В Івано-Франківську побував відомий американський художник Бред Дауні (фото)

 

 

В Івано-Франківську пройшов перший етап резиденції з відомим американським художником Бредом Дауні.

 

Іноземний гість, який є одним із основоположників мистецтва в публічному просторі, ознайомився із середовищем міста й обміркував прототип свого проекту, який втілюватиме восени.
 


Бред Дауні приїхав в Україну вперше, спеціально для участі в резиденції для іноземних художників у Івано-Франківську, яка реалізовується в рамках мистецької програми «Наступний проект» від платформи «Тепле Місто».

 

Впродовж п’яти днів, 27 червня – 3 липня, художник досліджував Франківськ, його середовище: відвідував різні локації, обдумував ідею свого проекту, спілкувався з містянами. 30 червня в "Urban Space 100" відбулася зустріч за участю резидента, а також кураторки програми «Наступний проект» Лілії Гоголь й куратора резиденції, художника Євгена Самборського.

 

 

Бред Дауні народився в 1980 році в Кентуккі, США. Через військовий фах батька він змалку був  звичний до постійної зміни місця проживання. Так і в мистецькій біографії: Нью-Йорк, Лондон, Берлін. Навчався у Pratt Institute в Нью-Йорку і Slade School of Art в Лондоні. Загалом, як каже, починав із «ламання, руйнування знаків» — у пошуку їхнього іншого, прихованого, непоміченого сенсу. Свого часу художник створював свої арт-об’єкти в публічному просторі непомітно, перевдягаючись в одяг будівельника абощо. Однак потім змінив анонімність, аби стати ближчим до аудиторії.

 

Понад десять років Бред живе в Європі, нині працює, а також викладає у Берліні. Він долучається до стріт-артових фестивалів, працює в темі муралів і створює мистецькі проекти у співпраці з відомими брендами, бере участь у виставках й академічних заходах, а також мистецьких проектах муніципалітетів. Резидент розповів про проекти, втілені у Відні, Парижі, Амстердамі, Катовіце, Москві, Бішкеку. Є й проекти мандрівні, що не знають кордонів, як цілорічний проект, під час якого художник відвозить до знаменитих місць (як Мачу-Пікчу чи Стоунхендж) речі з однієї лікарні, там вони, як каже, заряджаються енергією, — й опісля він привозить їх назад.

 

 

У Берліні, за словами американця, він вперше відкрив для себе пострадянські реалії. У деяких роботах художник апелює до минулого, скажімо, до ситуації розділеного Берліна. Як він пояснює, час для нього — чи не найважливіший елемент у мистецтві, і Бред ставить за ціль «зберігати його».

 

Час, звук, рух, а відтак відеофіксація творчого процесу є важливими. Так, у рамках одного проекту художник разом із професійною реставраторкою відновили на стіні старе, перше графіті, врешті-решт узагалі звільнивши цю площину від усіх нашарувань часу. Як митець Бред небайдужий до мілітаристських форм, символів, пам’ятників, які оточували його з дитинства. Він пробує переосмислювати, переозначувати такі об’єкти з допомогою мистецьких засобів. Скажімо, у військовій школі Парижа почепивши Наполеонові-пам’ятнику ложку на ніс (сам Бред любив так робити у дитинстві) або у колишньому музеї нацистського Райху провівши експозицію із різнокольорових рушників — «прапорів» — із приліпленими шматками мила (неприємний і важкий запах десятків шматків мила мав нагадувати про експерименти над людьми, зокрема, як вважається, використання людського жиру у виробництві мила).

 

Роботи Бреда — це певна гра, маніпуляції у просторі та елементами в ньому. Вміння з їхньою допомогою актуалізувати раніше відсутні значення, функції, форми. Скажімо, художник вважає, що архітектура нестала, і її можна зрушити; крім звичного, він знайде з десяток  варіантів розташування перекладин на драбині, а розмістивши ключі у вигляді довгого ланцюга, трактує його як символ багатоланкового кодування користувачів інтернету.

 

Інсталяції, скульптури, перформанси Бреда в публічному просторі мають провокативний характер. Можуть викликати здивування, сміх, нерозуміння, захоплення, звинувачення у вандалізмі, претензії поліції або ж, скажімо, працівників готелю, коли для мистецького проекту Бред з колегою виносили із закладу речі.

 

 

Резиденція із Бредом Дауні — третя в Івано-Франківську резиденція для іноземних художників, організована платформою «Тепле Місто»: учасниками перших двох були польські митці Павел Альтгамер та Славомір ZBIOK Чайковський.


07.07.2017 782 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2016
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1121
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1268
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1714
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2893 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3987

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1199

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

692

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

460

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1223
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5837
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5384
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10787 2
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

1620
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1514
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7665
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1246 1
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16013
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

591
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1591
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2043
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1938