Ващиковський: Смоленська катастрофа" могла бути помстою з боку Путіна

 

/data/blog/73813/ec40373eb33742af6296dd531b45e075.jpg

 

Колишній віце-шеф Бюро національної безпеки Польщі, депутат польського Сейму Вітольд Ващиковський у програмі "Студія Захід з Антоном Борковським" розповів про саботаж і підозрілі моменти у ході слідства щодо "смоленської катастрофи".

 

Маємо сумний, чорний ювілей - 5 років тому загинув цвіт польської політичної інтелігенції і президент Лех Качинський. Є підозри, що їхнє вбивство було організоване спецслужбами Російської Федерації. Як ви оцінюєте результати і стан слідства, адже досі рештки літака не були передані до Польщі.

Прокурорське слідство як в Польщі так і в Росії, попри те що минуло 5 років, є незакінченим. З певних причин обидві прокуратури не хочуть його завершувати. Російська прокуратура певно побоюється, що там було втручання росіян, яке полягало, скажімо, у кепському ставленні контрольної вежі, - офіцери, які там працювали не виконали, своїх обов’язків. Можливо збереглися сліди, які могли би вказувати на можливість саботажу. А прокуратура польська не може закінчити слідства, бо не має оригіналів чорних скриньок і решток фюзеляжу, - тобто речових доказів.

 

Але ж це є аферою! Якщо польська прокуратура не має решток авіакатастрофи, і ми знаємо що вона не отримала і всіх записів чорних скриньок літака, - то це скандал.

Це правда. Ми вважаємо, що порядні слідчі не можуть закінчити подібного слідства, адже не володіють речовими доказами. Прокуратура стверджує, що її представники мали доступ до залишків авіакатастрофи і брали певні проби. Але я хочу нагадати, що ці проби були взяті аж через півтора роки після катастрофи. Ми ж з знаємо, як впродовж кількох місяців, ставились до решток катастрофи, як все розкрадали і підчищали. Лише частина решток літака перебувала під дахом. Тож чимало слідчих і експертів піддає сумніву ті дослідження, вважаючи, що вони були невірогідними. Натомість росте число експертів, які вважають, що навколо слідства велася нечиста гра.

 

Я читав резонансні та гострі заяви професора Новачика, згідно з ними ставало зрозумілим, що береза під аеродромом не могла стати причиною катастрофи. Що це просто сфабриковано і скомпоновано.

Багато експертів вказує ще на одну особливість. Виявляється, що рештки літака знаходили на значній відстані перед березою. Є свідки, що стверджують, що бачили блиск і чули вибух. Бачили як розпадається літак, а фрагменти відривались ще перед зіткненням з березою. Літак, якщо б і розпадався на настільки низькій висоті - загалом це кілька метрів над землею, - не міг би розпастись на тисячі уламків. Він міг би розлетітись на кілька сотень кавалків. Якби береза справді відбила крило літака і він би летів на лівому боці, то за кількасот метрів він би зробив чималий рів у землі, - він би діяв як плуг, що оре землю, але ж подібних слідів не має. Попросту видно, що літак розсипався в повітрі і так далі. Зрозуміло, що прокуратура, яка отримала доступ до решток почала тестувати їх на можливість наявності вибухових матеріалів, - прилади вказували, що там могли бути вибухівка. Відтак маємо дуже багато запитань, котрі свідчать, що катастрофа могла мати цілком інший перебіг, ніж це вказано в рапорті польського Міллера і ще в більш брехливому рапорті пані Анодіної, першому російському рапорті, що з’явився у 2010 році.

 

Чи є якісь шанси для розгляду цієї скандальної справи в якихось міжнародних інституціях, можливо варто би було долучити слідчих з Гааги?

Ми вже роками про це говоримо, але... По-перше, прем’єр Туск полетів 10 квітня 2010 року до Смоленська цілком непідготовленим. Він не мав відповідної юридичної інформації, він не мав рапортів щодо юридичних підстав цього слідства. І він погодився на російську концепцію чиказької конвенції, хоча все можна було робити на підставі польсько-російського порозуміння про авіакатастрофи від 1993 року. Наступне, якщо вже погодилися на російське слідство і на паралельне польське, то до польського слідства можна було запросити міжнародних експертів, котрі могли би нам допомагати оцінювати результати російського слідства. Врешті, можна було звернутися до міжнародних інституцій і до НАТО, - оскільки загинув польський президент, глава Збройних сил Польщі, - оскільки Польща є членом НАТО. Можна було вимагати від міжнародних трибуналів, аби вони змусили Росію повернути польське майно, - йдеться про рештки літака. Ми не тільки не маємо доступу до них, але зникли і особисті речі пасажирів, зрештою, ми не можемо знайти комп’ютера Александра Щигло, тодішнього шефа Бюро національної безпеки і так далі. Можна було звинувачувати Росію в міжнародних судах щодо повернення цього майна, можна було звернутися до низки розвідок держав наших союзників з проханням про співпрацю. Зокрема щодо того, чи не записав бува хтось чого, чи не підслухав. Не було зафільмовано навіть сателітарного моніторингу катастрофи. Можна було виконати чимало міжнародних дій, але з політичних міркувань тодішній уряд не хотів цього робити, оскільки вважав, - і це була фальшива альтернатива, - що це може означати війну з Росією.

 

Чи не запізно зараз намагатися щось робити? Розуміємо, що 5 років тому ми думали, що це була випадковість, але вже після окупації Криму, після вторгнення російських окупантів на схід України бачимо, що все було складніше.

Ви, пане редакторе, маєте рацію. Я ставив подібні питання в НАТО і в американському конгресі. Якщо Путін настільки криваво розправляється з власною внутрішньою опозицією, то слід також вважати, що він міг розправитися з закордонною опозицією у такий самий кривавий спосіб. Щораз більше політиків у світі бачить ті залежності.

 

Я здогадуюся, що Лех Качинський опинився у списку ворогів Кремля. Ми розуміємо, якби не втручання Леха Качинського у справі вторгнення і війни проти Грузії, то вочевидь, що російські танки вже були би, наприклад, в Тбілісі. Скажімо, якби він не взяв за руку одного і другого президента, не всадив їх до літака і не привіз їх до Тбілісі. Тож, як ви вважаєте, чи це могла би бути така приватна, підла помста з боку Кремля?

Так. Я прошу пам’ятати, що Лех Качинський сказав у Тбілісі на мітингу: "сьогодні це Грузія, завтра це може бути Україна, потім країни Балтії, а потім, можливо, моя країна – Польща". Тобто цей сценарій, котрий він окреслив ще у 2008 році в Тбілісі реалізується зараз. І не виключаю, що саме за це його і спіткала помста.


06.04.2015 625 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1681 3
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

668
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

2030
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1687
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1645 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1478

"Творча еволюція" - трактат Анрі Бергсона, який важливий для прочитання митцям перш за все. Трактат отримав світове визнання в формі Нобелівської премії, спробуємо визначити, що саме там є такого визначного. 

167

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

942

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

756

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

1013
19.09.2025

Збалансоване та здорове харчування відіграє важливу роль у захисті від хвороб.  

718
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

462
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1498
19.09.2025

Протягом 20-21 вересня в селі Погоня, що на Івано-Франківщині, відбудеться ювілейна 30-та Міжнародна проща вервиці за мир в Україні, припинення війни та за всіх військових.  

1384
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

410
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1640
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1232
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

621
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

934
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1429
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1770
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1232