Військові з Криму: Найважчою була невизначеність

 

/data/blog/51035/1bc2d0a9e1b2c7f39f02a3b088472971.jpg

 

Військові, які тепер служитимуть на Прикарпатті, розповіли «Дню» про те, як відбувалася окупація Криму.
 

Пройшовши Крим, декотрі військові, які там служили, передислокувалися на Захід країни, до Івано-Франківська. Проте, за їхніми словами, повернулися б назад, якби була  можливість і далі служити в Криму під українськими прапорами. Анексія цієї території країни вибила землю у них із-під ніг, та, щоб не порушувати присягу на вірність державі, не зраджувати собі та власним цінностям, змушені були залишити все.

 

Денис Войтулевич, солдат взводу охорони роти матеріального забезпечення 40-ї кримської радіотехнічної бригади у Севастополі, пригадує, що в частині служило приблизно 1000 солдатів. Близько 60 відсотків залишилися в Криму, решта повернулися на Україну.

 

«Нині мене часто розпитують: як там було? Відповідаю, що було страшно, і якщо особисто там не був, то й не зрозумієш усього, що пережили люди. Найважчою була невизначеність, адже застосовувати зброю команди не давали. Якщо на тебе нападуть, а тобі не можна застосовувати зброю, — ти не зупиниш супротивника, котрий зі свого боку виконує команду захопити в полон чи вбити. Це морально тиснуло. Ми опинилися в ситуації невизначеності та безпорадності. Якщо б була команда стріляли — ми б мали можливість дати відсіч, а так із Києва командували лише «обороняйтеся» чи «тримайтеся». За словами військового, з території, де він служив, після захоплення частини росіяни вивезли чотири тонни зброї.

 

Стрілець взводу охорони роти матеріального забезпечення 40-ї кримської радіотехнічної бригади в Севастополі Олександр Коваль розповідає, що службу в Криму розпочав за контрактом у травні минулого року. Як згадує військовий, служити йому подобалося, гарним було і ставлення людей.

 

Ніяких поділів на бандерівців, згадок, що він родом із Західної України, не було. Вже пізніше в місті, де він служив,  почали з’являтися антиукраїнські плакати, транспаранти з провокаційними зображеннями. Тоді вже це почало хвилювати і насторожувати.

 

«Телебачення дуже швидко стало російським, йшла жорстока російська пропаганда, — розповідає військовий. — Я спілкувався з родичами, тож міг порівняти, як все кардинально відрізнялося, спотворювалося. В останній час було страшно вийти з частини, адже самооборона півострова могла зупинити та перевірити документи. В мене була прописка Івано-Франківська, тому могли бути неприємності».

 

Повернутися на територію Україну після анексії Росією території Криму військовослужбовець вирішив відразу ж.

 

«Я давав присягу на вірність Україні й не міг її порушити. Крім того, я патріот своєї держави, люблю Україну, маю її захищати, тому не міг інакше. Бачив перед тим, що відбувалося на майдані, переживав, спостерігав смерті людей. Але й спілкуватися про це не було змоги, адже погляди людей в частині часто відрізнялися від моїх».

 

Військовослужбовці в один голос констатують бездіяльність влади в той час, коли біля воріт стояв озброєний ворог.

 

«Коли було дуже важко, влада не приймала ніяких кардинальних рішень, не давала вказівок, — коментує Олександр Коваль. — Нам тоді було вдвічі складніше. Не знали, що робити — командування частини самостійно керувало, приймало рішення. Пізніше було важко вибратися з Криму. Самі збирали необхідні документи. Декому не вистачало грошей на квиток, адже банкомати вже не працювали. Політика Російської федерації є надто агресивною, і це було дійсно сплановане захоплення».

 

«У тій ситуації ми залишилися фактично сам на сам із тими загарбниками, адже ніяких вказівок згори не було, — коментує капітан Андрій Москалець. — Ми вирішували самі всі питання щодо оборони. Захищали свої об’єкти, за які відповідали, за склад озброєння. Все відбувалося зі зброєю в руках. Відчувалася агресія з боку Росії, моральний тиск на особовий склад. Можна лише здогадуватися, що відбулося під час референдуму — всі ті фальсифікації. Багато людей і досі не хочуть жити на території Росії. Керівництво країни має переживати за таких людей, створити їм можливість жити в Україні. Особисто я дуже боляче пережив розлучення з людьми, з якими служив стільки років пліч-о-пліч, адже залишилося там більше половини особового складу. Для мене це неприпустимо, і офіцер, який дав присягу, не може її порушити».

 

Нині військовослужбовці з Криму служать у 114-й бригаді тактичної авіації в Івано-Франківську. Військові зізнаються, що, маючи досвід кримських подій, готові захищати Україну, якщо до цього дійде. Хоча, на їхню думку, вирішити все необхідно мирно, за столом переговорів. Але ж якщо  ворог піде далі — то  до війни наші військові готові, й зроблять усе, що від них залежить, щоб не допустити кримський сценарій розвитку подій на східних землях.

 

 

 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Прикарпатці створюють військовим святковий настрій (фото)


19.04.2014 764 2
Коментарі (2)

досвід 2014.04.19, 08:49
шо за досвід кримських подій-здавати зброю і техніку?
Досвіду 2014.04.19, 11:26
Ну то бери зброю і йди воюй
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1573
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2650
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2176 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4950
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2804
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2984

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

771

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1615

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1505
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10611
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

4986
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16139
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22305
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

627
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

801
26.06.2026

У суботу, 27 червня, у Погінському монастирі відбудеться проща «За мир в Україні і повернення додому внутрішньо переміщених осіб».

775
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

602
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

558
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

767
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1055
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1314