Вільнюс і асоціація для України: ще не час відкорковувати шампанське

 

/data/blog/42982/1733bb5a56a413682b67325154951913.jpg

 

Політичний календар Європи розпочав фінальний відлік днів, що залишилися до Вільнюського саміту 28-29 листопада. Позиція Євросоюзу щодо очікуваних результатів цієї зустрічі високого рівня, які визначать успіх і майбутнє «Східного партнерства», на сьогодні все ще залишається формально оптимістичною.

 

Головними з них, як очікується, стануть підписання Угоди про асоціацію з Україною, включаючи створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, та парафування подібних домовленостей з Молдовою і Грузією.


Зрозуміло, що для офіційного Брюсселя майбутній саміт - лише одна з важливих міжнародних подій і процесів, на яких сфокусована увага зовнішньої політики ЄС. Але саме підготовка до Вільнюського саміту і складний політичний діалог з Україною заради укладання амбітної угоди стали чи не найбільш суперечливими, дискусійними для багатьох європейських столиць. Свою чашу дипломатичних клопотів і вистражданих зусиль довелося випити й самому Києву.

 

Але підбивати підсумки цієї величезної роботи і пити шампанське як Києву, так і Брюсселю ще зарано. Часу до Вільнюсу залишається дуже обмаль. Навіть для тих людей, хто не є експертами у європейських справах, на сьогодні очевидно: доля асоціації для України у Євросоюзі ще не вирішена. Актуальні позиції і заяви впливових європейських політиків, які ще на початку вересня відображали позитивне піднесення, підтримку та високий рівень упевненості, на сьогодні дещо втратили свій оптимізм. Здавалося б, на тлі російського тиску, ЄС вже не так суворо ставиться до визначених для України критеріїв та визнає складність тривалого процесу реформ, навіть традиційні євроскептики відзначають прогрес Києва у вдосконаленні виборчого та судового законодавства. Але одне питання залишається невизначеним. Прикро, але саме це питання може стати роковим для української асоціації.

 

Ще декілька тижнів тому було помітним, що більшість європейських політиків, порушуючи тему вирішення проблеми вибіркового правосуддя в Україні, уникали згадувати при цьому ім'я Юлії Тимошенко, особа екс-прем'єра не була формалізована в тематичних офіційних документах Євросоюзу. Але сьогодні, коли час до Вільнюського саміту неминуче спливає, ситуація змінюється. Нині підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, схоже, прямо залежить від вирішення справи Тимошенко. Як би це комусь не хотілося б, але саме ця справа нині є реальною загрозою для асоціації України, фактором, який може призвести до зриву цієї стратегічної домовленості та унеможливити підписання Угоди, принаймні, цього року.

 

Найконкретніше про це висловився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який заговорив про можливість підписання асоціації з Україною у 2014 році, якщо до кінця листопада не будуть виконані відповідні критерії. «Альтернативним варіантом є такий, що з Україною теж (разом з Молдовою і Грузією - ред.) підпишемо наступного року», - пролунало із вуст глави МЗС Польщі, держави, яка була і залишається найвідданішим адвокатом України на її шляху до ЄС. Це дуже тривожний сигнал, адже на фоні власних проблем і євроскептичних настроїв в деяких провідних країнах Євросоюзу доля майбутньої європейської інтеграції України їх, м'яко кажучи, не дуже тривожить.

 

Фактично, Сікорський озвучив той самий альтернативний план «Б», від якого до сьогодні всі офіційні особи в ЄС намагалися відхреститися. «Євросоюз не має і не розглядає жодного плану «Б» відносно України. Ми сподіваємося на єдиний успішний варіант - це підписання Угоди про асоціацію ЄС-Україна на Вільнюському саміті. Заради цього ми наполегливо працюємо. Це є взаємним інтересом, особливо для українського народу», - ось так можна узагальнити десятки заяв впливових європейських політиків, дипломатів, чиновників, експертів, які були оприлюднені упродовж останнього часу.

 

Але, насправді, якщо ЄС ставить за мету підписати угоди про асоціацію з Молдовою і Грузією у період діяльності чинного складу керівних європейських інституцій - вважайте, до кінця травня 2014 року (коли пройдуть вибори до Європарламенту), - то чому до цього урочистого заходу не можна «пристебнути» й Україну, якщо цього року підписання не відбудеться? Цілком реальний сценарій.

 

Інший варіант плану «Б» містить ще негативніші перспективи для України. І цю версію вже озвучив віце-президент Європейської народної партії, депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський. «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію, то планом «Б» є її підписання з новим президентом, обраним у 2015 році», - написав у соціальній мережі цей польський політик. Варто зауважити, що саме Яцек Саріуш-Вольський на фінішній прямій перед Вільнюсом виступає хоча й найкритичніше, але відкрито і конкретно, намагаючись таким чином донести до української влади те, чого не можуть сказати офіційні чиновники і дипломати.

 

Символічне значення справи Тимошенко для асоціації між ЄС і Україною, до якого виявили чутливість чимало європейських лідерів, має й своїх опонентів в європейських політичних колах. Такі опоненти заявляють про неприпустимість підходу, коли підписання Угоди про асоціацію та європейське майбутнє цілої країни та багатомільйонного українського народу ставиться у залежність «від особистої проблеми однієї дами з неоднозначною політичною і бізнесовою репутацією».

 

На початку жовтня активність з підтримки офіційного Києва виявила неформальна група «Друзів України» у Європарламенті, представлена депутатами Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. Вони підписали відкритого листа до керівників інституцій ЄС, в якому закликали Єврокомісію конкретизувати свою позицію у цьому питанні, поважати суверенність української судової системи та уникати спекуляцій щодо внутрішніх політичних процесів у державі.

 

Слід сказати об'єктивно, що такі позиції залишаються «у меншості» серед європейського політикуму і не можуть вчинити серйозного впливу на долю майбутньої угоди між Україною та ЄС.

 

Як полюбляють говорити в Брюсселі, м'яч у цій грі нині перебуває на українському боці. Іноді видається, що наша команда вже п'є шампанське у роздягальні, святкуючи перемогу у матчі, який ще не завершено. Але це не гра. Від того, які тактичні і стратегічні варіанти вигадає «тренерський штаб» на Банковій, залежить майбутнє країни та доля кожного з 46 мільйонів українців. Переважна більшість з яких бачить свою державу європейською, і не хоче відкладати таке європейське майбутнє ні на рік, ні, тим більше, на «ніколи».

 

Андрій Лавренюк, БРЮССЕЛЬ. 1 листопада 2013 року. УКРІНФОРМ


07.11.2013 661 0
Коментарі (0)

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

366
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1870 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

2953
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2444 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5170
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2985

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

291

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

475

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

958
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10776
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5164
26.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

16312
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

387
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22469
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

794
27.06.2026

Архиєрей вручив Папі прапор України та дерев'яний хрестик від воїна 67 окремої механізованої бригади «Правий Сектор» Михайла Стрипи з Гошева.

983
02.07.2026

Акторка Мирослава Полатайко зізналася, що найбільше її надихають глядачі, українська культура та родина. Водночас популярність, за її словами, означає не лише впізнаваність, а й відповідальність перед людьми.

802
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

875
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

933
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1214
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1482