Під молодим вулканічним островом Маврикій розташовані рештки прадавнього континенту. На це вказують включення в цирконових кристалах, які виявили у породі острова, їм майже три мільярди років. Назвали суходіл Маврицією, 90 мільйонів років тому він з’єднував Індію та Мадагаскар, але потім розбився на невеликі уламки, інформують науковці в журналі Nature Communications.
Розташування Мавриції та її рештки в Індійському океані. Зображення:Ashwal et al./ Nature Communications, CC-by-sa 4.0.
Приблизно 130 мільйонів від Південного континенту Гондвана відламався фрагмент і почав дрейфувати на північ. Приблизно 90 мільйонів років тому від нього відділилися Мадагаскар і Сейшельські острови, решта продовжувала мандрувати на північ і згодом перетворилася на Індію. На відміну від цих старих, континентальних фрагментів кори, острів Маврикій дотепер вважали суто вулканічного походження і таким, вік якого не перевищує 10 мільйонів років.
Проте кілька років тому знахідка на пляжі Маврикію заставила засумніватися в цьому припущенні: у піщинках науковці виявили включення у крихітних кристалах циркону, що вказують на значно вищий вік певної частини острова Маврикій – ймовірно, навіть на прихований мікроконтинент під ним.
Проте тоді ніяк не можна було однозначно стверджувати, що ці піщинки не принесло море. Аби це з’ясувати, Левіс Ашвал (Lewis Ashwal) та його колеги з Вітватерсрандського університету в Йоганесбурзі заново дослідили зразки породи з острова. Для цього вони відібрали проби з формації вулканічного трахіту та шукали цирконієві кристали зі включеннями. Вони проаналізували 13 піщинок з допомогою свинцево-уранового та уроново-торійного датування.
З’ясувалося: три цирконові частинки містили матеріал, вік якого вже 2,5–3 мільярди років. Тобто вони значно старіші, ніж молоде вулканічне покриття Маврикію та граніт на сусідніх Сейшельських островах, якому близько 750 мільйонів років, інформують учені. Натомість йому відповідає вік і склад цирконових часток старої породи континенту в центрі Мадагаскару.
«Наша знахідка підтвердила існування старої континентальної кори під Маврикієм», – інформують Ашвал і колеги. Згідно з їхніми висновками молодий вулканічний острів Маврикій накрив залишки континенту, віком три мільярди років. Цю сушу назвали Маврицією, вона колись об’єднувала Мадагаскар та Індію, але приблизно 80 мільйонів років тому розірвалася в результаті континентального дрейфу.
При цьому колишня частина континенту розбилася на складну сукупність невеликих фрагментів, що в результаті вулканічної активності продовжували ділилися. «Мавриція поступово перетворювалася на ланцюгоподібну конфігурацію», – каже Ашал з колегами.
Потім уламки континентальної кори різної величини приєдналися до океанічної кори Індійського океану, що тільки виник. Рештки Мавриції сьогодні розподілені вздовж вузької дуги земної кори, що тягнеться від південно-західного краю Індії до Маврикію. Зокрема зона мілководдя Сая-де-Малья на північ від Маврикію та Архіпелаг Чагос є цією старою землею.
«Наші дослідження засвідчують: гіпотетично гомогенна океанічна кора не є така цілісна, як ми припускали, – пояснює Міхаель Віденбек (Michael Wiedenbeck) з Геологічного дослідницького центру Потсдаму GFZ. – Радше під поверхнею моря ховаються нові й нові уламки старого континенту. Зараз ми мусимо їх виявити».
"Verlorener" Kontinent unter Mauritius entdeckt
Nature, Deutsches GeoForschungsZentrum GFZ, 01/02/2017
Зреферувала Соломія Кривенко
