В Яремче відкриється виставка відомого прикарпатського художника Миколи Остап'юка (фото)

 

Сьогодні в Яремче в музеї етнографії відкриється виставка відомого прикарпатського художника Миколи Остап'юка.

 

Виставка присвячена 80-літтю художника.

 

/data/blog/29733/43a7947649e94c11ce783be2e4df3131.jpg

 

/data/blog/29733/416fe158f59c9a0617e9f4b1cfea3baa.jpg

 

/data/blog/29733/8cfbf6e730a2dce7c2e7ddbf9098619f.jpg

 

ДОВІДКА:

Микола Остап’юк народився 19 грудня 1932р. в м. Яремче. Чи тому сприяла природа Карпат, чи просто це був дар від Бога, який розквітнув би у будь-якому середовищі, але хлопчик починає малювати ще змалку.  Хист до малярства помічають і його вчителі, і рідні. Це було щось таке, без чого не міг існувати.  Одного разу роботи юнака побачила молода жінка зі Львова. Можливо вона б і не звернула увагу на старання парубка, але той факт, що її чоловіком був Львівський художник Островський, допоміг їй розгледіти молодий талант і вона заохочує його приїхати до Львова.

Так, 1952р. Микола приїжджає до Львова і здає вступні іспити до Львівського училища прикладного мистецтва (тепер - Львівський державний коледж декоративно-прикладного мистецтва ім. І.Труша).  Молодого хлопця всі підтримували. Островський позичив йому свого етюдника, а родина Курбасів, яка не раз відпочивала в Яремчі в Остап’юків гостинно запросила його до свого дому. З приємністю і гордістю згадує ці роки п.Микола і з великою шаною показує свідоцтво з відмінними оцінками по живопису, композиції, скульптурі.

А згодом було і перше робоче місце. Звісно це були Карпати. І не просто Карпати, а серце гуцульського краю - Верховина. Тут молодий художник розпочинає свою трудову діяльність. Разом з учасниками художньої самодіяльності не раз робить сходження на полонину. І в той час, коли артисти дають концерт, Микола малює. Милуючись красою рідної землі,  художник не залишає без уваги ні гори, ні потічки, ні полонини. В поле зору попадають і самі жителі Карпат - гуцули.

І нарешті - велика подія - перша персональна виставка молодого митця. Проходить вона в Яремчі за сприяння голови Яремчанського району Миколи Кіщука, який не тільки високо цінує творчість художника, але й радить йому перейти на роботу до художнього фонду в м.Косові. Оформившись в художній фонд, М.Остап’юк починає працювати в художній майстерні м. Яремча. На цей час припадає ще одна важлива подія в житті художника - він одружується. Пані Ольга стає тією жінкою, яка ціле життя підтримує і надихає митця.

З-під пензля молодого художника появляються все нові і нові роботи. Коли сьогодні ми дивимось на картини  «Турбаза будується» чи «Нафтова вишка на толоці», чи «Міст через Прут», то розуміємо, що перед нами історичні картини нашого краю. Бо давно вже щезли корпуси колись відомої в цілому Союзі турбази «Гуцульщина», давно  розібрали на металолом нафтову вишку, яка так і не витягнула жодного бареля нафти з яремчанської землі.

В зв’язку з реформуванням Косівськог фонду п.Микола переходить на роботу до новоствореної Спілки художників в м. Івано-Франківську. І знову роботи молодого митця зауважують і запрошують прийняти участь в обласній виставці, присвяченій 150-річчю народження Т. Шевченка. На цю виставку художник надає шістнадцять робіт, серед яких особливою увагою користується полотно «Гуцулки». Тоді у виставці - шевченкіані взяли участь відомі нині художники Івно-Франківщини  М.Фіголь, О.Коровай,  М.Варення, І. Лобода та багато інших.

Будучи творчою людиною і не бажаючи сидіти на одному місці, художник їде в Сибір на будівництво Байкало - Амурської магістралі. Цей період у творчості художника надзвичайно плідний. Об‘їздивши  Іркутськ, Братськ, Тюмень, озеро Байкал, М.Остап’юк  привозить не тільки масу вражень, але і величезну кількість художніх робіт: «Сибірська вуличка», «Дорога політв’язнів», «Братська  ГЕС»…

 

З розпадом Радянського Союзу в житті п.Миколи починається новий період. Жага мандрів і нових відчуттів приводять його до Словаччини. Татри стають другим диханням, другою молодістю художника. Мальовничі краєвиди Високих Татр, близькі серцю Словацькі Карпати, вулички та храми Кошіце, Попраду, Братіслави, а також квіти, багато квітів. Взагалі квіти це особлива тема. Пан Микола їх дуже любить. Каже, що не пригадує випадку, щоб вернувся додому з лісу, не принісши дружині чи то букет високогірної арніки, чи струнких і п’янких сторчиків, а чи жовто-гарячих бальбуків. І сьогодні, коли дивишся на квіти, створені пензлем М. Остап’юка, ніби вдихаєш ніжний запах троянд  чи свіжий подих хризантем. Вражає вміння митця не тільки виокремити той чи інший ландшафт, але й передати його настроєвість, неповторність миті. Досконале володіння колористикою, вільні і легкі мазки пензля влучно передають стан природи і закоханість художника у рідні Карпати.

Цей період стосується не тільки творчості художника, але і його громадської діяльності. Адже не так багато художників ми маємо на Україні, значення яких не обмежується лише цінністю їхніх творів. В той час, коли інші лише задумувались над тим, чи варто їм щось говорити на голос, М.Остап’юк активно включається в громадське життя свого міста. Відродження греко-католицької церкви, відновлення та розширення монастиря студитів, прихід нового демократичного керівництва до місцевої влади - в усьому цьому велика заслуга п.Миколи, не тільки як жителя м.Яремча, але як і депутата Яремчанської міськради трьох скликань. Своєю невтомною творчою працею і громадською позицією М.Остап’юк спричинився до історичних процесів набуття нашою країною незалежності.

Світ, який творить ця людина завдяки своїй громадській праці, своїй громадянській позиції, це світ добра, справедливості та любові. А мальовничі пейзажі, квіти, архітектура – це той художній світ, який приносить нам хвилини щастя та насолоди, які здатні не тільки підняти наш настрій, але й фізичні сили. Така закоханість у мистецтво, добра енергетика художника передаються і на саму картину. Недарма роботи п. Остап’юка тішать око любителів мистецтва не тільки на Україні, але й за її межами. Будучи учасником різноманітних виставок на Україні, в Словаччині, Чехії, Росії, художник знайшов поціновувачів по цілому  світу.

Цього року п.Миколі виповнюється 80 років.


17.12.2012 4772 1
Коментарі (1)

Це я 2012.12.17, 15:00
У мене дома є ікона написана Остапюком, класна. Він справді вміє малювати. Вітаю з ювілеєм!!!!!!!11
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

265
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

738
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2076 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3149
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2616 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5381

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

500

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

664

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1137
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8488
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10951
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5338
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

738
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

591
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22654
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

950
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5482
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1132
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1112
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1379
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1672