З чим Франківськ їде на львівський Форум видавців

 

 

Традиційно перенасичена подіями програма відкриє двері для гостей 9-го і закриє 14-го вересня. Цього року головною темою буде «Культура vs. Пропаганда». З нововведень Форуму – тематичні майданчики, як-от «Чоловічий клуб», «Жіноча тема», «Історична правда», «Кулінарія». Як готується до події Франківськ і з чим збирається підкорювати Форум?


Згідно програми Форуму, Івано-Франківськ представлятимуть видавництва «Медіасон», «Мантикора», «Лілея-НВ» і літературна агенція «Дискурсус», заснована в селі Брустури Косівського району. Серед прикарпатських авторів можна буде побачити Степана Процюка, Христину Козловську, Галину Петросаняк, Богдана Ославського, Василя Карп’юка, Юрія Андруховича, Володимира Єшкілєва та інших, пише UFRA.


Однак видавництво «Медіасон» повідомило, що цього разу пропускає Форум через підготовку художніх книг Л. Раббарта, на якому спеціалізується. Видавництво «Мантикора» готується до презентації книги-фотоісторії Станиславова часів Першої світової війни «Велика війна у маленькому місті» та збірки оповідань «Дзеркало». Володимир Єшкілєв, один із засновників видавництва, також братиме участь у презентаціях серії «Добрих історій» харківського видавництва «Фоліо» та новинок фантастики від літературного об’єднання «Зоряна фортеця».


«Лілея-НВ» у 2015 року започаткувала дві серії книг – «Майстри української прози» та «Схід-Захід». У першій вийшли книжки класиків Василя Стефаника та Івана Франка та сучасників – Юрія Андруховича і Тараса Прохаська. «Схід-Захід» – це поєднання двох авторів різних жанрів, один зі Сходу, а один із Заходу України, але зі схожою тематикою. Вже вийшло дві такі книги: Тарас Прохасько «Всі його фільми» та Олег Коцарев «Плавні річки» і Сергій Жадан «Коли спаде спека» та Мірек Боднар «Бриколаж». «Ми чотири роки не брали участь у Форумі, тому цього року їдемо у розвідку, а наступного вже готуватимемо заходи», – коментують у видавництві.


Літературна агенція «Дискурсус» буде «віддуватись» цього року за всіх. Вона має новинки й організовує на Форумі дев’ять заходів за участю авторів та перекладачів. Відбудуться презентації таких книг, як «Крим по-українськи» (збірка текстів переможців конкурсу новели від «Газети по-українськи»), роман Олега Криштопи «Жах на вулиці в'язнів», роман Степана Процюка «Під крилами великої Матері», п’єси Павла Ар'є «Баба Пріся та інші герої», видані цього року. Дебютною буде подорожня проза Богдана Ославського «Льонтом. Дороги і люди».


Цей рік був багатим і на перекладну прозу від Івана Непокори (Том Стоппард, Мюріел Спарк, Семюел Беккет), перформативні читання якої відбудуться під його кураторством. Калуські поетки (Оленка Бараненко, Ірина Червінська), учасниці збірки «Нас. Троє», що вийшла цього року у ЛА «Дискурсус», візьмуть участь у читаннях Літературної школи.


«Дискурсус» виведе в світ і гарячі новинки. Це «Мовна шизофренія» Юрія Шевчука, «Послання любови» Андрея Шептицького та збірка інтерв’ю з Тарасом Прохаськом «Радість контакту».


Співзасновник ЛА «Дискурсус» письменник Василь Карп’юк також є учасником Форуму: «Цього року, на відміну від попередніх, я не ініціював жодного заходу. Проте, в кількох таки беру участь. Всі вони досить різні за змістом. Перший – презентація літературного путівника Україною «Їздець», де я один з авторів. Далі зовсім не літературна, а менеджерська дискусія «Фандрайзинг в літературних проектах». Третій захід важливий для мене не лише в літературному плані, а й людському – «Пісні – Лишезі!». Це присвята поету, який відійшов менше року тому, і якого ми дуже любимо. І остання презентація – це представлення моєї дитячої книжки «За руку з черепахою». І думається, нарешті я почуватимуся на Форумі органічно. Не буде невстигання й перечитування прочитаного кілька годин тому, а всього потрохи, і в міру».


На цьому активність франківців не завершується. Юрій Андрухович спільно із польським гуртом «Karbido» братимуть участь у заході Форуму, що найбільше інтригує – в «Довгій ночі поезії і музики» зі своїм театрально-джазовим перформансом в межах туру Україною на підтримку нового альбому «Atalas Estremo». «Наш «Atalas Estremo» абсолютно насичений громадянськими мотивами, політичною тематикою, але це все подається інакше – не в лоб, не прямолінійно», – ділиться інформацією про проект Андрухович.


09.09.2015 578 0
Коментарі (0)

18.09.2025
Діана Струк

Чому ми хворіємо з настанням осені та чи є ефективними народні методи профілактики хвороб, журналістці Фіртки розповіла імунологиня, доцентка ІФНМУ Галина Курилів.

1036
16.09.2025

Попри російсько-українську війну, що триває з 2022 року, туризм на Івано-Франківщині не просто виживає, але й активно розвивається.    

520
14.09.2025
Вікторія Матіїв

Олексій Солоданюк загинув 23 серпня 2023 року на Запорізькому напрямку. Сім'я Солоданюк родом з Черкащини, але останні дев'ять років проживали у Києві. Після загибелі чоловіка Катерина разом з дворічною донечкою Соломією переїхали в Івано-Франківськ.  

1809
09.09.2025

Чому історичні скарби під загрозою?

1513
05.09.2025
Вікторія Косович

Як в Івано-Франківську справляються з викликами в умовах війни, які інфраструктурні проєкти реалізовують та що планують після перемоги, Фіртка поспілкувалася з заступником мера, директором департаменту інфраструктури, житлової та комунальної політики Івано-Франківської міської ради Михайлом Смушаком.

1464 2
01.09.2025
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки розпитала шкільну практичну психологиню Віталію Саламащак про те, як війна впливає на емоційний стан учнів, які методи допомагають дітям впоратись зі стресом та тривожністю і що батькам і вчителям варто знати, щоб підтримати дітей у цей непростий час.

1322

Свого часу транзитом на Тибет вдалося відвідати Непал та його столицю Катманду. І за ці кілька днів вісім років тому склалося враження, що непальці багато в чому подібні до українців.

614

Некромантія — це про культуру. Культура, яка по суті є рекультивацією, стає просто культом смерті. Ніби логічно — чим більше мудрості, тим більше любови до смерті. Або ж сили й наснаги її прийняти. Це культ або ж ритуал.

601

Ще недавно приналежність до певної конфесії визначали також за однією ознакою, вважаючи, що православний священник має бороду, а католицький — з поголеним обличчям.

843

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

1931
16.09.2025

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

292
10.09.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

1327
06.09.2025

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

806
16.09.2025

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

274
09.09.2025

Християнська родина — це не лише осередок любові й підтримки, а й «домашня Церква».  

1491
05.09.2025

Вірян запрошують на прощу до Погінського монастиря, що на Прикарпатті.  

1075
03.09.2025

Мер Івано-Франківська Руслан Марцінків підтримав позицію Українського католицького університету щодо враховування світоглядних критеріїв при відборі студентів на програму з проживанням у колегіумі.  

1673 1
16.09.2025

Суди викривають байдужість місцевих рад до збереження історичних пам’яток.  

466
16.09.2025

Непал є країною, де домінують ліві політичні погляди. Загалом воно й не дивно, оскільки саме в Непалі народився сам Будда Гаутама.

700
04.09.2025

В Пекіні відбувся найбільший в історії Китаю військовий парад, присвячений 80-літтю завершення Другої Світової війни.

1287
01.09.2025

FP-5 «Фламі́нго» — українська крилата ракета великої дальності. Перші фотографії ракети опубліковані 17 серпня 2025 року. Пізніше оприлюднені її технічні дані свідчать, що українська ракета вдвічі перевищує як дальність, так і вагу бойової частини знаменитих американських «Томагавків». При цьому вона приблизно вдвічі дешевша за американські ракети.  

1593
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії.  

1087