Нова спеціальність «Національна безпека» в ІФНТУНГ: «Це не лише про війну, а й про вміння захистити життя країни у всіх його проявах»

У світі висхідних безпекових викликів Україна потребує нової генерації управлінців, здатних мислити стратегічно та діяти ефективно. Саме тому в ІФНТУНГ запускають унікальну освітню програму «Національна безпека», набір на яку стартує вже у 2025 році.

Про сучасні загрози, що потребують нової парадигми підготовки управлінців і фахівців та про освітню програму «Національна безпека», набір студентів на яку вперше відбудеться в 2025 році, Фіртка поспілкувалася з куратором програми, доктором політичних наук, професором кафедри публічного управління та адміністрування Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Василем Остап’яком.


Ви розпочинаєте набір на нову спеціальність «Національна безпека». Скажіть, який зараз є стан і потреби в таких фахівцях?


Питання національної безпеки для України зараз є актуальним, як ніколи. Потреба у фахівцях з національної безпеки зросла не лише через війну. Ми увійшли в нову фазу історичного розвитку, коли система загроз стала багатошаровою, динамічною і непередбачуваною.

Йдеться не лише про військову агресію, а про цілеспрямовану дестабілізацію держави на всіх рівнях — енергетичному, інформаційному, соціальному, кіберпросторовому.

Україна перебуває на перетині глобальних інтересів, і кожна наша слабкість — це вікно можливостей для ворога. Тому на часі — підготовка не лише солдатів, а й аналітиків, управлінців, кризових менеджерів, які розуміють як структуру державної безпеки, так і практичні механізми захисту критичної інфраструктури, економіки, цифрових систем.

Ці фахівці — майбутнє сектора безпеки. Саме вони формуватимуть політику безпеки, координуватимуть державні та приватні зусилля, забезпечуватимуть стабільність у регіонах.


Які основні акценти цієї освітньої програми?


Програма К-3 «Національна безпека» створена як відповідь на запит держави на професійні кадри нового покоління. Ми зробили акцент на міждисциплінарному підході — поєднали політичні науки, безпекознавство, стратегічне управління, кібербезпеку, енергетичну політику та державне управління.

Таким чином, наші студенти здобувають системну освіту, яка дає їм інструменти для аналізу, прогнозування та вирішення кризових ситуацій. Ключовими напрямами програми є: безпека критичної інфраструктури, протидія гібридним загрозам, кібербезпека, захист енергетичної системи, державне стратегічне планування та кризове управління.

Також інтегруємо практичні кейси з реального життя — аналіз атак на енергетичну інфраструктуру, приклади кібердиверсій, практики стратегічного відновлення та міжнародного партнерства.


Ви згадали про критичну інфраструктуру. Яку роль вона відіграє в системі національної безпеки?


Критична інфраструктура — це каркас держави. Безперебійна робота об’єктів енергетики, транспорту, медицини, комунікацій, водопостачання, банківської системи — це запорука життєдіяльності як мирного населення, так і сектору оборони.

У разі порушення функціонування таких об'єктів виникає ланцюгова реакція — економічна стагнація, паніка серед населення, втрата управління територіями.

Війна показала, наскільки вразливими є ці структури — не тільки до ракет і дронів, але й до кіберзагроз, інформаційної дезінформації, внутрішнього саботажу.

У програмі ми навчимо студентів розуміти принципи функціонування таких об’єктів, оцінювати ризики, будувати сценарії кризових ситуацій і розробляти механізми стійкості, відновлення та реагування.


Ми знаємо приклад блек-ауту в Іспанії, багато світових лідерів, управлінців секторів безпеки, розглядають подібні сценарії та вивчають варіанти реакцій на них та заходи для уникнення. Які загрози сьогодні найгостріші для критичної інфраструктури України?


Загрози для критичної інфраструктури можна класифікувати на три великі блоки.

Перший — фізичні атаки: цілеспрямоване знищення енергетичних об’єктів, логістичних вузлів, водогонів, газопроводів, систем зв’язку. Це пряма загроза, яку ми бачимо в Україні щодня.

Другий — кіберзагрози. Агресор застосовує високотехнологічні методи: зараження вірусами, DDoS-атаки на системи управління, злам SCADA-систем, що контролюють технологічні процеси. Зокрема, атаки можуть вивести з ладу диспетчерські центри енергосистем або зупинити хімічні виробництва.

Третій блок — інформаційно-психологічні впливи. Це фейки, паніка, деструктивні меседжі, що поширюються з метою підірвати довіру до держави, викликати хаос, деморалізувати населення.

Усі ці загрози діють комплексно, часто координовано. Тому ми вчимо студентів думати масштабно і системно.


Тобто ваша програма готуватиме фахівців до роботи з питань кібербезпеки?


Безперечно. У сучасному світі кіберпростір став ареною бойових дій. Кібератаки передують ракетним ударам, блокують роботу систем, дезорієнтують служби порятунку. Тому кіберзахист — це не окрема галузь, а складова всієї системи безпеки. Наша програма містить модуль з кібербезпеки критичної інфраструктури, де студенти вивчають як основи кіберзахисту, так і специфіку захисту інфраструктурних систем.

Ми акцентуємо на питаннях моніторингу, створення систем раннього попередження, реагування на інциденти, організації резервного копіювання, міжнародного співробітництва у сфері кібербезпеки. Крім того, студенти знайомляться з законодавчими ініціативами України в цій галузі — включно з концепціями, які ще очікують на затвердження.


Яке місце в цій системі займає саме енергетична безпека?


Енергетика — це стратегічна вісь національної безпеки. Вона забезпечує життєдіяльність усіх секторів — від армії до лікарень.

Сьогодні основними загрозами є атаки на ТЕС, ГЕС, лінії електропередач, нафтопроводи. Не менш небезпечними є порушення в логістиці постачання ресурсів — знищення шляхів, дефіцит палива, блокування портів.

Програма «Національна безпека» готує студентів аналізувати ризики в енергосекторі, проєктувати системи енергетичної стійкості, розробляти механізми диверсифікації джерел та постачання, оцінювати залежність від зовнішніх чинників.

Особливу увагу ми приділятимемо сценарному моделюванню: як діяти в разі виведення з ладу енергосистеми, як забезпечити критичні об’єкти електроенергією, як організувати відновлення в найкоротші терміни.


Таке ще питання — які державні ініціативи, на вашу думку, найбільш необхідні для зміцнення системи національної безпеки?


Найперше, вважаю, — це ухвалення стратегічних документів. Сьогодні Україні конче потрібна довгострокова Стратегія протидії гібридним загрозам, а також Закон «Про національну критичну інфраструктуру» та спеціалізована Стратегія кіберзахисту цієї інфраструктури.

Без них немає координації дій, єдиних стандартів, чітких повноважень органів влади. Крім того, держава має створити орган, який координуватиме зусилля усіх гілок влади, сил безпеки та оборони у сфері протидії гібридним загрозам. Потрібно впровадити національний план реагування на кіберінциденти, створити мобільні групи швидкого реагування, інтегрувати технології та кадри в єдину мережу.


Чи буде програма «Національна безпека» готувати лише працівників силових структур і державних службовців, чи й фахівців для корпоративного та приватного сектору?


Безумовно. Приватний сектор — це не менш важлива частина системи національної безпеки. Саме приватні компанії управляють значною частиною критичної інфраструктури: мобільним зв’язком, банківськими системами, енергогенерацією, логістикою. Тому ми готуватимемо фахівців, які розуміють специфіку як державного управління, так і бізнес-процесів.

Наші випускники зможуть працювати в органах виконавчої влади, РНБО, Службі безпеки, структурах територіальної оборони, але також — у консалтингових фірмах, енергетичних корпораціях, кіберкомпаніях, центрах стратегічного аналізу. Це програма для лідерів, які хочуть змінити країну.


Зараз молоді люди, випускники шкіл зокрема, в пошуках шляхів майбутньої освіти. І з відкриттям вашої спеціальності у них з'являється ще один цікавий шлях. Що б Ви хотіли сказати молодим людям, які надумають вступати на програму з національної безпеки?


Я хочу звернутися до кожного, хто сьогодні стоїть на порозі вибору свого професійного шляху, особливо до тих, кого турбує майбутнє України, хто відчуває в собі силу та бажання бути корисним не лише собі, а й державі, суспільству, своїй родині — через служіння знанням і відповідальністю.

Програма «Національна безпека» — це не просто чергова освітня ініціатива. Це, по суті, школа майбутніх лідерів, аналітиків, стратегів, які нестимуть на своїх плечах одну з найважливіших функцій держави — забезпечення безпеки в її найширшому розумінні.

Сьогодні національна безпека — це не лише про солдатів на передовій, це також про аналітика, який попереджає ризики кібератак на енергосистему, менеджера, який організовує логістику гуманітарної допомоги, чиновника, який готує державну політику протидії гібридним загрозам, чи експерта, який керує процесом відновлення критичних об'єктів після обстрілу.

Ми живемо у час, коли країна потребує сильного, інтелектуального тилу. Нам потрібні люди, які мислять системно, вміють працювати у кризових умовах, готові приймати рішення швидко, чітко і з урахуванням усіх факторів ризику. Ми потребуємо нової генерації фахівців, які розумітимуть, як захистити енергетичну інфраструктуру, цифрові системи, забезпечити зв'язок, стійкість фінансового сектора, інформаційну безпеку громадян.

Наша програма — це можливість увійти в середовище фахівців, де ви зможете не тільки здобути глибокі знання, а й навчитися приймати стратегічні рішення, моделювати сценарії розвитку подій, ефективно діяти в умовах гібридної війни. Ми не лише викладаємо — ми формуємо мислення. Ми не лише навчаємо технічних навичок — ми розвиваємо етичну відповідальність, патріотизм, управлінську культуру.


Ми бачимо, що питання безпеки стає все більш глобальною темою. Багато міжнародних організацій також потребують фахівців з нових, тих, що «на часі» спеціальностей…


Так, безперечно. Наші випускники зможуть працювати не лише в українських структурах, але й у міжнародних місіях, безпекових аналітичних центрах, програмах допомоги з боку НАТО, ЄС та інших партнерів. Вони стануть, переконаний,  частиною нової еліти — не за статусом, а за рівнем знань, відповідальності, стратегічного мислення.

Отже, якщо ви шукаєте не просто «роботу», а справжню сучасну справу — програму, яка змінює вас і дає вам інструменти для того, щоб змінювати країну — запрошуємо до нас. Буде багато цікавого.

Мені навіть важко уявити перспективність та рівень затребуваності в майбутньому фахівців – випускників за нашою програмою. Спеціальності, пов’язані з безпекою, за багатьма рейтингами актуальних професій майбутнього, традиційно займають місця серед перших. 


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

Ухвалили рішення: до ІФНТУНГ приєднали Донбаську академію будівництва й архітектури


Коментарі (1)

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1741
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1622
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1292
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2555
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6186
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5189 25

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

518

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

515

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

609

Найперше в цій історії із законом, що позбавив антикорурційні органи «незалежності», тішать молоді люди, які протестують. Щирі, світлі, небайдужі, впевнені своїй правоті…

1254 1
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1824
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

758
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

589
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

569
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1482
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

911
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

973
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1014
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

877
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

676
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

749
02.08.2025

Президент США Дональд Трамп заявив про кількість втрат росіян у 2025 році.  

765