Господарями підпільних фабрик є бізнесмени з Китаю і В'єтнаму і високі чини з українських силових структур.
В Україні кросівки, майки, куртки і спортивні костюми виготовляють нелегали-іммігранти з В'єтнаму і Китаю. Адреси таких фабрик законспіровані, а приміщення гуртожитків нелегалів ретельно приховані від сторонніх очей.
При цьому про такі цехи знає дуже маленьке коло осіб. Зокрема, це працівники міліції, які сприяють незаконному бізнесу, а також вербувальники робочої сили в країнах Південно-Східної Азії, повідомляє ТСН з посиланням на "Вести".
За словами джерел видання в силових структурах, підпільні фабрики нелегалів покривають вкладення вже через місяць роботи, при цьому навіть у разі розкриття міліцією, втрати власників будуть не великі. Крім того, немає проблем і з персоналом - дешева рабська сила з В'єтнаму поставляється до України протягом багатьох років.
Правда, при найменшій небезпеці цехи по виготовленню фальшивих Adidas змінюють свою адресу. Більшість таких фабрик розташовані навколо найбільших оптових ринків у Києві, Одесі, Харкові та Хмельницькому. "Тільки в Одеській області на промринок "7-й кілометр" працює більше 30 нелегальних артілей (найбільші - в райцентрах Березівка та Роздільна), - повідомив співробітник київського управління СБУ Олексій М. - Більшу частину міні-заводів складають китайці, власники більше десятка цехів - в'єтнамці. Вони приїхали до України в 90-х, встигли отримати наші паспорти і підняти свій бізнес. Як правило, вони - власники декількох контейнерів і лотків на "7-му кілометрі", з яких їхні ж співвітчизники торгують handmade-одягом з лейблами всесвітньо відомих фірм. Матеріал для своєї продукції вони купують також там, на ринках".
При цьому матеріал для шиття привозять араби. "Українські підприємці арабського походження давно спеціалізуються на цьому. А потім араби купують доморощені Adidas і Nike, зроблені азіатами і продають у своїх магазинах як товар, вироблений в Еміратах", - зазначив Олексій.
За його словами, прибутковість такого виробництва доходить до 1000%. "Собівартість пошиття спортивного костюму - близько 50 грн. А продають за 400-500 грн. Невеликий цех з 30 робітниками - швачками, закрійникам і фурнитурщиками виробляє від 100 до 300 костюмів в день, процес не зупиняється і вночі. Підневільні робітники орють у три зміни", - говорить силовик.
Основна частина робочої сили - це нелегали - іммігранти з В'єтнаму, інші ж Китаю та Афганістану.
"Головна мета нелегалів - коли-небудь потрапити до Європи. Але грошей на дорогу та облаштування ні в кого з них немає. У В'єтнамі працює безліч вербувальників, які перевозять майбутню робочу силу за свої гроші. Ці постачальники потім отримають свої кровні з відсотками - від власників підпільних цехів в Україні", - кажуть співрозмовники з СБУ.
Працюють нелегали по 1-1,5 року, а їхня середня зарплата становить $ 150-200 на місяць. Однак більшу частину грошей господарі забирають в рахунок оплати проїзду до України і майбутнього перевезення працівника до Європи, і за їжу. Таким чином, на руки емігранти отримують по $ 20-30 в місяць. При цьому відразу після прибуття на підпільний цех у нелегалів забирають паспорти як своєрідну гарантію, що працівник не втече.
Більшості емігрантів, щоб потрапити до Європи, доводиться відпрацьовувати за 2-3 роки. "Але майже всі повертаються в Україну через місяць-інший. І працюють на того ж господаря", - повідомив співробітник ГПУ.
Варто зазначити, що особливий економічний підйом підпільні фабрики відчули під час проведення Євро-2012. "Майже половина майок і сувенірів з футбольною символікою виготовили в'єтнамці в Україні", - повідомив Олексій М.
У цілому, за словами правоохоронців, річний оборот підпільних цехів сягає $ 100 млн, але офіційно в МВС називають ці дані перебільшеними.
Розміщуються підпільні фабрики в Україні там, де шукати їх не прийде в голову самим досвідченим детективам. "В Одеській області цех з нелегалами працює на території... військової частини. Там шиють кросівки тих же Reebok, Adidas. Його власник - в'єтнамець, а допомагає йому колишній високопоставлений міліціонер, який досі щільно зав'язаний з владою області, - зазначив співробітник СБУ Олексій Ж. - Під інші цехи орендують виробничі приміщення на закинутих заводах. Ще кілька власників купили будинки з ділянками в селищах під Одесою, обнесли їх високими парканами і влаштували цехи... під землею! Ви уявіть собі: під звичайними сільськими хатами вириті двох- і триярусні підземні приміщення!"
При цьому, як описує силовик, на поверхню землі господарі вивели труби вентиляції цеху, які замасковані травою і чагарником.
