Як заробляють на моді в Івано-Франківську

 

/data/blog/34395/b7d944c04943e725cac48533c420408c.jpeg

Скуштувати модельного хліба нині прагне сила-силенна молоденьких дівчат. Завдяки загальному прагненню суспільства до канонів краси сьогодні моделі сприймаються не інакше як певний еталон у всіх його значеннях, а власне професія манекенниці – як легкий, а до того ж високооплачуваний заробіток та практично гарантія вдалого заміжжя у майбутньому.

 

Усіх охочих стати новими обличчями модної індустрії із розпростертими обіймами приймають у свої ряди модельні школи та агенції, кількість яких на просторах СНД останнім часом збільшується з геометричною прогресією.


Як заробляють на моді в Івано-Франківську – цікавився «ЗК».



Мілан по-івано-франківськи
Попит на моделінг у нашому місті сьогодні неабиякий. Підкорюють франківські подіуми вже більше чотирьох сотень моделей, а це чимало, як для скромної провінції. Бум відкриття модельних агенцій спостерігається з листопада 2011 року – саме тоді в Івано-Франківську вперше відбувся більш-менш серйозний модний захід  – «Франківськ Фенш Вік». Впродовж 2012 року модельні агентства та школи у місті з’являлися як гриби у дощову погоду – порівняно з 2011-им їхня кількість зросла майже утричі і сьогодні дотягує до десятка.  
Хоча за модними мірками Івано-Франківськ далеко не Мілан, пристрасті за кулісами місцевого моделінгу вирують італійські: жорстка конкуренція між новачками і старожилами, переманювання моделей-початківців та боротьба за співпрацю з дизайнерами. Проте сама мода як бізнес на Прикарпатті поки лише у зародковій стадії, переконують місцеві гуру фешн-комерції.   
«Щодо Івано-Франківська вживати словосполучення «модельний бізнес», думаю, поки не варто, – вважає Дмитро Шкаврітко, директор агенції «ELLIE MODEL IF». – Зараз ми працюємо на задоволення потреби за принципом «є попит – є пропозиція». У нас маленьке місто і багато агенцій. Як результат – доволі жорстка конкуренція, тому оплата за навчання у нас порівняно нижча, ніж у Львові чи Києві».
Але і самі моделі місцевого «розливу» не надто прагнуть до висот, зазначає Дмитро Шкаврітко, бо для цього, всупереч встановленим стереотипам, треба важко працювати та відмовитись від багатьох речей, а йти на такі жертви заради високої моди охочих у нашому місті не так вже і багато. Більшості достатньо просто засвітитися на місцевому рівні та мати можливість називати себе красивим словом – модель.
Хоча серед манекенниць, які сьогодні працюють на міжнародному рівні, є й іванофранківчанки. Найвідоміша з них – Юлія Іванюк (модельне ім’я Жужу). Ця дев’ятнадцятирічна дівчина, яка нині є однією із 10-ти найзатребуваніших моделей світу серед українок, свого часу навчалася у найвідомішій модельній школі Івано-Франківська  «Ювента».  

Мінімум «тюнінгу»  і слов’янський типаж

Кого сьогодні потребує світова та вітчизняна модна індустрія? 80-ті зі своїми «живими» обличчями модних домів – Клаудією Шиффер, Сінді Кроуфорд та іншими – відійшли в минуле, і нині є потреба лише в уніфікованому образі, – переконує «акула» фешн-бізнесу Прикарпаття, директор модельної школи «Ювента» Тетяна Терсенова-Заводовська.
«Якогось конкретного «модного» типу зовнішності немає – його диктує колекція, – стверджує екс-модель. – До прикладу, часом дизайнери кажуть: у нас колекція розрахована на Азію, нам потрібні темноокі та темноволосі смагляві дівчата. А на інший сезон вони беруть лише слов’янок – натуральних шатенок зі світлими очима».
Але загалом саме слов’янський типаж, за словами Тетяни Терсенової-Заводовської, у високій моді користується найбільшою популярністю і не перестає бути актуальним.
«Такий тип зовнішності вважається класичним, – продовжує директор «Ювенти». –  Чому? Бо зі слов’янки можна зробити і янгола, і демона. А от із дівчини з комерційною зовнішністю – крупними рисами обличчя, чорними очима – тільки щось одне із двох».
Також, за словами місцевих авторитетів моделінгу, нині привілейовані шанси пройтися подіумом у дизайнерських речах мають дівчата з нефарбованим довгим волоссям, густими бровами з мінімальною корекцією та великими губами. Татуювання, пірсинги чи то навіть накладні нігті – ці шанси суттєво зменшують.  
«Сьогодні найбільшим попитом користується саме натуральність, причому не лише у зовнішності, – розповідає директор агенції «ELLIE MODEL IF» Дмитро Шкаврітко. – Природність має бути присутня і у вмінні рухатися, і у міміці. Модель у жодному разі не має виглядати награно, кривитися, навіть якщо їй і здається, що це «фешн». Дизайнерам потрібно максимум природності скрізь – і на показах, і у позуванні перед фотокамерою».
Не змінюються у модельному бізнесі лише цифри: як і раніше, для фігури найзатребуванішими залишаються параметри «90-60-90», а ідеальним вважається зріст від 1,75 м для жінок та 1,80 м для чоловіків.

Манекени замість королев

І світові, і місцеві знавці фешн-індустрії наголошують: сьогодні у «модних домах» не потрібні ікони стилю чи королеви подіуму – потрібні манекени. Немає, як раніше, моди на прізвища, є мода на потрібний образ. Бренди міняють свої обличчя щосезону, а новоспечені  натурниці вже оббивають пороги агенцій і вишиковуються в чергу за своїми путівками у столиці моди.
Проте тим, кому все ж вдається витягнути щасливий квиток у світ «від кутюр», в обмін на кар’єру моделі доведеться багато чим пожертвувати: коханням, друзями, розвагами і загалом звичним режимом життя, натомість звикнути до численних поїздок та виснажливих перельотів. Але найбільший мінус, за словами самих моделей, у тому, що затриматися на вершині модельної «драбини» надовго вдається лише одиницям – топ-моделям. Більшість красунь мода сьогодні поставила на конвеєр, і на піку слави манекенниці перебувають від сили рік-півтора, після чого їх витісняють «модніші», свіжіші обличчя.
Але нічого не вдієш – така вона висока мода, примхлива і розбещена. Бізнес є бізнес, і нічого, як то кажуть, особистого…

 

Оксана ГЛУШКЕВИЧ,
«ЗК»


Коментарі (1)

Валентина 2020.04.13, 21:29

Хочу вам порекомендувати дуже красиву дівчинку) 

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1240
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1358
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1213
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3338
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2152
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3324

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

851

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1179

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1257

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2547
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

416
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6157
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6165
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

519
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

772
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1601
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1818
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16537
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

875
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1541
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1804
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2804