В Івано-Франківську "Під Абсент" говорили про філософію патріотизму (фото)

 

 

В квартирі-музеї Академіка Володимира Чернявського відбувся черговий квартирник «Під Абсент». Його тема – «Філософія патріотизму». Лектором філософського заходу став відомий письменник Володимир Єшкілєв, а модератором – доцент кафедри Інституту туризму Олександр Новосьолов.

 

«Наш квартирник – це абсолютно вільна організація, ми неортодоксальні філософи, ми толеруємо всі думки людей, які приносять їх в це середовище. І це наповнення дозволяє нам викристалізовувати якусь золоту середину, яка дає нам гармонію і любов», - по-філософськи розпочав Олександр Новосьолов.

 

Після символічного розпивання абсенту почалось обговорення.

 

«Поняття патріотизму є одним з найбільш спекулятивних понять, що виникли за часів існування людства. Саме слово означає «батьківська земля». Про патріотизм як систему мислення можна говорити стосовно новітніх часів, коли, з одного боку, громадянські стосунки витісняють підданство монархам і династіям. а з другого – родоплемінні і етнічні стосунки трансформуються і перетворюються на вірність не родові чи племені а Батьківщині, поняття якої включає в себе не лише сукупність родичів, але й інші складові, зокрема й землю, на якій живуть члени спільноти, мову, якою вони спілкуються, релігію, яку вони сповідують, і дух єдності, який між ними панує», - розпочав Володимир Єшкілєв.

 

Поряд з поняттям патріотизму актуальності набрало ще одне поняття, яке постійно буде з ним, так би мовити, «конкурувати» у суспільному дискурсі – це поняття націоналізму.

 

«У нас на Україні патріотизм на профанному рівні здебільшого сприймався як щось настроєве, ситуативне, приналежне до рефлексій типу «вони напали – ми відповідаємо». А націоналізмові, навпаки, віддавалось і віддається більш широке понятійне поле і він вважається стрижневим і фундаментальним форматом, складовою національного буття. В Росії патріотизм більш дискурсивний, тому що там він асоціюється з імперським патріотизмом, що, зрозуміло, дозволяє будувати на його основі відчуття єдності великої наднаціональної Батьківщини – імперії, Радянського Союзу, Російської Федерації. В Україні поняття патріотизму «вимушено» актуалізували у 2014 році, коли виявилося (без іронії, бо для декого це насправді було відкриттям), що від російської агресії Україну захищає не лише титульна нація, що серед захисників виявилися люди багатьох національностей: росіяни, євреї, білоруси та інші… У нас часто-густо під націоналізмом розуміють етнічну його різновидність, а з політичним націоналізмом у нас раніше не складалося. Відповідно, поняття патріотизму опинилось в переліку «другосортних». Патріотизм став сприйматись як «недозрілий націоналізм» і йому було відмовлено у самобутності та можливості самодостатнього існування. Й це у той час, коли Захід, навпаки, сприймає патріотизм як «базовий формат» суспільства, відносячи націоналізм до особливих проявів самобутності. На квартирнику також розглядали феномен сучасного українського патріотизму, що проявився в низці новостворених політичних партій, що заявили себе як патріотичні», - сказав Володимир Єшкілєв.

 

«У нас в Україні існує проблема того, що наша національна самобутність досі визначається за етнічно-родовими ознаками, на відміну від, скажімо, Західної Європи, де національна самобутність є поняттям політичним і культурним. У нас виникла проблема яким поняттям маркувати політичний і культурний бік національної самобутності. І от виник український патріотизм як певне слово-канва, яким позначається спільне відчуття приналежності до України. Власне, першим кроком до постання реального патріотизму-як-маркеру стали волонтерський рух чотирнадцятого року та формування добровольчих батальйонів поза етнічною ознакою (як багатонаціональних з’єднань). Останнім політичним проявом такої ідентифікації стала поява низки партій, які себе позиціонують як патріотичні об’єднання. Наприклад, партія «УКРОП», в назві котрої присутнє слово «патріот». Лідери цієї партії чітко підкреслюють, що той варіант націоналізму, який вони сповідують, має переважно політичну, а не етнічну основу. До партій подібного типу, яких класична політологія описує як «республіканські» та «консервативні», входять люди різних національностей і їх об’єднує патріотичне відчуття, патріотична настанова і патріотична рефлексія до її ворогів, в даному випадку зовнішнього ворога, який здійснює агресію проти нашої держави», - зауважив Володимир Єшкілєв.

 

Також письменник проаналізував спекуляції щодо «українського фашизму» .

 

«З різноманітних форматів національного самоусвідомлення на Прикарпатті й досі домінуючими є кілька версій етнічного націоналізму, що передбачає головним чинником єднання нації кровну та генетичну спорідненість. Цей тип націоналізму для Європи є достатньо архаїчним та провінційним, але ми не можемо ототожнювати його з фашизмом чи з нацизмом, бо є, принаймні, два моменти, які не дозволяють робити таке ототожнення. Перше, це відсутність в політичних програмах і політичних виступах лідерів місцевих етнічних націоналістів таких пунктів як очищення території від представників інших народів і націй. Тобто відсутні офіційні заклики до етнічних чисток, які є головною ознакою фашистських практик. І друге, це відсутність в цих програмах закликів до національної та расової сегрегації, тобто до створення, скажімо, ресторанів чи кафе, де було б написано «тільки для українців» або ж до обмеження неукраїнців у їхніх громадянських правах (недопущення до виборів, обмеження у виборі професії у придбанні землі або ж нерухомості тощо). Відповідно, поки ми не зустрічаємось з подібними офіційними маніфестаціями, ми, на мою думку, не маємо підстав маркувати місцеві версії етнічного націоналізму «фашизмом» або «нацизмом»», - відмітив письменник.

 

Володимир Єшкілєв охарактеризував Західну Україну, як частину країни, де превалює традиційний, умовно консервативний містечково-сільський триб життя, а Схід України, як простір індентифікаційної невизначеності, де проукраїнські настрої, під впливом економічних та соціальних негараздів, можуть відносно швидко перейти в настрої проросійські.

 

«Етнічний націоналізм історично це є рефлексія, яка притаманна націям де превалює містечково-сільський триб життя. Нації, які вже урбанізовані й де перспективні національні ідеї формуються в межах мегаполісів, вже перейшли стадію етнічного маркування свого буття. Етнічний націоналізм у великих містах «не працює», бо велике місто є багатонаціональною спільнотою, організованою не за кланово-родовим, а за професійним (цеховим) принципом. Тому успіх окремої людини чи команди у великому місті формується не за родовою сімейною приналежністю, а за рахунок професійних якостей. У теперішньому Франківську паралельно існують два способи досягання успіху: і професійний і кланово-родовий. Наш місцевий політикум формується з одного боку шляхами кланової сімейності, а з іншого боку – професійними досягненнями окремих людей, незалежно від їх родинної, територіальної чи національної приналежності (за принципом – «не має значення колір кота, головне, щоби він ловив миші»). Україна це не лише Західна Україна, де єдиним урбаністично самодостатнім містом є Львів. Якщо говорити про Східну і Центральну Україну, де є справжні мегаполіси, то ми розуміємо, що українізувати ці міста, базуючись на родоплемінному націоналізмі неможливо. Схід і Південь України не підтримують формату етнічного українського націоналізму, хоча з усіх версій українського націоналізму він є найрозвинутішим, найсформованішим і, воленс-ноленс, домінуючим. Політичний націоналізм, як повноцінний дискурс в нас й досі не сформований. В нього немає «старого пантеону» героїв (хоча є «новий пантеон» - Небесна сотня, що склалась з людей різних націй), поки що немає переліку суспільно авторитетних теоретиків і мислителів, і лише формується широка соціальна база. Якщо український політичний націоналізм (патріотизм) не «сконденсується» в найближчі роки у широке соціальне явище, то Схід і Південь України будуть, радше за все, втрачені», - зазначив Володимир Єшкілєв.

 

 

 

 

 


02.10.2015 944 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

890
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

489
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1771
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1487
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1441 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1294

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

554

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

567

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

820

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1894
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

264
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1290
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

776
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

246
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1463
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1055
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1628 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

436
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

634
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1259
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1569
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1053