Василь Мельник, на псевдо «Старий», родом з Івано-Франківщини. У цивільному житті він працював будівельником, звик створювати, а не руйнувати.
Як вказують, на початку повномасштабного вторгнення Василь Мельник разом з одним із товаришів добровільно пішов захищати Україну. Свою службу він розпочав у лавах Мукачівського прикордонного загону. Адаптацію до військового життя проходив на ділянці українсько-румунського кордону.
Пізніше, уже у складі бойового підрозділу, він вирушив на Житомирщину, на українсько-білоруський кордон. Під час бойового злагодження побратими дали йому позивний «Старий».
«У 35 років він був найстаршим серед колег, і це відчувалося не лише віком, а й життєвою виваженістю, спокоєм і внутрішньою стійкістю».
Перший безпосередній контакт із війною Василь мав на Авдіївському напрямі. Він згадує, що перші вісім днів були найважчими:
«Ворог завдавав ударів з різних видів озброєння, не даючи перепочинку ані вдень, ані вночі».
За цей час прикордонник навчився «чути війну»: розрізняти за звуками, що і звідки летить. Головне правило, яке він засвоїв, — щоб вижити, потрібно бути максимально уважним: дивитися, слухати та запам’ятовувати кожну деталь.
«Стійкості Василю додавали підтримка побратимів і рідних. Мама та сестра стали для нього моральною опорою, їхні слова і молитви він називає невидимим, але міцним щитом».
Рідні пишаються воїном, а сам Василь каже, що не робить нічого надзвичайного — просто виконує свій обов’язок, коли в його домі з’являється чужинець.
«Командири та побратими цінують «Старого» за спокійну вдачу, професійність і вміння виконувати складні завдання.
Зараз Василь Мельник перебуває на ротації і знову служить у Мукачівському прикордонному загоні. Він мріє створити сім’ю, мати власний дім і жити у мирній Україні, яку разом із побратимами захищає на фронті», — вказують у Західному регіональному управлінні Держприкордонслужби.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
