Директор Івано-Франківського геріатричного пансіонату Віталій Яворський: Старшим людям  бракує спілкування

Фіртка поспілкувалась із директором Івано-Франківського геріатричного пансіонату, щоб дізнатись про побут, дозвілля і роботу під час пандемії закладу для літніх і самотніх людей. 


Розкажіть, скільки зараз літніх людей живе у вашому закладі? Які умови створено загалом?

Івано-Франківський геріатричний пансіонат заснований більше ніж сорок років тому, є комунальною установою обласної ради, фінансується з обласного бюджету. Розрахований на 200 осіб, для одиноких людей похилого віку та осіб з інвалідністю 1 та 2 груп.

Зараз у нас 150 підопічних, серед них і люди з інвалідністю, які раніше були в дитячих психоневрологічних інтернатах. Найстаршому мешканцю – 94, наймолодшому – 37. Проживають у кімнатах по двоє, є простір для дозвілля. Ще маємо мініферму, де є декілька качечок, курей, курчат, овечки.

За перебування у закладі 75% пенсійних коштів підопічних іде на цілодобовий сторонній догляд, решту фінансується з обласного бюджету. 25% залишається для особистих потреб. У штаті 110 працівників.  


Хто найчастіше потрапляє до геріатричного пансіонату?

У суспільстві є багато стереотипів про «дідорню», «дім перестарілих», часто літніх людей лякають нами. Сюди приходять виключно добровільно. Насправді, так живе увесь світ, є захворювання, що вимагають цілодобового стороннього догляду. Більшість наших мешканців – старенькі  самотні люди. Ми маємо стати для цих людей рідними.


А якщо людина не самотня та виявляє бажання бути саме у вас?

Якщо є близькі родичі, то перебування тут можливе лише з повним відшкодуванням усіх витрат на утримання. На сьогодні це близько 12 000 гривень у місяць. Ми, як неприбуткова установа, надавати таку послугу можемо не більше як на 1 млн на рік. Охочі і потреба є, ми не в силі повністю закрити цей попит, інакше втратимо статус неприбуткової організації.  


15 червня відзначають День захисту літніх людей. То від чого ж потрібно захищати дідусів і бабусь?

Думаю, захищати треба від самотності. Якщо взяти нашу установу, то усього достатньо: одягу, ліків, харчування. Старшим людям бракує спілкування. Карантин серйозно вплинув на психологічний стан мешканців, адже закритість, постійні новини про загрозу інфікування. Завдяки злагодженій роботі всього персоналу жоден мешканець пансіонату тут не захворів на коронавірус.

Загалом, від чого захищати у суспільстві? Мабуть, від безгрошів'я, бо коли люди матимуть гідну пенсію, то зможуть прожити старість достойно.


Як саме рятуєте від самотності?

У нас багато мешканців, самотність тут не відчувається. Жити у нас набагато краще, ніж одиноко в селі, виглядати у вікно та чекати, коли раз на тиждень прийде сусідка і наварить борщу.

Тут літні люди мають багато спілкування, об'єднуються за інтересами, ще у нас є фахівець з дозвілля і психолог. Часто проводимо різні заходи: танці, співи, малювання. Також наші мешканці ліплять вареники, допомагають по господарству. Для людей це хороше розвантаження.

До карантину у нас працював потужний соціальний проєкт «Онуки», де мешканці міста обирали собі дідуся/бабусю і регулярно їх провідували. Це дало дуже позитивний результат, багато хто сприймав названих онуків за рідних. Зараз проєкт призупинили, спілкування лише дистанційне.

До епідемії наші двері були завжди відчинені, багато учнів та ліцеїстів приїжджали сюди, проводили майстер-класи. Плідно співпрацюємо з Карітасом.


Всесвітня організація охорони здоров'я пропонує таку класифікацію: 60-75 років – похилий вік, 75-90 – старечий вік, а 90 і більше років – вік довгожительства. Старість – це про вік, чи не лише?

Мабуть, більше про внутрішні відчуття. Тут живуть повноцінним життям: закохуються, ревнують, сваряться і миряться. Кожен приходить зі своєю долею. Наш довгожитель Олексій у свої 94 погано бачить, проте може годинами декламувати вірші та співати упівських пісень.


Оскільки немає змоги поспілкуватися з самими мешканцями, можливо ви розкажете якусь історію, що найбільше вразила за час роботи?

Є один чоловік, якого під час Другої світової війни маленьким вивезли до Німеччини. Він довго мріяв розшукати маму і вже в дорослому віці, маючи в Німеччині сім'ю, звернувся з листом в «Комсомольську Правду», йому відповіли, що розшукали маму, він може приїхати та зустрітись з нею. Він приїхав до СРСР, йому показали якусь жінку, яка не була його матір’ю. Коли правда з'ясувалась, повернутися чоловік не зміг, бо його уже зробили громадянином Радянського Союзу. Тобто, він і маму свою не знайшов, і до родини повернутися вже не зміг. Отак репресивна система нищила долі звичайних людей.

До нас навіть приїжджав відомий режисер-документаліст з Нідерландів, знімав фільм. Очікуємо на прем'єру.


Часто старші люди люблять щось радити молодшим. Які настанови пам'ятаєте досі?

Коли ми пробували садити мінігород, то багато хто казав, як має бути краще, «по-газдівськи». До цього ставлюсь із розумінням. Є у нас одна бабуся, яка дала гарну пораду:

«Треба жити сьогоднішнім днем, бо завтра може бути все по-іншому»,- от її й запам'ятав.


Як загалом можете оцінити роботу геріатричних пансіонатів в Україні, керуючись власним досвідом? Які головні недоліки бачите?

Я вважаю, система соціального захисту в Україні є недосконалою. Люди, які потрапляють у геріатричні пансіонати, вдома до останнього змушували себе працювати, виконувати всю посильну хатню роботу. А у нас зовсім по-іншому: «готувати не треба, це робить кухня, прибирати та прати теж не можна».

Старенькі губляться, починають відчувати неповноцінність, втрачають навички самообслуговування. Насправді, люди хочуть якісно проживати своє життя, мати певну відповідальність, а не просто «доживати». Тому ми намагаємося змінювати застарілі підходи, даємо більше можливостей для самостійної роботи.


Які ще зміни у вас відбуваються?

Зараз ми завершуємо переобладнання четвертого поверху, де мешканці самі прибирають, можуть випрати власні речі. Мешканцям подобається, коли вони мають більше повноважень, беруть активну участь у житті закладу, дорадчих органах, навіть у складанні меню на тиждень чи плануванні дозвілля.

У перспективі хочемо зробити простір, де старенькі зможуть приготувати ті страви, які бажають, переглянути улюблений фільм, пограти шахи тощо. Маємо ідею соціального підприємництва.


Фото: фейсбук сторінка Віталія Яворського

Фотогалерея


Коментарі ()

07.04.2026
Діана Струк

Як відновлюють Палац, навіщо місту фестивалі під час війни і яким стане цей культурний осередок через кілька років — про це Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

410
03.04.2026
Олександр Мізін

Підроблені акти, незаконні рішення рад і чорні реєстратори — основні схеми захоплення державних лісів у 2025-2026 роках.

2055
31.03.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалися з ректором ІФНМУ Романом Яцишиним про те, як сьогодні мотивують молодь вступати до медичних закладів, які зміни відбулися у географії студентів, як університет працює над тим, щоб випускники залишалися працювати в Україні, а також про виклики, які стоятимуть перед українською медициною після завершення війни.

4903
27.03.2026
Павло Мінка

У публічних закупівлях за бюджетні кошти нерідко трапляються ситуації, коли тендери проводять лише формально. Компанії, які виглядають конкурентами, насправді можуть діяти за попередньою змовою.    

3794
23.03.2026
Тетяна Дармограй

В інтерв’ю журналістці Фіртки Руслан Павлов розповів про перші бої та втрати побратимів, мотивацію добровольців і мобілізованих, розрив між фронтом і тилом, а також про те, як війна змінює сприйняття життя і плани на майбутнє.

4909
18.03.2026
Тетяна Ткаченко

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало в рідному місті Мирноград, що на Донеччині. Сьогодні дівчина проживає в Івано-Франківську та активно допомагає війську.  

3059

На програмній зустрічі на початку 2023 року Сєргєй Кірієнко виклав чотири цілі для російської когнітивної війни проти України - дискредитація військово-політичного керівництва України, розкол українців, розкол української еліти, деморалізація українських військ.

239

В євангельському описі останніх днів земного життя Ісуса Христа ми зустрічаємо імена постатей, які прямо або опосередковано мали відношення до Страстей Христових. 

403

Наближається пора, коли після зимової сплячки повилазять змії.

1207

У 50-60-х рр. з’являється багато фільмів про Христа  як спроба протистояти секуляризації, а також як відповідь на запит надії людства у післявоєнний період. Зараз також хочеться відволіктися і подивитись щось дійсно важливе, що спонукає до роздумів.  

1408
02.04.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

5904
27.03.2026

Перекуси між основними прийомами їжі потрібні не лише для втамування голоду, а й для підтримки енергії, концентрації та загального самопочуття.

6546
22.03.2026

Все більше людей відмовляються від дієт і переходять до інтуїтивного харчування — підходу, що вчить слухати тіло, а не рахувати калорії.  

3546
04.04.2026

У неділю, п'ятого квітня, у храмах Івано-Франківська освячуватимуть вербові галузки.  

1701
30.03.2026

Розважання над кожною стацією Хресної дороги були глибоко пов’язані з сучасними подіями в Україні та особливо відчувалися у контексті війни.  

1375
28.03.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8244
24.03.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3047
03.04.2026

Уже цих вихідних, 4–5 квітня, Івано-Франківський національний академічний драматичний театр імені Івана Франка представить прем’єру вистави «Маруся Чурай» за однойменним романом у віршах Ліни Костенко.

718
07.04.2026

ISW звертає увагу на те, що російські мілітарні блогери критикують неефективність російських систем протиповітряної оборони та наголошують на впливі українських ударів.

115
03.04.2026

Не лише Україну «здав» Росії Байден, як про це ширилися чутки в політичних залаштунках, на зустрічі з Путіним в Женеві влітку 2021 року, а й загалом НАТО готувало здачу Росії, окрім України, ще й під «сіру зону» країни Балтії, Польщу та інші постсоціалістичні країни сходу Європи!

1246
30.03.2026

Нещодавно керівник німецького оборонного концерну, глава Rheinmetall Армін Паппергер назвав виготовлення українських дронів «грою в Lego домогосподарок з 3D-принтерами».

903
23.03.2026

Минулої неділі в німецькій Баварії пройшов другий тур муніципальних виборів, на яких обирали мерів міст та громад.

1627