критичному рівні 15-20 мільярдів доларів, при необхідних 40-50 мільярдів, веде до колапсу. Всі ми зрозуміли цю драматичну тенденцію три роки тому, коли почалася руйнація системи. Що ж далі? Ми спробували відповісти на ці питання і зрозуміти майбутнє. Мета – побудова такої стратегії майбутнього, яка б до 2020-го могла забезпечити самодостатність нашої економіки, а до 2030-го перейшла на збалансований розвиток", – розповідає академік Михайло Згуровський.
При оптимістичному сценарії розвитку країни ВВП може збільшитися за 10 років вдвічі. Як впевнена група експертів, яка розробила "Форсайт", така мета для України цілком досяжною. Є цілий ряд країн, яким вдалося за десять років подвоїти свою ВВП – Китай, США, Індія тощо.
Щоб реалізувати оптимістичний сценарій, на думку Михайла Згуровського, необхідно виконати 50 умов. Головні з них:
• Прогресивна аграрна політика і перехід аграрного сектора на нові технології
• Реформування податкової системи
• Відкриття ринку землі
• Лібералізація економіки
• Введення накопичувальної системи пенсійного забезпечення
• Зменшення енергоємності економіки в 3-5 разів
• Масштабне впровадження поновлюваних джерел енергії
• Удосконалення системи кредитування виробників у сфері машино- і приладобудування
Думка експертів: як досягти економічного прориву
Сергій Тарута, український підприємець:
"Тут правильно сказати, що драйвером стане не аграрний сектор, а аграрно-промисловий. Тоді все стає на свої місця... Дуже важливо, що ми не політично визначаємо статус, де ми знаходимося. Так, нам стало б жити краще, але виконати ряд умов. Ви говорите: якщо .., якщо ..., якщо ... стане інша країна. Перед нами стоїть виклик – стійке зростання економіки. Зараз ми повинні зрозуміти, що робити, щоб ситуацію змінити. Важливо розуміти і везти діалог з політиками.
Потрібно, щоб кожна політична партія взяла в свою програму результату дослідження і говорила: "Ось ми зробимо так, і ось що у нас вийде". У моєму розумінні, без політичної волі нічого не змінити. Що можна зараз робити? "Форсайт" – дуже важливий інструмент. Ми вже почали в рамках бізнес-ініціативи використовувати напрацювання для того, щоб розвивати економіку. Ми вже свого часу зробили неможливе – зробили абсолютно чистий металургійний завод. У це ніхто не вірив. А зараз у нас стоїть ще одна амбітна мета. Я не думаю, що у нас повинне бути зростання економіки менше 7%. Якщо у нас зростання 2-3%, це рух до розвалу. В рамках цього завдання ми зробили з'єднання важливих програм. Безумовно, нам зараз необхідно розвивати інфраструктуру, цифрові технології. У нас зараз дуже хороший людський капітал", – сказав підприємець на презентації дослідження.
Олег Устенко, директор Міжнародного фонду Блейзера:
"Якщо ми збираємося рости всього 3% на рік, а Румуни, приміром, зовсім перестануть рости, то до 2040-го ми їх наздоженемо. А до 2070-го, якщо угорці перестануть рости, ми наздоженемо рівень Угорщини. Може будь цей сектор забезпечити прорив? Якщо ці 3% прорив – то так. У реальності ніхто не може сказати, який сектор забезпечить прорив. Є більш глобальні речі. Розвинені економіки відносяться до постіндустріальних суспільств, коли в структурі ВВП сільське господарство займає незначну частку, а дійсно значну частку займають сервіси, фінансові послуги.
Слаборозвинені країни, як Україна, продовжують орієнтуватися на старі моделі. Щоб зробити прорив, потрібно змінити якість бізнес-клімату, і тоді сам бізнес зможе визначити, що стане проривом. Тут не важлива сильна роль держави, тут важливий бізнес. Він сам знаходить для себе нішу.
Повинно бути розвиток сюжету – якщо сільське господарство, то повинна бути більш глибока переробка, ніж просто змолоти борошно. Мало просто відлити чавунні болванки або при найкращому розкладі зробити труби і намагатися продати їх по всьому світу. Є ж машинобудування", – сказав експерт в коментарі".
Антон Козюра, аналітик "Альпарі":
"Традиційно флагманами української економіки виступають підприємства АПК і металургія. Однак, з огляду на зовнішні чинники, до яких в першу чергу варто віднести падіння попиту на світових сировинних майданчиках, частка цих галузей за останні два роки дещо знизилася. І в цілому можна прогнозувати подальше їх зниження або у всякому разі помірне зростання.
При цьому досить перспективно виглядає IT-галузь, яка не тільки змогла майже вийти на докризовий рівень 2013 року, а й планує помірне зростання до кінця року. Так, з 25 найбільших IT-компаній приблизно дві третини закладаються на зростання або помірне зростання до кінця поточного року.
При цьому деякі з них тільки за перше півріччя змогли продемонструвати більш ніж дворазове збільшення обсягів послуг, що поставляються. Незважаючи на досить низьку частку IT-сектора в структурі ВВП, галузь цілком можна розглядати як ефективну і таку, що має перспективи", – розповів експерт.
Елла Лібанова, головний демограф України, доктор економічних наук
"Знаєте, якщо ми будемо намагатися наздоганяти – нічого не вийде. А якщо будемо шукати свою нішу, шанс є. Я б не переоцінювала наші можливості в сфері IT. Це не та галузь, яка концентрує значну частину працюючих, а отже, впливає на рівень життя основної частини населення. Ось візьміть Індію. Величезна кількість програмістів в бідній країні.
Потрібно шукати ті види діяльності, які можуть стати локомотивом для української економіки. З огляду на жахливо низький рівень розвитку інфраструктури взагалі і доріг зокрема, величезні перспективи пов'язані з будівництвом, особливо з дорожнім.
По-перше, тільки розгалужена дорожньо-транспортна мережа дасть можливість ліквідувати неефективні (не в економічному сенсі) школи і лікарні, забезпечивши доступність для жителів найвіддаленіших сіл медичних і освітніх послуг.
По-друге, тільки розгалужена дорожньо-транспортна мережа забезпечить можливість інтеграції локальних ринків праці, коли жителі невеликих селищ, де просто немає робочих місць, зможуть працювати в більш розвинених містах, як це і відбувається в усьому світі. Нарешті, будівництво – це найпотужніший мультиплікатор: кожне створене в будівництві робоче місце тягне за собою створення 6-7 робочих місць
Ні сільське господарство, ні видобувна промисловість (за винятком, може бути, нафто- і газовидобутку) не можуть бути локомотивом в середньостроковій перспективі. Я бачу серйозні можливості в розвитку авіабудування, ракетобудування, біоенергетики, можливо, ВПК ", – розповіла в інтерв'ю демограф.
