За результатами всеукраїнського конкурсу Рись стала символом Карпат

Переможниця, яка набрала більше 30% голосів, стане не тільки героїнею освітніх матеріалів для шкіл, коміксів та мультфільмів про збереження природи в Україні, але й отримає власну скульптуру у Моршинському парку.

 

Національне голосування за тварину-символ Карпат відбулося в рамках всеукраїнського еко-проекту «Разом за природу». До списку кандидатів увійшли 10 тварин. Більшість із них занесені до Червоної книги України як вразливі, рідкісні або такі, що знаходяться на межі зникнення: це ведмідь бурий, саламандра плямиста, зубр, кіт лісовий та рись євразійська, а також тритон карпатський, тварина-ендемік, тобто такий вид, що мешкає тільки у Карпатах. За звання символу боролись і поширені, але не менш цінні тварини: вовк, вивірка карпатська, їжак білочеревий, борсук звичайний. Усього за тварин віддали понад 5000 голосів, передає WWF.

 

«Завдяки голосуванню тисячі українців дізналися про рідкісні та зникаючі види тварин, які потребують захисту, — говорить представник організаторів проекту Марина Соловйова. —  Їхнє життя опинилося під загрозою в тому числі через зменшення площ лісів. Проект «Разом за природу» повертає тваринам домівки — ми відновлюємо карпатські ліси і тільки минулого року висадили понад 24 000 дерев. Збереження екосистеми Карпат – головна місія проекту, тож зараз ми разом із Всесвітнім фондом природи в Україні готуємо низку освітніх матеріалів для дітей – мультфільми та комікси, де рись стане головним героєм. Крім того, наступного року скульптура символу Карпат прикрасить пейзажну алею в парку Моршина».

 

Рись називають невловимим мисливцем. Зараз в Україні мешкає близько 350 плямистих кішок з китичками на вухах.

 

«Рись євразійська зовсім «не публічна» тварина й завдяки неперевершеному зору та слуху, а також нічному способу життя, вміло уникає контакту з людиною, — говорить координатор проекту, представник Всесвітнього фонду природи в Україні (WWF) Ірина Миронова. — Сподіваємося, завдяки проекту ми зможемо пояснити українцям цінність цієї прекрасної тварини».

 

 Науковці припускають, що у Карпатах залишилось близько 220-250 особин, а на Поліссі — до 80-100. 


03.02.2018 3564 0
Коментарі (0)

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1895
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

932
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1177
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1611
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2813 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3903

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1098

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

613

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

428

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1144
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5750
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5304
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10703 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1390
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7620
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

1078
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1187
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15937
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

502
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1506
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1957
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1839