“Він жив своєю справою”: відійшов у вічність відомий прикарпатський хірург

У вівторок, 21 серпня, у віці 62 років  перестало битися серце у Миколи Гульчія – заслуженого лікаря України та Прикарпаття, доктора медичних наук, головного лікаря київського міського клінічного ендокринного центру.

Його прізвище нещодавно було внесено світовою асоціацією ендокринологів-хірургів в десятку найкращих спеціалістів світу.

Сумну звістку оприлюднила у мережі завкафедри інфекційних захворювань Національного медичного університету імені О.О.Богомольця Ольга Голубовська.

«Хочу висловити глибокі співчуття родині і всім працівникам центру…Це непоправна втрата ... Важко усвідомлювати, що такими молодими з життя йдуть люди, для яких професія лікаря була покликанням всього життя. Саме Микола Васильович ініціював створення київського міського центру клінічного ендокринного центру, усі відділення якого – унікальні. Він боровся з кожним прийдешнім керівництвом міста за збереження центру і піддавався інформаційному цькуванню за те, що не хотів віддавати приміщення, в якому лікували людей, під особисті комерційні потреби чиновників. Завдяки застосуванню в своїй практиці новітніх методів доопераційної діагностики та хірургічного лікування злоякісних новоутворень, він врятував життя тисяч людей. Він був з тих хірургів, які не поспішали різати, і якщо була можливість зберегти життєвоважливий орган - він боровся за пацієнта, а не за операцію».

Співчуття також висловила Ольга Богомолець, голова Комітету ВР України з питань охорони здоров’я.

«Перестало битися серце Миколи Васильовича Гульчія – заслуженого лікаря України, доктора медичних наук, головного лікаря київського міського клінічного ендокринного центру. Його прізвище нещодавно було внесено світовою асоціацією ендокринологів-хірургів в десятку найкращих спеціалістів світу. Хочу висловити глибокі співчуття родині і всім працівникам центру. Це непоправна втрата.

Важко усвідомлювати, що такими молодими з життя йдуть люди, для яких професія лікаря була покликанням. Саме Микола Васильович ініціював створення київського міського центру клінічного ендокринного центру, усі відділення якого – унікальні. Завдяки застосуванню в своїй практиці новітніх методів доопераційної діагностики та хірургічного лікування злоякісних новоутворень, він врятував життя тисяч людей. Вічна пам’ять Миколі Гульчію — чудовому фахівцю, професійному хірургу, відданому керівнику».

Колеги Миколи Васильовича не можуть отямитися від страшної звістки. Вони характеризують його, як талановитого хірурга, котрий повністю віддавався своїй справі – порятунку людей.

Що цікаво, він не любив наради, мовляв, це марнування часу, а пацієнтові потрібна реальна допомога. Про це Микола Васильович розповідав в інтерв’ю в 2016 році.

«Намагаюся думати лише про те, як зарадити пацієнтові. Він прийшов до мене по допомогу, а отже, ми з ним в одній зв’язці. У нас із ним одна спільна справа. Тому досить рідко відволікаюся на сторонні речі.  І саме тому страшенно не люблю нарад. Це марнування часу. Кажу своїм співробітникам: ви приходите на роботу, щоб лікувати хворих, а не сидіти на нарадах. Коли людина на нараді, вона не лікує пацієнтів. Кожен має робити свою справу й не заважати колегам….», – казав Микола Гульчій.

за матеріалами ЗМІ


Довідково:

Микола Васильович Гульчій народився в с. Коса-Річка, Пермської області, Росія 10 лютого 1956 р.

У 1971- 1975 рр. навчався в Івано-Франківському медичному училищі (диплом з відзнакою, кваліфікація – фельдшер).
1975 – 1981 рр. – Київський медичний інститут (кваліфікація – лікар).
1996 р. – Заслужений лікар України.
2008 р. – Присуджено науковий ступінь доктора медичних наук по спеціальності ендокринологія, хірургія.
2011 р. – Нагороджений орденом «За заслуги ІІІ ступеня» Указ Президента України.
2012 р. – Присвоєно вчене звання доцента кафедри хірургії та проктології.

Лікар хірург вищої категорії. Автор 86 наукових та навчально-методичних праць. Автор 20 патентів.


22.08.2018 4578
Коментарі ()

19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

1722
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

747
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1046
07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

1476
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

2693 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3786

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

877

Фільм революційний, бо має широку візуальну павутину. І в цій павутині кожен буде плутатись по-своєму. Певна категорія буде засуджувати, бо ніби забагато власних інтерпретацій. Але Нолан, можливо, захотів стати сліпим, як Гомер.

481

Як влада дає метастази від людини до інституцій і чому держава має вміти пережити своїх лідерів

368

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

1041
23.07.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5642
17.07.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5194
13.07.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

10573 2
23.07.2026

На початку серпня Івано-Франківщина прийматиме дві всеукраїнські прощі — до галицької чудотворної ікони Матері Божої у Крилосі та до відпустового центру блаженного священномученика Симеона Лукача у Старуні.  

1080
19.07.2026

Старий сидів біля оазису, біля входу в одне близькосхідне місто. До нього підійшов юнак і запитав...

7561
15.07.2026

З 3 по 9 серпня у селі Погоня відбудеться дитячий християнський табір «7 дарів Святого Духа. Веселі канікули з Богом – 2026».

894
12.07.2026

Із 17 до 19 липня у Калуші відбудуться урочистості з нагоди перебування мощей святого Івана Хрестителя.

1063
20.07.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

15822
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

302
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

1387
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

1807
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1707