Віталій Матешко: Якщо за "Рух" не взятись, за кілька років він може розсипатись

 

/data/blog/59540/1bec40d4b3c904b41a6abef5f5d8c20b.jpg

 

Голова міськспорткомітету і президент обласної Федерації легкої атлетики Віталій Матешко розказує, як місто готується до наймасштабнішої міжнародної події в своїй історії, скільки коштуватиме реконструкція стадіону «Рух», а також з якими проблемами стикаються франківські легкоатлети.

 


- Віталію Васильовичу, яким чином міськспорткомітет розставляє пріоритети у своїй роботі з огляду на складне соціально-політичне становище?

- Найголовніше наше завдання – зберегти те, що маємо. Звісно, ми мріємо про стабільне фінансування, бо це та річ, яка допомагає розвиватись, будувати плани, реалізовувати наші ініціативи. Але наразі ми повинні допомагати тим, хто хоче і може рухатись, не спираючись виключно на фінансові вливання. У нас дуже багато відомих тренерів і спортсменів, і наша задача – намагатись допомогти їм або принаймні своєчасно вирішувати будь-які проблеми, які у них виникають. Нам поки вдається тримати ситуацію зі спортом принаймні на задовільному рівні.

Хотілося б, щоб у нашому місті будували сучасні спортивні споруди, сучасні майданчики. Туди би залюбки ходили люди різного віку і займалися би спортом. Якісна спортивна споруда – це теж джерело мотивації, а у нас усе може дійти до того, що інфраструктура кінець-кінцем зноситься.

- Як місто зараз працює над залученням приватного капіталу до спорту?

- Якщо говорити про спортивні заходи, то ми намагаємось шукати меценатів, і до певної мірі нам це вдається. Якщо говорити про передачу певних об’єктів у приватну власність, то тут виникає низка питань. У нас є такий проблемний об’єкт, як стадіон «Рух». Міська рада його відвоювала у попереднього інвестора, і зараз під нього готується новий інвестиційний проект. На папері він практично готовий, але для подачі його потенційним інвесторам – треба ще доопрацьовувати. Цим інтенсивно займається відділ економічних зв’язків нашого міста, і, сподіваюсь, у перспективі цей проект буде публічним і доступним. Місце там унікальне, адже окрім самого стадіону навколо ще є багато територій, де ми би хотіли звести інші спортивні споруди, облаштувавши рекреаційну зону для всіх охочих займатись спортом. Ми хочемо, щоб провести час на стадіоні чи спортмайданчику було модним.

Зараз ми намагаємось стукати у всі двері, щоб знайти кошти під цей проект. Особисто я звертався з пропозицією до Федерації легкої атлетики України, і ми навіть розробили попередній план, який передбачав, що в перспективі на стадіоні «Рух» будуть два базових види спорту – футбол і легка атлетика. А на всіх інших спорудах планується декілька багатофункціональних ігрових майданчиків, пристосованих до занять різними видами спорту.

Пріоритетним об’єктом, звісно, буде стадіон, який має стати центром всієї території. А він зараз у такому стані, що якщо за нього не взятись, то за кілька років він може просто розсипатись. Зараз він підтримується у більш-менш задовільному стані.

«Для реконструкції „Руху” потрібні десятки мільйонів гривень»

- Чи є якісь ідеї щодо того, хто може стати інвестором «Руху»?

- Ідей поки що нема, тому що це серйозний капітал, дуже великі кошти. Не готовий поки що назвати суму, але якщо говорити загалом, то потрібні десятки мільйонів гривень. Лише для того, щоб виготовити проектно-кошторисну документацію, потрібно два мільйони. Якби була стабільна економічна ситуація, я впевнений, охочих вкласти гроші в об’єкт було би немало, і ми би навіть проводили тендер. А зараз люди не дуже поспішають ризикувати і вкладати кошти в стадіон, хоча, я переконаний, він окупиться. По-перше, через те, що там займатимуться багато людей, місце стане популярним, а по-друге, там можна буде проводити не лише спортивні активності, а й концерти та інші заходи. Потрібен лише кваліфікований маркетинговий підхід.

У стадіоні є багато приміщень, які зараз не використовуються, тому що знаходяться у поганому стані. По крайній мірі, взимку там займатись не можна. За першочерговим задумом там мали базуватись спортивні секції, а не торгові точки, які згодом почали там виникати. Зараз і їх нема, бо міськрада прийняла рішення, за якого людина, що хоче орендувати приміщення, має проплатити певну суму коштів у міський бюджет. Відповідно, стадіону тоді нічого не залишається, і дирекція просто не зацікавлена у тому, щоб шукати орендарів. Сподіваюсь, скоро ми вийдемо з цього замкненого кола.

- Можливо, якби в місті була професійна футбольна команда, це би допомогло привабити інвесторів?

- Так, ситуація була би цілком інша. Але футбол сам по собі недешевий. Свого часу міськрада через комітет фізкультури і спорту допомагала футбольному клубу «Прикарпаття» коштами, за які можна було би повноцінно проводити спортивно-масові заходи протягом року. Для нас це величезна сума, а для професійного футбольного клубу – не така значна. Ще одна проблема – що в Івано-Франківську не так багато великих підприємств, які би могли взяти на себе хоча б частково такі витрати. Поповнення міського бюджету ведеться в основному з малого бізнесу.

«Кубок Європи зі спортивної ходьби має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська»

- Які основні проекти у вас зараз в роботі?

- Загалом у нас щомісяця проходять міжнародні змагання – більш або менш чисельні. З найбільших – вісімнадцятий Міжнародний кубок «Вечірній Івано-Франківськ» зі спортивної ходьби. Нагадаю що ми отримали право проведення Кубка Європи 17 травня 2015 року, а ці найближчі змагання будуть тестовими, на яких фахівці європейської федерації легкої атлетики перевірятимуть нашу підготовку. 28 вересня до Івано-Франківська приїде офіційний вимірювальник, який проінспектує нашу трасу. Сподіваємось, що управління капітального будівництва перестелить асфальт до того моменту.

Кубок Європи має стати наймасштабнішим міжнародним заходом за всю історію Франківська – у ньому мають взяти участь представники 30 країн.

- Яка загалом ситуація з легкою атлетикою в Івано-Франківську?

- За 23 роки незалежності у всіх Олімпійських іграх брали участь представники Івано-Франківщини, і це говорить про рівень легкої атлетики Прикарпаття. Ми намагаємось проводити 12-14 легкоатлетичних заходів на рік, охоплюючи школярів, дорослих і ветеранів. Івано-Франківськ пишається тим, що уже 8 років поспіль у нас відбувається чемпіонат України зі спортивної ходьби. Причому весняний чемпіонат України зазвичай проходив у Криму, але ми цього року попросили передати його нам. Це дуже добре, бо збірна України відбиратиметься на Кубок Європи на тій же трасі, де й проходитиме сам континентальний турнір. Сьогодні наша команда разом із Росією та Китаєм входить до трійки найсильніших у світі, тож на Кубку Європи у Франківську ми очікуємо на медалі, в першу чергу, від Руслана Дмитренка з Донеччини, який є володарем Кубка світу. Івано-Франківськ буде представлений на змаганнях нашими юніорами – Андрієм Водвудом і Ганною Суслик.

Також у нас користуються популярністю штовхання ядра, де свого часу виступав Роман Вірастюк, спринт, у якому досягає успіхів Христина Стуй. У нас є давні традиції, але ми одна з небагатьох областей, які не мають власного легкоатлетичного стадіону. Це наша біда, яку поки що ми вирішити не можемо.

«Перспективні спортсмени шукають собі кращі умови»

- Де сьогодні займаються спортсмени?

- Як правило, виїжджають на збори в інші міста. В Івано-Франківську змагання можна проводити лише на двох стадіонах у місті, але вони не відповідають усім вимогам. Стадіон Національного технічного університету нафти і газу на вул. Набережній перебуває у далеко не в найкращому стані, але принаймні він є повноцінним – з доріжкою на 400 м. На вул. Шухевичів є ліпший стадіон, але там нестандартна 336-метрова доріжка, тож фіксувати на ньому вищі досягнення не можна, хіба що проводити відбіркові змагання. Є у нас і критий манеж, але він теж не відповідає стандартам: у ньому не 200-метрова, а 150 метрова доріжка. Через такі проблеми у нас дуже висока плинність кадрів, перспективні спортсмени, що природно, шукають собі кращі умови.

- Скільки в Івано-Франківську дитячо-юнацьких шкіл, які готують легкоатлетів?

- Спеціалізованих шкіл нема, але загалом в області є десь шістнадцять закладів, які мають відділення легкої атлетики. Там займаються 380 спортсменів від 15 років і ще десь удвічі більше – молодших. З ними працюють порядку 100 тренерів.

- Якщо порівнювати з іншими регіонами України, яке місце посідає Івано-Франківщина за рівнем розвитку легкої атлетики?

- За рейтингом Міністерства молоді та спорту України Івано-Франківська область свого часу входила до десятки найкращих, а зараз ми трохи опустились – до місця 15. Але щороку в середньому 12 спортсменів з Прикарпаття входять до складу збірної України з різних видів легкої атлетики. Ми цим пишаємось і плануємо підвищувати планку.

- На яких легкоатлетів Івано-Франківськ покладає найбільші медальні надії на внутрішніх і міжнародних змаганнях?

- Зараз успішно виступає спринтерка Христина Стуй. Незважаючи на те, що вона переїхала до Києва, до 2016 року вона ще представлятиме Івано-Франківщину. Також у нас є ще одна так звана легіонерка – Анастасія Ткачук, яка перебралась на навчання до Запоріжжя, але до 2016 року теж виступатиме за наше місто. Галина Облещук – чемпіонка України зі штовхання ядра. Лише травма не дозволила їй взяти участь у цьогорічному чемпіонаті Європи, але ми сподіваємось, що вона успішно підготується до Олімпійських ігор 2016 року. У нас ще є низка спортсменів, які можуть вистрілити: Ігор Гелетій у бігові на 10 тисяч метрів і напівмарафоні, юніори Ганна Суслик і Андрій Водвуд у спортивній ходьбі, абсолютні чемпіони України в своїй віковій групі, члени збірної України. Є ще багато молодих спортсменів, які у будь-який момент можуть показати серйозний результат.

Марія Чала, Sport.if.ua


21.09.2014 1317 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4029
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2196
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2418
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5516
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21270
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3242

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

83

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

1005

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1022

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1804
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7522 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15658
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9064
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3972
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

923
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

828
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5102
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42551 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

536
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

765
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1689
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1619