Як "запускають" гірські річки в Карпатах, перекриті ще за Австро-Угорщини

Багато гірських річок та струмків в українських Карпатах перегороджені штучними греблями, які не використовуються вже понад пів століття.

Про це інформує Фіртка з посиланням на BBC NEWS Україна.

Через це там зникає риба, яка для нересту йде вгору по течії - наприклад, форель. Це, своєю чергою, шкодить іншим видам, які харчуються цією рибою: ведмедям, норкам, видрам.

Зараз екоактивісти почали розчищати старі греблі та відновлювати природну течію річок.

Першим "звільненим" став струмок Лостунець у басейні Чорного Черемошу.


У чому проблема

Зводити штучні греблі на карпатських річках почали ще за Австро-Угорської монархії в ХІХ столітті.

Тоді їх називали "клявзами", від німецького Klause - "ущелина", "гірський прохід".

Плот проходить через "клявзу", 1970-і


Робилося це для того, щоб керувати гірським потоком - вони перегороджували річки та утворювали водосховища зі шлюзами, які спускали за потреби.

Тоді це був єдиний спосіб спускати ліс-кругляк з високогір'я.

Використовувати "клявзи" продовжували й за Радянського Союзу - аж до 1970-х років.

Колись спустити ліс з гір можна було лише по річках


Утім, як кажуть екологи, річки - це "кровоносна система природи", й греблі на них впливають на весь ландшафт та екосистему.

"Наприклад, у нас є вільнотекуча річка, якою рухаються риби, в якій вниз за течією пересуваються мікроорганізми, спускаються органічні рештки, поживні речовини. Коли ми створюємо штучний бар'єр - змінюємо всю екосистему", - пояснює Ольга Денищик, керівниця водного напрямку WWF-Україна.

Вода більше не проточна, тому риби, які мігрують, просто зникають.

Струмкова Форель не може проходити через греблі на нерест


"Таким чином була повністю знищена популяція осетрових у Дніпрі", - додає вчена.

Так само не спускаються поживні речовини, якими звикли харчуватися тварини, що живуть нижче по течії.


Лостунець

Лостунець - потік, що починається неподалік вершини Лостун у Чивчино-Гринявському масиві Карпат, за кілька кілометрів на південь від села Зелене, куди спускається туристичний маршрут з гори Піп Іван Чорногірський.

Це Верховинський район Івано-Франківщини, українсько-румунське прикордоння та національний природний парк "Верховинський".

"Клявза" тут була побудована ще 140 років тому, але вже більше пів століття її не використовують.

"Клявзу" на Лостунці не використовували вже більше 50 років, але течію вона перегорожувала

Через греблю у верхів'ях Лостунця зникла червонокнижна струмкова форель.

Як результат - зменшилася популяція ведмедів, які все ще живуть у цьому регіоні.

Водночас повністю пішли видри та норка європейська.

В рамках програми WWF "Вільні річки України" нещодавно старовинну "клявзу" знесли.

Спочатку вручну розрізали колоди, а далі їх відтягували спецтехнікою.

Після цього розчищали від намулу та сміття.

Як кажуть працівники "Верховинського" парку, вже на другий день після відновлення природної течії форель з низів'їв річки пішла вгору по течії на нерест, який якраз триває у жовтні та листопаді.

Тепер очікують на повернення інших тварин.


Звільнення річок

Екоактивісти планують "звільнити" й інші українські річки - "клявза" на Лостунці стала лише першою у проєкті.

Михайло Нечай, директор "Верховинського" парку, каже, що у верхів'ях Чорного та Білого Черемошів є ще залишки п'яти гідротехнічних споруд, які є штучними бар'єрами для міграції риб.

"Від залишків таких шкідливих гідроспоруд треба звільнити насамперед усі природоохоронні території України. Окремо слід виділити гірські річки, іхтіофауна яких є вразливою до замулення, пов'язаного з греблями", - наголошує він.

Утім, "звільнення" потрібне не лише гірським річкам.

"Це наш річковий "золотий запас", поки ще є чиста вода та залишається реальна можливість повернути рідкісні види в локальні екосистеми. Це перший крок до відновлення українських водних екосистем. Річки з вільною течією допоможуть нам пом'якшити вплив зміни клімату та запобігти посусі" - додає вона.

Екологи сподіваються, що тепер на Лостунець повернуться видри та норки

Екологи з Всесвітнього фонду природи WWF-Україна вже виявили 12 старих гребель у басейнах обох Черемошів та Питули, які давно не використовуються людиною, але продовжують перешкоджати руху води.

Тому активісти закликають місцеву владу долучатися до "звільнення річок". Зрештою, у цьому мають бути зацікавлені і самі громади - повернення форелі та іншої мігруючої риби принесе лише зиск.

У Європейському Союзі "звільнення" річок (dam removal) - один з природоохоронних пріоритетів.

До 2030 року там планують відновити вільну течію 25 тис. км рік, щоб гарантувати нормальне водозабезпечення навколишніх регіонів.

В Україні ж, попри кількарічну посуху та проблеми з водою, розчищенням річок системно не займаються.

На додаток, зводять нові дамби, як, наприклад міні-ГЕС, через яку пересихає річка Случ на Житомирщині.

Тому "звільнення" річок залишається завданням екологів та місцевих активістів.


Читайте також:

"Магія на кожному кроці": як відома телеведуча мандрувала Карпатами (ВІДЕО)

Прикарпатське село-привид показали з висоти пташиного польоту (ВІДЕО)


28.10.2020 3428
Коментарі ()

07.07.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Ірина Онищук розповіла, чому театр сьогодні став своєрідною терапією, як війна змінила глядачів і самих митців, що найчастіше турбує військових після повернення з фронту та чому віра в людей залишається її головною опорою.

581
03.07.2026
Олександр Мізін

Корупційна схема чи «ринкова реальність»? Поки МВФ наполягає на підвищенні тарифів для населення, монополісти отримують надприбутки.  

1953 1
30.06.2026
Вікторія Матіїв

«Іван пішов воювати, бо для нього це було питання честі й відповідальності. Він не зміг залишитися вдома, коли країна потребувала захисту», — згадує Тетяна Майка свого чоловіка, полеглого захисника Івана Майку.

3035
24.06.2026
Тетяна Ткаченко

Коли у 2014 році загинув її двоюрідний брат Петро Остапчук, Надія Довганюк зрозуміла, що хоче бути поруч із тими, хто переживає біль війни. Попри стереотипи та недовіру, вона стала першою жінкою-капеланкою в Українській греко-католицькій церкві.

2519 2
15.06.2026
Вікторія Матіїв

В інтерв'ю журналістці Фіртки Мирослава Полатайко розповіла про свій шлях у професії, роботу за лаштунками театру, народження ролей і те, як війна змінила відчуття сцени.

5268
07.06.2026
Тетяна Ткаченко

До повномасштабного вторгнення Назар Семанів мав невелику майстерню та планував розвивати її. Для цього поїхав до Німеччини заробити кошти на обладнання. Після початку великої війни повернувся в Україну.  

3064

Закупівлі, відбудова, регіони і роль бізнес-мереж у тому, щоб публічні гроші працювали на спроможність, а не лише на звітність.

390

Коли людина вперше заходить до православного або греко-католицького храму, тобто храму східного візантійського обряду, то її погляд майже завжди зупиняється на священникові.

558

З приходом у вересні 1939-го на Гуцульщину нової, ще не знаної робітничо-селянської влади почались нові проблеми. Точніше ті ж клопоти, що були й за Польщі, але які тепер вирішувані по-новому.

1039
08.07.2026

Багато людей під час застуди п'ють гарячий чай із медом, вважаючи його одним із найкращих домашніх засобів. Мед справді містить біологічно активні речовини, однак фахівці радять не додавати його в окріп.

8371
03.07.2026

У наші дні вуглеводи є "ворогом", а деякі "експерти" пропагують продукти з високим вмістом жирів. Якщо у вас високий кров'яний тиск, то не обов'язково жертвувати вуглеводами.  

10852
30.06.2026

Замість обмежень, радять зважати на контекст, баланс у раціоні та якість продуктів.  

5241
08.07.2026

У вівторок, сьомого липня, Хресто-Воздвиженський Манявський чоловічий монастир — Манявський скит — відзначив храмове свято, День пам’яті своїх засновників — преподобних Іова та Феодосія Манявських.

603
06.07.2026

У Погоні на Івано-Франківщині відбувся XVII Міжнародний з’їзд Апостольства Матері Божої Покровительки Доброї Смерті. Паломники зібралися на спільну молитву за мир в Україні, взяли участь в Архієрейській Божественній Літургії та вшанували пам'ять полеглих захисників.

483
04.07.2026

Священник наголошує: християнство завжди існувало як спільнота, а не індивідуальна релігія.

22544
29.06.2026

Родини військових, які втратили близьких або чекають звістки про зниклих безвісти, найчастіше шукають не простих відповідей, а підтримки.  

862
07.07.2026

Палац Потоцьких — не лише пам’ятка архітектури в центрі Івано-Франківська. Це живий культурний осередок, де історія, наука, мистецтво та креативні ініціативи переплітаються у щоденній роботі простору.

5364
03.07.2026

Президент Польщі Кароль Навроцький (колишній боксер і сутенер, яким його називають політичні опоненти) нещодавно очолив рейтинг довіри серед польських політиків із рекордними 54,8%. 

987
26.06.2026

Законодавча пропозиція щодо об'єднання Румунії з Молдовою, була схвалена румунською Палатою депутатів без голосування завдяки завершенню терміну розгляду ініціативи.  

1010
18.06.2026

Ухвалені Верховною Радою зміни до Бюджету-2026 дозволять суттєво розширити програми соціального захисту для військовослужбовців.

1282
16.06.2026

Баланс на фронті змінився на користь України, а час більше не працює на Володимира Путіна, — переконаний американський політолог та колишній посол США у РФ Майкл Макфол. Також він наводить вісім ознак того, що Росія програє свою війну.  

1562