Немає доказів, що вакцина Oxford/AstraZeneca викликає утворення тромбів. То чому люди переживають?

Медичний працівник тримає вакцину Oxford/AstraZeneca у вакцинаційному центрі в Баррі, штат Уельс. Фотографія: Метью Горвуд/Getty Images 

В природі людини виявляти закономірності в даних. Але нам слід бути обережними щодо пошуку причинно-наслідкових зв’язків там, де їх взагалі не існує.

Повідомлення про те, що у людей утворюються тромби незабаром після прийому вакцини Oxford/AstraZeneca, стали джерелом тривоги серед європейських лідерів.
Після повідомлення про смерть та три госпіталізації в Норвегії, які виявили серйозне згортання крові у дорослих, які отримали вакцину, Ірландія тимчасово призупинила кампанію з вакцинації.
Деякі занепокоєння щодо нової вакцини зрозумілі, і слід враховувати будь-які реакції. Але в нинішніх обставинах нам потрібно думати та протистояти встановленню причинно-наслідкових зв’язків між подіями, коли таких не може бути.
Як підкреслив заступник головного лікаря Ірландії Ронан Глінн, немає жодних доказів того, що ця вакцина викликає утворення тромбів. Це загальнолюдська тенденція приписувати причинний ефект між різними подіями, навіть коли такого немає: миємо машину, а наступного дня птах полегшує себе на весь капот. Типово.
Або, що серйозніше, у когось діагностують аутизм після отримання вакцини MMR, тож люди припускають причинно-наслідковий зв’язок - навіть коли його немає. І зараз люди скаржаться на тромби після вакцинації, що викликає занепокоєння щодо того, чи не вакцина є причиною утворення тромбів.
Назвемо це вдачею, випадковістю чи долею - важко визначитися. Отже, коли Європейське агентство з лікарських засобів заявляє, що відбулося 30 «тромбоемболічних подій» після приблизно 5 мільйонів щеплень, найважливіше питання, яке потрібно поставити: скільки їх слід очікувати у звичайному режимі?
Тромбози глибоких вен (ТГВ) трапляються приблизно в однієї людини на 1000 щороку, і, можливо, більше у людей старшого віку, яким роблять щеплення. Працюючи на основі цих цифр, з 5 мільйонів людей, які отримують щеплення, ми очікували б значно більше ніж 5000 ТГВ на рік, або принаймні 100 щотижня. Тож зовсім не дивно, що у звіті йдеться про 30 випадків.
Було б набагато простіше, якби у нас була група людей, точно таких, як щеплених, але яких не щепили. Це допомогло б нам визначити, скільки серйозних наслідків нам слід очікувати.
На щастя, у нас є така група. У ході випробувань, які призвели до затвердження вакцин у Великобританії, розподіляли добровольців для отримання або активної вакцини, або ін’єкції плацебо.
Потім усі повідомляли про будь-яку шкоду, яку вони зазнали, але, що найважливіше, ніхто не знав, чи отримував він вакцину чи плацебо.
Порівнюючи кількість звітів з обох груп, ми можемо побачити, скільки насправді було «реакцій» на активні інгредієнти та скільки скарг пов’язано з процесом вакцинації.
Про якісь небажані явища повідомляли 38% тих, хто отримував вакцину, але, що дивно, 28% тих, хто отримував плацебо, також повідомляли про побічний ефект.
Це свідчить про те, що сам процес вакцинації завдає близько двох третин усієї зареєстрованої шкоди.
З понад 24 000 учасників менш як 1% повідомили про серйозні побічні явища, і з них 168 людей отримали плацебо. Тож не було доказів підвищеного ризику від прийому вакцини AstraZeneca. Випробування Pfizer мали подібні результати з легшими або помірними побічними явищами у групі вакцин, але майже однаковою кількістю серйозних наслідків.
Випробування є короткими та порівняно невеликими, і, як правило, включають здорових людей, тому нам потрібно збирати реальні дані, коли вакцини розповсюджуються.
У Великобританії про побічні реакції повідомляють за допомогою системи “жовтих карток”, яка бере свій початок з тих часів, коли лікарі заповнювали жовті картки, щоб повідомляти про побічні ефекти.
До 28 лютого зареєстрували близько 54 000 жовтих карток для вакцини Oxford/AstraZeneca з приблизно 10 мільйонів щеплень (вакцина Pfizer має трохи нижчий показник).
Отже, для обох вакцин загальний показник звітності становить приблизно три-шість звітів на 1 000 доз.
Це означає, що у випробуваннях повідомляється про набагато більшу кількість побічних ефектів, ніж за допомогою системи жовтих карток (звичайно, одним із факторів у цьому недооцінюванні може бути вебсайт жовтої картки, який, як видається, призначений для медичних працівників, а не для пацієнтів, які відчувають побічні ефекти).
Переважна більша кількість побічних ефектів, про яку повідомляється за допомогою системи жовтих карток та при рандомізованих дослідженнях, - це повідомлення про прямі реакції на щеплення, таке як біль у руках, або подальші загальні грипоподібні форми головного болю, лихоманки, інші, які стихають за декілька днів. Найбільш серйозною проблемою є анафілактичні реакції, зумовлені ​​тим, щоб не вводити нікому, у кого раніше були алергічні реакції на попередні введення вакцини, чи її інгредієнти.
Наразі ці вакцини показали себе надзвичайно безпечними. Можливо, дивно, що ми не чули більше історій негативних наслідків. Цілком може статися якась надзвичайно рідкісна подія, яку спричиняють вакцини проти Covid-19, але про це поки немає даних. Ми можемо просто сподіватися, що це повідомлення потрапить до тих, хто все ще вагається через розповсюджену дезінформацію про передбачувану шкоду вакцин та безкорисні коментарі деяких європейських політиків.
Чи зможемо ми колись протистояти бажанням знайти причинно-наслідкові зв’язки між різними подіями? Одним зі способів зробити це було б просування наукового методу та забезпечення розуміння всім цього основного принципу.
Перевірка гіпотези допомагає нам зрозуміти, які припущення є правильними, а які ні. Таким чином, рандомізовані дослідження довели ефективність деяких методів лікування коронавірусу та врятували величезну кількість життів, а також показали нам, що деякі надмірні твердження щодо лікування, такі як гідроксихлорохін та реконвалесцентна плазма, були неправильними.
Але я не думаю, що ми коли-небудь зможемо повністю раціоналізувати себе з основного і часто творчого потягу знаходити закономірності навіть там, де їх немає. Можливо, ми можемо просто сподіватися на якесь базове смирення, перш ніж стверджувати, що знаємо, чому щось сталося.
Девід Шпігельгалтер - голова Вінтонського центру з питань ризику та доказів у Кембриджі
за матеріалами The Guardian


15.03.2021 1891
03.02.2026
Лука Головенський

Німецьке місто Ульм на березі Дунаю відоме своїм Собором, який довгий час вважався найвищим у світі. Поряд із Собором Ульма є велика площа, на яку сходяться міські вулички з багатьма кафе і ресторанами. Не виключено, що в одному з них бували в повоєнні роки український письменник і поет Іван Багряний, генерал армії УНР Андрій Вовк та багато інших українців, які мешкали в окрузі та про яких наша сьогоднішня розповідь.

906
30.01.2026
Тетяна Ткаченко

Подружжя викладачів Юлія та Андрій Коцюбинські розповіли журналістці Фіртки про фронт і повернення до аудиторій, про студентів, які хочуть практики замість теорії, про професійне вигорання та потребу у внутрішній опорі.

8877 1
27.01.2026
Олександр Мізін

Електронні сигарети, або вейпи, набули значної популярності в Україні, особливо серед молоді. Багато споживачів сприймають їх як менш шкідливу альтернативу традиційним сигаретам, однак наукові дослідження свідчать про суттєві ризики для здоров’я.

1607
21.01.2026
Михайло Бойчук

Прокуратура знайшла лазівку: Фіртка розповідає, як через негаторні позови держава повертає ліси та заповідники, обходячи «закон про добросовісного набувача».

8238
17.01.2026
Вікторія Матіїв

«Я хочу, щоб його пам’ятали як Героя, як людину, яка не боялася. Він ішов з думкою, що війна закінчиться й він повернеться», — ділиться про полеглого військовослужбовця Василя Косовича його дружина, Марія Косович.

10504
14.01.2026
Вікторія Косович

Заступник міського голови Святослав Никорович розповів журналістці Фіртки, як місто перетворює власний потенціал на туристичну перевагу.

2256

У XXI столітті соціальні мережі стали не лише простором спілкування, розваг і самореалізації, але й новим середовищем для релігійного досвіду.

301

В той час, коли всі захоплюються виступами прем’єр-міністра Канади Марка Карні та Володимира Зеленського, насправді форум в Давосі зовсім не про це.

711

Це світ, де століття інтелектуальної роботи пущені котам під хвости, де в центрах прийняття рішень волею глибиняк опиняються маразматики, психопати та безглузді популісти.

1884

І знову, як і щороку раніше, «журнал Ротшильдів» чи то передбачає, чи то кодує нас, конспірологічно-схвильовану публіку, своїм прогнозом на те, яким буде світ в 2026-му році. 

4893 5
03.02.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

2648
28.01.2026

У грудні в області ціни на харчі та безалкогольні напої загалом знизилися на 0,1%. Найбільше подешевшали безалкогольні напої, м’ясо птиці, фрукти, свинина, кисломолочна продукція та рис — на 3,8–1,6%.

1672
25.01.2026

Протеїнові коктейлі не є найкращим джерелом білка: дієтологиня назвала 17 продуктів, які містять не менше білка, а інколи й більше.    

4020
02.02.2026

Другого лютого християни відзначають Стрітення Господнє — свято, яке в церковній традиції вважають завершенням різдвяного періоду.

1384
30.01.2026

На переконання священника, без відповідальності стосунки стають тимчасовими й можуть залишити відчуття використаності.

9221
26.01.2026

Нерідко молодь стверджує, що можна вірити в Бога, втім не ходити до храму.  

13801
23.01.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

5090
03.02.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

13069
31.01.2026

Мін’юст США опублікував на своєму сайті мільйони нових файлів у справі покійного фінансиста Джеффрі Епштейна, якого звинувачували в торгівлі людьми.

1281
27.01.2026

Парламентські вибори в Угорщині відбудуться за два з половиною місяці — 12 квітня поточного року.

1285
22.01.2026

Згідно з даними Google Trends, який аналізує популярність пошукових запитів у Google та YouTube, кількість запитів за темою Гренландії, зокрема запит «переїзд до Гренландії», досягла рекордного рівня у січні поточного 2026 року.   

1258
20.01.2026

Президент США Дональд Трамп запросив 49 держав і Єврокомісію до "Ради миру" щодо Гази, серед запрошених є Україна, однак відповіді від неї поки немає.

1840