Володимир Єшкілєв розпочав нову серію прози «Ефект Ярковського»

 

/data/blog/89676/0e43765dd6c033cb81da387921333612.jpg

 

Чи спіткає його новий роман така ж доля? В 2015 році Єшкілєв презентував  нову серію прози «Ефект  Ярковського» і перше розслідування з серії зветься «Те, котре – холод, те, котре—смерть».

 

Що таке петлі часу і як по ним мандрувати, в чому естетика ідеальної отрути і її Майстра, чому  так часто особливі здібності використовують для своїх потреб злі сили і хто ж такий цей Ярковський?, розбирається Буквоїд.

Олександр Ярковський—головний герой роману, наш сучасник.  Ексцентричний, трохи самозакоханий, син нумізмата, він своєрідний  денді, принаймні дуже хоче таким здаватися. Проте його недолугі спроби познайомитися із дівчатами та привернути увагу завершуються нічим.  Та головне його вміння лежить зовсім не в романтичних па, а у здатності розуміти підказки часу. Єшкілєв описує зовнішність свого героя так:

«Йому за тридцять . Каштанове волосся акуратно зачесане, вузьке обличчя поголене. Завдяки чорній плащівці чоловік здається худішим, хоча й без того, йому далеко до вгодованості. Він йде довгою засміченою алеєю, що бісектрисою перетинає парк. Оминає, а іноді й перестрибує сміття з перекинутих урн та впале гілляччя». 

Все би нічого,  життя Ярковського було таким же безтурботним і відстороненим, якби не спонтанне прохання голови нумізматичного клубу Антея Марковича Балтера,  який просить  Ярковського  «допомогти в одній справі».  Друг Ярковського-старшого ( батька головного героя) , фанатик своєї справи, який бездоганно знається на монетах не так давно втратив свою племінницю. Її вбили, підсипавши отрути в шампанське.

Подія сталася рік назад на вечірці в елітному салоні Вержо, слідство тривало коло року, але особливих результатів немає. Ось тут Єшкілєв і відкриває читачеві зав’язку, дещо її примітивізуючи і нагромаджуючи  зворотами, метафорами і описами. Головний герой володіє особливими здібностями—він вміє мандрувати петлями часу, розділяти свою сутність, зчитувати інформацію з різних пластів простору і саме тому, старий голова клубу просить взятися за справу. Хто вбив молоду племінницю Балтера і що відбувалося насправді на святі, Володимир Єшкілєв подає у  жанрі «екстрасенси ведуть розслідування»-- дещо спрощені описи обрядів чи навпаки нагромадження закручених конструкцій відволікають від суті історії і в певний момент навіть хочеться кинути читати далі.

Але як часто буває в творах, усе рятує жіночий образ. У романі він цікавий—це молода дівчина Saня, прогресивна представниця молодого покоління, яка поводить себе розв’язно і зухвало, знається на останніх гаджетах  і маніпулює своєю вродою та напористістю, аби добиватися свого. Саме ця дівчина хвилює і зачаровує  Ярковського і з нею він вирішує працювати в парі.  Їх об’єднує не лише схожість поглядів на життя, а й один вчитель—Солтис. Керуючись внутрішнім голосом, який у творі  звучить як «розумне згущення», Ярковський і Saня крок за кроком перевіряють 29 осіб, які були присутні на фатальній вечірці салону Вержо. Кожна історія має свої скелети у шафі.

Образи

Можна сміливо припустити, що образ Олександра Ярковського частково має риси самого автора роману: особливий інтерес до метафізики, зацікавленість монетами і вміння в них розбиратися, окремі словесні конструкції, тип мислення і навіть проблем зі здоров’ям.

Взагалі образи роману—це по суті богема окремого міста. Як далі з’ясовується—псевдобогема.  Журналісти, представники знатного роду,  письменники й оперні діви,-- усі вони з одного боку культивують власну виняткову роль, а з іншого—зав’язані в темних історіях, заплутаних любовних лініях, заздрості, пристрастях і підозрах.

Окремим елементом є вставки еротичного контексту в романі, але в більшості випадків вони або звучать штучно, або не мають жодного зв’язку із дією.

Наприклад, в одному епізоді у розмові із письменником - фантастом Бусурманко ( одним із тих гостей, які були на святі)  Ярковський раптом заводить тему про  перше потрапляння до салону загиблої племінниці  Антея Марковича і далі частина діалогу йде про її сексуальну орієнтацію, бо вона прийшла разом з іншою жінкою. І таких примітивних вставок в романі вдосталь. 

Хоча є й інші приклади, коли акцент на сексуальних темах виправданий,  він  показує особливий зв’язок між Sанею і Ярковським. Система їхнього спілкування—це напівнатяки, жарти, зрозумілі лише їм, постійна гра. Через ці діалоги читач більше розуміє, що головні герої історії є однодумцями, вони мають велику симпатію  одне до одного і попри всі випробування, перебування в спільному просторі їм потрібне.

Важливим героєм у творі є кришталева куля, образ достатньо стереотипний, але Єшкілєв цим ніби дражнить  читача. За цим образом стоїть сила, яку автор описує спираючись на власний філософський бекграунд. Куля не лише допомагає в розслідування, вона є джерелом сакрального знання ( через випромінення холоду), символом виходу людини за межі власного кола, талісманом і живим організмом. Недарма твір закінчується саме цим образом:

«..Відтак думки Майстра змінюють напрям: він згадує про магічну кулю. Така річ стала би у пригоді.  Він твердо обіцяє собі, що навідуватиметься до рідного міста частіше. Треба з усім цим розібратись, каже він собі. І не договорює. Адже добре памятає кому продав свій шедевр,  призначений для ускладнення шампанського. «Для фанатичного ускладнення»,-- навіщось уточнює він і знову згадує про чаклунський кришталь, що потрапив до історії знищення салону Вержо. Зрештою, й до його, Майстра, історії. Він уявляє собі  магічну кулю.  Ідеально відполіровану, важку і холодну на дотик. І вже відчуває, наскільки вона йому потрібна».

 

Про мову

Мова твору, особливо в першій його частині, часто перенасичена епітетами та порівняннями, що відволікає від основної думки. Наприклад, фрази типу: «…на дорозі його успіхів, тихо і непомітно подорослішала пастка його недбалості» скоріше викликають більше запитань, аніж розуміння  чи насолоди від краси мови.

В попередніх книгах, Єшкілєв часто бавиться академічним каноном, високопарною мовою, гучними метафорами, але в «Ефекті Ярковського» їх стає забагато. Небезпека в тому, що загубившись серед  навантажених складними конструкціями речень, читач не дійде до основних історій 29 героїв, а як раз в них і є головна сіль.

У романі також переплітаються російська та українська мови, в даному випадку це додає природності, бо  герої перестають бути патетичними, а є живими, різними, в мовному плані зокрема.

Відчувається бекграунд письменника щодо  різних ритуалів і символів, які він використовує в творі, частину із них він пояснює виносками, але деякі залишаються для читача відкритими—наприклад поняття «еспер».  Попри легкість і жартівливість подачі тексту, перед читачем відкривається ціла енциклопедія термінології,  легенд, історичних фактів та старовинних ритуалів.  І особливо нелінивим слід в цьому розібратися.

Сюжет

Текст потрібно читати уважно, бо серед великої кількості героїв і переплетених між собою історій легко загубитися. Текст має принцип «кільцевого обрамлення»-- це прийом в літературі, коли  тема,якою розпочинається твір, повертається в кінці, ніби вписуючи весь сюжет в коло. В романі Єшкілєва такий ефект також є. Початок книги—це поява певного персонажа Майстра, який готує ідеальну отруту, насолоджується нею, розкладає на елементи, розповідає про традицію і естетику смертельного розчину, а в кінці твору автор привідкриває нам завісу, про що ж йшлося на початку і хто такий Майстер.

Але так само відчувається  незавершеність історії, Єшкілєв дає чітко зрозуміти, що це лише перша частина з прозового циклу «Ефект Ярковського».

Володимиру Єшкілєву вдається «втягнути» в свою історію читача, але орієнтуватися в ній зовсім нелегко. Для непідготовленого  це стане  викликом або ж ідея твору буде для нього незрозуміла.

Щодо теми часу, яка наскрізь пронизує весь роман, то автор дає добру поживу для розуму—за словами, одного з героїв, час, якщо прибрати події, перестає бути закрученим, а ніби витягується, видовжується. Людина, маючи особливий дар може розділятися на кілька своїх проявів і пересуватись на різні пласти часу—в минуле, в далеке майбутнє в альтернативні виміри.


20.10.2015 765 0
Коментарі (0)

31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2358
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1234
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2523
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1618
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1715
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2140

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

334

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

511

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1716

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1103
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11066 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5069
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6258
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23299
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1460
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

6026
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2102
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43616 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

727
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1057
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2029
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2480