В Івано-Франківську працює унікальний Музей родинних професій (фото)

 

 /data/blog/93960/5faacd860898dc8e34e206172a831fab.JPG

 

Цієї осені минуло десять років із дня заснування, а ще й досі не кожен мешканець Франківська знає про існування в місті унікального Музею родинних професій. Як завжди, те, що «під носом», розгледіти найважче. Тож вирушаємо на вулицю Київську, 6-а до господаря й засновника музею Романа Михайловича Фабрики.

 

«Працює цілодобово»

 

Перш ніж увійти до самого музею, що знаходиться просто на подвір’ї власника, чаюємо у павільйоні. За словами Романа Михайловича, його побудували згодом, щоб було де чекати на екскурсію. Адже сам музей – одна невеличка кімната. Буває, що вся група в ньому відразу не вміщається.

 

На столі чекає книга відгуків і журнал «Фокус» – в ньому музей відзначили у сімці найбільш ненудних музеїв України, про що з гордістю розповідає власник. Однак музей унікальний не тільки своєю ідеєю – зібрати предмети, що стосуються професій родини.

 

– До десятирічного ювілею я спромігся видати афішу, – розповідає Роман Михайлович. – На ній написано: «Працює щодня», але я хотів написати: «Працює цілодобово». Подзвониш о першій ночі – я за п’ять хвилин спущусь і вестиму екскурсію. Правда, за відповідну плату.

До ювілейної дати вийшла книга, у якій можна побачити перший проект будівлі. В реальності все вийшло зовсім інакше.

 

Ідею цього музею я побачив уві сні, о третій ночі, бо я народився в цей час. Я не мав грошей, тому робив усе своїми руками, – ділиться спогадами власник. – Чому він у формі колиби? Бо ця архітектура гуцульська, у формі піраміди, дозволяє мені мати високу стелю під шість метрів (щоб розташувати експонати), плюс на тебе вся енергія йде з космосу, від Бога, як то кажуть.   

Колекціонер професій

 

Очі розбігаються від різноманітних предметів уже в павільйоні. Привертають увагу вікна, прикріплені до стіни: в них представлені міні-експозиції чотирьох професій сім’ї:

 

– Я журналіст – там експозиція журналістська, – розпочинає огляд експонатів наш гід. – Дочка моя музикознавець, викладає в університеті Стефаника. Жінка у мене вчителька англійської мови, а син лікар, викладає в Медуніверситеті. Тут символи сім’ї, а там, – Роман Михайлович вказує на саму будівлю музею, – представлено 150 професій родини.

Автор музею – заслужений журналіст, котрий до того ж опанував близько 20 професій за своє життя.

 

– Я журналіст зі стажем у 55 років. Це бомба! Останні 20 років я працював в «Укрінформі», 25 років тому заснував тут телебачення, 15 років віддав радіо, мій винахід – звертання «шановні краяни», –

 

розповідає Роман Михайлович. Декілька днів тому він був нагороджений «Золотим пером Прикарпаття» (у 1984-му році він був першим в області журналістом, котрий отримав премію «Золоте перо» у Києві.

Покликання до журналістики Роман відчув ще у шкільні роки:

 

– Я з п’ятого-шостого класу володів уже фотоапаратом і писав замітки до газет. Навчившись у брата, як школяр працював кіномеханіком в літньому кінотеатрі «Комсомолець». Коли я вже закінчив школу, хотів вступити на журналістику в університет.

 

Однак через брак стажу (що тоді було обов’язковою умовою для вступу у виш) йому відмовили. Аби не гаяти час, Роман Михайлович вирушає до брата у Воркуту та освоює нове ремесло. І досі про шахтарські будні йому нагадує каска, що займає почесне місце у музеї. А через рік його забирають в армію, де він освоює фах авіамеханіка.

 

– Я був механік другого класу, мав бомбардувальник, на який вішав цими руками атомні бомби. Звісно, для тренувань, а не для війни.

 

Проте навіть перебуваючи на службі в Барнаулі він дописував у військову пресу. Пізніше солдата перевели в частину у Львівську область на посаду комсомольського інструктора. Врешті доля таки усміхнулась йому: після трьох років служби він стає студентом Львівського університету і більше не звертає із журналістської стежки. Хоча, вже крокуючи нею, Роман Михайлович спробував себе і як кінорадіомеханіка, і ліцитатора, і золотошукача, і будівельника, і газоміра, і годинникаря тощо.

«Від плуга до комп’ютера»

 

Перед входом до музею привертає увагу старий плуг. Роман Михайлович коментує: «Девіз мого музею – від плуга до комп’ютера». Заходячи всередину, ми в цьому пересвідчуємось. Чого тільки тут немає! Цікаво, що деякі предмети є символами, значення яких наш гід розкриває перед нами: «Колесо – то вічний рух» або «Це Україна, обгороджена колючим дротом, але я його розрізав. Свободу не спинити, бо завжди є вихід, котрим треба скористатись».

 

– Розпочав збирати експонати, напевне, ще коли тільки на ноги зіпнувся. Я з багатодітної сім’ї, де було семеро дітей. Вчився в залізничній школі. Сумарно у нашій родині понад 300 років залізничного стажу! Я прослідкував професії нашої родини десь до 1805 року.

 

Музей ціниться той, котрий періодично робить виставку. У мене є виставки: «Мене кличуть у гори трембіти», «Америка в Галичині», про лемків та інші, – каже Роман Фабрика.

Вони стали можливі завдяки тому, що Роман Михайлович – завзятий колекціонер. Він колекціонує дзвоники, конверти першого дня, екслібриси, міні-книги, фотоапарати, годинники, унікальні фотографії тощо. З новинок у музеї – колекція вишивок. Як справжній колекціонер Роман Фабрика має свої мрії:

 

– Я мрію про дві речі: німецький фотоапарат «Leica» та маленьку модельку паровоза, бо я народився під паровозний гудок… Це згадки про дитинство: залізниця нас годувала і вдягала.

 

Серед експонатів більшість – знаряддя, що використовував сам Роман Фабрика та його родичі у щоденній праці, а також нагороди. Серед останніх є і материні орден та медаль «Материнська слава». В день сторіччя від дня народження матері Романа Михайловича музей було освячено.

 

Відчувається, що кожен предмет є частиною історії не в загальному сенсі, а у глибоко інтимному. До кожного з них у екскурсовода теплі почуття, а тому й виділити ніякий не може, щоб не принижувати інші.

 

Під його руками кожен експонат оживає й на мить переносить у свій час. «Я не просто показую, я вчу», – відзначає незвичайний гід виняткового музею.

 

 UFRA


08.12.2015 2969 0
Коментарі (0)

13.05.2026
Тетяна Ткаченко

Про життєвий шлях, цінності, службу у війську та відданість Україні журналістці Фіртки розповіли мама Тетяна Пуняк та командир взводу Роман Чернов.  

7269
10.05.2026
Тетяна Ткаченко

В Івано-Франківську відбулися два мітинги — проти проєкту нового Цивільного кодексу та на підтримку традиційних цінностей. Що говорили учасники акцій — розповідає Фіртка.  

10238 1
04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

7517
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6829
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3909
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3079

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

303

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

885

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

10011 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1551
13.05.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

27716
08.05.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

4265
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3808
13.05.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

21008
07.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

9311 1
04.05.2026

Дев'ятого травня у Погінському монастирі відбудеться XV проща випускників.

908
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

2287
13.05.2026

Тур є продовженням проєкту «Вдома», який став однією з найпомітніших музичних подій початку 2026 року. Перша частина охопила 38 міст України, 30 із яких були з аншлагами, а завершальним етапом стали три великі концерти в київському Палаці спорту.

377
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

713
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

1180
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1384
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2541