УКРОП обере свого кандидата в Президенти на праймеріз

 

«Українське об’єднання патріотів» обиратиме свого кандидата в президенти шляхом внутрішньопартійного голосування, як це роблять політичні сили у найдемократичніших країнах світу. Ймовірно, що Івано-Франківська обласна організація матиме своїх кандидат

 

Про це під час прес-конференції за підсумками засідання політради УКРОПу заявив очільник Івано-Франківської обласної організації УКРОПу Микола Палійчук.

 

“Це крок вперед в українській політиці, тому що всі партії наперед знають лідера. Він може комусь подобатись, а комусь і не подобатись. Я вважаю, що праймеріз полягає у визначенні серед партійців кращого з кращих. - Зазначає Микола Палійчук. - Кожен, хто є членом партії, може взяти участь, презентувати свою програму і йти з нею до наших однопартійців в усіх областях. Хто переможе, той буде кандидатом у Президенти від нашої партії”.

 

Також на засіданні було ухвалене рішення про запуск процедури виборів голови партії. Очільника політсили буде обрано під час 14-го з'їзду 3 березня. Тоді ж буде затверджене положення про обрання кандидата на вибори президента України від УКРОПу.

 

«Українське об'єднання патріотів» як зріла політична партія, опозиційна до влади, максимально використовуватиме процедуру праймеріз. Ми вимагаємо глибинних змін у країні та в системі влади», – зазначив Тарас Батенко.

 

Упродовж місяця охочі позмагатися за пост глави держави зможуть надсилати свої заяви для участі у праймеріз на адресу секретаріату партії. Зареєстровані кандидати матимуть п'ять місяців на проведення агітації. Голосування за них розпочнеться вже восени на Загальних зборах чи Конференціях обласних, республіканської в АР Крим та міських у Києві та Севастополі організацій УКРОПу. За результатами цих виборів на партійному з'їзді восени буде обрано й висунуто єдиного кандидата від УКРОПу для участі у президентських виборах.

 

«УКРОП серйозно готується до цих виборів. Партія обере найдостойнішого претендента, якого підтримають усі українці. Ми зробимо все для його перемоги», – підкреслив член президії УКРОПу, голова Волинської обласної ради Ігор Палиця.

 

Він також зазначив, що кандидатом у президенти від УКРОПу повинна стати людина, яка має велику підтримку громадян і не фігурує в жодних антирейтингах. На думку політика, суспільство вже змучилося від тих самих облич, які творять українську політику останні двадцять років.

 

Зі свого боку народний депутат з «Українського об’єднання патріотів» Олександр Шевченко наголосив: «Ми прийшли для того, щоб змінити політичну систему України. Ті люди, які за 26 років нічого не зробили й не змінили, мають піти на політичну пенсію».

 


01.02.2018 1255 1
Коментарі (1)

бойко ошарашений 2018.02.01, 22:18

З польськими шовенами боротись збираємось?

"Гостра реакція" Президента - всього лиш болтовня бездіяльності. Ні демонстративно не вийшов з спільної комісії по історії, ні відповів ініціативою по польським памятниками в Україні, просто "стурбований.

Підозрюю Порошенко разом з усіма олігархами України вдячні Путіну, який оплатив антиєвропейський шовінізм поляків. Тепер менше українців тікатиме у Польщу на заробітки від малих зарплат українських олігархів і менше їхатимуть закуповуватись там по дешевшим півтора рази цінам, минаючи мита на утримання нероб і злодії бюджетного корита. "Стурбована радість" реакція олігархату України.

Тому питання: Чи будуть вивішувати масово прапори на адмінбудівлях, магазинах і ініших в знак протесту проти нападок нинішніх поляків на українців за як вони вважають неправильний опір їх окупації. Чи справді лише полякам можна було убивати українців, а за заперечення що українці, які відповіли тим же, - злочинці і в тюрму людей, які ніякого злочину не вчиняли ніколи.

Як можна залишити без відповіді? Терпіли довго щоб не на радість Москві. Час давати здачі. Поляки вирішили не зраджувати собі як під час розділу Чехословаччини на пару з Гітлером в 1939 вирішили на тепер на пару з Москвою ослаблу Україну потроху кусати. Пора відповідати поки не стало пізно. Армії у Польщі нема, їх захищає США, які не ведуться на історичну дурню замісь економіки і свобод, але нашкодити економічно, видавати українців росіянам поляки таки мають можливість і як бачимо бажання. По носі щелканути польських шовенів.

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1896
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

935
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1177
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1612
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2815 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3904

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1099

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

614

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

428

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1145
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5751
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5305
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10705 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1392
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7621
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1079
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1188
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15938
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

503
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1508
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1958
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1842