Івано-Франківськ перенасичений рекламою, як легальною, так і нелегальною. Влада каже, що бореться: демонтовує старі конструкції та не дає дозволи на нові. Але реклами все одно не меншає. І привабливості вона нашому європейському місту аж ніяк не додає. То чи є вихід?
Продуктовий магазин біля Ратуші не зняв наліпки з фасаду. Хоча МРІЦ пояснив, що така реклама заборонена
Тому дам, тому — ні
Проблема у тому, що рекламодавці здебільшого орієнтуються не на якість реклами, а на те, щоб зробити візуальну пляму, каже керівник міського рекламно-інформаційного центру (МРІЦ) Вікторія Шахоріна. Вони часто плутають вивіски чи фасади із засобами для реклами. А це спрацьовує навпаки — шкодить їх бізнесу.
«Пройшов той час, що треба робити пляму, — переконує Шахоріна. — Зараз весь світ використовує цивілізовані способи, яких дуже багато. Чим стриманіша, стильніша вивіска, тим більше хочеться зайти до закладу. Бо вже з фасаду видно відчуття смаку підприємця. Особисто я не йду туди, де наліплено дикими кольорами, бо вважаю, що там те ж саме, що й в Одесі на базарі, але в десять разів дорожче».
На жаль, не всі підприємці це розуміють. Як наслідок, місто переповнене неякісною рекламою, якою його «заліплюють» останні двадцять років. Останні десять років (згідно з положенням КМУ — Авт.) абсолютно усі рекламні конструкції погоджує виконавчий комітет, який останнім часом доволі часто відмовляє підприємцям. Причини для цього бувають як об’єктивні, так і суб’єктивні: з кимось не домовилися, хтось спеціально вийшов із зали, щоб не голосувати, а ще хтось просто в опозиції до влади.
На одному із останніх виконкомів не погодили навіть рекламну конструкцію із ліхтарем «Бастіону» (для розміщення анонсів подій — Авт.). Як сказали члени виконкому, реклама в середмісті заборонена… Не пощастило й підприємству «Всі послуги», яке ще з 2010 року має намір поставити на 78 стовпах «Електроавтотрансу» кронштейни (0,8х1,2 м) вздовж вул. Тисменицька та Незалежності. Оскільки підприємець товаришує з представниками опозиційних партій, то питання провалили навіть попри кулуарні домовленості із «Свободою». Один із їхніх представників — Олег Загурський невчасно (або навпаки) вийшов із залу.
Рекламна конструкція слугує Бастіону як афіша. Виконком не дав дозвіл
Тоді міський голова навіть нагримав на Вікторію Шахоріну та головного архітектора міста Володимира Гайдара за те, що вони вже втретє виносять це питання на розгляд.
Однак, як каже Шахоріна, вона змушена це робити. Бо підприємець кілька років тому отримав погодження від архітектури, «Електроавтотрансу» та ДАІ. Отже має право подавати документи на виконком, а вона мусить виносити на розгляд стільки разів, скільки він захоче.
Зрівняти і скоротити
Як акцентує Вікторія Шахоріна, МРІЦ було створено кілька років тому, аби якраз контролювали розміщення реклами. Тоді у місті було багато незаконної, а від законної бюджет отримував невеликі надходження. Тож спершу вони узаконили все, за що підприємці захотіли платити. Решту — демонтували. Так, переконує вона, нині незаконної реклами, яка розміщена на землі (білборди, сіті-лайти тощо) у центрі міста нема. Хоча на фасадах чи стовпах трапляється достатньо…
Таким чином нині у місті є 351 білборд, 153 сіті-лайти та 142 інші конструкції. Щороку від реклами у бюджет надходить приблизно 3 млн. грн. Але, вважають в МРІЦі, навіть така сума не може стати причиною того, аби збільшити кількість рекламних конструкцій.
«У нас місто перенасичене рекламою, — вважає заступник керівника МРІЦу Зоряна Підхомна. — Зрештою і ціна продажу рекламної площі дешева: 800-1000 грн., це, напевне, найдешевше в Україні. Тому якщо зменшиться кількість рекламних конструкцій, то вона стане дорожчою. І ми зможемо підняти ціну за користування землею».
Відтак, розповідає Підхомна, МРІЦ працює над схемою, яка зменшить кількість конструкцій, вирівняє їх під одну висоту, поставить в один ряд тощо. Все це потім затвердять на виконкомі і розмістять на сайті МВК. Після цього перестане діяти механізм: хочу рекламу в такому-от місці — дайте дозвіл. Бо можна буде замовити тільки там, де визначено.
Вивіски – найбільший хаос
«Виконком перед нами ставив завдання скоротити кількість реклами, — зазначає Вікторія Шахоріна. — І ми це зробили, але найбільший хаос в місті створюють вивіски, які не вписуються у жодні естетичні рамки. Іноді підприємці керуються виключно бажанням: от я хочу рожеву вивіску і на весь фасад, бо в мене такий настрій. А якщо йому не виготовлять таку в одній фірмі, то він піде в іншу, де йому зроблять — ще й з оранжевими смужками».
Шахоріна акцентує, що брендові магазини, аби виготовити вивіску, проводять маркетингові дослідження. І їм не треба для цього перекривати вивіскою архітектуру чи подразнювати зір, бо їх бренд впізнають навіть маленькими буквами.
Нагадаємо, всі вивіски, які розміщуються в історичній частині міста, регулюються відповідним «Порядком розміщення», який виконком прийняв у 2011 році. Тож на їхніх власників влада ще може якось впливати. А от ті, які поза історичною частиною, нічим не регулюються, тож часто є дуже проблемними. Наприклад, у новобудові, що по вул. Галицькій, 98 магазин «Пелікан» встановив вивіску на своєму даху. Букви загородили вікна мешканцям, які живуть на другому поверсі. Вже майже півроку вони скаржаться у виконком та жек — не допомагає.
Як розповів один з мешканців пан Володимир (прізвище просив не називати — Авт.), з вікна вони тепер бачать тільки «букви зашиті бляхою» і «голову Пелікана», який розміщений на вивісці.
«Нам прийшла відповідь від міської влади, що вивіска не повинна перевищувати перший поверх або підвіконник, — каже чоловік. — Але вона встановлена на рівні другого поверху і забирати її ніхто не планує. Це означає, що ніхто нічого не боїться, чи як це розуміти?»
«Пелікан» затулив вивіскою майже всі вікна мешканцям
У «Пелікані» проблему не заперечують. Як сказала нам адміністратор (ім’я називати відмовилася — Авт.) вони планують зняти вивіску із попереднього магазину (вул. Галицька, 34А) і перенести на новий. Але після того, як їм дозволять забрати звідтіля своє майно. «Там майно під арештом, — каже вона, — є свої нюанси. І ми не маємо можливості забрати вивіску. Думаю, коли врегулюється питання з майном, то питання з сусідами теж вирішиться».
Партії не чіпають
Розклейка на стовпах, деревах, водостічних трубах і т. д. теж паскудить Івано-Франківськ. Якщо це оголошення банку чи кредитної спілки, то з ними бореться міська інспекція з благоустрою, а от якщо це політична партія, то це лишають на її совісті. Бо з ними тягатися ця структура не хоче.
Останні кілька місяців інспекція використовує автодозвон — спосіб, який порадив міський голова Віктор Анушкевичус, і який вже давно використовують в інших обласних центрах. На одному із комп’ютерів у офісі стоїть програма, яка щоп’ять хвилин телефонує за номером, вказаним у нелегальній рекламі.
Як каже провідний спеціаліст інспекції з благоустрою Оксана Дюх, ця програма повідомляє, що муніципальною інспекція з благоустрою зафіксувала факт самовільного розклеювання оголошень. «Тоді уточнюємо, що рекламні оголошення не можна розклеювати на фасадах будинків, водостічних трубах, опорах освітлення, — продовжує Дюх. — Просимо, щоб вони припинили розклейку і усунули порушення».
Вже за два-три дні телефони стають недійсними. А отже недійсними стають і ті рекламні оголошення. Звичайні магазини, агенції чи громадяни прислухаються, стараються після цього не клеїти. А от з банками та кредитними спілками гірше.
«Вони кажуть, що тут ні до чого, бо їхні центральні офіси у Львові чи Києві, — розказує Оксана Дюх. — Тому ми ведемо з ними переписку. Нам відповідають, що їхні філії попереджені і питають: а де можна клеїти? А ми відписуємо, що в нас можна клеїти тільки на дошках оголошень, що у під’їздах. Їх, напевне, це не влаштовує».
До речі, на порушників інспектори спершу складають приписи (попередження), а вже потім — адмінпротоколи (штрафи). Як каже голова адмінкомісії Андрій Лис, за перше півріччя цього року за незаконну рекламу складено 33 протоколи. Якщо він складений на фізичну особу, то штраф — 340 грн., а якщо на юридичну — то 840 грн.
Показовими є приклади, коли штрафують громадських діячів. За незаконну поклейку їх не раз намагалися притягнути до відповідальності. Варто тільки згадати, що у 2006 році голову виконкому «Громадський форум» Руслана Марцінківа (сьогодні нардепа від «Свободи») неодноразово штрафували за розклейку в незаконних місцях. У 2010 році був скандал з накладанням адмінпротоколу на Руслана Коцабу — він рік судився і все ж таки зумів його анулювати. А в кінці 2012 року Тарас Боднар заплатив виконкому штраф «срібняками» (приніс на сесію відро з п’ятикопійчаними монетами). І хоча оплату йому не зарахували, шоу він таки зробив.
На жаль, Андрій Лис не зміг згадати жодного прикладу, коли б адмінпротокол накладали на політичну партію. Але ж місто маленьке і всі добре бачать, хто і що клеїть. Не президент же прийшов нам паркани заліплювати. Цей гріх на нього вже ніяк не вдасться звалити. Хоча декому дуже хотілося б. Але тут істина вічна і проста – починаймо з себе.
