В Івано-Франківську продовжують працювати зали ігрових автоматів


/data/blog/35999/97bdfcde37c2557734cd795f1792d1ac.jpg
 

Азартний бізнес по-україн-ськи, оголошений поза законом за уряду Тимошенко ще у 2009 році, формально заборонений і сьогодні. Але на ділі зали з гральними автоматами, замасковані під «інтернет-клуби», або ж найчастіше взагалі без будь-яких розпізнавальних знаків – лише з яскравими кольорами на вході, повним ходом працюють по всій Україні, зокрема й у Івано-Франківську.

 

І хоч, згідно із законом, на організаторів нелегальної діяльності накладають нічогенький штраф у розмірі восьми тисяч мінімальних заробітних плат, що нині еквівалентно більш ніж 9 мільйонам гривень, та притягають до кримінальної відповідальності, ні одне, ні друге місцевих спритників-координаторів підпільного азарту не лякає. Отож, де і як у Івано-Франківську за гроші випробовують свій фарт, та чому міліція цього «не помічає» – з’ясовував кореспондент «Західного кур’єра».

«Лас-Вегас» по-івано-франківськи
Де саме провести своє «дозвілля», в азартних іванофранківчан голова не болить. Приміщення, де працюють однорукі бандити чи комп’ютери з такими ж програмами,  завсідники, та й звичайні перехожі можуть впізнати за нехитрими зовнішніми ознаками: заклеєні плівкою вікна, зачинені двері. Інколи на замок, інколи – й ні. Часто-густо над входом немає вивіски або ж красується напис «інтернет-клуб».
Пригледівши підходящу за всіма вище переліченими прикметами «контору», вирішую зробити власний експеримент. Заходжу ще завидна в післяобідню пору в досить непримітний, з чорними наліпками замість вікон, заклад на вулиці Привокзальній, 9, поблизу кафе «На гребені хвилі».
За законами жанру, вивіска над входом відсутня, проте двері у заклад привідчинені. Всередині досить великий, темний зал, де молоді хлопці та вже старші дядьки компаніями по кілька чоловік загіпнотизовано посхилялися над екранами чи то комп’ютерів, чи то гральних автоматів – через повну відсутність денного світла одразу й не розгледиш. Але те, у що саме вони грають, помітно одразу, адже яскраві заставки на моніторах доволі специфічні – як у «одноруких бандитах». Загалом у приміщенні досить таки людно, чоловік 20, як мінімум.
Підходжу до жінки-адміністратора, що саме жваво приймає купюри з рук охочих зіграти,  і роблю вигляд, що мені життєво необхідний Інтернет. Проте жінка не без здивування повідомила, що «такого у них нема». На питання, які ж тоді види послуг надає заклад, жінка лиш ще більше здивувалася, а відповідь дати так і не змогла. На усі подальші питання вона вже не відповідала, переконуючи, що надто заклопотана, і продовжила активно приймати ставки в азартних відвідувачів, серед яких, до речі, були і неповнолітні.
Я ще кілька хвилин роблю марні спроби звернути на себе увагу адміністратора, а далі, уже вийшовши на вулицю, заводжу розмову з двома завсідниками, що саме припалили по цигарці. Кажу: «Як же так, коли гральний бізнес заборонений?». Парочка мої слова тут же відверто взяла на кпини, мовляв, ігровий зал в Івано-Франківську знайти не важче, ніж пивний магазин.
Хлопці переконують: усі липові «інтернет-клуби» з яскравими вивісками – це підпільні заклади з азартними іграми. Мої нові знайомі розповідають навіть про підпільне казино біля ТЦ «Велес», що працює в закритому режимі, замасковане під більярдний клуб. Проте туди потрапити не так легко. При вході до приміщення діє так званий фейс-контроль: пускають усіх тільки по сигналу дзвінка, перед тим пильно роздивившись у камеру над входом. Тож дістатися на «територію азарту» можуть тільки свої, добре перевірені люди.

Епідемія лудоманії
Ігрову залежність, або так звану «лудоманію» умовно можна розділити на три стадії.  Перша – особи, що грають за компанію. З цього, до речі, починають майже всі заядлі ігромани. Але якщо після першої сотні програних гривень азартникам, що грають разом з «друзями», вдається зупинитися, значить пронесло. А от ті, хто не змогли вчасно сказати собі «стоп», переходять у другу стадію ігрової залежності. Вони починають програвати великі суми, часом і тисячі гривень. І остання стадія – залежність, що робить гравця схожим на алкоголіка чи наркомана. Як тільки у такого молодика в руках опиняється хоч кілька гривень, він одразу несе їх у клуб, часто нехтуючи потребами сім’ї, залазячи в борги та набираючи кредитів.
Скільки саме людей сьогодні страждає від лудоманії –  достеменно не відомо. Офіційної статистики жертв «індустрії розваг» в Україні немає. Але за даними, що публікували українські газети напередодні заборони грального бізнесу у 2008-2009 роках, на той час кожен десятий українець був постійним відвідувачем залів ігрових автоматів. Кожен третій грав у азартні ігри не рідше одного разу на місяць, а запеклими ігроманами себе вважали 3% наших співвітчизників – тобто 1,4 млн. людей.
Сьогоднішній показник, навіть дуже приблизний, назвати не береться жоден експерт, та й, власне, кількість нелегальних закладів, в яких грають на гроші, – загадка. У нашому місті, в центральній його частині, під час звичайної прогулянки, навіть не заглядаючи по закапелках, таких можна нарахувати не менше десяти та ще по кільканадцять у кожному з районів міста. Спустити за один вечір у такому клубі можна від 20-30 грн. (це мінімальна ставка) до необмеженої суми, яка сягає часом десятків тисяч гривень.

Розслідують, тому не зачиняють
І самі азартники, і їхні близькі, словом, усі, з ким мені довелося спілкуватися на тему нелегального ігрового промислу, у функціонуванні гральних клубів в один голос звинувачують правоохоронців. Мовляв, вони умисне «не помічають», більше того – «кришують» таку діяльність. Бо чому інакше, спитати б, заборонені ігрові зали уже й не ховаються? А якщо хтось не бачить порушення закону, значить комусь це вигідно.
У міліції переконують: бути такого не може, і посилаються на  статистику. Мовляв, в області лише з початку року відкрито 46 кримінальних проваджень за статтею 203-2 КК України «Зайняття гральним бізнесом». А внаслідок обшуків за шістьома адресами в Івано-Франківську, гральні клуби знищили «з потрухами», вилучивши звідти не лише комп’ютерне обладнання, але і всі документи та договори.
У секторі зв’язків з громадсь-кістю УМВС в Івано-Франківській області пояснюють: мовляв, із гральним бізнесом боротися можна двома шляхами. По-перше: шляхом прямого виявлення, коли міліціянти заходять у сумнівний заклад, просто виносять звідти всі комп’ютери і направляють їх на експертизу. Однак, такі справи зазвичай перспективи завершення і направлення до суду стосовно саме їхніх організаторів не мають, і завтра клуб відкриється в іншому місці. Тобто, такий варіант найпростіший, але він не ефективний.
На відміну від другого – аналітичного шляху, кажуть міліціонери, тобто збирання відомостей про самих організаторів, чим прикарпатські правоохоронці і займаються. Але недолік такого підходу у тому, що, аби вивести на чисту воду очільника підпільного грального клубу, потрібен час, адже усі вони, як правило, з кримінального середовища. Тому, стверджують борці з нелегальним азартом, незаконний бізнес поки що неможливо викорінити остаточно.  
Проте у секторі зв’язків із громадськістю обласного УМВС запевняють: реагують на всі без винятку факти порушення закону «Про заборону грального бізнесу». Словом, там, де є гральний бізнес, проводяться слідчі дії, тож рано чи пізно такі заклади зачинять усі – обіцяють правоохоронці. 
А пришвидшити цей процес могли б і самі громадяни, додають міліціянти, якби не лише зверталися у міліцію, але і співпрацювали з правоохоронцями. Мовляв, ніхто не хоче сказати, що «я грав» чи «мій син грав», щоб задокументувати факт надання послуг грального бізнесу. А довести без доброї волі це дуже важко.

Проблема – у законодавстві
Загалом шукати крайніх у «процвітанні» чорного грального бізнесу можна довго, але очевидно, що тут «собака зарита» саме у вітчизняному законодавстві. Сьогодні серед українців все частіше звучать думки про те, що із «гральним табу» у 2009 році в уряді поквапились. Мовляв, тотальна заборона на азарт обернулася його буйним розвоєм, бо, фактично, лише звільнила організаторів від сплати мільйонних податків. Отож потрібно або ще тугіше «закрутити гайки» в законі про заборону, або ж частково легалізувати азарт. Тоді він сам по собі вийде «з тіні».
Але нові закони в цій царині у парламенті ухвалювати поки не поспішають, хоча і пробували вже не раз. З часів заборони азартного бізнесу 2009 року депутати Верховної Ради попереднього 6-го скликання від різних політичних сил один за одним подали на розгляд своїх колег аж п’ять тематичних законопроектів. Щоправда, жоден із них народні обранці так і не ухвалили. Документи були різні: як за обсягом, так і за ідеями – де саме ігрові зони повинні міститися або скільки років має виповнитися гравцям. Хтось виступав за взаконення азартних ігор через мережу Інтернет, дехто – за їх заборону. Були навіть пропозиції створити в Україні свій «Лас-Вегас», об’єднавши територію Буковеля, Трускавця, Моршина, Мукачева, селища Славське та Автономної Республіки Крим (крім Севастополя) та оголосивши їх «єдиною територіальною спе-ціальною гральною зоною».
Депутати чинного скликання поки зареєстрували лише один законопроект стосовно азартних ігор. Його автор – «регіонал» Олег Царьов пропонує дозволити гральний бізнес у казино при готелях.  Проте на організацію ігор з використанням ігрових автоматів, інтерактивних ігор, а також ігор, які передбачають внесення плати за участь у них електронними платежами – зберегти заборону. Наразі подальша доля цього законопроекту, як і грального бізнесу загалом – невідома.


27.05.2013 1439 3
Коментарі (3)

Сергій Чирва 2013.05.27, 10:04
Гральний бізнес вивели з оподаткування, а по суті обклали ще більшими хабарями, бо відповідальність по закону збільшилась. Так платять і наркоділки, і проститутки, І фальсифікатори горілки та цигарок... А на той час наклали податки на перекази заробітчан, яких безробіття вигнало до росій, європ та америк... А тих, хто буде передавати гроші провідниками та бусами, будуть судити з конфіскацією, або просто грабувати по дорозі. Це теж мабудь ПОКРАЩЕННЯ.
читач 2013.05.27, 11:30
досить непогана інформативна стаття, всі б так журналісти працювали, а не піарились на масових акціях підставляючи себе під "подряпини", це щось нагадує автопідставу
ЧИТАЧ 2013.05.27, 13:17
СТАТТЯ НЕПОГАНА. УСІ ВСЕ ЗНАЮТЬ І НІЧОГО НЕ РОБЛЯТЬ. ПОДИВІТЬСЯ ТІЛЬКИ НА ЩО РОБИТЬСЯ В КОЛОМИЇ ПІД ПІДКРИТТЯМ БІЛЬЯРДНИХ КЛУБІВ, ЧИ У КАЛУШІ (777). ТАЙ У ФРАНКІВСЬКУ ТАК САМО.
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

435
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2064
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4909
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3807
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4913
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3065

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

260

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

409

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1215

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1412
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5911
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6552
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3552
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1711
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1381
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8252
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3052
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

743
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

130
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1252
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

911
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1632