88-ий виборчий округ вже традиційно є одним з найцікавіших на Прикарпатті, як стосовно висунутих кандидатів, так стосовно ходу виборчої кампанії загалом. Від виборів до виборів майже ті самі кандидати, які час від часу змінюють свою партійність та гасла.
Обирати доведеться з-поміж старих політиків на новий лад, проте є і декілька цікавих нових облич. Коломийсько-Городенківський округ відзначається дуже великою національною свідомістю виборців, які гроші можуть брати, проте обирають того, хто має патріотичність та націоналізм в серці. Саме так сталось минулого разу, коли виборці довірили свої голоси Олександрові Донію.
Як виявилось, патріотизм в голосі реальної роботи не передбачає, адже ставши народним депутатом, Олесь на округ з’являвся не так вже й часто і особливим чимось, окрім кількох фестивальних дійств, не відзначився. Що ж до своєї діяльності в стінах Верховної Ради, то тут навпаки, «відзначився», не з кращого боку, голосуванням за бюджет 2014 року разом з регіоналами та комуністами, а також тим, що замість патріотичних коаліцій обрав для себе депутатську групу Єремеєва «Суверенна європейська Україна», яку аж переповнюють представники «Партії регіонів».
Зупинитись на його діяльності як депутата коротко неможливо, оскільки він вирішив спробувати свої сили на виборах і цього разу. Планує йти як самовисуванець і вже почав зустрічі з виборцями, проте, як повідомляють інтернет-видання, люди йдуть на зустрічі неохоче. Олександр Доній в політиці все своє свідоме життя, тому говорити вміє правильні речі, чого не скажеш про конкретну роботу. Ніби й в усьому він перший, а толку мало. До виборців йде з критикою діючого Президента та влади, загалом, як і завжди.
За крісло нардепа-мажоритарника змагатимуться і два мера Коломиї. Один з них діючий Ігор Слюзар, інший – колишній Юрій Овчаренко. Для них вибори – річ звична, проте обидва вперше зазіхнули на таку висоту. Якщо розглядати кандидатуру Ігоря Слюзара, то складається враження, що він просто хоче втекти від відповідальності, адже його головування для міста нічим особливим не відзначилось: проблеми в усіх галузях, гучні скандали з хабарництвом в стінах міської ради, неможливість консолідації депутатського корпусу та й до того всього минуле «великого забудовника» ніяк не полишає. Афери з квартирами, дружба з регіоналами та неспроможність вирішення міських проблем аж ніяк не додають балів у виборчих перегонах.
Юрій Овчаренко у більш виграшному становищі, ніж «колега». Йде під знаменами Блоку Петра Порошенка, а отже отримає додаткові відсотки за рахунок бренду та й кампанію йому вести буде значно легше, ніж іншим, адже основні меседжи та гасла йтимуть в унісон з усією Україною. Що виступило мотивацією – сказати важко, адже свідомо пішов з політики 2 роки тому, відмовившись брати участь у виборах до місцевих рад. Загалом майже всі особи, які планують вступити у виборчі перегони, – це стара гвардія політикуму Прикарпаття. Хтось з них– депутат обласної ради, хтось – міської, а хтось просто бере участь у кожних виборах.
Наприклад, кандидатом від ВО «Батьківщина» став депутат обласної ради, знаний в районі фермер Петро Книшук, який ще не так давно відмовився очолити районну раду, мотивуючи це поганим станом здоров’я, але, схоже, трохи підлікувався і тепер націлився на Верховну Раду.
Вчергове спробує свої сили і Юрій Романюк, депутат обласної ради, який демонстративно влітку покинув лави «Батьківщини» та йде самовисуванцем. Варто наголосити, що він один з тих, хто активно допомагає армії та виступає за вступ України в НАТО. Та знову ж варто наголосити, що це аж ніяк не свіжа кров, якої потребує ВР.
До компанії багатопроходців політичного поля додаються активіст та громадський діяч, в минулому депутат коломийської міської ради Любомир Грицак від партії «Воля» та директор Коломийського хлібокомбінату, депутат міської ради Іван Гуменюк, ще один колишній бютівець, від Громадянської позиції Анатолія Гриценка.
Доволі свіжою особистістю на фоні інших постає маловідомий коломиянин, громадський активіст Юрій Тимошенко, що можливо йтиме від «Народного фронту». В політиці людина ніби й ненова, але участі у виборах раніше не брала. Активіст Майдану, боєць Коломийської сотні самооборони Майдану, доброволець Національної гвардії, мотивує свій свідомий вибір потребою оновлення влади. Стояв за Україну в найлютіші морози та під кулями на Майдані, служив у найгарячіших точках Сходу під Слов’янськом і під Дебальцево, а сьогодні готовий боротись з корупцією та хабарництвом. У Верховну Раду планує йти, аби продовжити справу Майдану. Хоч у політиці й новачок, проте має шанси реально позмагатись за перемогу, адже одне з головних завдань, яке стоїть перед українцями, – це недопущення у владу «старих політиків», причому тут йдеться не скільки про вік, як про їхню історію політичної діяльності.
Ще четверо кандидатів взагалі майже невідомі виборцям 88-го округу. Найбільш знаний в Коломиї – Йосип Тодорів, голова ветеранської організації воїнів афганців Коломийщини, балотуватиметься самовисуванцем так само, як і Тарас Мар’янський, помічник начальника Головного управління Міністерства доходів і зборів України у Київській області. Радикальна партія Ляшка висунула майже невідомого на Коломийщині Руслана Гурака, проректора Європейського університету у Києві, а «Сила людей» висунула голову Українського Інституту Міжнародної політики Ростислава Томенчука.
Партійні прапори хоч і не відіграють визначальної ролі під час виборчої кампанії, проте мають вплив на людей, але скоріш за все виборці будуть обирати когось із нових облич, які пройшли люстрацію Майданом та готові до безкомпромісної боротьби.
Аналітична група тижневика «Дзеркало Коломиї»
