«Думала російською, а говорити треба було українською»: як студентка з Донеччини адаптувалася в Івано-Франківську

Студентку Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Яну Безуглу повномасштабне вторгнення застало у рідному Мирнограді на Донеччині.

Згодом дівчина переїхала до Івано-Франківська, де змогла адаптуватися до нового середовища та активно долучилася до допомоги українським військовим.

Про переїзд, мовний бар’єр і знайомство з місцевими діалектами Яна Безугла розповіла журналістці Фіртки.

Дівчина виросла у російськомовному середовищі, хоча навчалася в українській гімназії.

«У мене всі предмети викладалися українською, я ніколи не вивчала російську мову. Я не вмію нею писати, не знаю алфавіту, але розмовляла російською, бо так було в оточенні», — каже студентка.

Рішення перейти на українську дівчина ухвалила ще до переїзду. За словами Яни, це було пов’язано як із новим середовищем, так і з війною.

«Я знала, що якщо їду в Івано-Франківськ, то переходжу на українську. Але перехід виявився непростим. Під час вступу в мене була усна співбесіда українською — мову я знаю, але говорити було дуже складно, бо думала російською і не могла швидко перекласти думки».

Звикання до нової мовної реальності тривало певний час.

«Було складно навіть звикнути чути себе українською. Після 15 років російської — це різкий перехід. Спілкування з одногрупницями з різних регіонів, зокрема з Гуцульщини та Закарпаття, сильно вплинуло на моє мовлення. Я швидко перейняла їхні звички й навіть діалекти — вийшов такий мікс слів».

Деякі слова спочатку викликали подив.

«Перший тиждень: мене питають — будеш канапки? Я погодилась, а потім бачу, що це бутерброди. Було дуже смішно».

Серед незвичних для неї слів були також «баняк», «слоїки» та «вуйко». З часом студентка звикла до них і навіть почала використовувати у повсякденному житті — наприклад, «канапки», «капці» чи «пляцки».

Період адаптації в новому місті тривав близько двох місяців і був емоційно складним.

«Перший місяць я дзвонила мамі кожного дня, виходила на балкон, плакала і казала, що хочу повернутися додому», — пригадує Яна.

Спочатку мовний бар’єр впливав і на сприйняття її іншими.

«Я тоді говорила більше суржиком, і коли через рік ми це згадували, одногрупниці сказали, що спочатку думали, ніби я проросійська».

За словами дівчини, її мама найбільше хвилювалася, що доньку можуть упереджено сприймати через походження. Втім, із відкритою дискримінацією вона не зіштовхнулася.

«Мама боялася, що мене будуть зачіпати через те, що я з Донецької області. Але я такого не зустріла. Хіба що деякі люди спочатку трохи скептично ставилися».

Тема рідного міста на той момент залишалася для неї надто болючою, тому вона одразу окреслила особисті межі.

«Для мене це було табу. Якщо хтось починав говорити про рідне місто, я просила змінити тему. І після цього питань не було».

Переїзд без батьків у зовсім інший регіон змусив Яну швидко подорослішати.

«Я переїхала у 15 років абсолютно сама. Коли вперше треба було йти в лікарню, думала: як без мами? Дуже швидко з’явилася самостійність. Це було: або ти, або тебе».

Згодом оточення стало підтримкою, а не бар’єром.

«Друзі казали: у нас є подружка з Донецької області — це круто. Вони підтримували мене».

Студентка також активно долучалася до волонтерських ініціатив і допомоги військовим.

«Я допомагала збирати кошти для армії ще тоді, коли була вдома».

Попри всі труднощі, досвід переїзду суттєво змінив її життя та характер. За словами Яни, він зробив її сильнішою та впевненішою в собі.

Більше читайте в матеріалі: «Вижила під обстрілами та стала волонтеркою»: історія донеччанки, яка знайшла дім в Івано-Франківську


Підписуйтесь на канал Фіртки в Telegram, читайте нас у Facebook, дивіться на YouTubе. Цікаві та актуальні новини з першоджерел!


Читайте також:

«Наші Котики»: як ветеран Роман Турик відкрив та розвиває зоомагазин в Івано-Франківську (ФОТО)

Повернувся за пораненим та загинув: історія життя та чину прикарпатського бійця Миколи Прокопишина

Отримав поранення в день загибелі брата: історія воїна Станіслава Дейни, який лікується в Івано-Франківську (ФОТО) 


Коментарі ()

07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

1733
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

1940
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5105
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

20860
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2793
18.05.2026
Олександр Мізін

Реальні схеми 2025-2026 років, методи кримінального рейдерства та чому новий Цивільний кодекс №15150 може відкрити епоху масового відбирання нерухомості — ексклюзив від Фіртки.

3319

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

704

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1467

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1478

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

2025
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

8743
05.06.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

3867
01.06.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

5484
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

474
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

4794
02.06.2026

У День Зіслання Святого Духа, першого червня, в Яворові на Косівщині відзначили престольне свято храму Святої Трійці та 100-річчя з часу спорудження нинішньої святині.

4026
31.05.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

10641 1
09.06.2026

Про фестивалі під час війни, навіщо місту інтердисциплінарні події та як скандали впливають на культурний простір — Фіртці розповів директор Простору інноваційних креацій «Палац» Володимир Гайдар.

2289
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1295
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1257
12.05.2026

11 травня 2026 року, між фракціями «Зелені — Рожевий список», «Соціал-демократична партія Німеччини» та «Вільні демократи — Вільні виборці» у міськраді Мюнхена відбулося підписання коаліційного договору, що позначає нову віху в мюнхенській та німецькій політичній історії, а також важливий урок для повоєнної України.   

2003
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

2371