Який хліб ми їмо?

 

 

Як хліб є, то й усе буде, переконує народна мудрість. А от твердження «коли хліб, тоді й розум», очевидно, втратило актуальність. Інакше ми б цікавилися, який хліб маємо на столі. Чому паляниці розсипаються на крихти? А батони смердять? Чому на ніж налипає м'якуш? Як так, що буханці тижнями не черствіють і не пліснявіють? Яким продуктом годують українців?

 

 

 

 

 

Без хліба і стіл - дошка

 

Ще кількадесят років тому більшість галицьких господинь самі пекли хліб. Тісто розчиняли раз на тиждень. Спеченого вистачало до наступного разу. Хліб на щодень замішували з житнього борошна чи з житньо-пшеничної суміші. А от паляниці, які подавали по неділях і святах, робили тільки пшеничними. «Калач приїсться, а хліб ніколи», - казали ґаздині.

Щоби приготувати домашній хліб, жінки плекали специфічні «домашні організми» - дріжджі. «Давня технологія передбачала, що спочатку з борошна і сироватки готувалося рідке тісто, - розповіла майстер з технології кондитерського виробництва вищого професійного училища №18 Галина Зайцева. - Впродовж кількох діб воно закисало природнім чином, отримуючи дріжджові спори з довкілля. Закваску використовували не повністю, частину залишали до наступного разу. Її постійно «підживлювали» і ретельно зберігали. Коли ж втрачала «силу», готували новий субстрат, використовуючи частину старого...»

Спеціальні хлібопекарські дріжджі замінили закваску на початку минулого століття, коли хліб із домашніх печей перекочував у пекарні ремісників.

 

 

Найсмачніший хліб від свого мозоля

 

В радянські часи українців годували хлібом державні підприємства. Наприкінці 1990-х його взялися пекти приватники. «Розквіт приватного хлібопекарства у Франківську стався десь вісім років тому, - пригадував голова Гільдії приватних пекарів та кондитерів Івано-Франківська Ростислав Кукурудз. - Крупні підприємства не мали ресурсів, щоби оновити виробництво, не могли конкурувати з малими пекарнями, які виявилися більш гнучкими в асортименті й ціні. Потім великі місцеві хлібопекарні поглинули всеукраїнські холдинги. Вони мали доступ до державних дотацій на виготовлення так званого соціального хліба. За таких «правил гри» переважна більшість малих пекарів зійшла з ринку».

Наразі на ринку міста й області конкурують два холдинги - ПАТ «Хлібні інвестиції», якому належить «Івано-Франківський хлібокомбінат», та концерн «Укрхлібпром», що є власником Калуського хлібозаводу. Разом ці регіональні компанії контролюють до 70% ринку хліба і хлібобулочних виробів в області. Решта компаній, за даними аналітиків рейтингового агентства «Кредит-рейтинг», досить дрібні і зосереджені на окремих населених пунктах або районах. Більше половини ринку хліба України належить шістьом компаніям, кожна з яких має інтерес у певному регіоні. Три з них з іноземним «корінням».

 

 

 

 

Більшість хліба, який пропонують франківцям місцеві крамниці та супермаркети, виготовлена підприємствами, що входять у названі холдинги. Всі без винятку великі мережеві магазини також реалізують їхню продукцію. Хліб із Львівщини та Вінниччини належить «Укрхлібпрому». Хліб з Луцька, Чернівців, Житомира «підкидають» франківцям «Хлібні інвестиції». Приблизно 3-5% ринку хліба «тримають» приватні пекарі. «У Тисменицькому і Богородчанському районах печуть житній і житньо-пшеничний хліб на дровах, - повідомив пан Кукурудз. - Імовірно, вони зберегли давню традиційну чи наближену до неї технологію».

 

 

З полови хліба не спечеш?

 

Процес укрупнення та переоснащення, використання автоматизованих ліній диктує специфічне приготування хліба. «Основний чинник трансформації хліба - час. Сьогодні ані великі, ні малі пекарі не можуть дозволити собі робити хліб впродовж доби. Економічні чинники диктують спосіб виробництва», - пояснив Ростислав Кукурудз.

Простіше кажучи, пекарі мусять за коротший, аніж передбачає процес природного бродіння, час дати продукцію, яка буде успішно продана. Відхід від цієї схеми означає зменшення прибутків. Відтак, використовуються спеціальні добавки, які роблять хліб привабливим. Одні хімічні компоненти, розповідає технолог однієї франківської пекарні, покращують властивості м'якуша, роблять його пружним і однорідним. Інші забезпечують гладку і хрумку скоринку. Подовжують термін зберігання: хліб довше залишається свіжим. І надають форму: при меншій вазі хлібина виглядає, як звичайна.

Усе законно. Рецептура хліба є розробкою певного підприємства. Продукти, які використовують, сертифіковані. Технологія відповідає українським стандартам. Та чи не ризикуємо ми своїм здоров'ям, отримуючи щодня порцію «хімії»?

Пекарі виправдовують використання хімічних харчових добавок тим, що це покращує процес приготування тіста. Але головне - компенсує нестабільну якість борошна. За даними об'єднання «Укрхлібпром», сьогодні у виробництві майже не використовується пшениця вищого ґатунку. Стандарти дозволяють брати борошно з третьосортного зерна з підсортовкою 4-го і 5-го сорту. «Можна знайти на ринку дороге якісне борошно і борошно більш дешеве, якісні показники якого на межі», - прокоментував гендиректор концерну Олександр Васильченко. За його словами, теперішні ДСТУ знизили норми до вмісту клейковини в борошні. Отримати хліб високої якості з борошна, де мало клейковини, неможливо. Доводиться вводити добавки.

 

 

До хліба ще й меду

 

Ширше поглянути на проблему запропонував голова Гільдії хлібопекарів Франківська. «Хімізацію продуктів диктує торгівля, - зазначив Ростислав Кукурудз. - Супермаркети спонукають виробників застосовувати добавки. Їхня вимога - щоби продукт був дешевий і тривалий час не псувався. Плюс упаковка, яка забезпечує якнайдовший термін реалізації. Якщо виробник працює з великими торговими мережами, стає заручником. Може, він би й не хотів користуватися хімією і запихати паляниці в целофан. Але поставлений в такі умови».

Подібні тенденції притаманні і європейській хлібопекарній справі. Ростислав Кукурудз щойно повернувся з Любліна, де побував на «Святі хліба», що вже 17 років поспіль відбувається на початку вересня. «Є три напрями, за якими розвивається пекарська справа в Європі, - розповів він. - Перший - «біо», виготовлення натуральних продуктів з природних складників. Як-от хліб без дріжджів. Фактично - повернення до давніх рецептів і технологій. Другий тренд - «національні хлібні традиції». Споживачу пропонують спробувати щось нове. Третій - творчість на базі наявних технологій. Такі собі «фантазії на тему хліба»: хліб із чорносливом, горіхами, іншими натуральними складниками. Міняючи і міксуючи інгредієнти, виробники знаходять «фішку», яка виокремлює їх з-поміж інших. В умовах глобалізації і шаленої конкуренції все це приваблює споживача. На думку Кукурудза, вітчизняна хлібопекарська галузь розвиватиметься подібно.

 

 

Не вмієш пекти хліб, будеш пекти раків

 

Не вчи вченого їсти хліба печеного, мудро зауважує український фольклор. Але варто знати, який хліб їсти не слід. Отже, хліб має термін придатності. Для пшеничного - 24 години з часу випікання, житнього - не більше двох діб. «Через 12 годин після виймання з духової печі хліб дістає перші ознаки черствіння, - пояснює продавець фірмової крамниці Любов Микуляк. - Вважається, що через 36 годин він втрачає корисні властивості». Не відповісти на питання, чи свіжий хліб, продавець не має права. Дата його виробництва, година діставання з печі записані в документації. Накладну надають на вимогу покупця.

«Якщо, скажімо, по обіді ви купили хліб нічної випічки, то наступного ранку мусите його з'їсти. І купити свіжий, - застерігає пані Микуляк. - Краще не запасатися хлібом, а брати його щодня». Доцільно надавати перевагу місцевим продуктам, з огляду на засилля хліба з інших міст і областей. Хтозна, скільки часу ті буханці подорожували, лежали на складах і прилавках.

Головні ознаки якісного хліба такі. Зріз м'якуша має бути однорідний, без розривів і потовщень. Горбики на поверхні шкірки свідчать про хімічне «поліпшення» продукту. Слід остерігатися і дуже гарного зовні хліба. Мають бути невеликі пориви, що свідчить про природний процес росту. У хліба є питома вага. Відтак, булка не може бути завбільшки з батон. М'якуш на ножі означає, що хліб недопечений. Або може бути заражений картопляною паличкою: у теплі дістає затхлий запах, м'якуш липне до пальців, тягнеться. Такий продукт не можна вживати, не можна давати тваринам. Ніж, дошку, посуд після зараженого хліба потрібно обдати окропом, протерти 3%-вим розчином оцту, після чого добре просушити.

Якщо хліб кришиться - була використана пришвидшена технологія. Якщо крихт немає зовсім, велика імовірність хімічних домішок. Зле, коли хліб не «цвіте». Або «цвіте», та не черствіє. У таких буханках є стабілізатори і консерванти. Натуральний продукт пліснявіє впродовж трьох діб. Не слід купувати безформний чи плаский хліб - він буде кислим. Якісний буханець мусить мати опуклу скоринку.

«Тільки дегустатори і знавці тонкощів технології можуть визначити, який хліб є натуральним продуктом, а який - хімізованим», - розчаровує професійний кухар Галина Іжицька. П'ять останніх років для своєї родини вона постійно пече хліб вдома. Раз на тиждень, за давньою технологією. «Хліб - живий продукт. Він починає жити, перетворюючись, ферментуючи, вбираючи тепло живої людської руки, - каже пані Галина. - Є велика різниця у смаку між найдобрішим купованим і домашнім хлібом. Може, річ у тій дрібці любові, якою кожна господиня завжди приправляє свої страви для дорогих людей».

 

 

Наталія КУШНІРЕНКО,

Галицький кореспондент

 

До теми

«Живий» хліб

Закваска:

100 г сироватки (дзеру), 100 г житнього борошна чи борошна 2-го ґатунку. Замішати тісто, як на млинці. Киснути має дві-три доби при кімнатній температурі. Як забродить, підживити - додати ще по 100 г теплої сироватки і борошна. Дати знов, щоби закисло. Закваска готова. Зберігати в холодильнику в керамічному або скляному посуді накритою рушничком. Перед випіканням хліба, за кілька годин дістати закваску з холодильника і знову підживити. Коли почне «грати», можна використовувати. Те, що залишається в посудині, знову підживити і у холодильник.

Хліб:

Теплу кип'ячену воду і закваску змішати - 250 г води і 250 г закваски, додати чайну ложку солі, борошна - скільки забере. Замісити тісто, як на вареники, руками, змащеними олією. Виробляємо хліб та викладаємо у форму (заповнюємо навпіл), змащену олією. Форми з тістом складіть в попередньо нагріту (до 30 градусів) духовку. Хліб підходить 4-5 годин. Якщо закваски дати менше наполовину, то хліб підходитиме 6-7 годин. Випікати приблизно 1 годину при 180 градусів, далі пекти при спадній температурі (ефект печі) до 60 - 80 градусів, потім вийняти хліб, щоб не запарився.


Коментарі (0)

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

857
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3014
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1819
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3038
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

2206
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

2216

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

535

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

896

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

983

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2279
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

5914
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29629
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11528 2
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1304
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1534
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23761
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

2001
11.08.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

43888 1
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

533
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1246
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1534
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2535