Вілли і пансіонати старої Гуцульщини. Купелевий курорт доктора Матушевського в Яремче

 

Яремче - відомий відпочинковий центр Гуцульщини – з середини 30-х років минулого століття почало позиціонувати себе як бальнеологічний курорт. Навіть на поштових листівках та конвертах ставили спеціальний штемпель: «Uzdrowisko kapele. Solankowe borowinowe inhalatorium». І все це завдяки старанням людини - лікаря найвищої кваліфікації Йозефа Матушевського (1900 – 1983).

 
 
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Засновник бальнеологічного курорту в Яремчі доктор Йозеф Матушевський.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Колектив купелевого курорту доктора Матушевського.
 
Пам Пам'ятна дошка на гімназії в Поляниці. Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
Пам`ятник доктору Йозефу Матушевському в Поляниці на Дальнім Шлезьку.
 
 

КУРС продовжує цикл публікацій про вілли і пансіонати Гуцульщини, збудовані до Другої світової війни. Ці унікальні дерев'яні, рідше кам'яні, споруди поєднували здобутки тогочасної європейської архітектури з самобутнім гуцульським народним стилем. Витончені, елегантні, неповторні, вони або не пережили воєнного лихоліття, або ж виявилися чужими й непотрібними в радянську епоху. Але залишилися документи, світлини, людські історії… 

 

Цікаво, що водолікувальний заклад в Яремчі, тоді ще присілку села Дори, функціонував ще в XIX столітті. Газета «Kurjer Stanislawowski» 18 червня 1899 року писала: «В селі вже четвертий рік діє водолікувальний заклад доктора Градера зі Станіслава». Навесні 1914 року в пресі з’явилось повідомлення, що пан Градер продав свою водолікарню Ебергардту, і той приступив до запровадження в лікувальному закладі соляних ванн. Та розвитку бальнеології в Яремче завадила Перша світова війна.

 

Тільки в середині тридцятих років ХХ століття доктор медицини Йозеф Матушевський зумів побудувати в Яремчі один з найсучасніших в країні бальнеологічних закладів. Ця чудова двоповерхова будівля з чотирма величними колонами на фасаді зведена в самому центрі містечка поблизу тодішньої школи (зараз дитяча турбаза «Прут») на місці нинішньої РЕМ в 1936-1937 роках за проектом місцевого архітектора Макса Цукера. Загальна площа забудови становила 420 м кв.

 

Мур фундаменту виконаний з колотого каменю на цементі, стіни з тесаного дерева, дах покритий черепицею, а частина на терасі – з оцинкованої бляхи. В приміщенні було 18 «одинарних купелевих кабін», 2 великі кабіни, 2 – для лежання, 4 душові, два коридори. На першому поверсі розмістилися 2 ординаторські для лікарів, 2 службові кімнати, 2 допоміжні приміщення, туалети. Тут був інгаляторій з 14-ма спеціальними апаратами. Підлоги дубові, протравлені оліфою і лаковані. В купелевих кабінах підлога з керамічних плиток, стіни до висоти 1,50 м покриті спеціальною гумою. Освітлення було електричне, ванни емальовані, кислотовідштовхуючі.

 

Цілющу соляну ропу доставляли з Делятина. Її зберігали в бетонному збірнику в дворі закладу і закачували в кабіни насосом.

 

Поряд з головним будинком збудували цегляну котельню з котлом марки Zontauer - Stefanauer Akcien Gesellschaft для нагрівання води. Тут же зведений господарський будинок, де знаходилась пральня і службові приміщення. Стоки відправлялись до очисника «Imhoffa».

 

Цілющі грязі для бальнеологічного закладу доставлялись з Черче, де й сьогодні працює унікальний на Прикарпатті грязевий санаторій.

 

Теплими соляними купелями та грязями в закладі Матушевського лікували ревматизм, захворювання шкіри, гінекологічні хвороби та ін. В інгаляторії, куди під тиском розпиляли суміш соляної ропи чи напари цілющих гірських трав та ефірних олійок, лікували хронічні катари носа, запальні процеси горла, гортані, трахеїв, бронхів, легенів. Особливий підхід у д-ра Матушевського був для лікування бронхіальної астми.

 

Як повідомляв відомий варшавський туристично-курортний альманах, заклад купельовий лікаря Й. Матушевського працював круглорічно. Вартість лікування – 7 злотих з особи за день без обмежень перебування. Державні службовці, службовці самоврядування, пенсіонери, військові і їх родини отримували 35% знижки. Лікарі звільнені від оплати.

 

Про лікаря Й. Матушевського й нині в Делятині та Яремчі ходять легенди. Він вилікував і врятував життя сотням місцевих мешканців. Цього феноменального лікаря в 1939 році з приходом радянської влади не тільки не відсторонили від праці, а й навіть призначили головним лікарем курорту Яремче.

 

Йозеф Матушевський народився 9 листопада 1900 року в Яземій Тернопільського воєводства. В 1930 році завершив навчання на лікарському факультеті університету Св. Казимира у Львові. В 1931 році був скерований лікарем до Делятина Надвірнянського повіту. Тут працював в повітовому Осередку Здоров’я і приймальні матері та дитини під керівництвом д-ра Ходоровського, який одночасно вважався лікарем дільничним і колійовим  -залізничним. Будівля, де трудився д-р Й. Матушевський, збереглася (тепер тут знаходиться Катехитична школа ім. Блаженномученика Симеона Лукача). Філіал Осередку Здоров’я розташовувався в селі Білі Ослави. Однією з функцій цієї інституції було попередження інфекційних хвороб, туберкульозу. В «Щоденних рапортах польської поліції» знаходимо запис: «В гміні Білі Ослави лікар районний д-р Йозеф Матушевський підтвердив 9 випадків захворювання мешканців на плямистий тиф. Випадків смерті досі не було. На думку д-ра Матушевського, потрібно доставити хворих до повітової лікарні в Надвірній для лікування та ізоляції».

 

З 1935 року д-р Й. Матушевський працює в Яремчі. Про його особисте життя цього періоду відомості лаконічні: любив бджіл, вулики доглядав місцевий житель Микола Німчук, лікар мріяв зайнятися ще й апітерапією. Одружився пізно, вже за сорок, з дочкою власника пансіонату в Яремчі пана Прокоповича. Микола Німчук розповідав, що речі лікаря – а він збирався покинути містечко – забрали в серпні 1943 року ковпаківці. Тільки влітку 1944 року д-р Й. Матушевський з дружиною виїхав в Угорщину, до Будапешта, а звідти до Польщі. Спочатку осів в Криниці, згодом переїхав до Поляниці на Дальнім Шлезьку. Тут він був керівником курорту. Працював разом з німецьким лікарем, який залишився в Польщі, - д-ром Генріком Шхлехтом.

 

Про д-ра Й. Матушевського ксьондз Йосеф Заточ-Прзітовський сказав так: «Великий ідеаліст, дуже ревно займався хворими. Проводив життя спартанське. Своїми коштами збудував в Яремчі купальні солянкові і грязеві».

 

Вже радянські часи багато яремчанців, які потребували лікарської консультації, правдами і неправдами їхали до Польщі і отримували від д-ра Матушевського добрі поради і дієву допомогу. Після смерті лікаря колишній яремчанець, директор бібліотеки медичної академії у Вроцлаві Лешек Баргів написав біографічну книгу про відомого доктора.

 

Йозеф Матушевський і в своїй новій батьківщині став знаковою постаттю. У Поляниці на Дальнім Шлезьку його ім’ям назвали одну з головних вулиць і міську гімназію. Нещодавно цьому лікарю тут відкрили пам’ятник – без п’єдесталу: бруківкою крокує доктор Матушевський, в правій руці капелюх, піднятий вітальним жестом, а в лівій – лікарський саквояж… Доктор і досі поспішає на виклик - рятувати людей.

 

Світлана Флис, краєзнавець, КУРС


08.09.2014 2949 0
Коментарі (0)

23.04.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Прокуратура вважає, що ділянки закладу незаконно передали підприємцям нібито для практичних занять учнів, але насправді їх використовували для вирощування врожаю на продаж. Фіртка провела журналістське розслідування щодо цих випадків, зокрема розглянула судові документи. З цими ексклюзивними матеріалами ознайомимо читачів.

631
21.04.2025
Лука Головенський

Де саме в Мюнхені були вбиті агентом КДБ Степан Бандера та Лев Ребет, де знаходилися офіси ОУН, Антибільшовицького Блоку Народів, газетні редакції та проживали Ярослав та Ярослава Стецьки, — про все це у нашому сьогоднішньому дослідженні.

1566
16.04.2025
Тетяна Ткаченко

Про свій шлях у війську, байдужість тилу, сучасні методи мобілізації, терміни служби та історії з війни, які залишили глибокий слід у пам’яті, капітан медичної служби, командир кейсевак-групи 1 батальйону 93-ї бригади Олександр Соколюк розповів  журналістці Фіртки.

3146
12.04.2025
Вікторія Матіїв

Про шлях до Христа, як розрізняти Божу волю від власних бажань, сумніви щодо віри, значення Пасхи та як зберігати духовний спокій під час війни, журналістка Фіртки поспілкувалася зі священником Василем Савчином, який служить в парафії святих Кирила і Методія, Лемківської церкви в Івано-Франківську.

2144 3
09.04.2025
Діана Струк

Про  долю малокомплектних шкіл на Івано-Франківщині, освітню реформу, інклюзивне навчання, виклики та перспективи в освіті, Фіртка поспілкувалася з директором Департаменту освіти і науки Івано-Франківської ОВА Віктором Кімаковичем.

4243
07.04.2025
Олег Головенський

З аналізу декларацій народних депутатів з Івано-Франківщини сьогодні Фіртка розпочинає цикл матеріалів про декларації депутатів, політиків, службовців, силовиків та суддів Прикарпаття.  

6028

Гори не знають політики. Живуть вони поза категоріями лівих і правих, в тих краях, де закінчується система політичних координат, і де розквітає гірський едельвейс, де живуть часи лицарської величі Німеччини, що лише чекають свого часу.

472

Хто уникає позиції перед лицем зла — вже займає позицію. І не на боці добра.

453

Нам фактично  все відомо про смерть Ісуса Христа. А як закінчилось життя його найближчих учнів відомо дуже мало. Хоча кожен з них суттєво доклався до проповіді християнської віри та її поширення.  

439

В цікаві часи живемо. Яке покоління могло ще б спостерігати «Армагедон онлайн» (або ж сингулярний перехід) — хто його знає що вийде? Щодня новини, яких колись вистачало б на десятиліття…

542
23.04.2025

Перекуси повинні бути корисними, поживними та здоровими. Це своєю чергою допоможе залишатися в тонусі та бути продуктивними.  

10078
18.04.2025

Порівняно з 2024 роком, більшість товарів подорожчали.

897
16.04.2025

Від початку року ціни зросли на 3,4%. Для порівняння, по Україні в цілому інфляція у березні становила 1,5%, а з початку року — 3,5% (без урахування тимчасово окупованих територій та зон бойових дій).  

854
22.04.2025

Видання The Week UK з посиланням на колишнього секретаря померлого папи Франциска включило 45-річного кардинала-українця Миколу Бичка з Австралії в перелік кандидатів на посаду нового Папи Римського.

612
19.04.2025

Які продукти обов’язково мають бути у великодньому кошику, а що освячувати не варто, журналістка Фіртки розпитала у священника Василя Савчина.

2461
17.04.2025

Сьогодні, 17 квітня, християни відзначають Чистий четвер — особливий день у Страсному тижні, який символізує очищення тіла й душі напередодні Великодня.  

890
13.04.2025

Квітна неділя — останній день перед Страсним тижнем. Щороку навесні християни святкують особливий день — Вербну неділю.  

1214
23.04.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

34176 1
24.04.2025

У Лондоні тривають знижені до робочого рівня переговори між Великою Британією, США, Україною, Францією та Німеччиною щодо мирного плану припинення російсько-української війни.  

336
21.04.2025

Наступного тижня команда американського президента Дональда Трампа вирушить до Лондона для перемовин щодо перемир’я в Україні.  

437
18.04.2025

Президент Володимир Зеленський застерігає, що держава-агресор готується до завдання нових ударів по українській енергетичній інфраструктурі.  

781 2
16.04.2025

Президент США Дональд Трамп відмовився передати Україні системи Patriot, навіть попри пропозицію придбати зброю за 50 мільярдів доларів.    

960