Як буде працювати швидка допомога після реформи

Відповідно до закону про екстрену медичну допомогу, час прибуття швидкої на місце виклику має складати 10 хвилин у містах і 20 хвилин у сільській місцевості.

Однак у житті тривалість очікування медиків може займати більше години. Головні причини такої ситуації – повільна обробка виклику диспетчером, нестача санітарних авто та вибір не найближчої за розташуванням бригади.

У МОЗ обіцяють, що з наступного року ситуація зміниться, адже на черзі реформа системи екстреної медицини. Що вона передбачає і чи вплинуть зміни на якість допомоги, дізнавались наші експерти.

Покрокова стратегія

На початку 2018 року в Україні стартувала медична реформа. Оскільки вона передбачає структурні зміни у сотнях медичних закладів, міністерство охорони здоров’я розробило етапи переходу. Цього року почалась перебудова первинної ланки медичної допомоги, пацієнти взялися обирати своїх сімейних лікарів, а медичні заклади переходити на нове фінансування. За планом на 2019 рік реформа торкнеться спеціалізованої та екстреної медичної допомоги.

У МОЗ пояснюють, що роботи дуже багато. Потрібно підвищувати кваліфікацію медичних бригад, збільшувати зарплати для фахівців, закупляти новий транспорт, оснащений необхідним обладнанням, підключати диспетчерські служби до єдиної електронної системи. Загалом усі ці трансформації займуть близько п’яти років і вимагатимуть 10 млрд гривень витрат із держбюджету.

«У 2019 році МОЗ України розпочинає перший етап реформи екстреної медичної допомоги, яка стартує у Донецькій, Одеській, Тернопільській, Полтавській, Вінницькій областях та місті Київ. Зміни почнуться в областях, що мають інфраструктуру, можливості для перекваліфікації медиків та продемонстрували свою управлінську ефективність під час реформи первинної медичної допомоги. Тут додатковий 1 млрд грн, закладений у державному бюджеті на наступний рік, забезпечить помітні зміни, поки інші області готуватимуться», – розповідають про плани на наступний рік у прес-службі міністерства.

Швидка і невідкладна допомога

Однією із найцікавіших серед запланованих змін видається розділення швидкої медичної допомоги на екстрену і невідкладну. Принципова відмінність полягає у тому, що невідкладна допомога буде приїздити, коли у людини піднялася температура, стрибнув тиск або загострилась хронічна хвороба, мета екстреної – рятувати життя. Останню варто викликати, якщо є необхідність термінової госпіталізації: сильні травми, наприклад, у разі ДТП, кровотечі, інфаркти тощо.

За словами в.о. міністра Уляни Супрун, якщо по невідкладну допомогу пацієнти звертатимуться до сімейних лікарів, з медичних бригад буде знято багато непрофільних викликів. Адже зараз понад третина викликів швидкої припадає на те, щоб поміряти температуру або тиск.

Нову систему вже тестують у Києві. З 1 вересня столичні бригади швидкої медичної допомоги перейшли у підпорядкування Центру екстреної медичної допомоги. За словами глави департаменту охорони здоров'я КМДА Валентини Гінзбург, усі виклики тепер приймають фахівці, які миттєво допоможуть людині зорієнтуватися – потрібна їй невідкладна допомога чи екстрена.  

«Тим, кому потрібно, – будуть бригади швидкої, або екстрена служба лікарні своєчасно доставить людину, уже маючи результати і знаючи, що саме готувати для того, щоб не втрачати час», – поділився досвідом столиці Президент Петро Порошенко під час робочої поїздки до Одеської області у жовтні.

Викликати медичну допомогу, як і раніше, можна буде через єдиний номер 103. Вона надається без обмежень щодо місця реєстрації та проживання, безоплатно та цілодобово.

Як змінитися робота диспетчерських служб?

Аби виклики оброблялись оперативніше, а бригади медичної допомоги доїжджали швидше, МОН планує підключити диспетчерські служби до єдиної електронної системи «Централь 103».

Якщо сьогодні середній час обробки виклику складає 3-5 хвилин, то «Централь 103» повинна скоротити його до однієї хвилини. Це стане можливим завдяки автоматичному підбору найближчих доступних бригад. Адже сьогодні диспетчери повинні дзвонити до кожної групи медиків окремо. Аби система «бачила» місце розташування кожної команди і її статус, на всіх машинах швидкої допомоги встановлять GPS. Це допоможе медикам швидше добиратися до пацієнтів – за 9-12 хвилин замість 16-20 хвилин зараз.

«На виклик повинен їхати автомобіль, який знаходиться найближче, а не та машина, яка територіально належить якійсь станції швидкої допомоги»,– підкреслює Супрун.

Першими до системи підключать диспетчерські служби у Вінницькій, Донецькій, Запорізькій, Одеській, Полтавській, Тернопільській, Харківській, Херсонській областях. Після завершення тестового періоду всі регіони зможуть підключитись до центральної системи й обмінюватись даними про прийняті та оброблені виклики.

«У рамках проекту ми вперше отримаємо достовірну та прозору статистику в режимі реального часу і побачимо, на яких етапах виникають проблеми. На основі цих даних Агенція екстреної медицини зможе давати рекомендації щодо підвищення якості надання допомоги. Наприклад, це можуть бути рекомендації щодо необхідної кількості бригад в певному регіоні та місць їх розміщення», – пояснює керівник проекту з оптимізації роботи оперативно-диспетчерських служб Роман Ланський.

У МОН обіцяють, що з часом «Централь 103» інтегрують у систему «Електронне здоров’я». Це дозволить створити повну електронну медичну картку пацієнта та забезпечити обмін даними між системою екстреної медицини та іншими рівнями медичної допомоги.

Матеріал Центру громадського моніторингу та контролю


16.10.2018 3692
Коментарі ()

11.08.2026

Прикарпатська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН знову опинилася в центрі уваги.  Ще у серпні 2025 року Фіртка публікувала розслідування про можливі зловживання із державними землями та діяльність посадовців установ НААН. 

144
31.07.2026
Вікторія Матіїв

Віталій Олійник на позивний «Грач» служив у 68-й окремій єгерській бригаді. Після мобілізації чоловік пройшов навчання, вирушив на Донеччину, а вже під час першого бойового виходу загинув. Понад рік сім'я жила між надією та невідомістю, поки не отримала остаточне підтвердження його загибелі.

2689
26.07.2026
Катерина Гришко

На Івано-Франківщині одночасно зростає кількість зареєстрованих безробітних і посилюється дефіцит працівників. Бізнес шукає людей для виробництва, будівництва, транспорту, медицини та сфери обслуговування, однак закрити вакансії стає дедалі складніше.

1546
19.07.2026
Тетяна Ткаченко

Викладач Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Юрій Довган не мріяв стати героєм. Просто вважав, що не має права залишитися осторонь. Провів останні пари, попрощався зі студентами й пішов шукати шлях до війська. З п'ятої спроби його прийняли. Про службу в Силах оборони, труднощі після звільнення з армії, адаптацію та роботу зі студентами ветеран розповів журналістці Фіртки. 

2801
16.07.2026
Павло Мінка

Як під шумок відставки уряду Рада переписала статтю 301 Кримінального кодексу, прибравши заборону на "доросле кіно".

1928
11.07.2026
Ігор Бартків

Цього тижня The Economist віддав обкладинку одному з найбагатших росіян і провів із ним майже 60 годин у розмовах.

1974

Слабкі тіла завжди статистично переважали, і наша доба не є в тому винятком.

199

Іноді можна зустріти думку, начебто багатство та добробут людини — це благословення Бога, а бідність і нужда — навпаки.

642

Десь на початку місяця у 1991-му на проспекті Шевченка я випадково зустрівся з Сашком Кривенком і він, після короткого – «чим займаєшся?» - запропонував мені написати невелику статтю.

777

Картинка, коли 16-річні дівчатка хором кричать «Сирок – геть!» — то це не лише щира емоція, але і, очевидно, технологія. А ще якась колективна нам ганьба.

2010
06.08.2026

Війна та постійний стрес істотно впливають на харчову поведінку українців.  

29430
02.08.2026

Війна та стрес суттєво впливають на харчові звички.

11318 2
28.07.2026

Сіль супроводжує людство тисячоліттями. Колись вона була «білим золотом», за яке воювали й платили цілими статками, а сьогодні часто стає об’єктом звинувачень у шкоді для здоров’я.  

5319
09.08.2026

Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав восьмого серпня іменував трьох священнослужителів Коломийської єпархії митрофорними протоієреями.

958
07.08.2026

У Ватикані повідомили про те, що Святіший Отець Лев XIV поблагословив рішення Синоду Єпископів УГКЦ про обрання отця Терентія Василя Цапчука, ієромонаха Чину святого Василія Великого, Єпископом-помічником Бучацької Єпархії УГКЦ.

1262
05.08.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

23542
02.08.2026

Цьогоріч проща на Крилоську гору була особливою, адже вірні та духовенство відзначають 20-ліття відновлення акту коронації чудотворної ікони. Як і останні кілька років, основний намір паломництва — безперервна молитва про мир та перемогу України у війні.  

1765
11.08.2026

Сербський аналітик Орхан Драгаш у своїй статті на Хвилі стверджує, що прийом Зеленського в Сербії за кілька місяців до дострокових виборів коштував прем’єр-міністру Вучичу підтримки всередині країни. Прем’єр Сербії усвідомлював це, але все ж пішов на таку зустріч. Чому?

69
29.07.2026

Зеленський змінює настрій у Вашингтоні, — стверджує видання Politico. Такі висновки видання робить за результатами перебування в США президента України, де він зустрівся з Дональдом Трампом в Білому Домі, відвідав похорони сенатора Ліндсі Грема (автора закону про «пекельні санкції» США щодо Росії) та виступив перед сенаторам обох партій — республіканцями та демократами.

1005
23.07.2026

Росія щораз більше стикається з наслідками повномасштабного вторгнення в Україну. Про це пише The New York Times в статті-аналізі книги доктора Анни Нотте «Ми переживемо їх: Глобальна кампанія Путіна з метою перемогти Захід».

1319
14.07.2026

Із дев'яти народних депутатів, обраних від Івано-Франківщини, п'ятеро підтримали документ, одна депутатка утрималася, ще четверо не підтримали його різними способами.

2292