Вільнюс і асоціація для України: ще не час відкорковувати шампанське

 

/data/blog/42982/1733bb5a56a413682b67325154951913.jpg

 

Політичний календар Європи розпочав фінальний відлік днів, що залишилися до Вільнюського саміту 28-29 листопада. Позиція Євросоюзу щодо очікуваних результатів цієї зустрічі високого рівня, які визначать успіх і майбутнє «Східного партнерства», на сьогодні все ще залишається формально оптимістичною.

 

Головними з них, як очікується, стануть підписання Угоди про асоціацію з Україною, включаючи створення поглибленої і всеосяжної зони вільної торгівлі, та парафування подібних домовленостей з Молдовою і Грузією.


Зрозуміло, що для офіційного Брюсселя майбутній саміт - лише одна з важливих міжнародних подій і процесів, на яких сфокусована увага зовнішньої політики ЄС. Але саме підготовка до Вільнюського саміту і складний політичний діалог з Україною заради укладання амбітної угоди стали чи не найбільш суперечливими, дискусійними для багатьох європейських столиць. Свою чашу дипломатичних клопотів і вистражданих зусиль довелося випити й самому Києву.

 

Але підбивати підсумки цієї величезної роботи і пити шампанське як Києву, так і Брюсселю ще зарано. Часу до Вільнюсу залишається дуже обмаль. Навіть для тих людей, хто не є експертами у європейських справах, на сьогодні очевидно: доля асоціації для України у Євросоюзі ще не вирішена. Актуальні позиції і заяви впливових європейських політиків, які ще на початку вересня відображали позитивне піднесення, підтримку та високий рівень упевненості, на сьогодні дещо втратили свій оптимізм. Здавалося б, на тлі російського тиску, ЄС вже не так суворо ставиться до визначених для України критеріїв та визнає складність тривалого процесу реформ, навіть традиційні євроскептики відзначають прогрес Києва у вдосконаленні виборчого та судового законодавства. Але одне питання залишається невизначеним. Прикро, але саме це питання може стати роковим для української асоціації.

 

Ще декілька тижнів тому було помітним, що більшість європейських політиків, порушуючи тему вирішення проблеми вибіркового правосуддя в Україні, уникали згадувати при цьому ім'я Юлії Тимошенко, особа екс-прем'єра не була формалізована в тематичних офіційних документах Євросоюзу. Але сьогодні, коли час до Вільнюського саміту неминуче спливає, ситуація змінюється. Нині підписання Угоди про асоціацію Україна-ЄС, схоже, прямо залежить від вирішення справи Тимошенко. Як би це комусь не хотілося б, але саме ця справа нині є реальною загрозою для асоціації України, фактором, який може призвести до зриву цієї стратегічної домовленості та унеможливити підписання Угоди, принаймні, цього року.

 

Найконкретніше про це висловився міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський, який заговорив про можливість підписання асоціації з Україною у 2014 році, якщо до кінця листопада не будуть виконані відповідні критерії. «Альтернативним варіантом є такий, що з Україною теж (разом з Молдовою і Грузією - ред.) підпишемо наступного року», - пролунало із вуст глави МЗС Польщі, держави, яка була і залишається найвідданішим адвокатом України на її шляху до ЄС. Це дуже тривожний сигнал, адже на фоні власних проблем і євроскептичних настроїв в деяких провідних країнах Євросоюзу доля майбутньої європейської інтеграції України їх, м'яко кажучи, не дуже тривожить.

 

Фактично, Сікорський озвучив той самий альтернативний план «Б», від якого до сьогодні всі офіційні особи в ЄС намагалися відхреститися. «Євросоюз не має і не розглядає жодного плану «Б» відносно України. Ми сподіваємося на єдиний успішний варіант - це підписання Угоди про асоціацію ЄС-Україна на Вільнюському саміті. Заради цього ми наполегливо працюємо. Це є взаємним інтересом, особливо для українського народу», - ось так можна узагальнити десятки заяв впливових європейських політиків, дипломатів, чиновників, експертів, які були оприлюднені упродовж останнього часу.

 

Але, насправді, якщо ЄС ставить за мету підписати угоди про асоціацію з Молдовою і Грузією у період діяльності чинного складу керівних європейських інституцій - вважайте, до кінця травня 2014 року (коли пройдуть вибори до Європарламенту), - то чому до цього урочистого заходу не можна «пристебнути» й Україну, якщо цього року підписання не відбудеться? Цілком реальний сценарій.

 

Інший варіант плану «Б» містить ще негативніші перспективи для України. І цю версію вже озвучив віце-президент Європейської народної партії, депутат Європарламенту Яцек Саріуш-Вольський. «Якщо Україна не підпише Угоди про асоціацію, то планом «Б» є її підписання з новим президентом, обраним у 2015 році», - написав у соціальній мережі цей польський політик. Варто зауважити, що саме Яцек Саріуш-Вольський на фінішній прямій перед Вільнюсом виступає хоча й найкритичніше, але відкрито і конкретно, намагаючись таким чином донести до української влади те, чого не можуть сказати офіційні чиновники і дипломати.

 

Символічне значення справи Тимошенко для асоціації між ЄС і Україною, до якого виявили чутливість чимало європейських лідерів, має й своїх опонентів в європейських політичних колах. Такі опоненти заявляють про неприпустимість підходу, коли підписання Угоди про асоціацію та європейське майбутнє цілої країни та багатомільйонного українського народу ставиться у залежність «від особистої проблеми однієї дами з неоднозначною політичною і бізнесовою репутацією».

 

На початку жовтня активність з підтримки офіційного Києва виявила неформальна група «Друзів України» у Європарламенті, представлена депутатами Прогресивного альянсу соціалістів і демократів. Вони підписали відкритого листа до керівників інституцій ЄС, в якому закликали Єврокомісію конкретизувати свою позицію у цьому питанні, поважати суверенність української судової системи та уникати спекуляцій щодо внутрішніх політичних процесів у державі.

 

Слід сказати об'єктивно, що такі позиції залишаються «у меншості» серед європейського політикуму і не можуть вчинити серйозного впливу на долю майбутньої угоди між Україною та ЄС.

 

Як полюбляють говорити в Брюсселі, м'яч у цій грі нині перебуває на українському боці. Іноді видається, що наша команда вже п'є шампанське у роздягальні, святкуючи перемогу у матчі, який ще не завершено. Але це не гра. Від того, які тактичні і стратегічні варіанти вигадає «тренерський штаб» на Банковій, залежить майбутнє країни та доля кожного з 46 мільйонів українців. Переважна більшість з яких бачить свою державу європейською, і не хоче відкладати таке європейське майбутнє ні на рік, ні, тим більше, на «ніколи».

 

Андрій Лавренюк, БРЮССЕЛЬ. 1 листопада 2013 року. УКРІНФОРМ


07.11.2013 611 0
Коментарі (0)

21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

5748
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

9211
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

1444
10.01.2026
Тетяна Ткаченко

Волонтер Іван Перхалюк розповів про суми допомоги, яку вдалося зібрати у США українській діаспорі. За його словами, у 2023 році — 122 тисячі доларів, у 2024-му — 156 тисяч, а у 2025 році сума сягнула 185 тисяч.    

3439
06.01.2026
Павло Мінка

Археологи Івано-Франківщини продовжують відкривати секрети минулого. Палац Потоцьких і «Давній Галич» стали центром найцікавіших розкопок 2025 року.  

13233 1
31.12.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала лікарку-кардіологиню Віталію Гутак про причини розвитку серцево-судинних хвороб, обстеження та підвищений тиск. 

3308

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

579

Щось схоже було під час перегляду "Врятувати рядового Раяна" (пригадую 1999 рік в Бостоні), глядач залишав залу, з певних причин та переконань. Так і на 40 хвилині фільму "28 років по тому" несприйняття насилля глядачем сягало певної межі.

747

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

2713

Історія неодноразово доводила: там, де церква служить не Богові, а владі, народ завжди платить за це свободою й кров’ю. Роками українцям нав’язували «пушкіних», «достоєвських» і «лєрмонтових» з одного боку, та «нєвських», «царів» і «муромців» — з іншого. Усе це стало ідеологічною підготовкою до війни, у якій ці ж наративи використовують для виправдання вбивств українців.

999
19.01.2026

Зима — це час, коли наш організм потребує особливої підтримки, адже холодна погода, короткі дні та обмежений доступ до свіжих фруктів і овочів можуть знижувати наш імунітет.  

7784
15.01.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

1627
11.01.2026

Найкраще, щоб у раціоні переважала так звана «груба» їжа — продукти, багаті на клітковину. Йдеться про буряк, капусту, моркву, гриби, фрукти, овочі та зелень.     

6950 1
17.01.2026

На недійсність впливає не те, що сталося після вінчання, а те, що було до складання шлюбу.    

7938
14.01.2026

Варто зазначити, що це вже не перший священнослужитель Івано-Франківської Архієпархії, який удостоївся звання Капелана Його Святості та титулу Монсеньйора.

2247
12.01.2026

Вірян запрошують на нічні чування в Погінський монастир.

1077
07.01.2026

У храмі Святих апостолів Петра і Павла ПЦУ в Космачі не було різдвяного богослужіння ні 25 грудня, ні 7 січня. Натомість 7 січня у церкві провели спільну молитву за мир та припинення війни. 

3538
18.01.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

12528
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

844
14.01.2026

Новиною номер один ввечері 13 січня в українських медіа стала інформація про обшуки, а пізніше й повідомлення про підозру керівниці фракції «Батьківщина» у Верховній Раді Юлії Тимошенко.  

1118
10.01.2026

Кардинал Ватикану П'єтро Паролін зустрічався з послом США при Святому Престолі Браяном Берчем, і під час розмови він закликав, щоб Вашингтон дозволив президенту Венесуели Ніколасу Мадуро втекти до Росії.

814
08.01.2026

Сенатор Ліндсі Грем заявив, що президент США Дональд Трамп дав "зелене світло" двопартійному законопроєкту про санкції проти Росії.

780