Хакерські атаки на сайти Президента, Уряду, МВС, СБУ - як наслідки "Агонії копірайту"

 

Станом на 23:30 середи офіційний сайт Служби безпеки України не працює.

З проблемами також відкриваються сайти Кабінету Міністрів і Верховної Ради.

Повністю не працює офіційний сайт Партії регіонів.

Як відомо, впродовж вечора 1 лютого ці сайти постійно "видавали" помилки.

Сайт президента працював з перебоями з самого ранку, а потім перестав.

 

У вівторок ввечері сайт МВС став недоступний після того, як стало відомо, що міліція закрила відомий український файлообмінник ex.ua.

 

У МВС пояснили, що офіційний сайт міністерства тимчасово недоступний "через велику кількість відвідувачів, а також можливих DОS-атак".

 

У середу у міліції заявили, що сайт досі не працює і порадили заходити на сторінку МВС у Facebook.

 

У соціальних мережах можна знайти заклики і конкретні поради, як збільшити тиск на сервери президентського сайту, щоб він не витримав навантаження.

 

У свою чергу адміністрація Ex.ua на своїй сторінці у Facebook попросила своїх прихильників не нападати на сайти держустанов.

 

"Друзі, нам дуже приємно, що цей важкий час ви переживаєте разом з нами. Прохання не здійснювати жодних протизаконних дій стосовно держструктур, все треба вирішувати з розумом. Залишайтеся з нами", - сказано в повідомленні, повідомила Українська правда.

 

Ставлення до закриття файлообмінника, скажімо так, - неоднозначне. Дехто говорить, що правильно, що закрили, бо піратство - це крадіжка, як, наприклад, Олена Мельник в своєму блозі на "Лівому березі".

 

Але Юрій Шеляженко в своїй концептуальній статті на "Українській правді" зводить дискусію про закриття Ex.ua на світоглядний рівень. Стаття цікава, подаємо мовою оригіналу:

 

--------------------------------

 

Агонія копірайту

 

В Украине закрыли EX.UA, популярнейший файлообменник. За нарушение авторских прав. Его организаторы и участники подвергаются уголовному преследованию.

 

Сервисом EX.UA пользовались миллионы украинцев. Если обмен файлами – это преступление, то все мы – преступники. Практически поголовно.

 

Разгром популярного ресурса милицией рядовые пользователи уже рассматривают как очередные происки антинародного режима Януковича. Хотя в данном случае режим просто стал на сторону отмирающей идеологии карательного внедрения копирайта. Идеологии, которая насаждается повсюду стараниями американских продюсеров и вызывает бурю протестов по всему миру.

 

 графік користування інтернетом в Україні, за вчора,31.01.2012, до моменту закриття ех.уа і після

 

В США и Европе файлообменники закрываются постоянно еще с конца XX века. На борьбу с ними брошены все силы медиа-индустрии. Особенно сейчас, когда банкротство компании Kodak показало, что технический прогресс невозможно остановить, и те, кто делал ставки на сдерживание технологий, в конечном счете проигрывают.

 

Можно понять гигантов киномузыкальной индустрии и рынка программного обеспечения. Они привыкли вбухивать миллиарды в производство хитов, а затем дорого и поштучно продавать копии предметов массовой культуры. Файлообменники снижают их доходы, потому что стоимость отдельно взятой копии множится на ноль.

 

Законопроект SOPA (Stop Online Piracy Act), внесённый в Палату представителей США 26 октября 2011 года, является финальным рывком "правообладателей" к нашим кошелькам. Авторские права в изложении этого шедевра консервативной мысли выписаны весьма радикально: предлагается блокировать доступ к любому ресурсу, где были отмечены случаи нарушения копирайта.

 

По сути, идеологи SOPA ставят под сомнение свободный обмен информацией между людьми. Ведь свобода подразумевает возможность выбора, и обязательно найдутся те, кто этим выбором злоупотребляет.

 

Конечно, свободный обмен информацией не означает возможность пользоваться результатами творчества автора без оплаты его труда, без удовлетворения нормальных мотиваций творить объекты интеллектуальной собственности ради прибыли.

 

Вопрос только в способе оплаты и в цене.

 

Чтобы все было по-честному, как того требует рыночная экономика, цену на авторское произведение должен диктовать рынок. И сервис доступа к информации, включающий в себя способ оплаты, должен быть удобным.

 

Рынок уже выбрал современные технологии доступа к информации, которые делают процесс копирования бесплатным. Выбор потребителей де-факто исключает чью-то монополию на распространение копий ПО или произведений искусства.

 

Физически невозможно заставить потребителя смотреть телевизор, ходить в кино, покупать CD и DVD-диски, если потребителю удобнее без этого обойтись.

 

Правообладатели должны научиться получать прибыль в новых условиях.

 

Нормальный путь к этому – легализация файлообмена на взаимовыгодных условиях для рядовых пользователей, правообладателей и владельцев файлообменников. Сторонам следовало бы сесть за стол переговоров, а не опускаться до разборок – кто халявщик, кто уголовник, кто занимается цензурой и гонится за сверхприбылями в ущерб интересам общества.

 

Взаимовыгодных решений может быть много, и владельцы файлообменников их озвучивают.

 

Можно брать абонентскую плату за доступ к секторам платных файлов на файлообменниках, за рекламу, распределяя прибыль между владельцем сервиса и правообладателями.

 

В идеале, поскольку весь интернет является источником бесплатных копий разнообразной информации, администраторы крупнейших сегментов сети могли бы ввести специальные отчисления в пользу авторов за доступ в интернет.

 

Каждый, кто пользуется всемирной сетью, мог бы ежемесячно платить копеечную доплату за "доступные копирайты", которую можно включить в сумму абонентской платы. Если умно поставить это дело, аппетиты голливудских звезд были бы удовлетворены не хуже, чем сейчас. И при этом доступ небогатых людей из стран второго и третьего мира к западной культуре сохранился бы.

 

Проблема в том, что правообладатели не хотят работать по-новому.

 

Они хотят сохранить традиционные схемы ведения бизнеса, принеся в жертву новые технологии. Поэтому они идут против рынка.

 

И поэтому – проиграют.

 

Вспомним, по аналогии, что появление и расцвет цензуры явились ответом на развитие технологий книгопечатания.

 

Когда-то считалось, что всякий текст должен быть одобрен властями – как сейчас считается, что всякая копия произведения должна быть изготовлена с одобрения автора. Долгое время "еретические книги" жгли вместе с их авторами.

 

Печатный станок победил цензуру. И теперь она считается дурным тоном во всех цивилизованных странах. Так и файлообменники – побеждают копирайт, потому что они технологически сильнее, доступнее для всего человечества и лучше отвечают на запросы рынка.

 

"Борцы с пиратством", охранители информационного монополизма получают все больше концептуальных ответов общества на свои претензии, хотя упорно не желают понимать: правда – не на их стороне.

 

Растет популярность бесплатного ПО. Все больше интеллектуальных продуктов распространяется со свободными лицензиями.

 

Множество людей пользуются одноранговыми сетями (P2P) для непосредственного обмена файлами между собой.

 

Плодятся идеологии "анти-копирайта": от набившей оскомину левизны до "пиратских партий" и "религии копимизма".

 

Можно, конечно, называть миллионы сторонников этих простых идей анархистами, преступниками, клеить ярлыки "совок" и "юношеский максимализм".

 

Можно декларировать усиление цензуры, законодательно ограничивать удобства обмена информацией, показательно расправляться над самыми успешными файлообменниками.

 

Но законы рынка непобедимы. Их нельзя переписать с помощью продажных политиков и держиморд.

 

В конечном счете, медиа-индустрии придется посмотреть в глаза будущему.

 

Сесть за стол переговоров с интернет-сообществом. Легализовать за какие-то отступные фактическую доступность своих продуктов. Отказаться от заоблачных цен и устаревшего сервиса.

 

Если этого не сделает Голливуд и Силиконовая долина – фильмы и программы будут делать другие люди в других местах.

 

Юрий Шеляженко, редактор газеты "Правдоискатель", специально для УП


02.02.2012 1913 0
Коментарі (0)

15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

4003
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

2184
04.06.2026

Відповідний законопроєкт №15284 уже зареєстрований у Верховній Раді та визначає чіткі правила руху, вікові обмеження і відповідальність за порушення. На цьому тлі в Івано-Франківську вже діють власні підходи до регулювання руху самокатів.

2403
01.06.2026
Вікторія Матіїв

«Бо де скарб твій, там буде й серце твоє» (Мт. 6:21) — ці слова Наталя Бакум присвячує своєму чоловікові, захиснику Івану Бакуму, який загинув під час ракетного обстрілу у 2023 році.  

5506
29.05.2026
Тетяна Дармограй

Попри повномасштабну війну, корупційні схеми в Україні продовжують працювати — у міськрадах, державних органах та навіть структурах, які мають боротися з економічними злочинами.

21257
23.05.2026
Вікторія Матіїв

Про те, як сьогодні виглядає епідеміологічна ситуація на Прикарпатті, які інфекції фіксують найчастіше та як їм запобігти, розповів лікар-інфекціоніст, кандидат медичних наук, доцент кафедри інфекційних хвороб та епідеміології Івано-Франківського національного медичного університету Андрій Процик в інтерв'ю журналістці Фіртки.

3228

Зараз, під час випробовувань війни, в нас є одна головна правда, а скільки їх з’явиться, тих «правд», по її завершенні?

988

Безперечно, релігійні переконання є особистою справою кожної людини. Проте, коли йдеться про знаменитостей рівня голлівудських зірок, чия популярність сягає глобальних масштабів, це набуває й певного суспільного значення.

1016

Китайці мислять образами (ієрогліфами). Їх мислення більше образне, аніж логічне (як це є, зокрема, в європейських народів з їх логічним звуковим письмом). Тому для розуміння китайців потрібно більше звертати уваги на символізм.

1792

Рахманська країна мусить бути невідомо де, але не на земній кулі, бо на ній в принципі не може бути такого місця, де б гуцулові було краще, ніж у себе: поміж цих ґрунів і кичер, гірських річок і озер, толок і царинок, смерекових хат і полонин.

1758
19.06.2026

Здоров’я кишківника є надзвичайно важливим для загального самопочуття. Правильна робота травної системи впливає не лише на обмін речовин, але й на імунітет, настрій і навіть стан шкіри.  

7503 2
15.06.2026

Попри чудові якості, важливо розуміти, що грейпфрут відіграє особливу роль у взаємодії з певними ліками.

15648
10.06.2026

Сніданок — це основа вашого дня. Саме від першого прийому їжі залежить рівень енергії, концентрація та настрій. Але не кожен сніданок справді працює на вас.  

9057
20.06.2026

Простий образ сіяча й зерна розкриває глибоку істину: від нас залежить, чи проросте й принесе плід те, що ми чуємо й сприймаємо.

3963
15.06.2026

Учасники зустрічі молитимуться за мир, духовне зцілення, а також вшанують пам’ять померлих членів Апостольства. 

913
11.06.2026

У ніч з 12 на 13 червня в Марійському духовному центрі «Погоня» проведуть традиційні нічні чування.

823
06.06.2026

У Святому Письмі є притча, що вчить милосердю і взаємодопомозі, яку часто наводять як приклад для сучасного суспільства.  

5095
20.06.2026

Мурали або стінописи сьогодні не є чимось незвичним. У містах України, зокрема й в Івано-Франківську, на вільних стінах будинків час від часу з'являються різноманітні нові прояви вуличного мистецтва.  

42541 1
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

525
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

754
05.06.2026

Після «історичного» указу про дозвіл на проведення параду 9 травня в Москві — історичний відкритий лист Володимира Зеленського Путіну.

1679
20.05.2026

За оцінками аналітиків, після нетривалого зростання внаслідок роздутого оборонного замовлення економіка РФ уперлася в глухий кут.  

1610