Екологічні партизани: в селі на Прикарпатті люди самовільно вже двічі перекрили розсолопровід

 

Не дочекавшись від влади належного реагування на своє звернення, мешканці Кропивника перекрили розсолопровід, яким розсоли зі хвостосховища №2 закачують у шахтні виробітки рудника “Ново-Голинь”.

 

Люди вимагають наукового обгрунтування та висновків відповідних фахівців про те, як вплине заповнення розсолами шахтних виробіток рудника “Ново-Голинь” на стан земної поверхні. На сьогодні у селі чимало будинків, на яких з’являються тріщини через просідання землі.

 

Днями відбулося засідання районної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Першим було питання “Про хід виконання робіт щодо заповнення шахтних виробіток рудника “Ново-Голинь”, що знаходиться на території Кропивницької сільської ради”. До депутатів Кропивницької сільської ради з листом звернулися мешканці частини села. Люди вимагали від сільського голови скликати відкриту “екологічну” сесію сільської ради чи загальні збори жителів села і прийняти рішення про термінову зупинку заливки розсолів у хвостосховище.

 

Сільський голова Михайло Барнич звернення переадресував районній комісії з надзвичайних ситуацій. Безпосередньо на засіданні комісії член комісії, мешканець Кропивника, екс-сільський голова Любомир Бреславський резюмував:

 

— У селі останнім часом відбувається інтенсивне просідання земної поверхні долішньої частини села. Візуально земля просіла приблизно на 2 метри. З 30 жовтня 2011 року ДП “Калійний завод” відновив закачку розсолів із хвостосховища №2 у шахтні пустоти рудника Ново-Голинь”, використавши при цьому новозбудований розсолопровід, яким планувалося скидати розсоли з хвостосховища №2 у Домбровський кар’єр. На гіркому досвіді рудника “Калуш” усі вже переконалися, що рідку фракцію не можна закачувати у шахтні виробітки, бо це призводить до деформації земної поверхні.

 

Загалом, заливка рудника “Ново-Голинь” розпочалася 15 років тому. За висновками фахівців, рудник може вмістити 12,5 млн. кубометрів розсолів, з яких уже залито трохи більше 12 млн. Уже заповнені шахтні пустоти під селом Сівка Калуська, частково — під Кропивником. За словами Володимира Матійціва, маркшейдерська служба ДП “Калійний завод” проводить постійний моніторинг просідання земної поверхні. З 1968 року, відколи були закладені спостережні станції, науковці наміряли 300 мм просідання земної поверхні.

 

— Є у селі і більші просідання — на вул. Шахтарській, шахтні виробітки якої ще не залито розсолами. Хоча немає гарантії, що розсоли туди не “прорвалися”, — зізнається Володимир Матійців. — За прогнозами, впродовж 100-150 років земна поверхня під Кропивником просяде на 28 метрів, під Сівкою Калуською — на 19 метрів. Але ці розрахунки велися, не враховуючи заливку розсолів. Як поводитиме себе земна поверхня після заливки — невідомо.


Ситуація погіршуватиметься

 

У заступника директора ДНДІ галургії, завідувача геологічною лабораторією Юрія Садового — позиція кардинально інша. На його думку, заливка рудника розсолами була не до кінця виваженим кроком. Варто було здійснювати поступову закладку сухим матеріалом, як це роблять на переважній більшості шахт у країнах Європи, де на різних флангах подібних підприємств одночасно здійснюють видобування покладів, суху закладку частини виробленого простору, надійно захоронюють небезпечні для зберігання на земній поверхні відходи, проводять екскурсії та оздоровлюють хворих.

 

— Заливка розсолами рудника не вплине позитивно на стан земної поверхні, — стверджує Юрій Садовий. — Зволоження породи зменшує її міцність до 10 разів. Однозначно буде відбуватися інтенсивне просідання, а розсоли потраплятимуть у водоносні горизонти. Тому впевнено стверджую: площа, на якій розташоване село, буде просідати, триватиме підтоплення грунтовими і заболочення, забруднюватимуться річки і криниці.

 

Як приклад, науковець наводить рудник “Калуш”.

 

— Затоплення розсолами підземних порожнин у соленосній товщі не припиняє процесу просідання земної поверхні над ними. Про це зокрема переконливо свідчить досвід “ліквідації” виробіток на руднику “Калуш”. Там було поставлено своєрідний експеримент: уперше у вітчизняній практиці заповнено шахтні порожнини глинистою пульпою з гранично насиченими розсолами, які б мали бути інертними до порід гірничого масиву. Очікувалося, що процес просідання призупиниться, а провальні вирви на поверхні не утворюватимуться. Однак, як показує досвід провальні воронки утворюються, причому — щораз більші. А рідка фаза (розсоли) із затоплених виробіток витискається у водоносний горизонт і річкову систему. І так триватиме, поки система не стабілізується, тобто не стане більш-менш однорідною, — каже Юрій Садовий.

 

Так, коли пустоти рудника “Калуш” почали заливати, то прогнозувалася, що земна поверхня за 200-300 років просяде в окремих місцях всього на 7 метрів. А буквально за кілька років там утворилися величезні воронки. Загалом, на руднику до сьогодні вже утворилися 24 провальні воронки. Найбільша — глибиною 32 метри — виникла у 2008 році посеред городу однієї із мешканок Калуша.

 

На думку Юрія Садового, зараз уже дуже важко зробити однозначний висновок про те, чи варто зупинити заливку розсолів, чи продовжувати це робити. Однак повноцінні, а не фрагментарні та епізодичні роботи з контролю за станом земної поверхні та водоносного горизонту проводити вкрай необхідно. При цьому влада повинна також терміново вирішити, що робити із розсолами хвостосховища. Перекачування розсолів із хвостосховища №2 у Домбровський кар’єр, як це передбачено так званим проектом консервації, призведе до ще більшого погіршення екологічної ситуації на Калущині: водоносний горизонт буде інтенсивно засолюватися, а для калушан відсутність питної води може вилитися у катастрофу.

 

Між тим, процес засолення інтенсивно розвивається і рухається у напрямку водозаборів міста. Уже зараз у місті на вул. Долинській концентрація солі у криницях становить 80 г/л при нормі 0,5 г/л. У р. Кропивник, біля хвостосховища №1, концентрація солі — 50 г/л, а у свердловині біля хвостосховища №1 — 150 г/л. Єдиним раціональним виходом із ситуації, що склалася, є спорудження установки з переробки розсолів, накопичених у Домбровському кар’єрі та хвостосховищах. — Місцева влада, насамперед, мала би бути зацікавлена у моніторингу ситуації, — стверджує Юрій Садовий. — І — віднаходити для цього кошти. Так, для того, щоб провести цілий комплекс досліджень, у який, зокрема, входить повноцінне спостереження за станом земної поверхні на всій площі розташування всіх шахтних полів, і на основі цих даних — об’єктивний прогноз розвитку зсувних процесів, створення повноцінної моніторингової мережі за станом водоносного горизонту у вигляді спостережних свердловин, — потрібно близько півмільйона гривень на рік. Між тим, цього року на виконання робіт із моніторингу ДНДІ галургії з державного бюджету було виділено 25 тис. гривень (враховуючи зарплату, податки, енергоносії та ін. — Авт.).

 

Влада рекомендує терміново почекати

 

Голова Калуської райдержадміністрації, голова районної комісії з питань техногенно-економічної безпеки та надзвичайних ситуацій Василь Петрів на засідання комісії резюмував: комісія не має права прийняте рішення про термінову зупинку закачки розсолів.

 

— На мою думку, заливати розсоли у шахтні пустоти — неправильно. Але над цим неправильним рішенням працювали інститути і науковці, — стверджує Василь Петрів. — Що робити зараз — невідомо. Тим більше, що науковці не мають одностайної думки. Одні стверджують, що не можна припиняти заливку, оскільки це активізує просідання, інші — вимагають зупинити роботи. Кожен інститут має свою точку зору, і її — відстоює. А що робити нам, виконавцям? Крім того, хоча у президентському указі і фігурували села Кропивник та Сівка Калуська, реальних коштів на вирішення екологічних проблем район не отримав. Тому районна влада запропонувала альтернативне рішення: звернутися до обласної влади з тим, щоб на рівні наукових інститутів терміново була розглянута дана проблема і прийняте відповідне рішення. Між тим, за словами директора ДП “Калійний завод” Ігоря Корчинського, на наступний рік не передбачені кошти на продовження ліквідації рудника “Ново-Голинь”. Тому вже 1 січня підприємство може перекрити вентиль і припинити закачку розсолів. — Усі роботи щодо ліквідації рудника ми проводимо згідно з відповідним проектом, адже я не можу користуватися чиєюсь особистою думкою, а тільки — офіційними висновками, — резюмує Ігор Корчинський. — Хоча проектом передбачено закачку не просто рідких розсолів, а і пульпи. Але її не було де брати. У 2001 році ДНДІ галургії розробив технічні рекомендації, за якими дозволив закачувати у шахти розсоли хвостосховища №2 та Домбровського кар’єру за умови їхньої певної концентрації.

 

Як стало відомо “Вікнам”, на вихідних мешканці Кропивника самовільно перекрили розсолопровід і вимагають зупинити роботи до того часу, поки науковці винесуть своє рішення. У принципі, позиція мешканців села зрозуміла, адже над пустотами розташовані їхні домівки, у яких живуть не статистичні, а — реальні сім’ї. Водночас, загальновідомо, наскільки держава бере на себе відповідальність та матеріальні зобов’язання після екологічних катастроф і надзвичайних ситуацій.


Як повідомив у коментарі “Вікнам” Ігор Корчинський, керівництво ДП “Калійний завод” за результатами “акції” мешканців села звернулося до правоохоронних органів. Дії кропив’ян класифікують як перешкоджання веденню господарської діяльності. Сума збитків наразі обраховується, а закачування розсолів — відновлено. Між тим, у середу мешканці Кропивника повторно перекрили розсолопровід. Дійшло до конфлікту з дирекцією заводу та — міліцією. Люди не дозволили посадовцям та правоохоронцям наблизитися, доки тривало перекриття розсолопроводу. А потім, коли правоохоронці зробили спробу затримати активістів, відмовилися їх видати. Кропив’яни, під супроводом міліції, дружно відступили у село. Голова РДА Василь Петрів повідомив “Вікнам”, що винні відшкодовуватимуть матеріальні збитки. Зустріч із громадою — поки що тільки планують.

 

Газета ВІКНА


24.12.2011 2091 0
Коментарі (0)

17.08.2026
Вікторія Матіїв

Чому громадам важливо перетворювати екскурсантів на туристів, як штучний інтелект змінює галузь і чому майбутнє Прикарпаття може бути за Дністровським каньйоном — в інтерв’ю Фіртці розповів начальник відділу туризму Івано-Франківської обласної військової адміністрації Віталій Передерко.

1223
15.08.2026
Олександр Мізін

Фіртка вже писала про схеми шахрайства та чорних рієлторів, детально аналізуючи, як аферисти обирають жертв серед самотніх чи вразливих верств населення. Утім, постає логічне запитання: як звичайному покупцеві захистити себе під час угоди як на первинному, так і на вторинному ринках нерухомості?

1339
11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

1199
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

3325
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

2141
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

3312

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

835

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

1167

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

1245

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2538
18.08.2026

Тривалий стрес впливає не лише на емоційний стан, а й на харчову поведінку та роботу травної системи. У цей період може посилюватися тяга до солодкого, зникати апетит, а після їжі — виникати спазми чи відчуття важкості.  

395
16.08.2026

Цукор — один із найбільш суперечливих інгредієнтів у нашому харчуванні. Його звинувачують у розвитку ожиріння, діабету, “залежності” та навіть депресії. Але чи справді потрібно повністю уникати цукру? Або ж питання лише у його кількості?  

6142
12.08.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

6157
18.08.2026

У суботу, 12 вересня, напередодні свята Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього, відбудеться проща спільноти «Матері в молитві» ІФА до Гошева.

497
14.08.2026

Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав 13 серпня вдруге відвідав Івано-Франківську обласну дитячу клінічну лікарню. Він поспілкувався з медиками, відвідав маленьких пацієнтів та Центр ментального здоров’я при лікарні.  

755
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

1589
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1806
15.08.2026

Недостатнє фінансування, кадровий голод і відсутність системної державної політики у сфері культури — ключові виклики, з якими стикається краєзнавчий музей «Бойківщина» Тетяни й Омеляна Антоновичів.

16527
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

860
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1528
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1792
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2790