Великодній обливаний понеділок.Традиції

 

/data/blog/35150/b2fa20c5945bdf7398a0696a048d51d7.jpg

 

Наша давня культура – це було шукання Бога в природі, в її явищах, шанування предків і віра в потойбічне життя.

 

Наша давня культура була величною у своїй творчості і змісті, аж ніяк не нижчою за первісні культури Греції та Риму, які увібрали в себе багато чого з прадавньої культури нашої землі.

 

Як відомо, в давні часи вода і вогонь мали чарівні властивості: проганяли лихі сили, надавали силу матері-землі (Деметрі) для родючості, подавали здоров’я і сили людині, радість, добробут і таке інше.

 

Тому у циклі Сонячних свят на початку кожної пори року цим стихіям віддавалась особлива пошана. Отже, на початку весни – а весна починалась після весняного рівнодення – практикувався ритуал обливання водою, який зазвичай виконувався приховано, несподівано та зненацька.

 

Коли на весні дівчина і хлопець будуть облиті водою, – будуть влітку дощі, буде врожай, “облиті будуть” цілу весну й літо, будуть чисті, здорові, сильні. Дівчина одружиться з омріяним хлопцем, а хлопець – з коханою дівчиною.

 

На Галичині у цей день парубки, зустрівшися з дівчатами, обливають їх водою , а за це дівчата дарують їм крашанки . На Гуцульщині це відбувається трохи по іншому. Дівчата того дня дають хлопцям крашанки або писанки, можна навіть сказати, не дають, а ховають за пазуху, а хлопці забирають їх, створюючи з дівчиною легку боротьбу. Забравши писанку, хлопці ведуть дівчат до води, обливають, а буває, що й скупають цілу. 

 

Традиції Великоднього обливання існують не тільки в нас. Багато країн мають свої певні традиції, хоча мета у всіх одна – очиститись від «бруду» який накопичився за цілий рік. Серби, наприклад, у Великодню суботу обливають водою будинки, в яких живуть, вірячи, що цим вони виганяють «нечисту силу». А в першу п’ятницю після Великодніх свят вони обмиваються «омахом» – водою з-під млинового колеса, при цьому вони ще кладуть у воду великоднє яйце і зілля –  «милодух», або ж взагалі квіти.

 

У Боснії в цей день купаються у джерельній воді.   

 

Але сплинув час, і традиції трохи змінились. От після Великодня в понеділок хлопці ходили обливати дівчат, так як і колись, а дівчата у вівторок обливали хлопців. Тільки тоді це виглядало так, що хлопець обливав одну-єдину дівчину, і використовував для того свячену воду, або воду, змішану з парфумами, в невеличкій чарочці. Зараз звичайно за чарочку вже давно ніхто не згадує.

 

Зараз це виглядає трохи по іншому. Традиція обливання дівчат хлопцями залишилась, але вже не така весела та приємна як колись. Зараз чарочками ніхто не обливається, в хід ідуть бутлі води, відра, кульки і будь-які предмети у які можна набрати воду і обливатись. А обливаного вівторка, як такого, вже не існує. По-перше, дівчата не обливають хлопців у вівторок, бо переважно роблять це у понеділок. По-друге, у вівторок деякі хлопці і далі продовжують обливати дівчат. І якщо брати наше сучасне покоління, то зрозуміло, що давня традиція перетворилась на звичайне хуліганство, на типовий день, коли потрібно облити всіх і все, і не просто облити, а зробити так, щоб людина виглядала так, як після купання в басейні, озері чи морі. А симпатію тепер виявляють зовсім по-іншому. Дарують квіти, запрошують на побачення та пишуть освідчення у коханні на стінах, асфальті, парканах.

 

 

Що таке обливаний понеділок, напевно, зрозуміло.


Молодь (особливо вихідці з сільської місцевості) каже, що традицій треба дотримуватися. Так, саме традицій. Але не перегинати палицю. Обливання, насамперед, згідно з цією традицією, стосується кавалерів і панянок. Молодь може обливатися і жартувати тільки з рівними собі. І ще одне варто знати: обливаються тільки до обіду! Друга половина обливаного понеділка має бути присвячена культурній програмі, різноманітним розвагам, скажімо, гаївкам. До речі, у давнину обливалися тільки по селах. Міське населення такого звичаю не мало.

 

Отже, давайте не будемо забувати того, що залишили нам наші предки і будемо відновлювати традиції, які з часом взагалі можуть зникнути та забутись. А коли почнуть забуватись традиції, почне забуватись культура країни, а країна без культури – це вже не держава. Відновлюймо та зробімо нашу культуру багатшою.

 

 

За матеріалами tamada.lviv.ua


06.05.2013 4057 1
Коментарі (1)

Геньо 2013.05.06, 12:15
Цього року владі стало розуму злити воду зі всіх фонтанів. І банди "придурків" з пустими відрами бігають по місту від фонтана до фонтана і шукають воду. Тепер погнали до озера. Сьогодні парк і озеро будуть зоною дебільного лиха.
07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

295
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2046
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4880
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3786
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4905
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3047

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

397

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1202

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1402

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

4042
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5888
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6540
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3543
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1692
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1368
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8234
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3043
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

704
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

81
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1242
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

894
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1615