Педагог з Івано-Франківська Володимир Половський вважає, що вивчати історію сучасним дітям дуже важливо. Водночас педагог використовує різні способи для зацікавлення дітей в цій науці.
Про це він розповів в інтерв'ю Фіртці.
Так, за його словами, найкраща мотивація для учнів — це обов'язкове НМТ з історії.
"Воно автоматично вмикає режим зацікавлення, особливо у старших класів. Але це такий напівжарт. Тому що в кожному жарті є частка істини, бо, на правду, для багатьох це працює", — розповідає Володимир Половський.
Також вчитель зауважує, що учні часто проводять паралелі з сучасністю та минулим.
"Тому що ворог той самий, логіка дій його та сама. От трішки змінилися історичні обставини, але загалом ми йдемо по тих самих граблях. Тобто ми це вже проходили, це вже було.
Ясно, що проводити абсолютний знак рівності між історичними подіями неможливо і неправильно, але з того, що було раніше, ми маємо достатньо інформації, щоб розуміти й прогнозувати дії в нашій реальності. Особливо для старшокласників це працює. Тобто вони бачать практичну користь від своїх знань, які вони вважали чисто теоретичними. Ні, це не є чистою теорією, це працює", —говорить педагог.
Водночас для молодших учнів цікаво робити практичні завдання.
"Їм цікаво здобувати нові знання, щось там випробовувати, натягнути на себе костюми давніх греків і моделювати давній театр, як ми це робили. Це традиція кожного року: я з шостими класами її повторюю. Цьогоріч ми не просто перевдягалися, а відігрували виставу.
Це додає їм зацікавленості. Тому що одна справа, коли ти подивився на картинку, а інша справа — ти спробував на себе ту штору правильно замотати, щоб воно виглядало за модою античності.
І працює з учнями також чесність. Тобто якщо я чесний, відвертий, то, відповідно, це багато бар'єрів знімає і наше спілкування стає більш продуктивним", — каже Володимир Половський.
Більше читайте у матеріалі: «Історія — це всього лише один з проявів інформації»: учитель Володимир Половський з Івано-Франківська про фаховий конкурс, методи навчання та школу майбутнього.
