Великий розпродаж

 

 

Кабмін оголосив початок найбільшої за останні 20 років приватизації. Івано-франківські підприємства також пустять з молотка


Чотири тисячі державних підприємств,  серед яких найстаріший Івано-Франківський локомотиворемонтний завод та місцевий спиртзавод ОДОСП «Княгинин» (разом з вертикально інтегрованим холдингом «Укрспирт»), вже до кінця цього року стануть чиєюсь приватною власністю.

 

Український уряд своїм розпорядженням N667-р від 17 липня вирішив виставити їх на продаж, щоб в умовах кризи залатати бюджетні діри, а заодно дати відсіч корупції у сфері держуправління.

 

«Сьогодні державна власність – предмет небувалої корупції, – пояснив урядову ініціативу  Прем’єр-міністр України Арсеній Яценюк, виступаючи під час Всеукраїнського аграрного форму у липні. – Як подолати цю корупцію іншим шляхом, ніж продати ці державні компанії, я не бачу».

 

Відтак, завод «Турбоатом», Одеський припортовий завод, цілий ряд блокуючих пакетів об’єктів енергетики та облгазів, словом, усе, «крім стратегії», в Кабміні прагнуть якомога швидше передати у приватні руки. Незважаючи на те, що багато держпідприємств із приватизаційного переліку зовсім незбиткові.
Про аргументи «за» і «проти» урядової ініціативи «ЗК» розпитав у експертів та політиків.

 

– Як ви ставитеся до оголошеного наміру уряду провести масштабну приватизацію держпідпри-ємств, серед яких є і прибуткові? В умовах глибокої кризи та нестабільності у країні активи доведеться реалізовувати за заниженими цінами?

 

Олег Гончарук, голова Регіонального відділення Українського союзу промисловців і підприємців в Івано-Франківській області:
- Правильна ініціатива. І дочасна. Приватний капітал дасть друге дихання багатьом підприємствам. Дасть у фінансовому і організаційному плані те, що на даний час не може собі дозволити держава. Але питання, на мою думку,  стоїть не у тому «чи варто?» (варто!), а «як?». Процедура заявленої урядом приватизації складна і об’ємна, вона вимагає, крім ґрунтовної підготовки, обов’язково   максимальної прозорості. Максимальної! Інакше буде негативно зустрінута оновленим українським суспільством, як крок назад відносно демократичних здобутків.


 
Руслан Марцінків, народний депутат України, фракція ВО «Свобода»:
– Ставлення різко негативне. Стратегічні підприємства, такі як обленерго, облгази, спиртова галузь, повинні бути у власності держави. Досвід європейських країн – Франції, Німеччини, скандинавських країн – показує, що модель державного управління також може бути ефективною. Тому, думаю, уряд рухається не у тому напрямку, прикриваючись війною, продаючи ключові підприємства, приміром, такі як Одеський припортовий завод. Аргумент корупції – це просто смішно. Чому в інших країнах державне, комунальне управління може успішно існувати без корупції, а в нас – ні?

 

Ярослав Ленів, голова правління ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод»:
– Вважаю дане рішення політичним, а не економічним.

 

Ігор Зварич, екс-заступник голови Івано-Франківської облдержадміністрації з економічних питань:
– Питання прибутковості і приватизації того чи іншого підприємства пов’язані в умовах нормальної, стабільної економіки. А в разі кризових явищ уряд повинен вибирати, враховуючи і ситуацію з бюджетом, і загалом в країні. Тому, можливо, у нашому випадку  велика приватизація якраз і має зміст. Інакше втрати можуть бути ще більші.  

 

Микола Палійчук, депутат Івано-Франківської обласної ради, фракція УДАР, екс-голова Івано-Франківської ОДА:
– Я вважаю, що приватизацію потрібно проводити. Це не є поганим кроком. Просто прибуткові підприємства треба продавати відповідно за вищою ціною. Плюс прозорий аукціон та обов’язкова вимога того, що жоден російський інвестор не може брати  участь. Але моя категорична позиція у тому, що не можна приватизовувати підприємства, які є монополістами у наданні послуг. Такі як обленерго, облгази. Я вважаю, що було помилкою віддавати їх під приватизацію раніше і продовжувати це зараз. Від приватизації цих об’єктів якість послуг не покращується, а значно здорожується. Тому всі підприємства-монополісти  повинні бути під контролем держави. В тому числі, я вважаю, що Бурштинська ТЕС повинна бути повернута у державну власність.

 

– Чи не ризикує масштабне роздержавлення перетворитися на величезну аферу, в результаті якої збагатяться лише всім відомі олігархи? Адже лише вони мають мільярди, необхідні для того, щоб придбати власність на «великому розпродажі», який влаштує держава.

 

Олег Гончарук:
– Було б добре мати такого «лакмусового папірця», щоб приставити – і за інтенсивністю  забарвлення наперед з’ясувати всю міру ризику того чи іншого дійства. Ризик є завжди. Але як не буде прозорості приватизаційних процедур, то приватизація сприйметься як афера, навіть якщо не було жодних махінацій. При  відкритості, доступності для контролю усіх приватизаційних процесів їх можна буде оцінити на відповідність і ринковим умовам, і законодавству, та й просто здоровому глузду.

 

Руслан Марцінків:
– На жаль, сьогодні ми живемо в олігархічній республіці, де країною фактично керують кілька кланів. І нема сумніву, що ключові державні підприємства скуплять саме вони.

 

Ярослав Ленів:
 – Думаю, масштабну приватизацію було оголошено, в першу чергу, саме з метою приватизації цікавих та прибуткових галузей – спиртової, об’єктів енергетики, газопостачальних і розподільчих, великих машинобудівних компаній. І державотворчої думки у цьому я не бачу. Реальний інвестор із сучасними технологіями з Європи за даної ситуації в країну не прийде. Тобто, дані підприємства будуть приєднані до існуючих в державі схем.

 

Ігор Зварич:
– У нас в області і так приватизовано вже 92% економіки. Що ще може когось тут зацікавити – не знаю.

 

Микола Палійчук:
  – Якщо приватизацію проводити завідомо під певних осіб, то можливо. Але якщо будуть  «чисті» конкурси, то виграє держава, яка, отримавши від приватизації гроші,  і буде вимагати від приватизованих підприємств зберігати певну кількість робочих місць, об’єми сплачених податків, виробництва і т.д.  Звичайно, швидше купить той, хто має більше грошей. Але я не бачу в цьому проблеми.  

 

– Чи варто передавати у приватні руки «Івано-Франківський ЛРЗ»  – підприємство, що не є збитковим та за минулий рік сплатило податків та заробітної плати на суму більшу, ніж його нинішня ринкова вартість?

 

Олег Гончарук:
– Наскільки мені відомо, на «ЛРЗ» за останні півтора року не тільки відновлено роботу виробничих ділянок, ливарного цеху, а й налагоджено виробництво нової продукції, яка з успіхом реалізується. В тому числі на експорт, який за перше півріччя зріс на 10%. Виробництво за цей же період зросло на 130%. Зарплата і податки підприємством виплачуються вчасно. Тому появу в урядовому приватизаційному списку ПрАТ «Івано-Франківський локомотиворемонтний завод» я назвав би несподіванкою.

 

Руслан Марцінків:
– Мені прикро, що «ЛРЗ» потрапив у приватизаційний перелік. Мій дідусь пропрацював там близько 20 років. Підприємство завжди було прибутковим. Люди, які там працювали, отримували зарплатню, мали соціальний захист. Продавати його – це помилка, тим більше зараз. Війна затягується, і ми, навпаки, повинні мати державні підприємства, які у разі потреби могли б працювати на військову промисловість.  

 

Ярослав Ленів:
– Доцільно, якщо це буде західний інвестор, з серйозною інвестиційною програмою розвитку підприємства на основі новітніх технологій. Але якщо метою покупця буде порізка заводу на металобрухт, – впевнений, при нинішній ситуації будуть і такі  покупці, – то я категорично проти!


 
Ігор Зварич:
– «ЛРЗ» напряму не прив’язаний до залізниці. Це абсолютно ринковий агент, якого, на мою думку, тримати у статусі державного підприємства не потрібно. В нормальних умовах економіки час працює на здорожчання активів. У нашій ситуації – тільки на здешевлення. А керівництво завжди буде проти приватизації.


 
Микола Палійчук:

– Тут потрібно вивчити умови приватизації і ціну підприємства.  І тут я не б поспішав. Але це не підприємство-монополіст. В перспективі його можна віддати у приватні руки. Під вигідні для держави умови.

 


Оксана Глушкевич, ЗК


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1263
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1372
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1224
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3351
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2163
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3334

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

862

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1191

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1267

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2556
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6167
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6174
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

545
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

783
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1613
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1830
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16547
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

885
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1550
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1814
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2815