Чому судді Івано-Франківського міського суду не декларують житло, яким користуються та не вказують вартості автомобілів? Центр Політичних Студій проаналізував декларації суддів.
Івано-Франківський міський суд цьогоріч очолив Лев Кишакевич. У міському суді він працює з 2003 року. В декларацію суддя вніс дві квартири у Івано-Франківську – одну власну, одну у спільній власності. Також у суді є гараж. У дружини є дві земельні ділянки – в Івано-Франківську та Угриневі. Дані збігаються з реєстром нерухомого майна.
Дружина судді Ірина Кишакевич працює в медичному університеті. Володіє автомобілем Toyota Rav 4.
Тарас Антоняк був попереднім очільником суду, тепер обраний заступником голови. Суддею працює з 2006 року. В декларацію вніс квартиру у спільній власності в Івано-Франківську. Дружина судді також має квартиру у спільній власності та право на користування ще однією квартирою та гаражем. Також у спільній власності дружини є земельна ділянка в селі Підлужжя. З реєстру нерухомого майна не вдалось отримати витяг на заступника голови суду. Як тільки інформація буде доступня – одразу ж з’явиться на сайті проекту.
У дружини судді є автомобіль ВАЗ 212140 (“Нива”). Суддя Антоняк має право на користування Mitsubishi Pajero Sport, який належить третій особі.
Дружина Окана Антоняк займається підприємницькою діяльністю.
Ольга Бабій працює суддею з 2012 року. До того пропрацювала на різних посадах в міському суді з 2006 року. В декларацію внесла квартиру у спільній власності в Івано-Франківську та право користування на квартиру громадянського чоловіка. Окрім цієї квартири, громадянський чоловік судді Бабій має ще квартиру в Коломиї.
Їздить суддя на Nissan Qashqai. Її громадянський чоловік – Віталій Попадюк працює у прокуратурі.
Витяг з реєстру нерухомого майна стосовно судді Бабій склав 32 сторінки з інформацією про нерухомість в Чернігівській, Тернопільській та Київській областях. Суддя зазначила, що має нерухомість лише в Івано-Франківську та надала на підтвердження витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, взятий за власними персональними даними.
Іннеса Болюк стала суддею в 2011 році. Згідно декларації суддя не має власного житла – є лише гараж в Рогатині та земля в селі Черче на Рогатинщині. Сама ж суддя вказала місцем реєстрації село Мостище у Калуському районі. В роз’ясненні НАЗК вказано, що декларант повинен вносити в декларацію навіть орендоване чи на праві безоплатного користування житло. Логіка проста – людин мусить десь жити.
“Так, у мене дійсно нема житла. Я проживаю у будинку матері в Калуському районі. Там же й зареєстрована. Я не вказувала той будинок в декларацію, бо він мені не належить і я розуміла, що не потрібно цього робити” – пояснює суддя.
Проте в реєстрі нерухомого майна зазначено, що суддя Болюк у 2012 році набула у власність домоволодіння у Рогатині.
“Це не зовсім домоволодіння – це перероблена літня кухня. Я розлучилась з чоловіком у 2011 році і коли ділили майно – він, за договором дарування передав дім мені”, – коментує Іннеса Болюк – “В 2012 році я перевелась у Івано-Франківськ і думала, що він мені не знадобиться. Тому написала договір дарування іншій жінці в 2014 році. Я не знаю, чому дім відображається в реєстрі, але всі документи, що підтверджують відчуження я маю на руках”.
Їздить суддя Болюк на Nissan Juke взятому в кредит.
“Я автомобіль придбала, бо їжджу чи не кожен день з Калуського району в Івано-Франківськ на роботу” – зазначає суддя.
Галина Домбровська призначена суддею в 2012 році. В декларацію внесла право власності на частину житлового будинку в селі Вигода на Долинщині та квартиру в Києві.
“Цю квартиру мені купили батьки. Я, на той час, працювала в Києві і ми думали, що треба купити квартиру. Але потім мене призначили суддею в Івано-Франківськ”, – коментує суддя, – “Стосовно квартири я вже давала пояснення в податковій при люстраційній перевірці”.
В 2015 році місцем фактичного проживання вказала Івано-Франківськ, проте жодної нерухомості не зазначила.
“Напевно помилково вказала. Я дійсно живу в селі Вигода і кожного дня їжджу звідти на роботу”, – зазначає суддя Домбровська.
У декларації 2014 року чоловік судді декларував ще квартиру, площею у 49,7 квадратних метрів, проте уже в декларації 2015 року така квартира не фігурує, як і не фігурують кошти, отримані за її відчуження.
“Це мій колишній чоловік. В 2013 році ми жили в квартирі його матері і він вказував її як майно, яким користується. Потім мама ту квартиру продала. Оскільки він не мав на неї права власності – то і не міг вказати прибуток з продажу”, – зазначає Домбровська.
У чоловіка судді є автомобіль Toyota Camry. Іван Домбровський працює головним консультантом у Вищому адміністративному суді України.
У витягу з реєстру нерухомого майна у судді Домбровської зазначена нерухомість у Хмельницькій області. Суддя запевнила, що вся нерухомість, якою вона володіє вказана в декларації і надала витяг з реєстру нерухомого майна, взятий за власними персональними даними, який підтверджує її слова.
Олеся Зеленко суддею стала в 2013 році. До того 10 років пропрацювала в прокуратурі. В декларацію суддя внесла лише квартиру в Івано-Франківську, яка фігурує і у реєстрі нерухомого майна.
Суддя Зеленко живе разом з дочкою. Колишній чоловік, Василь Зеленко, працює в прокуратурі Івано-Франківської області.
Наталія Деркач суддею працює з 2001 року. Задекларувала лише комору в Івано-Франківську та квартиру у спільній власності з дітьми. Ціну на них суддя не вказала.
“Ця квартира здана в 2008 році. Але кошти за неї вносились частинами, як дольова участь у будівництві”, – зазначає суддя, – “Підставою набуття права власності є розпорядження міського голови, можу вам його показати. Я не зберегла усі квитанції, тому не могла вказати точну ціну”.
Реєстр нерухомого майна видав на ім’я судді витяг на 37 сторінок з указанням нерухомості в Чернігівській, Київській та Полтавській областях. Суддя надала витяг з реєстру нерухомого майна за власними даними, де зазначено, що у її власності є лише частина квартири та комора у Івано-Франківську.
Іванна Ковалюк у 2009 році призначена суддею. В декларації у судді фігурує земельна ділянка в селищі Смодна на Косівщині та право безоплатного користування на квартиру в Івано-Франківську. У 2015 році суддя вказала фактичним місцем проживання Івано-Франківськ, проте, як і частина колег, не вказала житлової площі.
“Я знімала квартиру за усною домовленістю. На той момент не було вимоги до документів, тому не декларувала”, – пояснює суддя Ковалюк.
Олег Лазарів у 2005 році став суддею міського суду. Згідно декларації – суддя Лазарів власного майна не має. У дружини є власна земельна ділянка. А суддя має право безоплатного користування землею, будинком, гаражем та літньою кухнею в Тисмениці.
Як і колега по суду, Олег Лазарів у декларації 2015 року вказав місцем реєстрації Тисменицю, проте не вказав там житлової площі. Уже через рік суддя задекларував право користування будинком, кухнею, гаражем та землею. І датується воно в декларації з 2013 року.
“В 2015 році я проживав у тещі в Тисмениці. У 2016 році закінчилось будівництво будинку, який я одразу ж задекларував. Саме з 2016 року діє правочин. Сам будинок будувався довгий час”, – зазначає суддя Лазарів – “В 2013 році моя бабуся подарувала моїй мамі цей будинок у недобудованому стані, тому і вказували цю дату в декларацію, як дату набуття”.
В 2016 році суддя придбав Renault Laguna. Попередньо дружина продала Renault Logan. Дружина, Галина Лазарів працює керівником апарату Тисменицького районного суду.
Витяг з реєстру нерухомого майна на суддів Ковалюк та Лазарів отримати не вдалось. Як тільки інформація стане доступною – одразу буде опублікована на сайті проекту.
Любомир Островський має 17 років суддівського стажу. В декларацію вніс будинок у спільній власності в Тисмениці та земельну ділянку дружини у тій самій Тисмениці. Дані співпадають з реєстром нерухомого майна.
У судді є власний Volkswagen Golf та Toyota Camry, яка належить третій особі.
Ірина Пастернак працює в міському суді з 2000 року на різних посадах. В 2008 році призначена суддею. Згідно декларації – суддя наймає квартиру в Івано-Франківську. У чоловіка судді є житловий будинок та дві земельні ділянки в селі Кам’яне, Жидачівського району на Львівщині.
У витягу з реєстру нерухомого майна зазначається, що суддя може володіти квартирою у Львові та садовим будинком у Дрогобицькому районі на Львівщині.
“Я уродженка Івано-Франківська. То, напевно, витяг взяли на однофамільців”, – коментує суддя Пастернак.
На підтвердження суддя надала витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно, взятий за її персональними даними.
Чоловік судді їздить на Mercedes E 220, на який має право користування.
Мирослава Польська суддею призначена в 2012 році. Задекларувала суддя власні землю та будинок в Яремче. Має право безплатного користування квартирою в Івано-Франківську. Ці дані присутні і у витягу з реєстру нерухомого майна. У 2015 році житла в Івано-Франківську, судячи з декларації, не було.
Володимир Попович має 8 років адвокатської практики та працює суддею з 2012 року. У 2015 році суддя вносив в декларацію лише дружину. З нерухомості лише земельну ділянку в Хриплині і квартиру дружини в Івано-Франківську. Даних з реєстру нерухомого майна стосовно судді отримати не вдалось. Як тільки інформація стане доступною – вона одразу ж з’явиться на сайті проекту.
У декларацію 2016 року внесені ще батько та рідний брат. У батька є житловий будинок та чотири земельні ділянки в Івано-Франківську. Батько – Степан Попович, теж був суддею, щоправда апеляційного суду. Звільнився у 2016 році.
У рідного брата судді є два гаражі в Івано-Франківську та три земельні ділянки в Богородчанському районі загальною площею понад 3 га. Дві земельних ділянки його, одна – орендована.
Суддя їздить на Audi A6 Allroad придбаній у 2012 році за 55 568 грн, при тому, що ціна такого автомобіля тримається в районі 10 000 доларів США.
“Я це авто купив на біржі – брав участь в торгах. Я не робив оцінки, так експерти його оцінили”, – коментує суддя.
Для підтвердження надав документ про придбання автомобіля.
У батька є Jeep Compas, придбаний у 2014 році за 98 000 грн. На сайтах продажу автомобілів такий позашляховик, в середньому вартує 12 000 доларів США.
“Тут коментувати ціну я не можу. Мені батько таку ціну надав – я її вказав в декларації”, – зазначає Попович.
У брата судді є автомобіль Nissan Sanny набутий в 2013 році, проте ціна за нього не вказана.
Дмитро Руденко з 2010 року працює суддею. В декларацію суддя вніс квартиру в селі Вовчинець, поряд з Франківськом, яку подарував судді батько. Цікаво, що минулоріч квартира обійшлась у 2 101 грн за квадратний метр, у той час, як вартість квадратного метра в середньому коштує 7 000 грн.
“Цю квартиру мені подарував батько в 2016 році. А придбав її ще у 2012 році. Оскільки нової оцінки ми не робили – я вказав ціну станом на 2012 рік”, – пояснює Руденко.
У декларації 2015 року суддя не вказав жодного нерухомого майна, проте зазначив місцем реєстрації Івано-Франківськ. Нагадаємо, що згідно роз’яснень НАЗК, слід вказувати в декларацію нерухомість якою користуєшся.
“Я жив у квартирі батьків. Оскільки в мене на квартиру не було правових підстав і не було таких роз’яснень до заповнення декларацій – то я не вказував її”, – зазначає суддя.
Також у 2016 році суддя придбав Mercedes S 320 за 74 000 гривень. У той час, як на ринку вона коштує в середньому 7 000 доларів США.
“Цей “Мереседес” дійсно так коштував. Я його знайшов на сайті, десь за 4 тисячі доларів, але коли приїхав дивитись і побачив стан. Фактично продавець скинув ціну, бо розумів, що я не куплю авто у такому стані і за такі гроші”, – каже суддя Руденко.
У декларації 2015 року фігурували ще дружина та двоє дітей судді. Суддя пояснив, що розлучився, і, оскільки не живе разом з ними – то і не вказував у декларацію.
У витягу з реєстру нерухомого майна стосовно судді Руденка фігурувала нерухомість в Луганській та Дніпропетровській областях. Суддя надав витяг з реєстру, взятий за персональними даними, на підтвердження відсутності нерухомості у згаданих областях.
“В мене є лише квартира в Івано-Франківську. Наразі ще оформляємо спадщину, тому у витягу згодом з’явиться ще земельна ділянка”, – повідомив суддя.
Роман Хоростіль призначений суддею у 2012 році. Згідно декларації суддя має земельну ділянку в селі Нежухів у Стрийському районі, яка відображена і в реєстрі нерухомго майна та безоплатне право користування на земельну ділянку та будинок в Микитинцях.
Згідно декларації за 2016 рік – суддя отримав 30 000 гривень за продаж рухомого майна, хоча в 2015 році жодного рухомого майна не декларував. У власності дружини в 2015 році був позашляховик Mitsubishi Pajero, проданий у 2016-му. Тоді ж вона придбала авто Renault Grand Scenic за 30 000 гривень. Ринкова ціна аналогічного авто складає 11 000 доларів США.
“Дружина продала Pajero на початку 2016 року. У квінті я придбав Renault Grand Scenic. Дійсно за 30 000 гривень – він був пригнаний з-за кордону, побитий, тому така ціна. За кілька місяців я його продав. Суттєві зміни не вносив, бо витрата не перевищувала 50 мінімальних зарплат”, – пояснює суддя Хоростіль, – “Згодом був куплений автомобіль такої ж марки і моделі, також пригнаний. Ми його ремонтували і більше року їздили на ньому. Вже у 2017 році його продали і придбали інший. Я подавав повідомлення про суттєві зміни”.
У 2015 році суддя продав ще два авто Audi 100 та Hyundai Accent, вказані в декларації 2014 року. Суми продажу автомобілів 80 000 і 50 000 грн.
“Ауді” був проданий за дорученням ще кілька років до того. Я ще тоді навіть суддею не працював. Потім мені повідомили, що він знятий з реєстрації і я вніс в декларацію цю суму”, – каже суддя, – “Щодо Accent, то там була зламана автоматична коробка передач. Заміна вартувала десь півтори тисячі доларів, тому ми вирішили продати за таку ціну, щоб не ремонтувати”.
Дружина судді Уляна Хоростіль працює помічником судді у тому ж Івано-Франківському міському суді.
Олег Шамотайло в 2011 став суддею. До того 7 років пропрацював у податковій міліції. В декларацію суддя вніс дві земельні ділянки, житловий будинок, гараж, два сараї, та погріб у селі Рогізна Кам’янець-Подільського району. Також має дві квартири в Івано-Франківську – одну власну а іншу у спільній власності. Ці дані вказані і в реєстрі нерухомого майна.
У судді є два авто – батьків Mercedes 200 D і KIA Ceed, що належить третій особі.
“В мене є два автомобілі на праві користування. Я кілька разів на рік користуюсь батьковим авто, тому вношу в декларацію. Інше авто, яким користуюсь належить тестеві”, – коментує суддя Шамотайло.
Дружина судді – Богдана Шамотайло працює головним державним інспектором фіскальної служби в Івано-Франківській області. За 2016 рік не вказана заробітня плата дружини.
“Дружина народила дитину і пішла в декретну відпустку. Тому не вказували заробітню плату”, – зазначив суддя.
Станіслав Бородовський у 2012 році призначений суддею Снятинського районного суду. У 2014 році переведений до Івано-Франківського міського суду. Згідно декларації суддя власного майна не має. У декларації 2015 року суддя не вказував ніякої житлової площі.
“Я уже багато разів це коментував. В 2015 році я вказував житловий будинок. Проте він зазначений як садиба і в декларації відобразився земельною ділянкою”, – коментує суддя, – “Я звертався до НАЗК з цим зауваженням, але належної відповіді не отримав. Уже в 2016 році відображений цей будинок”.
У дружини є дві земельні ділянки в Тисменицькому районі, дві у Івано-Франківську. Також дружина має дім та гараж у Івано-Франківську та орендує офіс в Івано-Франківського архиєпархіального управління УГКЦ. Теща судді у 2016 році набула у власність землю в Івано-Франківську.
Дружина їздить на Toyota Auris а у тещі два автомобіля – Toyota RAV 4 та KIA Sportege. На жодне з авто не вказана ціна.
“Автомобіль дружини придбаний за 10 років до того, як я вносив його в е-декларацію Документи не збереглись і я не можу вказати ціну”, – каже суддя, – “Інші авто не мої. У мене не було інформації про їх ціну, я просто вписував дані з техпаспорту а не договорів купівлі-продажу”.
Витяг з реєстру нерухомого майна отримати не вдалось. Як тільки буде доступна така інформація – вона одразу з’явиться на сайті проекту.
Олена Татарінова почала працювати суддею в 2007 році в Луганську. У 2015 році переведена до Івано-Франківського міського суду. Задекларувала суддя дві квартири в Луганську – свою та чоловікову. Чоловік має право власності ще на частину квартири в місті Лутугине на Луганщині. Також, як член садового товариства суддя має право користування садовим будинком та садовим участком в селі Пшеничники в Станично-Луганському районі. У Івано-Франківську суддя має право користування квартирою.
У чоловіка судді є два авто – Mazda CX-7 та BMW 518. Ціни на авто не вказані.
“У 2014 році ці автомобілі мій чоловік отримав у спадщину. У свідоцтві ціна не зазначена, а оцінку ми не проводили. тому і не могли вписати вартість в декларацію”, – коментує суддя.
Людмила Мелещенко в 2012 році призначена суддею Єнакієвського міського суду. В 2015 році переведена до Івано-Франківська. Згідно з декларацією у Єнакієвому в батька судді залишилась квартира та недобудований будинок. У Івано-Франківську суддя має право тимчасового користування квартирою. У 2015 році суддя не внесла жодного житла в Івано-Франківську, попри те, що декларувала тут фактичне місце проживання.
“Я не мала постійного місця проживання тут у 2015 році. Я постійно змінювала квартири. Уже в 2016 році почала постійно орендувати квартиру” – коментує суддя Мелещенко.
У родини є автомобіль АЗЛК 2140
Невдовзі після переведення до Івано-Франківського міського суду Людмила Мелещенко винесла рішення на користь місцевого підприємця Ріяфета Гасімова, таким чином продовживши термін оренди земельної ділянки у 1,8 га поблизу міського озера. На цій ділянці здійснюється незаконне будівництво. Наступного дня судді міського суду заявили про те, що не підтримують рішення колеги. Про це на брифінгу зазначив тодішній очільник суду Тарас Антоняк. Він також додав, що має сумніви щодо правової сторони цього рішення.
Аналіз декларацій Прикарпатських суддів здійснюється в рамках проекту «Громадський моніторинг суддів Івано-Франківської області як механізм протидії корупції в судах та сприяння судовій реформі в Україні». Проект реалізовується в рамках програми «Посилення спроможності громадянського суспільства в регіонах України впливати на органи Державної влади та місцевого самоврядування з метою прискорення реформ», міністерства закордонних справ Нідерландів та Центру політико-правових реформ.
Віталій Світлик – керівник проекту
Михайло Джогола – аналітик проекту
