ГЕС на Дністрі: природа в обмін на енергетичну незалежність?

 

/data/blog/129329/7deb20ade5ec435e8674ac0e91312673.jpeg

 

Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд схвалив у липні 2016 року, викликала негативну реакцію серед жителів сіл, розташованих на березі Дністра. Вони впевнені: долина верхньої течії ріки внаслідок зведення каскаду ГЕС зміниться до невпізнаваності – частина сіл зникне повністю, частині загрожуватиме екологічне лихо, адже в надійність сучасних українських гідротехнічних конструкцій тут не вірять. Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту.

 

Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак не всі з цим погоджуються. Так, громада села Нижнів на Івано-Франківщині провела збори, на яких одноголосно проголосувала проти зведення ГЕС на території сільської ради.

 

«Ми саме тому і переживаємо, що ця гребля буде ненадійною. Поки що в нас в державі як стається? Є строк придатності будь-якого об’єкту, але, на жаль, в нас використовується, що вже термін придатності пройшов, а експлуатація відбувається далі. Аж поки не виникне якесь стихійне лихо. Коли вже повернути назад нічого не можна, тоді починають шукати винного – а чому використовувалося, якщо вже мало бути закрито. Це для прикладу я кажу. Тому я впевнена у цьому, що гребля – це дуже небезпечно, і ніхто ніякої гарантії не може дати», – каже сільський голова села Нижнів на Івано-Франківщині Леся Ковалюк.

Однак Леся Ковалюк не виключає, що селян можуть спробувати задобрити великою фінансовою компенсацією. Дехто з них вже почав готуватися до такого розвитку подій. Селяни приватизують землю та реєструють родичів за адресами, які теоретично можуть потрапити під затоплення, каже житель села Нижнів Дмитро Романишин.

 

Романишин є депутатом Тлумацької районної ради і виступає категорично проти будівництва ГЕС. На його думку, це повністю знищить природу Дністровського каньйону, значна частина якого належить до Національного природного парку. Окрім того, це потребуватиме значних коштів на переобладнання транспортної мережі. Адже в Нижневі, наприклад, розташований єдиний на 50 кілометрів течії Дністра міст, збудований ще за Австро-Угорщини.

 

Через нього проходить основна транспортна артерія між Івано-Франківськом та Тернополем. Тому перспективу для регіону Дмитро вбачає, насамперед, не у масштабних гідроенергетичних проектах, а у розвитку туристичної інфраструктури.

 

«Туристичний потенціал – він даватиме свої дивіденди, і люди зможуть розвивати ті території, на яких вони сьогодні проживають. Оскільки там немає промисловості – з одного боку, це погано, бо немає робочих місць, немає доходів в місцевий бюджет, з іншого боку – це все таки зберігає природу, зберігає тваринний світ, рослинний світ. Тим більше, що це початок Дністровського каньйону» – каже Дмитро Романишин.

 

Уряд навіть не звернув увагу, що порушує низку законів – експерт з розвитку туризму

На думку консультанта з розвитку туризму в Тлумацькому районі Михайла Ковтуна, через будівництво ГЕС на Дністрі можуть бути затоплені території 5 природоохоронних об’єктів. Таким чином, схвалюючи «Програму розвитку гідроенергетики до 2016 року», уряд вже порушив низку законів України, каже Ковтун. Як наголошував Петро Тєстов з міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» порушення стосується законів («Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» і «Про тваринний світ») і суперечитиме її міжнародним зобов’язанням у сфері охорони природи, зокрема Бернській та Оргуській конвенціям. Крім того, як наголошує Тєстов, в Угоді про асоціацію України з ЄС прописано, що Україна створює і захищає так звану «Смарагдову мережу», до якої входить Національний природний парк «Дністровський каньйон».

 

У грудні 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів попросило уряд вжити заходів з недопущення порушення усіх цих нормативів і «знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі». Також Тєстов звертав увагу на те, що будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС постало на порядку денному без необхідної державної експертиз. У Міністерство екології та природних ресурсів звертають увагу на те, що практика проходження державної екологічної експертизи проектами, які потенційно несуть загрозу навколишньому середовищу і екологічній безпеці, запроваджується тільки тепер.

 

«Коли ми говоримо про ГАЕС, то повинні розуміти, де будуть стояти дамби, наскільки підвищиться рівень води, як це вплине на можливість затоплення і так далі. Отож, перший крок зроблено. Кабмін підтримав Мінприроди і зобов'язав ПАТ «Укргідроенерго» разом з Міненергетики провести експертизу», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

 

Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура – Ковтун

За словами Михайла Ковтуна, в Україні вже розпочалася агітаційна кампанія у ЗМІ за будівництво ГЕС. Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак Михайло Ковтун із цим не погоджується.

 

«Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура. На будівництво цих шести ГЕС на Дністрі планується взяти кредит в Європейського банку реконструкції та розвитку – це 1 мільярд 100 мільйонів євро. Яким чином, крім цього всього, ще будуть залучатися кошти, щоб будувати дороги, хоча за проектом передбачено лише дороги інженерного значення? Яким чином школи будуть розвиватися? Я би з радістю був за те, щоб в нас для населення була дешевша електроенергія. Насправді вона в нас і так є дешевою, тільки справа в тому, що всі такі електростанції, на жаль, не перебувають в державній власності. Населенню електроенергія продається через руки олігархів – це якраз найгірше», – каже Михайло Ковтун.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології»

Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту. У лютому український прем’єр-міністр Володимир Гройсман та його молдовський колега Павло Філіп домовилися про створення спільної двосторонньої комісії для розробки оптимального технічного рішення з експлуатації Дністра під наглядом європейських партнерів обох держав.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які ми сьогодні плануємо з модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності і будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», – заявив під час зустрічі голова Кабінету міністрів України.

 

​«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року» передбачає будівництво 6 ГЕС у верхній течії Дністра у три етапи. У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації.

 

Через перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на сполох б’ють і екологи: в Україні та Молдові. Молдовські активісти вирішили звернутися безпосередньо до донорів – готують петицію на адресу Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком може бути пряме звернення до Євросоюзу і Єврокомісії.

 

Юрій Присяжнюк, Радіо Свобода


12.04.2017 Юрій Присяжнюк 2549 0
Коментарі (0)

04.05.2026

Місяць тому, в Івано-Франківському міському суді розпочався судовий процес, який ініціював відомий бізнесмен та громадський діяч Богдан Пукіш проти низки місцевих медіа.  

6445
27.04.2026
Діана Струк

Про виникнення конфлікту, позиції сторін, перебіг справи та можливий подальший розвиток подій Фіртці розповів представник Уповноваженого з прав людини в Івано-Франківській області Віталій Вербовий. 

6292
24.04.2026
Вікторія Матіїв

«Він був не лише військовим, а передусім людиною — справедливою та принциповою. Упродовж усього життя вірив у незалежну Україну і вважав, що її потрібно відстоювати — у різні періоди й різними способами. Навіть ті, хто не поділяв його поглядів, розуміли: він діє не зі злості, а з глибокого переконання, — пригадує Наталія Савченко свого чоловіка, полеглого воїна Сергія Савченка.

3428
20.04.2026
Вікторія Косович

Сьогодні Артем Жицький поєднує фітнес і відновлення, працюючи з військовими, які повертаються до цивільного життя. Про мотивацію, виклики реабілітації та те, чому відновлення після війни є процесом без фінальної точки, ветеран розповів в інтерв'ю журналістці Фіртки.

2564
14.04.2026
Вікторія Матіїв

Журналістка Фіртки поспілкувалась з лікарем-генетиком, професором кафедри медичної біології та медичної генетики Івано-Франківського національного медичного університету Русланом Козовим про те, що насправді означає «спадковість», які генетичні дослідження сьогодні доступні в Україні, що хвилює пацієнтів, та як правильно планувати вагітність, щоб мінімізувати ризики.

5445
10.04.2026
Михайло Бойчук

Як насправді виглядає ситуація з нелегальним гральним бізнесом в Івано-Франківській області? Фіртка отримала офіційну статистику від правоохоронних органів та регулятора азартних ігор ПлейСіті. Але перед цим — про проблему загалом, щоб на контрасті зрозуміти ситуацію в регіоні. 

4355 1

Війна  чітко показала хто ворог, і в яких  релігійних структурах він перебуває на території України, ми побачили  хто «розділяв і володарював». 

423

Івано-Франківськ в колаборації з Буковелем приймають вже третю за сто років Зимову Олімпіаду...

9542 2

Проблема України й українського народу не нова — і багато хто в світі цього не розуміє, тому й думають, що все «вирішиться саме собою». Такі твори, як «Тигролови», кажуть про абсолютно протилежне — все вирішимо лише ми самі.

1141

В Івано-Франківську про літературний Станіславський феномен говорили його патріархи Володимир Єшкілєв та Тарас Прохасько.  Володимир Єшкілєв, який власне придумав бренд літературного «Станіславського феномену», уявляв собі його як «мікрорайон в місті».

4288
04.05.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

3425
30.04.2026

Овочі родини капустяних належать до найкорисніших для здоров’я. Дієтологи пояснили, яку користь мають броколі та брюссельська капуста, чим вони відрізняються і яку з них краще додати до свого раціону.

4411
24.04.2026

Час останнього прийому їжі може впливати на здоров’я не менше, ніж її склад.  

5017
03.05.2026

Згромадження Сестер Пресвятої Родини, засноване в 911 році сестрою Теклею Юзефів, вже понад тисячу років працює з людьми, навчає дітей та підтримує громаду.  

8913
29.04.2026

У Пійлі відбудеться традиційна спільна молитва за повернення зниклих безвісти захисників України.  

1938
24.04.2026

У суботу, 2 травня, у відпустовому Марійському центрі «Цариці вервиці» в селі Погоня відбудеться особлива молитовна зустріч біля чудотворної ікони Богородиці.

2652
20.04.2026

У сучасному світі християнські цінності, зокрема — вчення про чистоту до шлюбу, нерідко стають предметом дискусій. Але християнство залишається послідовним у своїй позиції: дошлюбні статеві стосунки — гріх.

7309
01.05.2026

За словами Тараса Прохаська, уявлення про те, що письменник обов’язково «має щось сказати» і закласти чітке послання, — лише один із можливих підходів до літератури.

2995
04.05.2026

Всі говорять про нафту, про ціни на пальне, але є ще проблема добрив. Наразі про неї мовчать, адже вона поки що не вдарила по людях, як це відбулося з цінами на пальне…  

678
29.04.2026

Коли кілька днів тому принц Гаррі з Києва звернувся до Трампа з закликом згадати про Будапештський меморандум та «зробити більше для підтримки України», президент США жорстко відповів та заявив, що саме він говорить від імені Великої Британії більше, ніж сам принц.

1011
20.04.2026

В Болгарії в неділю, 19 квітня, переконливу перемогу (44,7%) отримала коаліція "Прогресивна Болгарія" на чолі з колишнім президентом країни Руменом Радевим, якого вважають проросійським політиком.

2179
15.04.2026

Минулої неділі в Угорщині відбулися вибори парламенту. Цікаво, що всі три партії, які пройшли до парламенту є правими, — жодної лівої чи ліберальної партії в угорській політичній реальності «немає».

2063