Вілли і пансіонати старої Гуцульщини. Купелевий курорт доктора Матушевського в Яремче

 

Яремче - відомий відпочинковий центр Гуцульщини – з середини 30-х років минулого століття почало позиціонувати себе як бальнеологічний курорт. Навіть на поштових листівках та конвертах ставили спеціальний штемпель: «Uzdrowisko kapele. Solankowe borowinowe inhalatorium». І все це завдяки старанням людини - лікаря найвищої кваліфікації Йозефа Матушевського (1900 – 1983).

 
 
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Пам Пам'ятна дошка на гімназії в Поляниці. Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
 
 

КУРС продовжує цикл публікацій про вілли і пансіонати Гуцульщини, збудовані до Другої світової війни. Ці унікальні дерев'яні, рідше кам'яні, споруди поєднували здобутки тогочасної європейської архітектури з самобутнім гуцульським народним стилем. Витончені, елегантні, неповторні, вони або не пережили воєнного лихоліття, або ж виявилися чужими й непотрібними в радянську епоху. Але залишилися документи, світлини, людські історії… 

 

Цікаво, що водолікувальний заклад в Яремчі, тоді ще присілку села Дори, функціонував ще в XIX столітті. Газета «Kurjer Stanislawowski» 18 червня 1899 року писала: «В селі вже четвертий рік діє водолікувальний заклад доктора Градера зі Станіслава». Навесні 1914 року в пресі з’явилось повідомлення, що пан Градер продав свою водолікарню Ебергардту, і той приступив до запровадження в лікувальному закладі соляних ванн. Та розвитку бальнеології в Яремче завадила Перша світова війна.

 

Тільки в середині тридцятих років ХХ століття доктор медицини Йозеф Матушевський зумів побудувати в Яремчі один з найсучасніших в країні бальнеологічних закладів. Ця чудова двоповерхова будівля з чотирма величними колонами на фасаді зведена в самому центрі містечка поблизу тодішньої школи (зараз дитяча турбаза «Прут») на місці нинішньої РЕМ в 1936-1937 роках за проектом місцевого архітектора Макса Цукера. Загальна площа забудови становила 420 м кв.

 

Мур фундаменту виконаний з колотого каменю на цементі, стіни з тесаного дерева, дах покритий черепицею, а частина на терасі – з оцинкованої бляхи. В приміщенні було 18 «одинарних купелевих кабін», 2 великі кабіни, 2 – для лежання, 4 душові, два коридори. На першому поверсі розмістилися 2 ординаторські для лікарів, 2 службові кімнати, 2 допоміжні приміщення, туалети. Тут був інгаляторій з 14-ма спеціальними апаратами. Підлоги дубові, протравлені оліфою і лаковані. В купелевих кабінах підлога з керамічних плиток, стіни до висоти 1,50 м покриті спеціальною гумою. Освітлення було електричне, ванни емальовані, кислотовідштовхуючі.

 

Цілющу соляну ропу доставляли з Делятина. Її зберігали в бетонному збірнику в дворі закладу і закачували в кабіни насосом.

 

Поряд з головним будинком збудували цегляну котельню з котлом марки Zontauer - Stefanauer Akcien Gesellschaft для нагрівання води. Тут же зведений господарський будинок, де знаходилась пральня і службові приміщення. Стоки відправлялись до очисника «Imhoffa».

 

Цілющі грязі для бальнеологічного закладу доставлялись з Черче, де й сьогодні працює унікальний на Прикарпатті грязевий санаторій.

 

Теплими соляними купелями та грязями в закладі Матушевського лікували ревматизм, захворювання шкіри, гінекологічні хвороби та ін. В інгаляторії, куди під тиском розпиляли суміш соляної ропи чи напари цілющих гірських трав та ефірних олійок, лікували хронічні катари носа, запальні процеси горла, гортані, трахеїв, бронхів, легенів. Особливий підхід у д-ра Матушевського був для лікування бронхіальної астми.

 

Як повідомляв відомий варшавський туристично-курортний альманах, заклад купельовий лікаря Й. Матушевського працював круглорічно. Вартість лікування – 7 злотих з особи за день без обмежень перебування. Державні службовці, службовці самоврядування, пенсіонери, військові і їх родини отримували 35% знижки. Лікарі звільнені від оплати.

 

Про лікаря Й. Матушевського й нині в Делятині та Яремчі ходять легенди. Він вилікував і врятував життя сотням місцевих мешканців. Цього феноменального лікаря в 1939 році з приходом радянської влади не тільки не відсторонили від праці, а й навіть призначили головним лікарем курорту Яремче.

 

Йозеф Матушевський народився 9 листопада 1900 року в Яземій Тернопільського воєводства. В 1930 році завершив навчання на лікарському факультеті університету Св. Казимира у Львові. В 1931 році був скерований лікарем до Делятина Надвірнянського повіту. Тут працював в повітовому Осередку Здоров’я і приймальні матері та дитини під керівництвом д-ра Ходоровського, який одночасно вважався лікарем дільничним і колійовим  -залізничним. Будівля, де трудився д-р Й. Матушевський, збереглася (тепер тут знаходиться Катехитична школа ім. Блаженномученика Симеона Лукача). Філіал Осередку Здоров’я розташовувався в селі Білі Ослави. Однією з функцій цієї інституції було попередження інфекційних хвороб, туберкульозу. В «Щоденних рапортах польської поліції» знаходимо запис: «В гміні Білі Ослави лікар районний д-р Йозеф Матушевський підтвердив 9 випадків захворювання мешканців на плямистий тиф. Випадків смерті досі не було. На думку д-ра Матушевського, потрібно доставити хворих до повітової лікарні в Надвірній для лікування та ізоляції».

 

З 1935 року д-р Й. Матушевський працює в Яремчі. Про його особисте життя цього періоду відомості лаконічні: любив бджіл, вулики доглядав місцевий житель Микола Німчук, лікар мріяв зайнятися ще й апітерапією. Одружився пізно, вже за сорок, з дочкою власника пансіонату в Яремчі пана Прокоповича. Микола Німчук розповідав, що речі лікаря – а він збирався покинути містечко – забрали в серпні 1943 року ковпаківці. Тільки влітку 1944 року д-р Й. Матушевський з дружиною виїхав в Угорщину, до Будапешта, а звідти до Польщі. Спочатку осів в Криниці, згодом переїхав до Поляниці на Дальнім Шлезьку. Тут він був керівником курорту. Працював разом з німецьким лікарем, який залишився в Польщі, - д-ром Генріком Шхлехтом.

 

Про д-ра Й. Матушевського ксьондз Йосеф Заточ-Прзітовський сказав так: «Великий ідеаліст, дуже ревно займався хворими. Проводив життя спартанське. Своїми коштами збудував в Яремчі купальні солянкові і грязеві».

 

Вже радянські часи багато яремчанців, які потребували лікарської консультації, правдами і неправдами їхали до Польщі і отримували від д-ра Матушевського добрі поради і дієву допомогу. Після смерті лікаря колишній яремчанець, директор бібліотеки медичної академії у Вроцлаві Лешек Баргів написав біографічну книгу про відомого доктора.

 

Йозеф Матушевський і в своїй новій батьківщині став знаковою постаттю. У Поляниці на Дальнім Шлезьку його ім’ям назвали одну з головних вулиць і міську гімназію. Нещодавно цьому лікарю тут відкрили пам’ятник – без п’єдесталу: бруківкою крокує доктор Матушевський, в правій руці капелюх, піднятий вітальним жестом, а в лівій – лікарський саквояж… Доктор і досі поспішає на виклик - рятувати людей.

 

Світлана Флис, краєзнавець, КУРС


08.09.2014 3870 0
Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

698
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2913
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1721
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2952
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2118
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2136

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

422

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

799

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

906

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2199
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5835
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29561
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11460 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1211
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1445
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23688
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1911
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43812 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

407
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1154
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1465
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2449