Вітрина хаосу

 

 

Ще на початку міленіуму один з класиків американської фінансової науки (одночасно - один із вчителів «великого та жахливого» Алена Грінспена), вдивляючись зі смертного одра в обрії майбутнього, сказав: «Світ змінився. Великим грошам більше не потрібна тиша». Ця фраза вартувала багатьох пророцтв про ХХІ століття. Тоді ж іще один класик – Збігнев Бжезинський – зауважив, що «звільнені від стримуючого впливу традиційних ліберальних цінностей, еліти майбутнього не вагатимуться щодо засобів досягнення мети».

 

Власне лише з цих двох прогностичних зауважень, базованих на великому знанні та унікальному досвіді їхніх авторів, вже можна було вивести генеральну формулу великої політики ХХІ століття – формулу керованого хаосу. Тепер, наслідуючи Маркса, ми можемо резонувати: «Хаос бродить по планеті, хаос практичного постмодернізму».

 

Практика керованого хаосу універсальна. Вона не залежить від регіону, історичної підкладки, культури, мови, традиційних настанов та рівня корупції. Її можна застосувати усюди, де відбулась зустріч місцевої і глобальної цивілізацій. Як у Таїланді, так і в Єгипті, і в Болгарії, і в Киргизії, і в Україні.

 

В основі такої універсальності лежать наступні засади:

 

1) Великим грошам стало комфортно в ситуації хаосу. Великі гроші тепер можуть забезпечувати прибуток на капітал в умовах руйнування місцевої цивілізації більш ефективно, аніж в умовах її відносної стабільності;

 

2) Кожна місцева цивілізація поставлена під сумнів ситуацією постмодернізму. Ця ситуація припиняє актуальність традиційних ієрархій типу «високе-низьке», «своє-чуже». Відповідно, зникає поняття «освяченого авторитету». Всі авторитети і всяка авторитетність перебуває в ситуації ревізії (а значить, деконструкції);

 

3) Історія перестає бути актуальною як «тяглість цінностної спадковості» навіть у ліберально-демократичному контексті. Історія тотально і безжально переписується (а потім знову переписується й ще переписується і так до безкінечності) під потреби забезпечення комфорту великим грошам.

 

Сценами або вітринами хаосу виступають ті дрібнобуржуазні середовища, де великі гроші воюють з напівзгнилими традиціями, авторитетами та ієрархіями. Як демонструє нам історія, дрібні буржуа в ситуації вибору між великими грошима і старосвітською традицією, між великими грошима і патріотизмом, між великими грошима та історичною гордістю завжди схиляються до великих грошей.

 

Вітрина хаосу давно вже примандрувала в дрібнобуржуазну (не так за статками, як за пануючими настроями) Україну. Вітчизняна архаїка, сплетена з сільського «язичництва», постхристиянського безвір’я та унилого совкового колективізму ще у 90-их дозріла до постмодерної деконструкції. Завдання полягало в тому, щоби один різновид української архаїки знищив інший.

 

Тепер ми це бачимо на екранах телевізорів. Та частина архаїчної України, яка співає «старые песни о главном» сховалась за кордонами «беркутів». Інша очолює атакуючих. А тим часом падають акції українських промислових та аграрних брендів, відкриваючи шлях стадам «швидких» інвесторів і зграям рейдерів. Йде консолідована масова скупка України. Точніше – скупка залишків України та перекупівля того, що раніше, завдяки архаїчним «мажорським» схемам розподілу та блату, опинилось в руках «неправильних» та «лінивих» бенефіціаріїв.

 

Зрештою, всі подібні «дарвінівські» процеси у підсумку є позитивними. Недарма революції називають «локомотивами історії». Неефективних власників хаос, наче той віник, змітає з вітрини, а на їхнє місце приходять більш ефективні. Більш жорстокі, більш прагматичні та далекоглядні. Та всюдисуща і безлика економічна влада, для якої всі імена, назви, гасла і прапори лише камуфляж, швидко переформатує тутешній простір під свої потреби. Для великих грошей держава-банкрот така сама легка та бажана здобич, як поранений олень для зграї вовків.

 

Ті, хто вважає, що цій економічній владі потрібне повернення до ситуації відносної політичної стабільності, помиляється. Безкінечний керований хаос дозволяє вирішити такі проблеми, котрі стають тупіковими за доби стабільності. Скажімо, в хаосі громадянського протистояння ніхто не зауважить (до речі, й на момент написання цієї статті не зауважує) рейдерських мегазахоплень цілих галузей економіки. Також на революцію можна списати згортання соціальних програм та відміну пострадянських соцгарантій.

 

Що стосується загроз для самого великого бізнесу та його інвестицій, то ці загрози можна легко мінімалізувати за допомогою охоронних агентств (у перспективі - приватних армій), колючого дроту, парканів та додатково мотивованих правоохоронних органів і судів.

 

Для великих грошей, за гамбурзьким рахунком, неважливо, яка саме «кровосіся» в кінці кінців опиниться у владному кріслі й під яким прапором буде здійснюватись остаточна «зачистка» кісток загризеного оленя.

 

У підсумку (через багато років) всі різновиди вітчизняної архаїки (від неопоганської до кримінальної) будуть відсторонені від принципових фінансових потоків на маргінес економічного життя. Що, власне, і є основою для надій на хоч якийсь соціальний прогрес між Сяном і Доном. І нехай цей прогрес відбуватиметься в окремих кластерах і на виділених територіях, він все одно буде кроком уперед.

 

В тому плані нашим аналітикам варто придивитись до найновітнішого досвіду лівійського міста-порту Місурати, яке за якихось двадцять місяців подужало перетворитись на оазу спокою і процвітання посеред охопленої міжплемінними війнами та збанкрутілої  посткаддафіївської країни. Можливо, в майбутньому Одеса або ж (чого лише не буває) Франківськ стануть квітучими українськими «місуратами».

 

«Хаотизований» світ буде, безперечно, більш жорстоким і змагальним, проте в чомусь й більш справедливим.

 

А потім прийдуть китайці.

 

Володимир Єшкілєв, для Фіртки


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1263
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1372
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1224
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3351
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2163
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3334

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

862

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1191

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1267

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2556
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6167
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6174
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

545
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

783
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1613
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1830
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16547
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

885
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1550
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1814
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2815