ЯК бути?

 

Ви звикли сприймати команди лише від німців, а істини - від москалів (які перед тим запозичили їх у німців). Так ось, нині нам варто зосередитися на архаїчних проблемах буття більше, ніж на економічних завданнях становлення.

 

Перший приніс нам рабство, другий - рабство, третій, судячи з того, що нас тягнуть туди ординським арканом, принесе нам знижку на газ.

Проте, якщо третій союз таки дасть нам те саме, що перші два, тоді варто сказати онукам, щоб не укладали четвертого.

Втім, не все так погано: в першому союзі наші рабовласники були православні, а не якісь там католики, другий союз був найбільшим концтабором у світі, що викликає законну гордість у колишніх в'язнів та вертухаїв, третій укладається на честь перших двох.

Нас лякає не лише те, що нас там пограбують, але й те, що ми там помремо, зникнемо, як народ. Скажімо, казахи, які вже там, бояться лише пограбунку.

Ми належимо до народів, які схильні асимілюватися. Нам, як і білорусам і москалям, аби лишатися собою потрібні цілеспрямовані зусилля національного уряду.

Різні племена розчиняються з різною швидкістю. Для прикладу, у Північній Америці німці (колись до 20% населення США) асимілювалися швидше за італійців, поляки швидше за ірландців, китайці в еміграціі в багатьох поколіннях зберігають властиві їм культурні й поведінкові особливості, навіть коли підзабувають мову.

Є просто незнищенні народи, хоч як їх знищуй. Скажімо, вірмени. Вірменин чи в якості актора Мосфільму, чи в якості бійця християнської міліції в Лівані, чи в якості власника київського ресторану грузинської кухні, чи в якості французького шансоньє, чи в якості каліфорнійського мільйонера, попри все лишається вірменином.

Я знаю багатьох євреїв, які лишилися євреями навіть у такому плавильному казані народів і рас, як Ізраїль.

Народи, які погано асимілюються, важко типологізувати. Такими є малі й великі, примітивні й висококультурні, агресивні й боязкі, компактні й розпорошені, носії великої історичної спадщини й взагалі непомічені історією.

Важко вирізнити причини витривалості ще й тому, що наш погляд торкається лише тривалих народів. Безліч тих племен, які розчинилися, які стали будівельним матеріалом для інших, є малодоступними для осягнення. Всі ці пруси, тирольці, готи, половці, бургунці, некрасівці - ось вони щойно були й вже нема.

Втім, мені здається, я можу виділити одну рису, яка є спільною для всіх народів, які переживуть нас. Екстраординарна національна зарозумілість.

Для пересічного нохчі є само собою зрозумілим, що тільки нохчі є вповні людьми. Всі інші - тимчасова прикрість й об'єкт позаекономічного визиску. Тільки думка одноплемінників про нього його справді цікавить.

Лише ханьці цивілізовані, лише євреї обрані, лише корейці добре пахнуть.

Натомість для українців важать лише закордонні авторитети, нас дратують співвітчизники, ми соромимося власної мови. Нас сорок мільйонів, але караїми нас переживуть - хоча їх кілька сотень на весь світ.

Народи, як люди. Є такі, що доживають, практикують мляву екзистенцію, а є ті, що інтенсивно переживають буття.

Українці є нацією, але перестали бути племенем. Це небезпечно. Тому надважливим завданням патріотичних груп, незаконних воєнізованих формувань, нонконформістських релігійних громад є вибудовування в своєму середовищі племінних стосунків, поведінкових стереотипів, племінної зарозумілості, плекання відмінностей від іноплемінників.

На завершення я вдамся до лінгвістичної аналогії.

Як відомо, розвиток мови означає її спрощення - зменьшується кількість граматичних форм, тощо. Проте, Славко звернув, зокрема, увагу на те, що у фехтувальних кодексах, скажімо, польських сімнадцятого століття є труднощі з описанням складних рухів, не вистачає слів.

А зараз я казатиму істину, запам'ятовуйте: архаїчні мовні форми краще передають БУТТЯ, натомість новітні - СТАНОВЛЕННЯ.

Між іншим, це свіжа й сильна думка, спробуйте віддати їй належне, не зважаючи на те, що вона висловна всього лише мною - вашим співвітчизником. Це важко бо ви звикли сприймати команди лише від німців, а істини - від москалів (які перед тим запозичили їх у німців).

Так ось, нині нам варто зосередитися на архаїчних проблемах буття більше, ніж на економічних завданнях становлення. Виправляйтеся, Schnell!

 

Дмитро Корчинський, ТСН

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ інші тексти Дмитра Корчинського на "Фіртці":

Столипін і свинопаси

РПЦ та Рубінштейн

Дмитро Корчинський: Росія – улюблений дім сатани (відео)

Що шукати: гроші чи Сенс?

Врадіївка – Халеп'я – Буття

Єврей, циган, чеченець... Українець?

Я підозрюю, що Бог створив людину саме як істоту, що запитує

Дешеве пиво

Тільки Європа

ЧАТ з Дмитром Корчинськи на "Фіртці"

Дмитро Корчинський: Московська держава завжди була ворожою руським. Вона повинна закінчитися

ОБОРОНА

Проте

Розслабтеся!

Бідна Церква

Хто там крокує лівою?

Славко, аніме та Вікіпедія

Дайте мені мою частку політкоректності!

Сумна осінь

Пайок чи здобич

Вибори, жертви і гріх

Загроза прогресу

Містичне осягнення Януковича

Казки для дорослих

Дмитро Корчинський. Інший погляд. Про віру і справжніх християн (ВІДЕО)

Інший погляд. Дмитро Корчинський. Як досягти успіху (Video)

Ілюзії

Убий Чебурашку!

Грядуть зміни

Громадянське суспільство Христа

Помилки і плутанина

Війна

Дмитро Корчинський: "Українські журналісти задовольняються недоїдками"

Вічні вартості

Дух одвічної стихії

Місія Януковича

Юля!

Природа Януковича і сутність Церкви

Навіщо Юлю знову судять

Нам не вистачатиме нашого Януковича

Дмитро КОРЧИНСЬКИЙ: "Nаціоналізм це не декларація, це постріл"

Політика - зло

Помста євнухів

Геть логіку!

Медитувати на Януковича

Дмитро Корчинський: "Ми беремо з Європи найгірше, що в неї є"

Христос акбар!

Вороги ворожок

Вип’єм за Путіна!

Геть Discovery!

Нащадки тих, хто залишився

Європа, вічно крадена биком

Загальна теорія функціонування Януковича

30 варіацій

Вона сидить і він не гнеться

Малятам про звіряток

Букет Табачника

Що було, що буде, чим серце заспокоїться

Лікнеп для диктатора-початківця

Живопис і футболісти

Lex Orandi - Lex Credendi*

Похвала Януковичу

Перша звинувачувальна промова проти українців

Наш сусід Газпром

Жінки Януковича

Діди і діти

Янукович в контексті культури

Дилетант проти Анаксимандра

Святий Микола Чудотворець


Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1263
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1372
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1224
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3351
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2163
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3334

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

862

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1191

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1267

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2556
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

436
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6167
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6174
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

545
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

783
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1613
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1830
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16547
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

885
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1550
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1814
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2815