Дамоклові балкони

 

Хто відповідатиме, якщо у європейському місті Івано-Франківську когось із перехожих вб’є уламком від балкона?.. Журналіст «Галицького кореспондента» шукала відповіді на запитання, чому не ремонтуються аварійні фасади або хоча б не обгороджуються потенційно небезпечні місця.

 

У Великодній понеділок на вул. Мазепи, 9 обвалився на тротуар, де ходять люди, шматок фронтону з фасаду будинку. Брила упала за два метри перед мамою з двома малими дітьми.

 

«Могла статися трагедія. Я спеціально пройшовся вулицею Мазепи від 2-го номера до 11-го. Якщо підняти голову, там просто жахіття – все скоро на голови людям обвалиться. Балкони в аварійному стані. Неодноразово писав і повідомляв аварійну службу міськвиконкому – ніхто не реагує... Чекають на трагедію?» – нарікає на бездіяльність комунальників Петро Хмельовський, який мешкає на цій вулиці.

 

Випадок, коли перед жінкою з дітьми впав кавалок бетону, чоловік бачив на власні очі.

 

 

 

Як цегла з неба

 

Щодня під аварійними балконами на вул. Мазепи, 7 та 9, що готові ось-ось впасти з усією багатовіковою величчю, проходять тисячі людей. Але жодної заборонної стрічки тут немає. Власником згаданого будинку є кожен з місцевих жителів, а балансоутримувачем – комунальне підприємство «Єдиний розрахунковий центр».

 

«Щось поправити на будинку ми не маємо права, бо це пам’ятка архітектурної спадщини. Аби його торкнутися, треба багато проектів, погодження мають робити ліцензовані організації», – пояснює головний інженер «ЄРЦ» Мирон Джус. Він каже, що за ремонт будинку вже взялися. Понад півроку тому там розпочали роботи з ремонту даху, які прийматимуть 27 квітня. Не виключено, що коли підрядник встановлював ринву, то пошкодив фасад сусіднього 11-го будинку.

 

Після заміни покрівлі комунальники планували починати реставрацію фасаду, проект робіт складається із трьох томів. Вартість робіт за минулий рік становила мільйон гривень. Ціна реконструкції цього року, ймовірно, сягне за три мільйони…

 

Франківці свідомі того, що в міста небагато грошей на ремонт будинків і, зокрема, їхніх фасадів. Питання в іншому: чому тротуари під більшістю аварійних балконів надійно не загороджені? У переліку аварійних балконів більше сотні, а під небезпечним місцем навіть стрічечки не побачиш, не те що застережливих знаків. «Ми обгороджуємо, але там пішохідна зона, люди постійно рвуть стрічки», – стверджує Джус.

 

«Звісно, треба готувати спеціальну програму ремонту аварійних будинків та пам’яток архітектури, але немає коштів, немає програми. Депутати її не підтримали», – заявив директор департаменту житлово-комунального господарства Михайло Смушак.

 

За його словами, більшу частину реставраційних робіт та відповідальності мала б брати на себе міська влада, а що стосується балконів, то за них відповідає власник квартири. Балансоутримувач також зобов’язаний різними методами змусити власника підтримувати в належному та безпечному стані балкон. «Питання є, і його треба вирішувати. Надіємося, що нещасного випадку не трапиться», – каже Смушак.

 

 

 

Рух по колу

 

В Івано-Франківськупонад250, як це називають комунальники, “об’єктів” потребують ремонту. Згідно з рішенням міськради, департамент ЖКГ капремонтом не займається взагалі, відповідні обов’язки депутати переклали на «ЄРЦ».

 

Тим часом, в «ЄРЦ» запевняють, що вони зобов’язані тільки обстежити, задокументувати, повідомити в комунальний департамент та звернутися для виділення коштів. І кивають у бік міського відділу охорони культурної спадщини. Мовляв, є спеціальна структура, яка має дбати про те, щоби бюджетні кошти виділялися на ці потреби.

 

Керує цим відділом архітектор Ігор Панчишин. Він кілька років розповідає одну і ту ж історію про те, що власники споруд у середмісті мусили підписати охоронні договори. «Що тепер, за кожним бігати? Підписувати охоронний договір люди не хочуть. Вони хочуть гарний будинок, але не готові прикладати зусилля. Я не звинувачую мешканців, говорю про ситуацію, яка призвела до цього років 20 тому», – каже Панчишин.

 

Чиновник розтлумачує, що мешканці зобов’язані звертатися в обласний відділ охорони культурної спадщини і саме ця структура уповноважена укладати охоронні договори. До слова, в законі про охорону культурної спадщини йдеться про те, що навіть не маючи цих угод, власники зобов’язані здійснювати реставраційні роботи.

 

Закон же говорить чітко, що проводити будь-які ремонтні роботи на пам’ятці архітектури без спеціального реставраційного проекту заборонено. А реставрація – це тривалий процес, до того ж доволі коштовний. Та як можна спонукати власника вкладати пристойні гроші у фасад, коли він від держави отримав його у жалюгідному стані?

 

 

 

Як приклад вирішення цього питання, Панчишин наводить архітектуру Львова. Щоправда, тамтешні будівлі частково перебувають під захистом ЮНЕСКО, і, відповідно, фінансування на реставраційні роботи там надходить одразу з трьох джерел: міськради, від мешканців та з грантових коштів.

 

 

 

Нема крайніх

 

У рейтингу за кількістю найбільш аварійних споруд у місті лідирує вулиця Мазепи. Далі йдуть вулиці Шевченка, Грушевського, Незалежності, Гординського, Франка. В «ЄРЦ» є п’ять товстих томів з описом проблемних будинків Івано-Франківська, негайного втручання потребують півсотні будинків, чотири з яких – в аварійному стані. На модернізацію споруд та виконання ремонтно-реставраційних робіт КП просило 3 млн. гривень, не отримало наразі жодної.

 

«Тепер у Цивільному кодексі прописали обов’язки мешканців, а держава стала збоку і дивиться. Розвалиться – добре, розрівняємо і збудуємо новобудову, утримають мешканці – значить пощастить, – на завершення додає головний інженер «ЄРЦ». – Хочете знайти крайнього?.. Нам треба увесь центр обгородити бетонними конструкціями і заборонити там ходити. Будинки стихійно розвалюються».

 

У вищезгаданому будинку на вул. Мазепи комунальники спробують усунути небезпеку осипання балкона, але жодних інших ремонтних робіт не проводитимуть, допоки міськрада не прийме рішення стосовно фінансування.

 

Зачароване коло цієї проблеми наразі не вдалося розірвати. Винних у тому, що валяться фасади і балкони, не існує. Але, мабуть, тому, на кого, не дай Боже, впаде черговий шмат балкона, буде абсолютно «до лампочки», чи він належить місту, чи області, чи є приватною власністю. Хочеться вірити, що бодай у когось із владних мужів з’явиться бажання хоча б придумати, як надійно обгородити місця під небезпечними балконами. І офіційно визнати, що в місті існує проблема ветхих споруд, які не мають здатності до регенерації. А тому реставраційні роботи, бодай у невідкладних випадках, треба фінансувати негайно.

 

 

 

ПІД ТЕКСТ:

 

30 жовтня 2014 р. в Івано-Франківську на голову дівчині впав шматок карниза, коли вона йшла тротуаром повз будинок на вул. Бельведерській, 3. Постраждалу з травмою голови забрала швидка, від гірших ушкоджень її врятувала шапка з помпоном.

 

Ірина ТИМЧИШИН

Галицький Кореспондент


30.04.2015 Ірина ТИМЧИШИН 1316 0
Коментарі (0)

20.08.2025

Гендиректорка ПрАТ «Сегежа Україна» передала синові активи підприємства за 184 мільйони гривень, обійшовши санкції та завдавши державі збитків. Що стоїть за цією схемою? Фіртка з'ясовувала деталі кримінального провадження та схему, яка, за версією слідства, допомогла обійти санкції проти російських акціонерів.

1855
15.08.2025
Вікторія Матіїв

Дружина полеглого захисника Богдана Микицей розповіла журналістці Фіртки, яким був її чоловік — удома, серед близьких та на фронті.   

1672
10.08.2025
Олександр Мізін

Схеми з державною землею в Івано-Франківській та Львівській областях викривають системні зловживання: розкрадання коштів на врожаю, рейдерство, незаконна приватизація.

1329
07.08.2025
Лука Головенський

Про історію блаженної Едігни нам вперше в інтерв’ю розповів отець Володимир Війтович, настоятель головного Храму УГКЦ в Мюнхені.

2610
06.08.2025

Фіртка зібрала офіційну статистику щодо внутрішньо переміщених осіб в Івано-Франківській області. За цими цифрами — реальні життя людей, зі своїми радощами та бідами, які прагнуть гідного майбутнього попри всі виклики.

6243
30.07.2025
Олег Головенський

Фіртка поспілкувалася з Олександром Красовицьким —письменником та видавцем, генеральним директором та власником харківського видавництва «Фоліо».   

5388 26

Східне християнство — найпоширеніша релігійна традиція в Україні. Православна церква України і Українська греко-католицька церква мають подібний устав і обряди, і вони глибоко вкорінені в українську культуру.  

152

Цього дня, рівно 148 років тому, 22 серпня 1877 року народився мій прапрадід Самійло Головенський. Він був козацького роду, заможним, володів 30-ма гектарами поля та млином. В радянські часи його назвали «куркулем».

638

Вмираючи, сер Ніколас Горацій Аспер марив пророцтвами Нострадамуса, вавилонським краєзнавством і курсами лондонської біржи, співав псалми і сури арабською, пророкував Антихриста (в його арабському варіанті – Джаджала) і спілкувався з астральними привидами давніх царів.

539

Існує такий народний вислів: «в церковному календарі кожен день свято» і це частково правда, а частково ні. Використання цього виразу звучить як висміювання релігійної традиції.

649
19.08.2025

Цьогоріч на Івано-Франківщині зафіксували зниження виробництва меду та скорочення кількості бджолосімей. Водночас споживчі ціни продовжують зростати.  

1938
15.08.2025

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

798
11.08.2025

На Прикарпатті аграрії вже зібрали третину врожаю зернових та зернобобових.  

637
19.08.2025

У Гошеві відбудеться молодіжна піша проща, присвячена молитві за Україну.  

617
14.08.2025

У селі Старуня 22 серпня 2025 року відбудеться урочисте освячення храмового комплексу Блаженного священномученика Симеона Лукача.  

1538
11.08.2025

Нічні чування відбудуться з 12 на 13 серпня в Погінському монастирі, що на Івано-Франківщині.  

941
06.08.2025

У день Преображення Господнього, 6 серпня, в івано-франківських храмах традиційно відбулося освячення плодів та кошиків із дарами врожаю.  

1004
05.08.2025

Журналістка Фіртки поспілкувалася з учасниками івано-франківського гурту LaBlur, які розповіли, як зароджувався їхній колектив, чому музика — це їхній порятунок та як вони поєднують творчість із благодійністю.  

1056
23.08.2025

Лише в серпні поточного року українськими дронами були вражені, деякі по кілька разів, сім великих нафтопереробних підприємств Росії та інша інфраструктура. Загалом враженими виявилися підприємства, які забезпечують 14% ринку пального Росії. Частина підп

208
16.08.2025

Так виглядає, що Трамп принижений путіним. Трамп ризикнув, поставивши на кон хоч і не все, але багато. І програв. Перед самітом на Алясці він заявляв, що якщо не досягне за результатами особистої зустрічі припинення вогню в Україні, то буде незадоволеним. Припинення вогню він не отримав. Але після тригодинних переговорів заявив, що оцінка зустрічі — «десять з десяти».  

942
07.08.2025

Президент України Володимир Зеленський посів друге місце в рейтингу світових політиків за позитивним сприйняттям у США. Вище тільки Папа Лев ХІV.  

724
05.08.2025

Росія продовжує втрачати позиції на європейському газовому ринку, де домінувала з ще радянських часів.

807