Зеновій Соколовський: Які таємниці приховує старий Станиславів?

 

/data/blog/94548/c093b4b6536c97d9b6e414a8c1504184.jpg

 

При виборі майбутньої професії кожній людині варто визначитися, що є для неї пріоритетним. Яка саме спеціальність допоможе розкрити увесь внутрішній потенціал, стане джерелом натхнення і дасть змогу залишити пам'ять про себе. У сучасному суспільстві спостерігаємо значний ріст найрізноманітнішого будівництва. А кожна споруда зароджується, перш за все, в уяві її творця, архітектора.

 

Про те, настільки цікавою є ця професія і яким саме має бути сучасний архітектор, розповідає доцент кафедри архітектури і дизайну університету права ім. Короля Данила Галицького Зеновій Богданович Соколовський.

 

За його словами, ця спеціальність – дуже обширна. Студенти вивчають історію мистецтва, історію архітектури, конструкції, археологію… Усе це поєднання і дає таку спеціальність, як архітектор.

 

Важливим є не тільки вивчення принципів конструювання майбутньої споруди, потрібно знати й історію того чи іншого міста. Саме тому Зеновій Соколовський, який викладає на 2-4-х курсах університету такий предмет, як архітектурне проектування, активно залучає студентів і до проведення археологічних досліджень.

 

«Протягом літа ми із студентами працювали на розкопках біля брами палацу Потоцьких. На площі близько 1 м2 ми знайшли 34 ядра, які, очевидно, були у рові з водою. Цей рів мав три метри глибини і 14 метрів ширини. Наша фортеця спочатку не мала такого вигляду, як її зображають зараз, а палац Потоцьких був там, де зараз наша Катедра. Через 10 років після надання місту Магдебурзького права, німецький мандрівник Ульріх фон Вердум описував усю фортифікацію Західної України. Він написав, що центром нашого міста є Ратуша, по її периметру периметральна забудова – каре і уже завезений матеріал для будівництва палацу Потоцьких у Східній частині міста», – каже Зеновій Соколовський.

 

За його словами, така знахідка – справжня сенсація, адже викладачі із студентами знайшли, де був на той час, до 1670 року, первинний рів, мур і вал фортеці. Для студентів досвід роботи в таких розкопках надзвичайно потрібний. Майбутні архітектори знайшли біля палацу багато артефактів, карафок, фляжок для напоїв.

 

Людина, яка має професію – архітектор, може відкрити чимало загадок минулого, адже існує маса недосліджених речей. Якщо повернутися до теми дослідження Станиславівської фортеці, то на той час там існувало наземне і підземне життя. Усі вежі з’єднувалися підземними ходами.

 

«Чутки, що підземний хід з’єднував Станиславів і Галич, насправді є лише чутками. Підземний хід вів за межі замку, щоб, при нападі ворога, окремі люди могли вийти підземним ходом до лісу. По контуру фортеці знаходилися каземати – склепіння, де тримали порох, ярину, де перебували воїни, які сторожили фортецю. Все це недосліджено, хоча ми знаємо, що такі каземати були використані колись при будівництві пивзаводу, – розповідає науковець і продовжує, – наше місто не досліджене, але структура його збереглася. Усі вулиці, які виходять від Ратуші, повторюють конфігурацію старовинних вулиць. Єдиним нерозібраним залишився південно-західний бастіон, де зараз відкрили культурно-мистецький комплекс, який став однією з родзинок міста. Дещо схоже ми хочемо зробити на основі Палацу Потоцьких».

 

Університет права ім. Короля Данила Галицького випускає архітекторів широкого профілю, які уміють проектувати будівлі, можуть займатися містобудуванням.

 

Зеновій Соколовський пояснює, що студенти вивчають сакральну архітектуру, будинки підвищеної поверховості, індивідуальні та блоковані будинки.

 

Його заняття не лише вивчення теорії, після лекції студенти виїжджають у той чи інший мікрорайон міста і на прикладі аналізують, які недоліки чи прорахунки допущені при плануванні тих чи інших будівель.

 

«У Івано-Франківську багато негативних прикладів будівництва: поряд з будинком, зведеним в стилі сецесії, стоїть будинок із скла і бетону, а це абсурд. Окремі будівлі, зведені в центрі міста – дуже гарні самі по собі, але вони мали б бути в певному мікрорайоні міста, але не в центрі поряд з старовинними будівлями. Люди, які приїжджають до Івано-Франківська, будуть дивитися на автентичне місто, на те, що збережено з давніх часів», – розповідає Зеновій Соколовський.

 

Він наводить приклад: «Між вулицями Бельведерська і Короля Данила на місці колишньої військової частини звели ціле містечко, проте будівлі тут стоять надто щільно, а це псує загальне враження про новобудову. Натомість мікрорайон „Калинова слобода” спроектований надзвичайно гарно: там цікавий ландшафт, усі будинки індивідуального проекту, немає типових споруд. Це будинки, біля яких є простір, там хочеться жити. Тому ми водимо студентів на екскурсії і показуємо, як би мало виглядати комфортне житло, ідеальне нове місто».

 

Часто студенти-архітектори університету права ім. Короля Данила Галицького їздять з викладачами до інших міст, щоб побачити цікаві архітектурні споруди. Все це необхідно для засвоєння такої дисципліни, як містобудування.

 

На другому курсі студенти вивчають індивідуальні житлові будинки, потім – блоковані, згодом – будинки високої поверховості. Коли студенти закінчать цей вищий навчальний заклад, вони будуть проектувати не лише нові будинки, а можливо й нові міста.

 

Вивчають студенти і сакральну архітектуру. Зеновій Богданович жартує, що кожен справжній архітектор за своє життя старається побудувати церкву. Тому студенти досліджують, як побудовані церкви Прикарпаття, тим більше, що зараз їх будують на двох рівнях, як це заведено на Заході – нижній рівень, так звана „тепла церква”, і вищий рівень, великий зал, де відбувається дійство: правиться Служби Божа.

 

Як зразки сакрального будівництва Зеновій Соколовський відзначає дерев’яну церква, збудовану у бойківському стилі, яка знаходиться біля так званого «німецького озера», говорить дослідник і про церкву у лемківському стилі, яку будують біля «Княгинина».

 

«В університеті майбутнім архітекторам постійно наголошують: будівля будується не для того, аби у ній жити, а для того, аби жити у ній комфортно. Щоб зранку сонце світило у спальню, щоб кухня була повернена на північ... Як повернути будинок, яким буде його внутрішній простір – все це залежить від архітектора, це його завдання», – наголошує викладач.

 

Він переконаний, його випускники зможуть створювати нові міста, у яких людям буде комфортно і зручно жити, міста, у яких гармонійно поєднуватимуться минуле та сучасне.


15.12.2015 1307 2
Коментарі (2)

Michal Wituszynski 2015.12.15, 23:39
Пан З. Соколовський, це історія Станіславова і Івано- Франківська, це йому повинні бути вдячні мешканці міста за те, що Він врятував в час советської окупації стару забудову навколо ратуші. Під його керівництвом велись проектно-реставраційні роботи по поверненні до життя історичної забудови середмістя. Він жив архітектурною спадщиною Івано-Франківська. Його доробок трудно оцінити, те що міг повернув до життя, те що не міг повернути у вічність зафіксував фотоапаратом або у рисунках. Здоров’я і творчої наснаги та гідних послідовників.
Michal Wituszynski 2015.12.15, 23:45
Підписано Michal Wituszynski, це підпис автоматично із польського сайту? тому підписано власне ТАК. Насправді, я Михайло Вітушинський у третьому поколінні Станіславовяк, на жаль проживаю за межами мого коханого Івано-Франківська.
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2301
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1189
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2465
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1571
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1662
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

2095

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

264

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

464

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

1666

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

1050
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11024 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5026
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

6212
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23258
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1362
01.08.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5983
25.07.2026

У відпустовому центрі в Погоні 19–20 вересня відбудеться Міжнародна проща вервиці. Для паломників підготували дводенну програму, яка включатиме спільну молитву, Хресну дорогу, архієрейські богослужіння, нічні чування та поклоніння Пресвятим Тайнам.

2047
05.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43568 1
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

678
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1013
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1977
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

2429