"Нас було троє, а нам назустріч вийшли 19 противників": історія прикарпатця Володимира Труша, якого звільнили з російського полону

Під час одного з найбільших обмінів військовополоненими, що відбувся 19 березня, обміняли військового 24 бригади імені короля Данила Володимира Труша із Бурштина

Своєю історією воїн поділився з Еспресо.Захід, пише Фіртка.


Вийшов по хліб – поїхав на війну


Хоч Володимир був обмежено приданим через проблеми зі здоров'ям, долучитися до ЗСУ хотів ще від початку російсько-української війни. Під час Антитерористичної операції декілька разів приходив до військкомату, але йому відмовляли. Коли почалась повномасштабна війна – усе змінилося.

"Я є патріотом своєї країни й не міг дозволити собі відсиджуватися вдома, поки мою землю будуть топтати москалі. Хоч є проблеми зі здоров'ям, але маю руки-ноги, тому вважаю себе повноцінною бойовою одиницею і не можу пустити ворогів глибше у свою країну", – розповідає Володимир.

Увесь бойовий досвід він здобув уже на передовій. У перші дні не всі мали змогу пройти півторамісячну базову військову підготовку.  Володимир на підготовку мав усього три дні, далі на нього чекав Бахмут, куди сам добровільно погодився поїхати.

"Я ніколи не вірив, що буду військовослужбовцем, бо знав, що не потраплю до війська через хворобу. Знав, що мене не візьмуть. Так було, коли почалась АТО, мене не брали, хоча приходив і навіть пропонував їм гроші. Але вже коли почалася повномасштабна війна, мене відразу взяли", – пояснив він.

Мама Іванна Труш розповідає, що син з дитинства любив пісні Української повстанської армії й виріс на духові тих пісень. 

"Гасло "Слава Україні" для нього було не просто словами. Ця фраза в нашій родині глибоко у серці. Знала, що він хоче піти воювати, але була спокійна, бо раніше не брали служити. Але 25 лютого попросила його вийти по хліб, а він поїхав у Галич до військкомату і добровольцем записався на війну. Тоді вже брали усіх", – пригадала жінка.


Люди в полоні божеволіли


У полон Володимир потрапив у середині червня 2024 року біля Часового Яру разом зі ще двома своїми побратимами. Росіяни вимагали, аби він здав позиції ЗСУ, але отримали відмову. Тоді почали погрожувати розстрілом.

"Напередодні ми з напарником вийшли на дорозвідку місцевості. Проходили понад добу, лив сильний дощ і ми дуже промокли. Знайшли окоп, там переночували.

За якийсь час зустріли ще наших піхотинців і йшли в напрямку Часового Яру, де вже були росіяни. Так вийшло, що ми потрапили в засідку до їхніх розвідників. Нас було троє, а нам назустріч вийшли 19 противників. Так втрьох ми й потрапили в полон. На допитах казали, що не знаємо нічого один про одного, аби не нашкодити своїм хлопцям", – пригадує Володимир.

Росіяни залишили його на позиціях і вже там почали свої знущання.

"Я з москалями просидів сім днів ще на позиціях. На третій день вони мене примушували видати позиції наших військових. Звісно, відмовився це зробити, на що вони мені сказали, що будуть "расстрєлівать". Кажу: "Та стріляйте, думаєте, мені страшно? І стріляли – над головою, біля ніг", – додає воїн.

Полон, каже, річ дуже неприємна. Допомагали триматися думки про сім'ю.

"Єдине, що можу сказати – потрібна сила духу, воля і витримка, щоб там вижити. На початку ти молишся. Просиш у Бога, молишся до всіх святих, щоб якнайшвидше приїхати до рідної домівки. Перші пів року – дуже важко, а далі вже потрохи звикаєш до того режиму.

Згодом намагаєшся якомога менше йти на контакт будь з ким і навіть зі своїми хлопцями, бо там також є зрада. Все настільки складно, що люди в прямому значенні божеволіли. Годували нас лише так, щоб не вмерли", – розповів Володимир.

Дев'ять місяців очікування з полону сина для Іванни Труш були повні відчаю. Щоденно вона молилась і вірила, що дочекається зустрічі.

"Коли він воював, у мене дуже багато голосових повідомлень було. Пам'ятаю, 15-го числа написав: "Матусю, ми йдемо на роботу. Я тебе дуже сильно люблю". Це було крайнє голосове повідомлення. 17 червня  до мене подзвонив побратим Володі і сказав, що він пропав. Ніхто точно ще тоді не знав, що хлопці в полоні. Але сказав також, що тіл не знайшли.

Я тоді перестала жити, не хотіла нікого чути й бачити, просто шукала по російських каналах, чи є хоч якісь відомості про сина. Знайшла його фото і ще двох наших хлопців, а за три тижні росіяни виклали відео з допитом Володі", – розповіла жінка.


Від хвилювання забув мамине ім'я


Коли був обмін полоненими, каже Володимир, він зовсім не вірив, що це відбувається насправді.

"Я не вірив навіть у той момент, коли почув голос мами. Уявіть, які це були емоції, що мене запитали, як звати маму, а я не міг відповісти на це запитання. Відчуття було таке, ніби мене вдарили чимось важким по голові і я впав у кому", – пригадав Володимир Труш.

Пані Іванна розповіла, що за весь час, відколи син був у полоні, лише в день повернення Володі перестала плакати.

"Коли вже знала, що буде скоро новий обмін, розуміла, що є ті, які значно довше перебувають у полоні й навряд чи обміняють мого Володю. Бо вже було кілька обмінів, а його не повертали. Вранці того дня поговорила з його фото, яке біля всіх іконок і образів удома, помолилась і сказала – дочекаюся. Пішла на зустріч, де збирались родичі безвісти зниклих і полонених, а там отримала довгожданий дзвінок з Координаційного штабу. Почала емоційно кричати, а як почула голос сина – це взагалі словами не передати.

Це був перший день, коли я перестала плакати. Надзвичайно сильно бажаю всім матерям такого дочекатися", – схвильовано каже жінка.

Зараз Володимир відновлюється після пережитого в полоні окупантів, грає в улюблений волейбол і обіцяє повернутися на війну, аби помститися за товариша Ігоря.

"Володя в момент поранення Ігоря був командиром і сказав, що "ми зайшли всі й вийдемо всі". Тоді вони винесли пораненого побратима з поля бою, але внаслідок складного поранення він через кілька днів помер у лікарні. Мама Ігоря казала нам, що завдяки наполегливості нашого Володі має хоча б куди прийти на могилу. А багато хто цього зараз не має, а дехто, можливо ніколи й не матиме. За таких сумних обставин у нас з'явилася ще одна родина – сім'я полеглого побратима Ігоря", – розповіла Іванна Труш.

Мати каже: як би їй не було прикро, що син знову збирається на війну, але вона навіть не намагається його відмовити, адже знає характер Володимира. Він прагне якнайшвидше відновитися від пережитого, щоб знову стати пліч-о-пліч у бій зі своїми побратимами.


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

З російського полону повернули прикарпатця Володимира Труша

Рідні на війні: як підтримати себе, дитину та тих, хто боронить Україну


11.05.2025 Діана Струк 1609
Коментарі ()

11.12.2025
Павло Мінка

Національні парки Івано-Франківщини, де зберігаються праліси та унікальні види рослин і тварин, стикаються з системними загрозами: незаконними рубками на сотні мільйонів гривень, організованими схемами та обмеженим контролем через воєнний стан.  

838
07.12.2025
Вікторія Косович

Ректор «Івано-Франківської академії Івана Золотоустого» та священник Олег Каськів понад двадцять років поєднує духовне покликання з керівництвом освітою. Як сучасна молодь поєднує навчання, технології та духовність? Чи може церква залишатися авторитетом у світі соцмереж? І як війна змінює освіту та цінності студентів — читайте в інтерв'ю Фіртці.  

4464
04.12.2025
Вікторія Матіїв

Священник з Івано-Франківська Василь Савчин в інтерв'ю журналістці Фіртки розповів про духовний сенс зимових свят — від Святого Миколая до Стрітення — і пояснив, як традиції та сімейні звичаї допомагають відчути Божу любов.  

1587
01.12.2025
Дар'я Могитич

Офіційна статистика прокуратури за 2024–2025 роки — ексклюзив від Фіртки.  

10798
29.11.2025
Олег Головенський

У передріздвяному інтерв’ю Фіртці мер Івано-Франківська Руслан Марцінків розповів про особисте життя: родинні традиції, сімейний «осередок Марцінківих» в Отинії, друзів і вміння прощати недоброзичливців, а також поділився думками про культурне життя міста — літературу та театр.

3285
28.11.2025
Діана Струк

Як комунальний транспорт Івано-Франківська адаптує маршрути, долає нестачу водіїв, реагує на скарги пасажирів, забезпечує доступність та планує розвиток до 2030 року, журналістка Фіртки поспілкувалася з директором комунального підприємства «Електроавтотрансу» Віталієм Голутяком.  

3553

Він мав особливий голос, талант композитора. Був дотепним, креативним, наполегливим, небагатослівним, потужним і результативним. А ще – дуже цілісною людиною. Такі зараз, в епоху мерехкотіння уваги в потоці самовпевненого дрібного, у все більшому дефіциті…

14550

Завдяки кіноіндустрії з її різдвяними фільмами ми добре знаємо про особливості  святкування Різдва в трансатлантичному світі (США, Канада, Великобританія) та Європі. В Україні серцем цього свята є колядки та щедрівки.  

898

«Голлівуд» завжди або передбачає, або програмує нам майбутнє.

1150

Будь-яку подію, будь-яке явище, будь-який процес можна символічно описати за допомогою одного з трьох ритуалів – наречення імені, шлюбу або панахиди

914
11.12.2025

Святкові застілля часто спокушають нас великою кількістю смачних страв, але переїдання може зіпсувати як настрій, так і самопочуття.  

6299 4
07.12.2025

Під час посту людина не вживає білкові продукти тваринного походження: м’ясо, рибу та молочні продукти. Натомість у раціоні залишаються крупи, бобові, горіхи, фрукти та овочі.    

31911 1
04.12.2025

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

11515
13.12.2025

На переконання отця, справжню підтримку дають віра, молитва, Слово Боже, одновірці та щирі друзі. Важливо й самим бути поруч із тими, хто горює — підтримати присутністю, словом та молитвою.

8126
06.12.2025

Сьогодні, 6 грудня, в Україні за новим церковним календарем відзначають День святого Миколая.

1164
04.12.2025

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

7636 1
11.12.2025

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

38696 1
11.12.2025

Адміністрація президента США Дональда Трампа перевертає з ніг на голову звичну логіку американської зовнішньої політики — Європа шокована, але ще в очікуванні змін на кращі стосунки зі своїм стратегічним союзником.  

772
05.12.2025

Василь Вірастюк — народний депутат України IX скликання від Івано-Франківщини. За нього у 2021 році під час проміжних виборів у 87 окрузі проголосували понад 31,2% виборців.

4606
04.12.2025

Александр Стубб, президент та колишній прем’єр-міністр Фінляндії, дипломат та очільник світових структур з великим досвідом, розповів у Foreign Affairs про своє бачення майбутнього світу.

1137
01.12.2025

Вперше в історії Центральний банк Росії почав прямий розпродаж стратегічних запасів золота зі своїх резервів на внутрішньому ринку. Про це стверджує Служба зовнішньої розвідки України.

1503