Юна танцюристка з Прикарпаття підкорила Китай (фото)

 

 

/data/blog/92195/4ce00902a1af9e8fb135c577f9828e0f.jpg

 

Ніна Афанасьєва родом із села Студінки, що на Калущині. Однак останній рік дівчина перебуває далеко за межами рідної країни — у Китаї.

 

Саме там вирішила реалізувати себе 20-річна танцюристка. Після закінчення коледжу дівчина не чекала на манну небесну, а взялася втілювати свою мрію в життя: пройшовши кастинг, Ніна потрапила до складу Сіндзянського Великого театру.

 

Ніна народилася у творчій сім’ї. Любов до танцю дівчині прищепила мама — вчитель фізичної культури і керівник зразкового аматорського колективу села Студінка “Світанок”, у якому і почалося творче життя дівчини, пишуть Вікна.

 

/data/blog/92195/ab3ef5b74d734053caf674154f152890.jpg

 

“Мій дебют відбувся у чотири роки на сцені будинку культури в Студінці. Окрім танців, мені дуже подобалася інструментальна музика, тому з першого класу я навчалася у музичній школі в класі фортепіано. Після закінчення Студінської ЗОШ постала перед вибором, куди ж мені далі вступати: у музичне училище чи хореографічний коледж. Мама дуже хотіла, аби я обрала музучилище, але я підтримала традицію сім’ї і вступила до Дніпропетровського коледжу культури і мистецтв на кафедру хореографії”, — розповіла Ніна Афанасьєва.

 

/data/blog/92195/2a3c5d1ea4542b0003ce64f6c4bba697.jpg

 

Опинившись у 16 років за тисячу кілометрів від рідного дому, Ніна твердо знала, чого вона хоче досягнути. І хоча зараз у моді сучасна хореографія, дівчина обрала народну, аби підтримати культуру України.

 

“Коли я приїхала в Дніпропетровськ — почалося самостійне доросле життя. Тут ти уже сама за себе відповідаєш, якщо надієшся — то тільки на себе, бо рідні можуть підтримати хіба що по телефону. Я знала: як би важко мені не було — ніхто за мене цього не зробить”.

 

/data/blog/92195/0a5c4d3b17ab6b2e263f22bb1ffe0dbc.jpg

 

Разом із ансамблем “Горицвіт” Ніна часто брала участь у різноманітних конкурсах.

“Наш ансамбль брав участь в обласному конкурсі народного танцю, у фестивалях, які проводились у Дніпропетровську, Києві, виступали на благодійних концертах. Найважливішим був конкурс народного танцю імені Павла Вірського, де “Горицвіт” продемонстрував високий рівень хореографії”.

 

/data/blog/92195/ccebf60450116a0edcebeef708eaec69.jpg

 

Після закінчення коледжу танцюристка з Калущини зрозуміла: диплом — не основне. Тому для самореалізації обрала не продовження навчання у вузі, а — здобуття цінного життєвого і професійного досвіду.

 

/data/blog/92195/abf265549da372816de7ff2c7cef1675.jpg

 

“Я знала, що хочу жити з мистецтвом. Мрія побачити світ, заглянути за межі рідної країни, навчитись чогось нового, відкрити це нове для себе не покидала мене”.

 

Улітку минулого року Ніна не відпочивала. Виснажливі тренування, роздуми про майбутнє, хвилювання… Та дівчина зважилася здійснити свою мрію. І недарма: ім’я танцюристки опинилося в списку щасливчиків, які пройшли відбір до XINJIANG GRAND THEATRE — Сіндзянського Великого театру. Ніна Афанасьєва вже рік перебуває на півночі Китаю в місті Чанджи.

 

/data/blog/92195/f605f8105abfda79f2937a15154e55d5.jpg

 

“Яке б я рішення не прийняла, знала, що мене завжди підтримуватимуть найдорожчі мені люди. У Києві проводився кастинг, на який з’їжджалися танцівники з різних міст України. Кожен показував свій талант у різних стилях хореографії. Київ, Одеса, Харків, Кривий Ріг, Дніпропетровськ, Черкаси, Івано-Франківськ, Бердянськ, Кременчук — нас об’єднала одна мрія. Зараз ми працюємо у XINJIANG GRAND THEATRE — Сіндзянському Великому театрі. З нами також виступають артисти з Росії, Грузії, Франції, Казахстану. У цілому, в театрі є понад 250 артистів з різних куточків планети”.

 

Над шоу, які виконують артисти театру, працюють режисери, хореографи-постановники, костюмери, візажисти і — танцівники.

 

/data/blog/92195/3c7e50a017491cad859d2385fb3533d9.jpg

 

“Китай — дуже розвинута країна. Тут є все, що тільки забажаєш. Більшу частину свого життя китайці віддають роботі. Мене вразив сам театр, грандіозна сцена, декорації і спецефекти. Тут працюється із задоволенням”.

 

Оскільки працювати Ніні доводиться в інтернаціональному колективі — дівчина поволі опановує іноземні мови. Артистам театру перекладають із китайської на російську. Але на репетиціях, де часу на переклад немає, — танцівники порозумілися завдяки жестам та англійській.

 

/data/blog/92195/56b723443d486f191d3e8a7c70a9f4d2.jpg

 

“Ми не тільки спілкуємось з іноземцями, ми з ними танцюємо на одній сцені, проводимо тренування в одному залі, допомагаємо один одному. Коли ми тільки приїхали, то нічого не знали і не розуміли по-китайськи. Ця мова видавалася нам дивною і важко сприймалась на слух. З нами досі працюють китайські перекладачі. Однак за цей період ми вже й самі знаємо і розуміємо деякі слова і фрази китайською”.

 

Китай славиться не лише інноваційними технологіями чи складною мовою, але й — специфічною кухнею. Ніна розповідає, що китайська їжа точно припаде до смаку тим, хто полюбляє гостре, солене і перчене. Родзинкою Китаю є також суші. Приміром, тут можна спробувати суші в шоколаді.

 

“Ми готуємо собі ту їжу, яка нам до смаку. Насправді, не кожен може їсти китайські страви: вони дуже-дуже гострі. Пересолений український борщ чи пересмажена перчена картопля — це для Китаю нічого не значить. Якщо чесно, ми вже сумуємо за українськими стравами, приготованими на домашній кухні”.

 

Між Україною та Китаєм різниця у часі становить шість годин. Спершу було тяжко звикнути до графіку роботи, але зараз це стало нормою. Нова країна, нові знайомства, улюблена робота, насичений графік — нудьгувати Ніна не мала як. Утім, коли таки випадала вільна годинка, дівчина часу не гаяла.

 

“У вільний час ми стараємось не сидіти вдома, гуляємо містом, шопінгуємо крамницями, де на кожному кроці цікаві та необхідні речі. Інколи у вихідний просто п’ємо чай і переглядаємо улюблені фільми”.

 

Переїзд з маленького українського села в китайський мегаполіс вимагав від Ніни справжньої самовіддачі. Та дівчина успішно впоралася із викликами. Танцівниця запевняє: повільний ритм життя — не для неї.

 

“Мені потрібно завжди рухатись вперед, учитись, розвиватись. Звісно, де б я не була і як добре мені б не було, я сумую за рідним домом, за сім’єю і дорогими мені людьми”.

 

Новорічні і Різдвяні свята Ніна хоче провести з друзями і родиною, тож, танцівниця зробить найкращий новорічний подарунок рідним — приїде додому.

 

Плани на майбутнє Ніна Афанасьєва воліє не розкривати, але обіцяє, що яких би вершин вона не досягнула — зупинятися не буде. Танці — це не просто улюблена робота, це — життя.

 

“Мені не тільки подобається танець — я цим живу. Я отримую задоволення від сцени, від глядачів, яким дарую своє мистецтво, від бурхливих оплесків. Із кожним виступом на сцені забуваєш про всі проблеми і негаразди, а просто танцюєш з посмішкою. Робіть ту роботу, яку ви любите більше всього, і це обов’язково приведе вас до успіху”.


17.11.2015 1394 1
Коментарі (1)

Oleg Olson 2015.11.17, 21:51
в китай любу європейку беруть з руками і ногами, навіть якшо танцює як слимак, слабість у китайців така. не зрозумів тільки то вона вже підкорила мільярд китайців чи ще в процесі? і шо мені цим гордитись?
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2335
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1211
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2491
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1592
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1685
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2117

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

298

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

488

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1689

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1075
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11045 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5047
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6231
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23278
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1413
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6004
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2069
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43591 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

703
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1034
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2003
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2451