Зеновій Соколовський: Які таємниці приховує старий Станиславів?

 

/data/blog/94548/c093b4b6536c97d9b6e414a8c1504184.jpg

 

При виборі майбутньої професії кожній людині варто визначитися, що є для неї пріоритетним. Яка саме спеціальність допоможе розкрити увесь внутрішній потенціал, стане джерелом натхнення і дасть змогу залишити пам'ять про себе. У сучасному суспільстві спостерігаємо значний ріст найрізноманітнішого будівництва. А кожна споруда зароджується, перш за все, в уяві її творця, архітектора.

 

Про те, настільки цікавою є ця професія і яким саме має бути сучасний архітектор, розповідає доцент кафедри архітектури і дизайну університету права ім. Короля Данила Галицького Зеновій Богданович Соколовський.

 

За його словами, ця спеціальність – дуже обширна. Студенти вивчають історію мистецтва, історію архітектури, конструкції, археологію… Усе це поєднання і дає таку спеціальність, як архітектор.

 

Важливим є не тільки вивчення принципів конструювання майбутньої споруди, потрібно знати й історію того чи іншого міста. Саме тому Зеновій Соколовський, який викладає на 2-4-х курсах університету такий предмет, як архітектурне проектування, активно залучає студентів і до проведення археологічних досліджень.

 

«Протягом літа ми із студентами працювали на розкопках біля брами палацу Потоцьких. На площі близько 1 м2 ми знайшли 34 ядра, які, очевидно, були у рові з водою. Цей рів мав три метри глибини і 14 метрів ширини. Наша фортеця спочатку не мала такого вигляду, як її зображають зараз, а палац Потоцьких був там, де зараз наша Катедра. Через 10 років після надання місту Магдебурзького права, німецький мандрівник Ульріх фон Вердум описував усю фортифікацію Західної України. Він написав, що центром нашого міста є Ратуша, по її периметру периметральна забудова – каре і уже завезений матеріал для будівництва палацу Потоцьких у Східній частині міста», – каже Зеновій Соколовський.

 

За його словами, така знахідка – справжня сенсація, адже викладачі із студентами знайшли, де був на той час, до 1670 року, первинний рів, мур і вал фортеці. Для студентів досвід роботи в таких розкопках надзвичайно потрібний. Майбутні архітектори знайшли біля палацу багато артефактів, карафок, фляжок для напоїв.

 

Людина, яка має професію – архітектор, може відкрити чимало загадок минулого, адже існує маса недосліджених речей. Якщо повернутися до теми дослідження Станиславівської фортеці, то на той час там існувало наземне і підземне життя. Усі вежі з’єднувалися підземними ходами.

 

«Чутки, що підземний хід з’єднував Станиславів і Галич, насправді є лише чутками. Підземний хід вів за межі замку, щоб, при нападі ворога, окремі люди могли вийти підземним ходом до лісу. По контуру фортеці знаходилися каземати – склепіння, де тримали порох, ярину, де перебували воїни, які сторожили фортецю. Все це недосліджено, хоча ми знаємо, що такі каземати були використані колись при будівництві пивзаводу, – розповідає науковець і продовжує, – наше місто не досліджене, але структура його збереглася. Усі вулиці, які виходять від Ратуші, повторюють конфігурацію старовинних вулиць. Єдиним нерозібраним залишився південно-західний бастіон, де зараз відкрили культурно-мистецький комплекс, який став однією з родзинок міста. Дещо схоже ми хочемо зробити на основі Палацу Потоцьких».

 

Університет права ім. Короля Данила Галицького випускає архітекторів широкого профілю, які уміють проектувати будівлі, можуть займатися містобудуванням.

 

Зеновій Соколовський пояснює, що студенти вивчають сакральну архітектуру, будинки підвищеної поверховості, індивідуальні та блоковані будинки.

 

Його заняття не лише вивчення теорії, після лекції студенти виїжджають у той чи інший мікрорайон міста і на прикладі аналізують, які недоліки чи прорахунки допущені при плануванні тих чи інших будівель.

 

«У Івано-Франківську багато негативних прикладів будівництва: поряд з будинком, зведеним в стилі сецесії, стоїть будинок із скла і бетону, а це абсурд. Окремі будівлі, зведені в центрі міста – дуже гарні самі по собі, але вони мали б бути в певному мікрорайоні міста, але не в центрі поряд з старовинними будівлями. Люди, які приїжджають до Івано-Франківська, будуть дивитися на автентичне місто, на те, що збережено з давніх часів», – розповідає Зеновій Соколовський.

 

Він наводить приклад: «Між вулицями Бельведерська і Короля Данила на місці колишньої військової частини звели ціле містечко, проте будівлі тут стоять надто щільно, а це псує загальне враження про новобудову. Натомість мікрорайон „Калинова слобода” спроектований надзвичайно гарно: там цікавий ландшафт, усі будинки індивідуального проекту, немає типових споруд. Це будинки, біля яких є простір, там хочеться жити. Тому ми водимо студентів на екскурсії і показуємо, як би мало виглядати комфортне житло, ідеальне нове місто».

 

Часто студенти-архітектори університету права ім. Короля Данила Галицького їздять з викладачами до інших міст, щоб побачити цікаві архітектурні споруди. Все це необхідно для засвоєння такої дисципліни, як містобудування.

 

На другому курсі студенти вивчають індивідуальні житлові будинки, потім – блоковані, згодом – будинки високої поверховості. Коли студенти закінчать цей вищий навчальний заклад, вони будуть проектувати не лише нові будинки, а можливо й нові міста.

 

Вивчають студенти і сакральну архітектуру. Зеновій Богданович жартує, що кожен справжній архітектор за своє життя старається побудувати церкву. Тому студенти досліджують, як побудовані церкви Прикарпаття, тим більше, що зараз їх будують на двох рівнях, як це заведено на Заході – нижній рівень, так звана „тепла церква”, і вищий рівень, великий зал, де відбувається дійство: правиться Служби Божа.

 

Як зразки сакрального будівництва Зеновій Соколовський відзначає дерев’яну церква, збудовану у бойківському стилі, яка знаходиться біля так званого «німецького озера», говорить дослідник і про церкву у лемківському стилі, яку будують біля «Княгинина».

 

«В університеті майбутнім архітекторам постійно наголошують: будівля будується не для того, аби у ній жити, а для того, аби жити у ній комфортно. Щоб зранку сонце світило у спальню, щоб кухня була повернена на північ... Як повернути будинок, яким буде його внутрішній простір – все це залежить від архітектора, це його завдання», – наголошує викладач.

 

Він переконаний, його випускники зможуть створювати нові міста, у яких людям буде комфортно і зручно жити, міста, у яких гармонійно поєднуватимуться минуле та сучасне.


15.12.2015 1161 2
Коментарі (2)

Michal Wituszynski 2015.12.15, 23:39
Пан З. Соколовський, це історія Станіславова і Івано- Франківська, це йому повинні бути вдячні мешканці міста за те, що Він врятував в час советської окупації стару забудову навколо ратуші. Під його керівництвом велись проектно-реставраційні роботи по поверненні до життя історичної забудови середмістя. Він жив архітектурною спадщиною Івано-Франківська. Його доробок трудно оцінити, те що міг повернув до життя, те що не міг повернути у вічність зафіксував фотоапаратом або у рисунках. Здоров’я і творчої наснаги та гідних послідовників.
Michal Wituszynski 2015.12.15, 23:45
Підписано Michal Wituszynski, це підпис автоматично із польського сайту? тому підписано власне ТАК. Насправді, я Михайло Вітушинський у третьому поколінні Станіславовяк, на жаль проживаю за межами мого коханого Івано-Франківська.
21.12.2025
Дарина Кочержук-Слідак

Фіртка розповідає про привласнення готівки від туристів через квитки та фінал 17-річної земельної епопеї з мільйонними збитками.

1162
17.12.2025
Микола Данилів

Під час повномасштабної війни самовільне залишення військової частини стало серйозною проблемою для Збройних сил України.

1260
11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

1346
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

5166
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

2122
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

11245

Фарр – це такий різновид щастя. Знак, що ним вищі сили позначають людей, від народження «приречених» на успіх та перемогу.

258

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

19369

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

1302

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1565
17.12.2025

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

1764
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6674 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

32240 1
21.12.2025

Рішення не переходити на новоюліанський календар ухвалили 18 грудня за круглим столом.

1589
16.12.2025

З 26 по 28 грудня 2025 року в Івано-Франківську у храмі Царя Христа отців василіян УГКЦ відбудеться XVII Міжнародний різдвяний фестиваль «Коляда на Майзлях».  

1586
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8583
17.12.2025

Наступне засідання Шевченківського комітету, на якому відбудеться другий тур відбору на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року, заплановане на другу декаду січня наступного року.  

2072
21.12.2025

Саміт (зібрання керівників країн) ЄС, що відбувся у Брюсселі 18–19 грудня, був драматичним, непрогнозованим, навіть хаотичним, але завершився для України з найкращим результатом.  

608
17.12.2025

Питання проведення виборів в Україні під час повномасштабної війни залишається складним як з безпекового, так і з політичного погляду.  

1099
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

1354
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4982