Верховна Рада попередньо повернула в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів, а також запустила ліквідацію Держгеокадастру.
Відповідний законопроєкт №2194 в першому читанні підтримало 272 депутатів.
По фракціях:
Слуга народу - 230; Батьківщина - 0; Голос - 17; Опозиційна платформа "За життя" - 0;За майбутнє - 9; Позафракційні - 16 ; ЄС - 0.
Головні зміни, які пропонуються документом, можна звести до трьох позицій.
По-перше — сільським, селищним і міським радам повертаються повноваження щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів.
Тобто, землі повертаються до комунальної власності.
"Органи місцевого самоврядування у даний час контролюють лише близько десятої частини неприватизованих земель. Водночас управлінські рішення щодо землі, які приймаються призначеними із Києва чиновниками територіальних органів Держгеокадастру, далеко не завжди можуть розглядатися як такі, що відповідають інтересам сільських громад", - зазначається в пояснювальній записці.
Усі місцеві громади були позбавлені цього права з 1 січня 2002 року із набранням чинності Земельного кодексу.
По-друге — документ пропонує відмовитись від існування "спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин", тобто від Держгеокадастру.
Передбачається, що його замінить сервісний орган, який буде займатись кадастровою діяльністю та геопросторовими даними.
Автори проєкту відзначають, що державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) із її територіальними органами є п’ятим за величиною штату цивільним відомством країни, що представлений на рівні кожного району та/або міста.
Утримання Держгеокадастру у 2017 році обійшлося платникам податків в Україні у 1,11 млрд грн, а у 2018 році — 1,9 млрд грн.
По-третє — відбувається дерегуляція земельних відносин.
Зокрема, скасовується необхідність погоджувати з Кабміном питання продажу іноземним компаніям земельних ділянок несільськогосподарського призначення державної і комунальної власності.
"Вказані норми обмежують можливість внесення інвестицій в економіку України і не є обґрунтованими. Крім того, їх достатньо легко обійти, придбавши земельну ділянку на українську юридичну особу, а потім відчуживши її на користь іноземної юридичної особи", — наголошують автори.
Також передбачається надати місцевим органам право самим змінювати цільове призначення земельних ділянок приватної власності. Сьогодні ці погодження здійснює Верховна Рада, проте, як зазначають автори, ці повноваження Рада майже не реалізує.
"За три останні скликання парламентом не було прийнято жодного рішення із зазначеного питання, хоча зміна цільового призначення вказаних земель застосовується досить широко із застосуванням різноманітних схем з обходу закону", — наголошується в пояснювальній записці.
Крім цього, планується надати місцевим органам функції зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.
