Українська бюрократична машина навчилася «віджимати» гроші не тільки з живих громадян, а й… з мертвих. У своїй жадібності чиновники давно «забили» і на закони, і на мораль. Схема заробітку – цинічна і проста. В Івано-Франківську вона теж прижилася.
Віднедавна чи не кожен другий померлий в Україні потрапляє до рук судових медиків. У грудні минулого року був затверджений спільний наказ Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров’я та Генпрокуратури України «Про затвердження Порядку взаємодії між органами внутрішніх справ, закладами охорони здоров’я та органами прокуратури України при встановленні факту смерті людини». За наказом, медики повинні повідомляти правоохоронців про кожну смерть. Потім за постановою слідчого або прокурора труп можуть відправити для проведення експертизи. При відсутності ознак насильницької смерті судово-медичній експертизі не підлягають тільки трупи осіб віком понад 60 років та хворих, які померли за місцем проживання.
Зі вступом у дію нового кримінально-процесуального кодексу після проведення судмедекспертизи (СМЕ) тіло видається родичам загиблого тільки з письмового дозволу прокуратури. Закон передбачає проведення такої експертизи протягом доби за кошти держбюджету. Втім, в Україні, як відомо, закон існує для того, щоб його обходити. І обходять, конвертуючи смерть і людське горе в хрусткі купюри. Як це відбувається? Пояснимо на прикладі реальної історії.
Фатальний день
У середу, 6 лютого, о 18:00 у селі Чукалівка автомобіль на великій швидкості збив 25-річного івано-франківця (з етичних міркувань не будемо називати його імені). Приблизно о 21:00 хлопець помер у Івано-Франківській обласній клінічній лікарні. Через годину після смерті тіло загиблого відправили у патологоанатомічне відділення (морг) обласної лікарні. Родині повідомили, що наступного дня о 10.00 тіло буде доставлене у гістологічне відділення обласного бюро судово-медичної експертизи на вулицю Мазепи, 114, де судмедексперти проведуть розтин та видадуть висновок про експертизу. З цим документом родичі повинні звернутися до прокуратури й отримати дозвіл на видачу тіла для поховання.
«З якихось причин з Пасічної (з обласної лікарні – ред.) тіло не привезли в морг о 10 годині, привезли приблизно о 12-ій, - розповідає родич загиблого. - Нам сказали, що робочий день закінчився, хоча там написано, що вони працюють до 16 години. Зразу видно, що хотіли грошей». Санітар повідомив родичам, що наступного дня, тобто 8 лютого, теж неможливо провести експертизу, оскільки судмедексперт, який нібито один на область, «їде у район». А оскільки 9-10 лютого припадали на вихідні, то СМЕ обіцяли провести вже в понеділок 11-го. Родині загиблого також повідомили, що зберігання тіла в холодильній камері коштуватиме за прайсом більше 200 гривень за добу.
Оскільки похорон хлопця був запланований на 8 лютого, потрібно було якось вирішувати проблему. «Компроміс» запропонував санітар. «Він сказав, що це робиться за тисячу гривень. 300 – платите готівкою, 700 – за рахунком у «Приватбанку». Ми, звичайно, заплатили. По-перше, були не в тому стані, щоб розбиратися. По-друге, порахували, що за «послуги» морозильної камери заплатимо ту саму суму», - згадує родич загиблого. І судмедексперт одразу чудесним чином знайшовся… Так «прискоривши» справу кругленькою сумою грошей, родичі померлого того ж дня вже о 16.00 отримали необхідний висновок та дозвіл прокуратури на видачу тіла.
Цей випадок – зовсім не виняток, а лише один з багатьох епізодів «роботи» налагодженої системи вибивання грошей з родин померлих.
Хто збирає гроші?
Кому ж платили по рахунку (забудемо вже про кеш «на лапу», кого цим сьогодні здивуєш в Україні) родичі загиблого хлопця?
На дверях моргу бюро судово-медичної експертизи - дві вивіски. Одна якось аж надмірно наголошує: «Судово-медична експертиза платних послуг НЕ НАДАЄ. Адміністрація ОБСМЕ», зате інша одразу підказує: «Платні послуги надає ДП «ГРП АСМУ в Івано-Франківській області».
Що таке «ГРП АСМУ» і чим займається ця структура у приміщені моргу ОБСМЕ, ще кілька місяців тому намагалися з’ясувати депутати Івано-Франківської міської ради. Втім, всередину цього загадкового закладу їх не впустили, порадили заздалегідь домовлятися з адміністрацією про візит. «Це філія дніпропетровської фірми, яка надає послуги з бальзамування тіла, вдягання, продає труни – робить все, що входить у компетенцію «Міської ритуальної служби», - пояснює депутат міськради, директор КП «Міська ритуальна служба» Роман Микула. - Тіло потрапляє до таких ГРПешників, рідні у стані стресу підписують, не читаючи навіть, всі документи, приїжджають до нас і замовляють вже тільки ями».
Очевидно, що «ГРП АСМУ» - звичайна фірма-«прилипала», якими обросли чимало з державних організацій і установ, що, згідно з законодавством, платних послуг надавати не можуть. Зате усілякими способами і навряд чи лише за «дякую» забезпечують «клієнтів» отаким фірмочкам, чисто випадково розміщеним просто в приміщеннях держустанов.
Назва структури «ГРП АСМУ», яка надає платні послуги у приміщені обласного бюро медичної експертизи в області, розшифровується як госпрозрахункова установа «Асоціації судових медиків України». На офіційному веб-сайті «Асоціації судово-медичної експертизи», яка зареєстрована в Дніпропетровську, зазначено, що «ГРП АСМУ» забезпечує проведення судово-медичних досліджень на госпрозрахунковій основі за адвокатськими запитами, заявами фізичних та юридичних осіб, надає консультативну допомогу. В Івано-Франківську дочірнє підприємство «ГРП АСМУ в Івано-Франківській області» ТзОВ ГРП АСМУ було зареєстроване у березні 2011 року.
З юридичного боку до цієї конторки наче й не підкопаєшся. Відповідно до статті 24 ЗУ «Про об’єднання громадян», громадські організації «можуть здійснювати необхідну господарську та іншу комерційну діяльність шляхом створення госпрозрахункових установ і організацій із статусом юридичної особи, заснування підприємств». Зате зрозуміло, що заробітки цієї структури тим більші, чим частіше державний судмедексперт раптом «їздить у район».
Хворі фантазії?
Із запитанням, чому родичів померлих фактично змушують платити за послуги, які бюро судмедекспертизи має виконувати безкоштовно, звертаємося до начальника обласного бюро судово-медичної експертизи Олександра Мудрицького. При вході в адміністративне приміщення бюро помічаємо, що тут же розміщена й адміністрація «ГРП АСМУ в Івано-Франківській області».
«Ніяких платних послуг бюро судово-медичної експертизи не надає. Судово-медична експертиза проводиться тільки за направленням і постановами слідчих органів – це є міліція і прокуратура», - одразу став у захисну стійку Мудрицький. Експертів, за його словами, теж в області не бракує. Ну не диво? «Судово-медична експертиза займається виявленням кримінальних злочинів, які направлені проти життя та здоров’я людей. У нас є чотири відділи, п’ять криміналістичних лабораторій, вісім міжрайонних відділень, які власне цією роботою займаються», - заходився сипати аргументами начальник.
За його словами, «ГРП АСМУ» - це госпрозрахункове підприємство, яке надає додаткові послуги і до роботи бюро не має жодного стосунку, просто орендує площу у приміщенні бюро. Факти хабарів чи примусових послуг Мудрицький категорично заперечує: «Не може такого бути. Поступає постанова слідчих органів, як правило, наступного дня проводиться судово-медична експертиза. Є черговий експерт, який працює щоденно... Це все хворі фантазії!»
Василь Сливчук, директор «ГРП АСМУ в Івано-Франківській області» пояснює, що підприємство у морзі надає послуги з короткочасного чи довготривалого зберігання тіла. Тарифи встановлює центральний офіс у Дніпропетровську. Директор підприємства показує прайс-лист на послуги. Короткочасне зберігання тіла коштує 418 грн., довготривале – 687 грн. Втім, зробити копію чи сфотографувати прайс-лист чомусь не дозволяє. Наголошує, що всі роботи проводяться за заявкою родичів померлих. З його слів випливає, що і тіло померлого 6 лютого хлопця потрапило до працівників підприємства за згодою рідних. «Не може такого бути, щоб експерт відмовився від проведення розтину. Хіба це попало у вихідний день…», - намагається переконати Василь Сливчук. За його словами, і холодильника у морзі немає, і ритуальною атрибутикою підприємство не торгує. А наявність цих послуг у прайсі пояснив тим, що вони надаються у Дніпропетровську, а тарифна сітка єдина для всіх дочірніх підприємств.
Якщо в області вистачає експертів, а «додаткові послуги», які надає (чи все-таки не надає?) ГРП, можна замовити у «Міській ритуальній службі», то для чого створене це підприємство і як воно заробляє? «В усіх судово-медичних моргах був бардак, не було обліку: кому платять, куди гроші діваються. Тепер платиться офіційна зарплата і податки», - говорить Сливчук. Отакої. Можна пишатися: раніше тут ходила необлікована готівка, а тепер хабарі легалізували і податки з них платять, чи як розуміти слова директора?
Ну й насамкінець ще один нюанс – щодо тверджень про відсутність будь-якого зв’язку між обласним бюро судово-медичної експертизи та "ГРП АСМУ" в області, окрім спільного приміщення. На великому інформаційному стенді в коридорі бюро вказано, що директор дочірнього підприємства дніпропетровського ТзОВ В.Я. Сливчук очолює профспілку бюро СМЕ та працює там… судмедекспертом. Схоже, що в «ГРП АСМУ» підробляють й інші працівники бюро СМЕ. Адже постійних працівників, як пояснив Сливчук, підприємство не має, а «викликає їх, коли є робота».
Тобто коли самі собі клієнтів «підганяють»?
Виглядає, що державна та приватна структура добряче спрацювалися. Бюро СМЕ робить розтин тіла та «за замовчуванням» передає його «ГРП АСМУ» - для бальзамування. Ті виставляють рахунки за своїми прайсами, а родичам загиблих нічого не залишається, як платити. Для них – це єдина контора, яка просто заробляє на чужому горі.
Марія ГАВРИЛЮК,
