ГЕС на Дністрі: природа в обмін на енергетичну незалежність?

 

/data/blog/129329/7deb20ade5ec435e8674ac0e91312673.jpeg

 

Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року, яку уряд схвалив у липні 2016 року, викликала негативну реакцію серед жителів сіл, розташованих на березі Дністра. Вони впевнені: долина верхньої течії ріки внаслідок зведення каскаду ГЕС зміниться до невпізнаваності – частина сіл зникне повністю, частині загрожуватиме екологічне лихо, адже в надійність сучасних українських гідротехнічних конструкцій тут не вірять. Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту.

 

Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак не всі з цим погоджуються. Так, громада села Нижнів на Івано-Франківщині провела збори, на яких одноголосно проголосувала проти зведення ГЕС на території сільської ради.

 

«Ми саме тому і переживаємо, що ця гребля буде ненадійною. Поки що в нас в державі як стається? Є строк придатності будь-якого об’єкту, але, на жаль, в нас використовується, що вже термін придатності пройшов, а експлуатація відбувається далі. Аж поки не виникне якесь стихійне лихо. Коли вже повернути назад нічого не можна, тоді починають шукати винного – а чому використовувалося, якщо вже мало бути закрито. Це для прикладу я кажу. Тому я впевнена у цьому, що гребля – це дуже небезпечно, і ніхто ніякої гарантії не може дати», – каже сільський голова села Нижнів на Івано-Франківщині Леся Ковалюк.

Однак Леся Ковалюк не виключає, що селян можуть спробувати задобрити великою фінансовою компенсацією. Дехто з них вже почав готуватися до такого розвитку подій. Селяни приватизують землю та реєструють родичів за адресами, які теоретично можуть потрапити під затоплення, каже житель села Нижнів Дмитро Романишин.

 

Романишин є депутатом Тлумацької районної ради і виступає категорично проти будівництва ГЕС. На його думку, це повністю знищить природу Дністровського каньйону, значна частина якого належить до Національного природного парку. Окрім того, це потребуватиме значних коштів на переобладнання транспортної мережі. Адже в Нижневі, наприклад, розташований єдиний на 50 кілометрів течії Дністра міст, збудований ще за Австро-Угорщини.

 

Через нього проходить основна транспортна артерія між Івано-Франківськом та Тернополем. Тому перспективу для регіону Дмитро вбачає, насамперед, не у масштабних гідроенергетичних проектах, а у розвитку туристичної інфраструктури.

 

«Туристичний потенціал – він даватиме свої дивіденди, і люди зможуть розвивати ті території, на яких вони сьогодні проживають. Оскільки там немає промисловості – з одного боку, це погано, бо немає робочих місць, немає доходів в місцевий бюджет, з іншого боку – це все таки зберігає природу, зберігає тваринний світ, рослинний світ. Тим більше, що це початок Дністровського каньйону» – каже Дмитро Романишин.

 

Уряд навіть не звернув увагу, що порушує низку законів – експерт з розвитку туризму

На думку консультанта з розвитку туризму в Тлумацькому районі Михайла Ковтуна, через будівництво ГЕС на Дністрі можуть бути затоплені території 5 природоохоронних об’єктів. Таким чином, схвалюючи «Програму розвитку гідроенергетики до 2016 року», уряд вже порушив низку законів України, каже Ковтун. Як наголошував Петро Тєстов з міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» порушення стосується законів («Про природно-заповідний фонд України», «Про Червону книгу України» і «Про тваринний світ») і суперечитиме її міжнародним зобов’язанням у сфері охорони природи, зокрема Бернській та Оргуській конвенціям. Крім того, як наголошує Тєстов, в Угоді про асоціацію України з ЄС прописано, що Україна створює і захищає так звану «Смарагдову мережу», до якої входить Національний природний парк «Дністровський каньйон».

 

У грудні 2015 року Міністерство екології та природних ресурсів попросило уряд вжити заходів з недопущення порушення усіх цих нормативів і «знищення територій та об’єктів природно-заповідного фонду внаслідок будівництва каскаду ГЕС на Дністрі». Також Тєстов звертав увагу на те, що будівництво Верхньодністровського каскаду ГЕС постало на порядку денному без необхідної державної експертиз. У Міністерство екології та природних ресурсів звертають увагу на те, що практика проходження державної екологічної експертизи проектами, які потенційно несуть загрозу навколишньому середовищу і екологічній безпеці, запроваджується тільки тепер.

 

«Коли ми говоримо про ГАЕС, то повинні розуміти, де будуть стояти дамби, наскільки підвищиться рівень води, як це вплине на можливість затоплення і так далі. Отож, перший крок зроблено. Кабмін підтримав Мінприроди і зобов'язав ПАТ «Укргідроенерго» разом з Міненергетики провести експертизу», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

 

Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура – Ковтун

За словами Михайла Ковтуна, в Україні вже розпочалася агітаційна кампанія у ЗМІ за будівництво ГЕС. Одним із аргументів прихильники будівництва називають економічну вигоду та розвиток соціальної інфраструктури. Однак Михайло Ковтун із цим не погоджується.

 

«Я сумніваюся, що буде розвиватися інфраструктура. На будівництво цих шести ГЕС на Дністрі планується взяти кредит в Європейського банку реконструкції та розвитку – це 1 мільярд 100 мільйонів євро. Яким чином, крім цього всього, ще будуть залучатися кошти, щоб будувати дороги, хоча за проектом передбачено лише дороги інженерного значення? Яким чином школи будуть розвиватися? Я би з радістю був за те, щоб в нас для населення була дешевша електроенергія. Насправді вона в нас і так є дешевою, тільки справа в тому, що всі такі електростанції, на жаль, не перебувають в державній власності. Населенню електроенергія продається через руки олігархів – це якраз найгірше», – каже Михайло Ковтун.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології»

Офіційний Київ поки не відмовляється від проекту. У лютому український прем’єр-міністр Володимир Гройсман та його молдовський колега Павло Філіп домовилися про створення спільної двосторонньої комісії для розробки оптимального технічного рішення з експлуатації Дністра під наглядом європейських партнерів обох держав.

 

«Ми приділяємо дуже важливе значення питанню екології. Усі проекти, які ми сьогодні плануємо з модернізації системи української гідроенергетики, відповідають дійсності і будуть відповідати найвищим, найсуворішим нормам європейського екологічного законодавства», – заявив під час зустрічі голова Кабінету міністрів України.

 

​«Програма розвитку гідроенергетики до 2026 року» передбачає будівництво 6 ГЕС у верхній течії Дністра у три етапи. У державному бюджеті 2017 року вже передбачено 155 мільйонів гривень на виготовлення проектної документації.

 

Через перспектива будівництва Верхньодністровського каскаду ГЕС на сполох б’ють і екологи: в Україні та Молдові. Молдовські активісти вирішили звернутися безпосередньо до донорів – готують петицію на адресу Світового банку і Європейського банку реконструкції та розвитку. Наступним кроком може бути пряме звернення до Євросоюзу і Єврокомісії.

 

Юрій Присяжнюк, Радіо Свобода


12.04.2017 Юрій Присяжнюк 2499 0
Коментарі (0)

13.03.2026
Павло Мінка

Лісова мафія та злочини проти природи: ексклюзивні дані від поліції та прокуратури — спеціально для Фіртки.  

2306
09.03.2026
Вікторія Матіїв

У розмові з Фірткою Надія Левченко розповіла про шлях до сцени, пам’ятні ролі, режисерський дебют та те, як війна змінила її творчість і ставлення до мистецтва.  

1118
04.03.2026
Вікторія Косович

Від оборони Києва до боїв на Донбасі, від поранень і втрат до психологічної реабілітації та роботи в Офісі Омбудсмана — ветеран Максим Кремінь в інтерв'ю розповів Фіртки про службу, труднощі повернення та те, що справді потрібно ветеранам після війни.

1422 1
01.03.2026
Вікторія Матіїв

«Він був неймовірно цілеспрямованим. За що б не брався — усе в нього виходило. Прекрасно малював, обожнював читати. Займався спортом», — згадує Наталія Погоріла свого чоловіка, полковника Повітряних сил Юрія Погорілого.  

2305
22.02.2026
Павло Мінка

Ексклюзивні дані поліції — спеціально для Фіртки.  

3767
18.02.2026
Діана Струк

В інтерв'ю журналістці Фіртки Тарас Прохасько розповів про дитинство, вибір біології замість радянської літературної школи, роль письменника під час війни та значення премій для творчого життя.

2723

Конфесійні зміни у Красноїльській церкві почалися з поминання російського патріарха та розповсюдження нових, друкованих Церковних календарів.

766

Згідно Книги Пророка Ієзеркіля (книги 38, 39) «Остання Битва Кінця» має відбутися між Ізраїлем та «Гогом з землі Магог (Півночі) та полчищами персів, ефіопів і лівійців при ньому».

2515

Багато людей використовують мобільні застосунки, щоб підтримувати релігійні практики, молитися, читати священні тексти або отримувати духовну підтримку щодня. Кожна із відомих церков чи відомих релігій створює мобільні застосунки для своїх вірян.

933

«12 лютого сего року відбуло ся інавгурацийне представленє нового нашого «Товариства «Українського народного театру ім. І. Тобилевича». Йшла вистава столітньої, та мимо сього все сьвіжої і молодої «Наталки Полтавки», - свідчить 42-е число газети «Діло» 1911-го року.

1382
10.03.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

2477
04.03.2026

Добра тарілка — це не дієта, а насолода: страви, які радують очі, душу і живлять тіло. Навіть простий перекус може стати маленьким ритуалом, що заряджає позитивом на кілька годин уперед.  

2545
27.02.2026

Люди часто звикли пов’язувати втому з недосипанням чи стресом, але не менш вагомим чинником є харчування. Те, що ми кладемо на тарілку, безпосередньо впливає на рівень енергії, концентрацію та працездатність.  

3133
10.03.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

19920
05.03.2026

Зустріч відбудеться у першу суботу місяця, 7 березня, біля чудотворної ікони Богородиці. Мета заходу — духовно об’єднати вірян у молитві за Україну, за подолання особистих труднощів та довірити їх Непорочному Серцю Богородиці.

1454
03.03.2026

Перша заповідь Божого Закону нагадує: не можна ставити на місце Бога ні людей, ні речі, ні будь-які сили.    

21450
27.02.2026

Церква критично ставиться до ворожіння та будь-яких чарів. Усі вони — тяжкий гріх.

9256 1
10.03.2026

Письменник і журналіст Олег Криштопа став лауреатом Шевченківської премії. Також у номінації «Театральне мистецтво» нагороду отримала режисерка Оксана Дмітрієва.  

799
12.03.2026

Опитування проводилося з 2 по 6 березня. В ньому взяли участь 1200 осіб.  

721
09.03.2026

В Угорщині 12 квітня вибори до парламенту. Останні соціологічні дослідження свідчать, що партія антиукраїнського та антиєвропейського прем’єр-міністра Віктора Орбана «Фідес», яка багато років при владі, має реальні шанси вибори програти.

1454
02.03.2026

Колишній спеціальний посланець Трампа генерал Кіт Келлог розповів, чому Путін насправді в пастці і чому підхід Білого дому до російсько-української війни як до бізнес-угоди є стратегічною помилкою.  

1236
22.02.2026

«Поки Путін у відчаї зволікає, час на боці України. Росія зазнає непомірних втрат наближаючись до четвертої річниці війни», — так описує ситуацію в російсько-українській війні британська The Telegraph статтею колумніста Самуеля Рамані.

1614