АН "Фіртка" продовжує свої мандри Прикарпаттям. Після минулої фотоподорожі до Гути цього разу наш кореспондент взяв курс на Коломийщину. "Івано-Франківськ-Товмачик" - наш новий маршрут.
Коломия завжди була "центром". Давнє місто з поважною історією та культурою вважається центром Покуття та Гуцульщини водночас. А ще - Коломия та Коломийщина є важливим економічним та сільськогосподарським регіоном. Принаймні, обласного масштабу.
Але, найголовніше - це, звичано, мешканці Коломийщини. Адже саме завдяки їм - працьовитим і відданим цей регіон нашої області може завдячувати тими надбаннями, які він має сьогодні.
Саме за часів "першого губернаторства" Михайла Вишиванюка - уродженця села Іванівці Коломийського району (випередимо події - наш кореспонденнт побував і там) та керівника потужного агровиробництва поблизу Коломиї, саме місто мало не перетворилося на другу "столицю області". Багато тодішнього обласного "начальства" мало коломийські корені. Ну, звичайно, за деякими винятками...
Звісно, що й регіон отримав належний розвиток за такого потужного "лоббі", а сама траса "Івано-Франківськ - Коломия" разом із прилеглими селами були доглянутими та чепурними.
Сьогодні часи вже не ті: і оточення у Михайла Василовича вже не "коломийське", і дорога з прилеглими селами не такі доглянуті. Загальнодержавна (та й загальносвітова) ситуація залишає свої сліди... Ось і живе писанкова Коломийщина своїм буденим життям, весну відвеснувала, літо літує. Тут і поля - засіяні, і незасіяні, і автобусні зупинки покинуті напризволяще, і дітвора усміхнена, бо дитинство - воно безтурботне і не обтяжене дорослими побутом та проблемами..., і літні люди, часто зневірені...
Хоча, не будемо такими поспішними із своїми висновками. Попри приреченість кінцевого пункту прибуття, по дорозі нам зустрілося багато цікавого, незвичного і далеко не безнадійного. Чого саме - дивимося далі.
Отож, дубль №2 "Фотоподорож Івано-Франківськ-Товмачик. Пункт призначення".
Поїхали, подивимось як там живуть наші краяни...
Дорога "на Товмачик" проходить через декілька населених пунктів Тисменицького району (неможливо виїхати з Івано-Франківська не через Тисменицький район), тому саме Тисмениччина зустрала нас першою на виїзді із Івано-Франківська
Одразу за Франківськом у полі ми зустріли селян, які ведуть нещадну боротьбу із "вічним ворогом" селян і їх картоплі - колорадським жуком. Ні дощ, ні спека йому не страшні жінка розказала, що вже вдруге цього року "годує" жуків отрутою
Широкі поля пшениці - візитівка цього керунку області
У Хом'яківці є не тільки розрекламовані відпочинкові комплекси, але й цікаві "персонажі" сільського побуту. Однією з "візитівок" Хом'яківки є кінь, що "живе" в закинутій зупинці транспорту. Не відвідати цей хом'яківський талісман ми не могли... Ось цей кінь...
...а ось його "житло" - тут він живе, перебуває дощ і сніг, град і вітер... Раніше зупинка була "закакана" значно грубшим шаром екскриментів... Очевидно під наш приїзд почистили :)
Село Одаї Тисменицького району. До Коломиї ще 38 км...
Відмінною ознакою нашого сьогоднішнього маршруту стали церкви. Практично у кожному населеному пункті, що зустрічався нам на дорозі майоріли куполи храмів - одного, двох, а подекуди і трьох... Прикарпатці народ віруючий, однозначно, якщо судити з кількості культових споруд
Село Слобідка. У тому ж таки Тисменицькому районі. Красуня - свинка Афродіта, як нам розповів її власник - скорочено Фрося йде до "кавалера"
Типовий сільський пейзаж...
А ми вже у Чорнолізцях. Село відоме на Прикарпатті. Знову ж таки про віру. Чорнолізці дали Україні понад сорок священиків
Пам'ятник Т. Шевченку в Чорнолізцях
Відсутність вістей - не така вже й погана вість? У Чорнолізцях все спокійно. Вісник сільської ради "мовчить". А це ознака того, що у селі або все добре, або... Ми ж схильні до першого варіанту
Меморіальна стелла у центрі села розповідає про втрати краян у лихі воєнні часи
Допоки у селі все тихо, своїм власним життям живе відома на Прикарпатті колиба, що в тих же Чорнолізцях
Одразу відзначимо власника - розпочинати таку справу далеко від центральної дороги і щоденного потоку людей - це вже відвага. Місце - ідеальне для відпочинку, але доїхати до нього по сільській дорозі....
Тим не менше краса місцини і вдало впорядкована територія приносять свої дивіденди. Випусники у колибі святкують закінчення навчання
Можна і в баню, справжню козацьку
А це вже живий куточок
У клітці живе сім'я Карпатських оленів
У них якраз поповнення
"Павліни, кажете..?"
Водяне плесо, яке облюбували лебеді і качки
краса, що тут сказати:)
Можна і човником покататися
Як би на душі не було приємно від такої краси, мусимо рухатися далі. Попереду "стартегічний" Коломийський район
По дорозі вирішуємо звернути у бічне село Ворона. Подивимось, як там живуть люди
2 км від центральної траси. Дорога, як і у більшості глибинних сіл краю
На в'їзді в село нас зустрічає малеча...
... і залишки колись успішного колгоспу
Колись, як розповіли мешканці, тут зберігали зерно. Зараз - розруха. Неефективний власник? Є в Коломийському районі і приклади збереження господарки ефективними власниками...
Саме у цей час із пасовиська повертається череда корів. Пастухи кажуть, що зараз тут 90 корів. Колись було більше
Пасуть їх чергою
Жартуємо, що це наслідки тотальної руїни деколективізації "часів Волковецького"...
Типова сільська крамниця
Велосипедист. "Чого ви мене фотографуєте, що ви к...ва х...ньою занімаєтеся?" Це у відповідь на "де сільска рада?"... Менталітет...
Хлопчик із мамою зустірли корівку із пасовиська і проводять її додому
А ці собачки явно когось очікували... Можливо автобус. Його ми зустрінемо, коли повертатимемося із села
Вишні. Ще одна особливість нашої подорожі. Якраз пора зривати ягоди і заготовляти на зиму варення та інші смаколики... У цієї пані навіть костюм у тон ягід. Маскування напевно:) Втім, пригостили і нас. Все-таки прикарпатці народ доброзичливий і щирий
Сільські краєвиди
Селяни везуть із поля траву
Міст через річку Ворона в однойменному селі
Річка Ворона
Багато у селі кіз
Продають і телят
Шкільний спортивний майданчик з елементами смуг перешкод Радянської Армії... Схоже, що з часів років 1990-х тут нічого і не змінювалося. А у нас в області, здається, діє програма спортивних майданчиків. Чиновники звітують про відкриття спортмайданчиків із штучним покриттям. Защораз цифри міняються, однак до Ворони черга не дійшла...Поки що...
Сільська сім'я
Дівчинка Софійка
Капличка на роздороіжжі у селі. За відчуттями ця простенька капличка на порядок "енергетичніша" аніж сучасні "євроремонтні"...
Закинута хата чи то якийсь колгоспний "офіс"...
Красиво. Типова симпатична, тиха і спокійна сільська вуличка...
Вишні, до речі, могли б стати джерелом доходів для села, родять вони в нас добре, попит на світових ринках стабільний, але чомусь ніхто не розводить вишневих садів
Друзі і партнери:)
А ось і автобус. По такій дорозі їхати доволі некомфортно(
Ми в Отинії. Цікаво, що під знаками з назвами населених пунктів з'явилися таблички з прізвищами та контактами місцевих дільничних міліціонерів. Хороша ініціатива...
Отинійський Костел
Будинок поряд з костелом... Занедбані будівлі в населених пунктах Прикарпаття не новина
Зовсім поряд костелу стара церква
І ще одна - вже нова
Колись це була киснева станція. Принаймні, так ми зрозуміли із залишікв надпису на брамі
Без вікон, заросла травою...
...і тільки крізь розбиті шибки можна побачити розруху всередині станції
Кумедна картина - неактуальна "платна автостоянка"в центрі Отинії (як свідчить понівечений знак)
Дороги в Отинії також бажають бути кращими, чи хоча б "покращеними"...
Центром проїхати не так і легко - яма на ямі
Проте, кожен хто проїжджає через місто може дізнатися із вказівника, де ж в Отинії відділення міліції і навіть записати (на всяк випадок) номер телефону
Пам'ятник Семену Височану в Отинії
Лісний Хлібичин - ще одне відоме прикарпатське село
Придорожня торгівля процвітає і на Коломийщині. Вишні, ягоди, гриби, мітли... Тарілка лісових лисичок обійдеться вам у 15 грн
Об'їзна дорога Коломиї - на ній розрослося "казкове містечко". Тут і гноми...
І різноманітні на будь-який смак сувеніри
... і казкові вітряки...
...і карети...
... і навіть такий персонаж... Все-таки прикарпатці народ трудолюбивий і головне із фантазією:)
Останні цього року суниці. Півлітри 30 грн. Кожна третя банка із знимжкою - за 20 грн
Ми на місці - село Товмачик
Навпроти відомої виправної колонії рекламний банер демонструє, що "мешканці" колонії також вміють трудитися, а начальство шукає збут для виробництв закладу
Виправна колонія. Чи точніше її мури. За паркан без попередніх погоджень не потрапиш, але ми і не прагнули...
Зміна караулу... "Фотографувати заборонено!" - каже головний... Але ми вже сфотографували... :)
Адмінбудівля колонії
Ще реклама
Так виглядає відома колонія
Колючий дріт - незмінний атрибут і символ
Церква на території колонії
А тим часом у Товмачику йде життя. Будинок навпроти колонії
...і дітки безтурботно граються поряд із стінами колонії
Мають у Товмачику навіть свою писанку - зрозуміло, - край же "писанковий"!
І на самкінець. Ми вирішили продовжити свій маршрут на декілька кілометрів і заїхали у село Іванівці
Симпатичний край...
Проект реалізується за підтримки МЖК Експрес-24
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
