Повномасштабна війна кардинально змінила роботу українських медиків. Зросла кількість пацієнтів із важкими пораненнями, а лікарям довелося швидко адаптуватися до нових викликів.
Про це розповів нейрохірург Ігор Полях у програмі Любов і війна, пише Фіртка.
За його словами, за роки війни суттєво змінилися як характер травм, так і підходи до роботи з пацієнтами.
«Життя змінилося кардинально. На тлі війни довелося багато чому навчитися. Змінилася структура пацієнтів. Вони складні як фізично, так і морально.
Інколи з ними потрібно працювати не лише як лікарю, а й проявляти людяність і підтримку. Коли створюємо відповідні умови для відновлення, пацієнти значно краще проходять реабілітацію після поранень», — зазначив лікар.
Нейрохірург розповів, що якщо до початку повномасштабної війни пацієнти з тяжкими ураженнями периферичних нервів траплялися нечасто, то нині їх кількість зросла в рази.
«До війни такий пацієнт міг бути один на місяць. Зараз я проводжу по дві операції на день. Дуже великий обсяг поранених і травмованих людей», — наголосив Ігор Полях.
Лікар пояснив, що нейрохірургія не обмежується лише операціями на головному мозку.
«У багатьох людей нейрохірург асоціюється виключно з операціями на мозку. Насправді це значно ширше поняття. Окрім головного мозку є спинний мозок, хребет, периферичні нерви.
Також ми займаємося лікуванням больових синдромів та інших складних станів, які суттєво впливають на якість життя людини», — сказав фахівець.
За словами Поляха, його заклад спеціалізується на плановій хірургії, тому до медиків найчастіше потрапляють військові з наслідками бойових травм.
«До нас приходять військовослужбовці вже з наслідками поранень. Якщо це поранення голови — займаємося відновленням дефектів черепа, лікуванням наслідків травм, гідроцефалії та інших ускладнень.
Так само працюємо з пораненнями спинного мозку, хребта та периферичних нервів», — розповів нейрохірург.
Він зазначив, що сучасна медицина дозволяє рятувати навіть пацієнтів із надзвичайно важкими пораненнями.
«Зараз пацієнти дуже рідко помирають на операційному столі. Якщо людина має шанс на життя і є показання до оперативного втручання, сучасна медицина дозволяє ефективно боротися за її порятунок», — пояснив лікар.
Ігор Полях детально описав шлях пораненого військового — від моменту евакуації до реабілітації.
«Спочатку пацієнта доставляють до військового шпиталю, де проводять первинне лікування. Якщо це проникаюче поранення голови, нейрохірурги видаляють уламки, усувають крововиливи, зменшують тиск на мозок.
Після стабілізації стану пацієнта евакуюють у спеціалізовані медичні заклади, де розпочинається тривалий процес відновлення», — зазначив медик.
За словами лікаря, навіть після кульового поранення голови людина може повернутися до активного життя.
«У нас був пацієнт, якого спочатку прооперували у військовому госпіталі, потім він проходив лікування та реабілітацію, а згодом потрапив до нас.
На момент виписки він активно користувався телефоном, спілкувався з іншими пацієнтами. Так, певні порушення можуть залишатися, але сучасна медицина дозволяє багатьом людям після таких поранень повернутися до повсякденного життя», — розповів Полях.
Водночас лікар наголосив, що частина пацієнтів після важких травм залишаються людьми з інвалідністю та потребують постійної підтримки.
«Є пацієнти, які не можуть себе обслуговувати самостійно. Ми намагаємося співпрацювати з громадами, щоб такі люди не залишалися без уваги, регулярно проходили реабілітацію та за потреби отримували подальше лікування», — зазначив нейрохірург.
На запитання про професійне вигорання Ігор Полях відповів, що продовжувати працювати допомагають дисципліна та усвідомлення важливості своєї справи.
«Потрібна дисципліна. Також важливо розуміти, що ти ще потрібен людям, що це не рутина, а постійний розвиток. За час війни медицина зробила великі кроки вперед. Війна, на жаль, стимулює прогрес, зокрема й медичний», — підсумував Ігор Полях.
Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!
Читайте також:
Як зберегти серце здоровим: інтерв'ю з лікаркою-кардіологинею Віталією Гутак
