Кожна порядна екскурсія мусить мати об’єкт, де можна загадати бажання.
Наприклад, у Львові для цього треба поцілити у капелюх сажотруса на даху «Будинку Легенд», у Мукачеві – потерти руку князю Коріятовичу, а в Золочівському замку – запхати палець у дірку в камені тамплієрів. У Івано-Франківську із загадуванням бажань колись було досить сутужно, втім, часи міняються, і ми теж можемо дещо запропонувати туристам, яким бракує щастя, пише Репортер.
На майдані Шептицького стоїть велика металева арка. Це подарунок ковалів на 350-річчя нашого міста. Прямо під аркою у тротуарну плитку вмурований металевий диск розміром із каналізаційний люк.
На ньому є напис: «Арка міського права. Присвячується наданню місту Станіславів сувереном Яном Казимиром привілею на міське самоврядування (Магдебурзьке право). Встановлена 4 травня 2012 р». Отже, туристи підмітили, що якщо стати на цей диск і загадати бажання ще раз побувати у Франківську, то обов’язково повернешся.
А на стометрівці стоїть металеве «Дерево щастя», яке має репутацію ледь не місця сили. Його встановили у 2009 році, і спочатку молодята вішали туди колодки, вважаючи, що після того шлюб стане міцнішим.
Дерево швидко обросло металобрухтом, тож ковалям довелось оперативно зрізати замки, аби кована скульптура не завалилась. Потім франківці там активно гойдалися і під час цього процесу теж загадували бажання… доки не зламали. Ковалі знов полагодили та підняли вище, тож тепер всістися на гойдалці можуть хіба діти, яких підсадять батьки.
Втім, навіть після цього дерево продовжує дарувати людям щастя. Достатньо загадати бажання та лівою рукою (обов’язково лівою, адже справжнє бажання має йти від щирого серця), потерти яблуко, яке залізна змія тримає у пащі. Після чого чекаємо, поки бажання здійсниться, при чому не обов’язково біля дерева.
Мало хто знає, але у парку Шевченка, біля Лебединого озера, є «Камінь Любові». Його, за підтримки мера та інших спонсорів, подарували закоханим міста Віктор та Олексій Шкабури 8 травня 2010 року. Під скульптурою ангела на полиці лежить сірий камінь, привезений з Кани Галілейської.
У цьому біблійному місті Ісус Христос сотворив своє перше чудо – на весіллі, куди його запросили, забракло випивки і він перетворив звичайну воду на першокласне вино. На таблиці збоку написано: «Доторкніться на щастя до цього каменя та попросіть у Господа, щоб Ваша любов була такою ж міцною, як ця частина Святої Землі, з того самого місця, де Ісус благословив наречених».
Крім наречених, Камінь кохання допомагає і самотнім. Якщо хлопець чи дівчина, які не мають пари, доторкнуться до каменюки і загадають зустріти свою половинку, то так воно і станеться. Кажуть, результат значно кращий, ніж на сайті знайомств «Мамба».
Ще одна «любовна» пам’ятка стоїть біля готелю «Надія». Це «Лавка закоханих», яку відкрили в червні 2014-го. Її виготовили студенти інституту мистецтв із двох перехрещених дубових колод.
Дерево символізує дві переплетені долі, адже на лавці люблять фотографуватися молодята, які грають весілля у готельному ресторані.
На відкриття запросили карпатського мольфара, який «зарядив» її енергією вічного кохання, щасливого шлюбу і сімейного щастя. Відтоді кажуть, якщо закохана пара поцілується на цій лавці, то пронесе своє кохання через ціле життя.
Але й тут треба бути обережним. Подейкують, що якось на цій лавочці попили пивка два товариша і… закохалися один в одного.
Одним із найсимпатичніших пам’ятників Франківська є статуя бургомістра Ігнація Камінського, що стоїть поблизу кав’ярні «Профітроль». Це був найкращій міський голова за всю історію.
Саме Камінський відбудовував Станиславів після нищівної Мармулядової пожежі, за його каденції запрацював газовий завод, прокладалися нові вулиці та площі, будувались школи, звели ратушу та відкрили публічну бібліотеку.
Пам’ятник у 2015 році виготовив ужгородський скульптор Михайло Колодко. Біля кав’ярні він стоїть тому, що ніби завдяки пану Ігнацію у Станиславові стали робити тістечка профітролі або еклери.
Між іншим, бургомістр має ще одну властивість – він теж може виконувати бажання. Але не треба просити його про кохання, здоров’я та щастя. Камінський був прагматиком і допомагає у вирішенні суто матеріальних питань. Для цього потрібно потерти його перстень. Робити це можна будь-якою рукою – він чоловік не вибагливий.
А ще в нашому місті є пам’ятник пластунам поблизу обласної дитячої бібліотеки у сквері Міцкевича. Його відкрили у 2012-му на честь 100-річчя пласту в Україні. Якщо придивитись, то на колоді, якою крокує хлопець, причаївся маленький равлик. Його теж труть і загадують бажання. Але виповнюється воно лише у пластунів.
